Брюс Шнайєр

Брюс Шна́єр (англ. Bruce Schneier; нар. 15 січня 1963(19630115), Нью-Йорк) — американський криптограф, письменник і фахівець з комп'ютерної безпеки. Автор кількох книг з безпеки, криптографії та інформаційної безпеки. Засновник криптографічної компанії Counterpane Internet Security, Inc., Член ради директорів Міжнародної асоціації Криптологічних досліджень і член консультативної ради Інформаційного центру електронної приватності, також працював на Bell Labs і Міністерство оборони США. У листопаді 2011 року нагороджений ступенем почесного доктора наук Університетом Вестмінстера за внесок у розвиток інформатики.

Брюс Шнаєр
Народився	15 січня 1963(1963-01-15)^[1]^[2] (61 рік) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	криптограф, математик, інформатик, письменник, фізик
Галузь	інформатика, комп'ютерна безпека і криптографія
Відомий завдяки	Криптографія, безпека
Alma mater	Рочестерський університет, Американський університет і ^d
Знання мов	англійська^[3]^[4]
Заклад	^d, Гарвардський університет^[5], IBM^[6] і ^d^[7]
Magnum opus	^d, ^d і ^d
Автограф
Нагороди	^d (2007) ^d (2008)
IMDb	ID 4449979
Сайт	www.schneier.com
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у Брукліні (Нью-Йорк) у родині судді Верховного суду Бруклина Мартіна Шнаєра. З дитинства захоплювався криптографією та вважає кібербезпеку «найцікавішою галуззю в комп'ютерах».

Здобув ступінь бакалавра в Рочестерському університеті в 1984 році й магістра в Американському університеті в 1988 році.

У 1991 році його звільнили з роботи, і він почав писати для комп'ютерних часописів, зокрема про безпеку та криптографію.

«Я вирішив написати книгу про прикладну криптографію, адже жодної такої книжки ще не існувало. Взяв власні статті і надіслав пропозицію Джону Уайлі (видавець ). Пропозицію прийняли — і я написав книгу «Applied Cryptography», — пояснює Шнаєр.

Пізніше із кількома співавторами він написав книжку «Cryptography Engineering».

Криптографічні алгоритми

Хеш-функція Skein — алгоритм хешування, один з п'яти фіналістів на відкритому конкурсі для створення алгоритму SHA-3.

Потоковий шифр  — алгоритм шифрування, який розробив Брюс Шнаєр з метою «дозволити оперативним співробітникам спецслужб передавати секретні повідомлення без будь-яких електронно-обчислювальних пристроїв». В алгоритмі криптосистема створюється зі звичайної 52-карткової колоди гральних карт. Хай там як, Шнаєр попереджає, що практично будь-яка людина, що цікавиться криптографією, може зламати цей шифр.

Потоковий шифр Фелікс — високошвидкісний потоковий шифр, який використовує одноразовий код автентичності повідомлення. Шифр був представлений на конкурсі eSTREAM в 2004 році. Авторами є Брюс Шнаєр, Дуг Уітінг, Стефан Люкс і Фредерік Мюллер. Алгоритм містить операції додавання по модулю 2³², складання по модулю 2 і циклічний зсув, Фелікс використовує 256-бітний ключ і 128-бітну мітку часу. Деякими криптографами були виражені побоювання щодо можливості отримання секретного ключа при некоректному використанні шифру.

Генератор псевдовипадкових чисел Яроу — криптографічно стійкий генератор псевдовипадкових чисел, який розробили Брюс Шнаєр, (Джон Келсі) і (Нільс Фергюсон). Алгоритм не запатентований і вільний від ліцензійних відрахувань, так що для його використання не потрібне отримання ліцензії.

Генератор псевдовипадкових чисел (Фортуна) — криптографічно стійкий генератор псевдовипадкових чисел, який розробили Брюс Шнаєр і (Нільс Фергюсон). Шифр названий на честь богині Фортуни. Є покращеною версією алгоритму Яроу.

Блочний шифр Twofish — симетричний алгоритм блокового шифрування, який розробили Брюс Шнаєр, Джон Келсі, Дуг Вітінг, Девід Вагнер, Кріс Голм і Нілсен Фергюсон. Є одним з п'яти фіналістів (конкурсу AES). Алгоритм використовує вхідні блоки довжини 128-біт і ключі завдовжки до 256 біт. Відмінними особливостями алгоритму є використання попередньо обчислюваних S-блоків, що залежать від ключа, і складна схема розгортки підключів шифрування. Twofish запозичує деякі елементи з інших алгоритмів, наприклад, з сімейства блокових криптоалгоритмів (SAFER). Twofish використовує мережу Фейстел аналогічно DES.

Блоковий шифр Blowfish — алгоритм, який реалізує блокове симетричне шифрування, розроблений Брюсом Шнаєром в 1993 році. Blowfish забезпечує високу швидкість шифрування, ефективного методу криптоаналізу Blowfish поки не було знайдено, проте, нині AES є поширенішим алгоритмом. Шнаєр розробив Blowfish як альтернативу старіючому DES і вільний від проблем і обмежень, пов'язаний з іншими алгоритмами, бо на момент появи Blowfish багато алгоритми були не відкритими, захаращені патентами або використовувалися державними службами.

Блоковий шифр Threefish — симетричний блоковий алгоритм, який розробив Брюс Шнаєр в 2008-му році як частину алгоритму Skein. Threefish не використовує (S-блоків) та інших таблиць пошуку. Як частина Skein, алгоритм використовує операції додавання, складання по модулю 2 і циклічного зсуву.

Блоковий шифр (MacGuffin) — алгоритм блокового шифрування, який розробив Брюс Шнаєр в 1994 році. Шифр замислювався як поштовх до створення нової структури шифрів, відомої як Узагальнена Незбалансована Мережа Фейстеля. Однак, шифр досить швидко зламали Вінсент Реймен і Барт Пренел.

Погляди

Про блокчейн

Шнаєр попереджає, що не треба покладати занадто великі надії на технологію блокчейн.

«Я ніколи не бачив жодного випадку виправданого використання блокчейну. Я ніколи не бачив жодної системи, де блокчейн забезпечує безпеку таким чином, який неможливо забезпечити будь-яким іншим способом. Навколо блокчейну точиться багато розмов, у ньому є багато проблем та складнощів у використанні, і це є причиною не використовувати нього», — пояснює Шнаєр.

Про національні стандарти шифрування

На запитання про доцільність розробки в Україні національного стандарту шифрування Шнаєр відповів: «Інтернет не є національним, він є міжнародним, тому національний стандарт насправді не відповідає структурі Інтернету… Я вважаю, що є сенс розробляти шифри та брати участь у міжнародних змаганнях з криптографії (наприклад, тих, що проводить NIST), але розробляти національні стандарти не має сенсу».

Про складність безпеки

«Складність все ще є найгіршим ворогом безпеки, а досягти простоти все ще дуже важко», — вважає Шнаєр: «Ми досі думаємо, що складні системи є небезпечнішими саме через їхню складність. З цим можна боротися спрощенням».

Примітки

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
   d:Track:Q2629164
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
5. https://cyber.harvard.edu/people/bschneier
6. https://www.schneier.com/blog/archives/2019/06/im_leaving_ibm.html
7. https://inrupt.com/about
8. http://www.facebook.com/bruce.schneier [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.] Bruce Schneier
9. http://www.schneier.com/blog/archives/2011/12/i_received_an_h.html [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.] schneier.com
10. Войтова, Анастасія. . DOU (Українською) . Архів оригіналу за 2 грудня 2020.
11. Special exclusive interview with Bruce Schneier at NoNameCon. YouTube (Англійською) . Конференція NoNameCon.
12. . Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 18 червня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
13. Ferguson, Niels; Schneier, Bruce; Kohno, Tadayoshi. Cryptography Engineering, John Wiley & Sons, 2010.
14. . Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 18 червня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Див. також

• Сайт Брюса Шнаєра [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Статті Брюса Шнаєра [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Криптограма [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Факти про Брюса Шнаєра (пародія) [ 22 червня 2012 у Wayback Machine.]