Бригадний комісар

Брига́дний коміса́р — військове звання вищого військово-політичного складу збройних сил Радянського Союзу з 1935 до 1942. Вище за рангом ніж полковий комісар, але нижче ніж дивізійний комісар.

Бригадний комісар ГПУ РСЧА СРСР
Петлиці/Нашивки	Радянські військові звання політичного складу
Існування	1935-1942
Категорія звань	Вищій начальницький склад
Сухопутні війська/ВПС/Флот	Бригадний комісар
НАТО еквівалент
Сухопутні війська/ВПС	Комбриг 1935-1940
ВМС	Капітан І рангу 1935-1940

Бригадний комісар Л.І.Брежнєв (праворуч) вручає партійний квіток червоноармійцю

Військовому званню бригадного комісара відповідав ряд інших військових звань  — капітан I рангу, інженер-флагман 3-го рангу , бригінженер, бригінтендат, бригвоєнюрист, бриглікар, бригветлікар. Званню бригадного комісара, також відповідало спеціальне звання майора держбезпеки.

Історія

Передумови появи

Після падіння Російської імперії в 1917 році, в російських республіканських військах вже вводиться інститут військових комісарів, які здійснювати політичний контроль за діями командирів військових формувань, до яких вони були надані. Посаду військового комісара було введено в армії і флоті Постановою Тимчасового уряду від 30 червня (13 липня) 1917 року № 132 . Після Жовтневого заколоту інститут військових комісарів був також узаконений в сформованій Робітничо-Селянській Червоній армії Положенням Наркомвоєна РРФСР «Про військових комісарів, членів Військових рад» від 24 березня (6 квітня) 1918 року. Комісари були повновладними представниками партії (більшовиків) в військових підрозділах до яких вони були приписані. У наступний період інститут військових комісарів в РСЧА двічі скасовували (1925 -1937 і 1940-1941), вводячи замість нього інститути помполітів і замполітів. Згідно з посадою були комісари батальйону, полка, бригади, дивізії, армії, та інші.

Поява персональних звань

У 1935 році з введенням персональних звань командного складу були введені також спеціальні звання для політробітників: «молодший політрук», «політрук» і («старший політрук»), що відповідали загальним військовим званням «лейтенант», «старший лейтенант» і «капітан». Старші політробітники мали спеціальні звання із словом «комісар»: «батальйонний комісар» (майор), «полковий комісар» (полковник), «дивізійний комісар» (комдив) тощо (у дужках надані відповідні загальні військові звання).

Скасування окремих звань військово-політичного складу

В жовтні 1942 року посади військових комісарів в Червоній армії були остаточно скасовані, рішенням ДКО від 9 жовтня 1942 року в армії і на флоті була ліквідована система військових комісарів, і всім їм надаються командні звання. Причому звання надавалися на ступінь нижче. Так наприклад, якщо раніше молодший політрук дорівнював лейтенантові, то нове звання йому надавалося — молодший лейтенант. Різко було скорочено число політичних посад. Частина вчорашніх політруків і комісарів призначалися заступниками командирів по політчастині (від роти і вище), частина була переведена на командні посади. Якщо раніше політрук або комісар користувалися рівною з командиром владою в підрозділі, частині, то тепер вони стали заступниками командирів по політчастині (замполіти).

Знаки розрізнення

Для звання бригадний комісар був встановлений знак розрізнення в один ромб в петлиці, як у комбрига, відрізняючись тільки окантовкою петлиць. Замість командирської золотистої окантовки була чорна, як у решти політпрацівників, а також у молодшого комскладу і червоноармійців.

Військовослужбовці вищого політичного складу мали на обох рукавах вище за обшлаг або манжету однакові для всіх звань червоні суконні зірки діаметром 55 мм. Зірки по краю обшивалися червоною шовковою ниткою, а в центрі мали вишиті золотистою ниткою серп і молот.

Військові комісари, які проходили службу на флоті, носили форму військово-морських сил (РСЧФ). Знаки розрізнення розташовувалися на рукавах у вигляді смуг із золотої стрічки на рукаві, як і у вищого командного складу флоту. Відмінність була в тому, що просвіти між смугами були червоного кольору (у командного складу колір мундира), а так само в тому, що розташовувалася на рукаві зірка була червоною і облямована золотим шиттям (у командного складу повністю золота).

У бригадного комісара знаки розрізнення аналогічні капітану I рангу, одна широка смуга на рукаві.

Політичний склад НКВС

В тому ж 1935 році коли були введені персональні військові звання в РСЧА, відбуваються подібні процеси в НКВС. Згідно з наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935], постановою НКВС СРСР № 2250 від 7 жовтня 1935, а також наказами № 396 (по ГУДБ) и № 399 (ГУПВО) від 27.12.1935 року для особового складу певних Головних управлінь НКВС (як то ГУПВО та ГУДБ) вводяться персональні військові та спеціальні звання. Якщо співробітники ГУДБ отримали особливі звання то особовий склад ГУПВО (прикордонні та внутрішні війська) отримали звання за зразком раніше прийнятих в РСЧА. Введені вже в 1936 році знаки розрізнення (спершу на рукавах, пізніше на рукавах та петлицях) кардинально відрізнялись від армійських.

На петлицях з’являються повздовжні просвіти, певного кольору. Молодший командний начальницькі склади мали червоні просвіти, середній та старший склади мали сріблясті просвіти, вищий склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад) та золотисто-червоних кутиків (молодший). Командний від начальницького складу відрізнявся наявність галунного золотого трикутнику внизу петлиці (інтендантський склад мав сині кути), колір петлиць був краповий для внутрішньої охорони (військ) та зелений для прикордонників. Носій звання політичного складу «бригадний комісар», отримав за знаки розрізнення по одній золотій зірці на петлиці з золотими просвітами, а також по одній червоній зірці з золотою облямівкою на рукавах.

Дані знаки розрізнення проіснували недовго і вже в 1937 році їх було скасовано, а замість їх ввели знаки розрізнення за зразком РСЧА. Бригадні комісари ГУПВВ НКВС як і їх армійські колеги отримали по одному ромбу на кожну з петлиць, крапову чи зелену в залежності від роду військ (облямівка петлиць червона).

Політичний склад ГУТАБ НКВС в свої більшості не мав персональних звань (їх мали лише співробітники які отримали їх ще до переводу до ГУТАБ). Адміністративно-господарський та політичний склад ВОХР НКВС мав внизу петлиці червоний кут.

• Знаки розрізнення бригадного комісара (1935-1942). Військовий комісар частини кавалерії
• Знаки розрізнення корпусного комісара ПВ НКВС (1936-1937)

Молодше звання Полковий комісар

ГПУ РСЧА СРСР Бригадний комісар

Старше звання Дивізійний комісар

Див. також

• Командарм 2-го рангу
• Комісар
• Комдив
• Бригадний генерал

Примітки

1. . Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
2. Постановление ЦИК и СНК СССР от 10 мая 1937 года «О создании военных советов военных округов и установлении института военных комиссаров в РККА». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2022.
3. Постановление ЦИК и СНК СССР от 10 мая 1937 года «О создании военных советов военных округов и установлении института военных комиссаров в РККА». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2022.
4. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 12 августа 1940 года «Об укреплении единоначалия в Красной Армии и Военно-Морском Флоте». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2022.
5. «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
6. НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935

Посилання

• ПОЛКОВОЙ КОМИССАР - Репресовані [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Рабоче-Крестьянская Красная Армия 1940-1942 гг. [ 20 лютого 2010 у Wayback Machine.]

Джерела

• Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
• Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
• Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — .