Борсу́к, харсун(Meles) — рід ссавців родини мустелових (Mustelidae).
Борсук Період існування: ранній плейстоцен — наш час | |
---|---|
![]() | |
Meles meles, M. leucurus, M. anakuma. | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
Підродина: | Melinae |
Рід: | Борсук (Meles) Brisson, 1762 |
Види | |
| |
![]() | |
Зелений колір — борсук європейський, коричневий — борсук азійський, блакитний — борсук японський | |
![]() |
Таксономія й етимологія
Найближчим родичем роду борсук є (теледу) (Arctonyx).
Систематику борсуків постійно переглядають. Зараз фахівці схильні колишній «великий» і єдиний у свому роді вид «борсук звичайний» розподіляти на 4 сучасні види:
- Борсук європейський (Meles meles),
- (Борсук азійський) ((Meles leucurus)),
- (Борсук японський) ((Meles anakuma)),
- (Meles canescens) — борсук кавказький.
Етимологія: наукова назва Meles є назвою борсука на латині. Українська назва борсук (з фонетичними варіантами борсюк, бурсюк, бурзюк) — очевидно давньоруське запозичення з тюркських мов. Назва харсун неясного походження; це може бути експресивна видозміна первісного борсук; не виключений також зв'язок із праслов'янським хар- — «скребти, дерти», як назва тварини, що риє нори. Також зафіксована давня назва язвець від праслов'янського язва — «тріщина, діра», і ямник — теж із огляду на життя в норі.
Морфологічна характеристика
Довжина голови й тулуба 560–900 мм, довжина хвоста 115–202 мм, вага зазвичай 10–16 кг, однак старі самці сягаю 30 кг пізньої осені. Верх тіла сіруватий (чи сіро-коричневий у M. anakuma), нижні частини тіла і кінцівки чорні. Є дві темні лицеві смуги, що простягаються від кінчика носа до очей і вище. Тіло огрядне, а кінцівки та хвіст короткі.
Поширення й екологія
Борсуки живуть у Європі (у т. ч. Британські й Середземноморські острови) й Азії (середня смуга від Туреччини до Японії). Населяє ліси й місцевості з густою рослинністю. Їх нерідко можна зустріти і в населених пунктах, іноді навіть на околицях міських поселень. Всеїдна дієта включає: малих ссавців, птахів, плазунів, жаб, молюсків, комах у різних стадіях, черви, стерво, горіхи, жолуді, ягоди, фрукти, насіння, бульби, кореневища, гриби. Крім людини, у дорослих борсуків немає природних хижаків. Проте вовки, здичавілі пси, рисі, росомахи та ведмеді іноді можуть бути хижаками, особливо щодо молодших борсуків.
Спосіб життя
Вони в основному активні в сутінках і вночі. Зазвичай живуть у комунальних самостійно виритих розгалужених норах з кількома виходами й кількома камерами. Нори використовуються як для проживання вдень, так і для вирощування молоді. Борсуки живуть сімейними групами, які зазвичай складаються з однієї або кількох самок з потомством до двох років поспіль.
Самці і самки спарюються з кількома партнерами протягом року. Дітонародження зазвичай відбувається у другій половині зими чи на початку весни (за рахунок відстроченої імплантації). Вагітність триває від 9 до 12 місяців. Народжується 1–4(6) дитинчат. Дитинчата виходять зі свого лігва приблизно через 8–10 тижнів після народження. Вигодовуються молоком 1–2.5 місяця. Самці й самиці досягають статевої зрілості через рік чи два після народження.
Тривалість життя у природі — 6 років. У неволі борсуки можуть дожити до 19 років. Смертність дитинчат протягом першого року життя висока.
Еволюція
Лінія Meles, схоже, розвивалася в лісах помірного клімату Азії. Можливо, борсуки походять із пліоценового роду (Melodon) Zdansky в Китаї. Найдавнішими відомими представниками Meles є пізньопліоценовий M. chiai Teilhard de Chardin з Китаю та M. thorali Viret з Франції. M. chiai за морфологією зубів нагадує M. leucurus, а M. thorali має змішану морфологію, але ближчий до M. meles. Meles iberica Arribas et Garrido з пліоплейстоцену Іспанії та M. dimitrius Koufos із раннього плейстоцену Греції виявляються схожими (ймовірно, підвиди) до M. thorali, оскільки присутні Pm1, Pm2 великий і М1 із зовнішньою виїмкою. Meles hollitzeri Rabeder із ранньоплейстоценових відкладів Центральної Європи (Австрія, Німеччина) вже мав характерні для M. meles ознаки (наявність Pm1, великого Pm2, meles-морфотипи Pm4 та М1). Meles мав широке палеарктичне розповсюдження протягом пізнього пліоцену. Палеонтологічні дані підтверджують, що Meles досяг Піренейського півострова до початку льодовиково-міжльодовикових циклів у північній півкулі (близько 2.6 млн років). Наприкінці пліоцену — в ранньому плейстоцені ця Meles мав розділитися на дві лінії: західну чи європейську (meles-canescens), і східну чи азійську (leucurus-anakuma) між 2.87 і 0.55 Ma, ≈ 1.8 Ma через палеокліматичні зміни. Західна лінія еволюціонувала через M. thorali (включаючи M. iberica) до M. hollitzeri, а потім до M. meles і M. canescens. Східна ж лінія еволюціонувала до M. leucurus і M. anakuma. Згідно з даними mtDNA M. canescens і M. meles розділилися 2.37–0.45 Ma, а M. anakuma й M. leucurus — 1.09–0.21 Ma. Таке відокремлення могло бути наслідком гірських зледенінь, розширення Каспійського моря та інших ландшафтних змін протягом льодовикових епох, а також інших палеокліматичних факторів.
Галерея
- Парування борсука в Болгарії
- Борсук збирає підстилковий матеріал
- Борсук з о. Крит — Meles canescens
- Борсук з Великої Британії — Meles meles
- Борсук азійський — Meles leucurus
- Борсук з г. Ібукі, о. Хонсю, Японія — Meles anakuma
Примітки
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 150.
- Згадки в словниках https://r2u.org.ua/s?w=Харсун&scope=all&dicts=all&highlight=on http://slovopedia.org.ua/93/53413/1011715.html
- Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 22.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 235.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 159. — .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 537. — .
- Nowak R. M. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 164, 165. — . (англ.)
- Wang, A. (2011). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 21.05.2022. (англ.)
- Oldham, C. (2014). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 21.05.2022. (англ.)
- Riney, J. (2011). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 21.05.2022. (англ.)
- Abramov, A. V.; Puzachenko, A. Y. The taxonomic status of badgers (Mammalia, Mustelidae) from Southwest Asia based on cranial morphometrics, with the redescription of Meles canescens // Zootaxa. — 2013. — Вип. 3681. — № 1. — С. 44–58. — DOI: .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет