Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бондарівське боло́то — гідрологічний заказник місцевого значення Козелецького району Чернігівської области. Займає 1300 гектар. Болото, згідно з класифікацією геоморфологічних типів боліт, належить до долинних, що в цілому найбільш поширеними є на Лівобережному Поліссі, зокрема в придніпровській частині.
Загальна характеристика
Долинні болота займають нерідко на ширину долини на більшому чи меншому її протязі. Характерним для них вважається відсутність сучасного русла або протікає в торфових берегах, іноді русло річки з'являється в пониззі долини, як це має місце на Бондарівському болоті.
Це досить великий болотний масив, що розміщується в долині річки Меша (Міша), яка на більшій частині не має русла, русло проявляється в нижній частині масиву. Болотний масив є досить обводненим. Своєрідний характер обводнення обумовлений насипами — грейдерами, які прокладались через болото у декількох місцях, саме біля них утворились найбільш обводнені ділянки, а самі «грейдери» слугують просуванням по них лісових видів, особливо обхідних, таких як Epipactis helleborine (L.) Crantz, (коручка чемерникоподібна), Platanthera bifolia (L.) Rich. (любка дволиста), Listera ovata (L.) R. Br. (зозулині сльози яйцеподібні), які місцями утворюють чисельні популяції.
Трав'яні болота
Найбільші площі на Бондарівському болоті займають трав'яні болота, осокові та осоково-гіпнові.
Осокові болота
Серед осокових ценозів на Бондарівському болоті значні площі займають омськоосокові угруповання. Це досить обводнені ділянки, купини (Carex elata All.) (осока омська (о. висока)) досить високі, а міжкупинні зниження обводнені, часом в них переважає Menyanthes trifoliata L. (бобівник трилистий). На деяких ділянках цих боліт розріджено, зростає Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. (очерет звичайний). Відмічені також ділянки де осока омська співдомінує з Carex appropinquata Schum. (осока зближена). Такі ділянки відмічені неподалік с. Отрохи. У міжкочкарних зниженнях Caltha palustris L. (калюжниця болотна), Hottonia palustris L. (плавушник болотний), Equisetum fluviatile L. (хвощ річковий), Ranunculus lingua L. (жовтець язичковий), Menyanthes trifoliata, останній вид на деяких ділянках виступає співдомінантом. На обводнених локальних ділянках серед осокових ценозів угруповання утворює регіонально рідкісний вид — Hippuris vulgaris L. (H.lanceolata L.) (водяна сосонка звичайна (в.с. ланцетолиста)).
Характерними є ділянки осокових боліт з переважанням Carex diandra Schrank (осока двотичинкова). Це відкриті болота з розрідженим ярусом Salix cinerea L. (верба попеляста), поодиноко зустрічається Viburnum lantana L. (калина гнучка (к. цілолиста, гордовина)). Співдомінантом в таких ценозах місцями виступає болотна папороть Thelypteris palustris Schott (теліптеріс болотний), а на більш обводнених ділянках Menyanthes trifoliata, в обводнених зниженнях — Hottonia palustris.
Різноманітність осокових угруповань болота Бондарівське доповнюють ценози з переважанням Carex rostrata Stokes (осока здута). Ці ділянки добре виділяються в рослинному покриві сизим аспектом, що створює ця осока, як правило, це відкриті ділянки з поодинокими кущами Salix cinerea.
Співдомінантом в таких ценозах часто виступає Comarum palustre L. (Potentilla palustris (L.) Scop.) (вовче тіло болотне (перстач болотний)). У складі флористичного ядра відмічені такі види, як Carex vesicaria L. (осока пухирчаста), Iris pseudacorus L. (півники болотні), Galium palustre L. (підмаренник болотний), Rumex aquaticus L. (щавель водяний), Honck. (E.polystachion L.) (пухівка вузьколиста (Пухівка багатоколоскова)). Серед зелених мохів, що утворюють покриття до 10% переважає .
Характерними на Бондарівському болоті є угруповання Carex diandra Schrank (осока двотичинкова) менше відмічені угруповання (Fr.) Th. Fr. (осока ситничковидна). Флористичне ядро в них утворюють типові гідрофільні види — Equisetum fluviatile, Ranunculus lingua, Caltha palustris. В одному із таких угруповань, в прилеглій до суходола смузі виявлений рідкісний вид парку в цілому вид — Carex chordorrhiza Ehrh. (осока тонкокореневищна) (Червона книга України).
Невеликі площі в центральній частині болота займають угруповання Carex disticha Huds. (осока дворядна), на міжкочкарних зниженнях переважає хвощ річковий.
Відміченні угруповання Carex acuta L. Особливу цінність становлять виявлені на болоті осокові угруповання, утворенні регіонально рідкісним видом Carex disticha, відмічені біля одного із грейдерів в центральній частині болота.
Хвощові угруповання
Серед трав'яних ценозів Бондарівського болота характерними є хвощові угруповання. Це відкриті, місцями обводнені ділянки з переважанням в травостої Equisetum fluviatile, покриття якого досягає до 60%. Значну домішку у травостої становлять такі види, як Carex vesicaria L. (осока пухирчаста), Ranunculus lingua, Comarum palustre, а по краям Bidens tripartita L. (череда трироздільна), Agrostis stolonifera L. (польовиця повзуча). У моховому покриві, при загальному покритті 30%, переважає Drepanochadus aduncus.
Високотравні болота
Високотравні болотні угруповання на болоті Бондарівське виявлені по краях грейдерів та місцями на обводнених ділянках по периферії боліт. Вони характеризуються досить високим ярусом Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. (Очерет звичайний), який створює покриття 30%. Основу другого ярусу утворюють осока гостра Carex acuta, Carex juncella (Fr.) Th. Fr. (), по периферії — Carex nigra (L.) Reichard (Осока чорна). Серед болотного різнотрав'я часть співдомінантом виступає Menyanthes trifoliata L. (Бобівник трилистий) із значною домішкою вовчого тіла болотного Comarum palustre. Флористичне ядро утворюють типові види — Galium palustre L. (Підмаренник болотний), Ranunculus lingua (Жовтець язиколистий), Poa palustris L. (Тонконіг болотний), Stellaria palustris Retz. (Зірочник болотний), Epilobium palustre L. (Зніт болотний), Naumburgia thyrsiflora (L.) Rchb. (Кизляк китицецвітий). На ділянках де обводнення не значне добре виявлений моховий покрив із зелених мохів, що створюють місцями покриття до 60%. Саме в таких ценозах по краям відмічена лучно-болотна орхідея Dactylorhiza incarnata (L.) Soó (зозульки м'ясочервоні (пальчатокорінник м'ясочервоний)).
Невеликі площі серед високо травних угруповань займають ценози Typha latifolia L. (Рогіз широколистий).
У нижній частині болотного масиву, де місцями видно русло розміщуються угруповання Glyceria maxima (C.Hartm.) Holub (лепешняк великий), характерними тут є куртини Schoenoplectus lacustris (L.) Palla (схеноплект озерний ()). Флористичне ядро утворюють типові гідрофільні види — Iris pseudacorus, Naumburgia thyrsiflora.
Чагарникові болота
Чагарникові болота є характерними на Бондарівському масиві. Найбільші площі займають угруповання Salix cinerea з розрідженим очеретом та осоками. Серед інших верб наявні Salix myrsinifolia Salisb. (S. nigricans Smith.) (верба мирзинолистна (в. чорніюча), по краях Salix rosmarinifolia L. (верба розмаринолиста).
Лісові болота
Лісові болота Бондарівського болотного масиву представлені чорновільшняками різноманітними за ценотичним складом.
Чорновільшняки розміщуються невеликими смугами біля болотного масиву. Переважають чорновільшняки кропивні, які характеризуються добре розвиненим деревним ярусом і одноманітним трав'яним покривом, без диференціації на зниження і підвищення біля стовбурів. В ярусі підліску, часто розрідженому, склад порід доволі різноманітний: тут зростають Euonymus europaea L. (бруслина європейська), Rubus idaeus L. (малина), Rubus caesius L. (ожина), Sambucus nigra L. (бузина чорна). У травостої, крім домінанти, значну домішку утворюють такі види, як Athyrium filix-femina (L.) Roth (безщитник жіночий), а також місцями Impatiens parviflora DC. (розрив-трава дрібноквіткова) та Impatiens noli-tangere L. (розрив-трава звичайна), постійними компонентами є гідрофільні болотні види — Carex acutiformis Ehrh. (осока гостроподібна), Iris pseudacorus, Geum rivale L. (гравілат річковий), Filipendula ulmaria (L.) Maxim. (гадючник в'язолистий).
Луки
Це місцями досить широкі смуги між болотом та прилеглим лісом, який з усіх боків оточує Бондарівське болото. Своєрідність ценозів та флористичні особливості цих угруповань значно збагачують різноманітність рослинного покриву болотного масиву. У залежності від обводненості склад флористичного ядра в цих ценозах варіює.
Основним домінантом таких лук є Carex nigra (L.) Reichard (осока чорна) та Carex panicea L. (осока просяна), які створюють покриття до 40%. Характерними в таких ценозах є лучні злаки такі як Festuca pratensis Huds. (костриця лучна), Anthoxanthum odoratum L. (пахуча трава звичайна), Holcus latanus L. (медова трава шерстиста), Poa pratensis L. (тонконіг лучний), але угруповань вони тут не утворюють. Серед різнотрав'я тут зростають такі лучні види як: Coronaria flox-cuculi (L.) A. Br. (), Achillea millefolium Klokov et Krytzka (), Trifolium pratense L. (конюшина лучна), Teucrium chamaedrys L. (самосил гайовий), Plantago lanceolata L. (), Rumex acetosa L. (щавель кислий), Geum rivale L. (гравілат річковий), Potentilla anserina L. (перстач гусячий), Potentilla erecta (L.) Raeusch. (перстач прямостоячий).
На більш зволожених ділянках розсіяно зростають більш гідрофільні осоки, поодиноко відмічені купини Carex diandra, Carex juncella (Fr.) Th. Fr. ().
Особливу наукову цінність такі ділянки становлять як природні екосистеми де зосереджені великі популяції рідкісних видів. У першу чергу саме в таких екотопах виявлені чисельні популяції лучно-болотної орхідеї Dactylorhiza incarnata, менше Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunnt et Summerhayes (зозульки травневі (пальчатокорінник травневий)), Iris sibirica. Екотоне розміщення таких екосистем сприяє поширенню такої лісової орхідеї як Platanthera bifolia (L.) Rich. (любка дволиста), яка місцями розсіяно зустрічається на таких луках, має добру життєвість і тенденцію до поширення. Серед регіонально рідкісних видів в таких екотопах відмічені Ophioglossum vulgatum L. (вужачка звичайна), Parnassia palustris L. (білозір болотний), ближче до обводнених ділянок осокових боліт великі куртини утворює Valerina officinalis L. (валеріана лікарська).
Див. також
Посилання
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2012.
Джерела
- О. І. Прядко, Н. П. Гальченко «Дослідження флористичного і ценотичного різноманіття Міжрічинського РЛП»
- Андрієнко Т. Л. Scheuchzeria palustris L. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1975, № 5. — С.617-622.
- Андрієнко Т. Л. Распространение, экология и ценология Drosera intermedia Hayne (Droseraceae) на Украине \\Ботан.журн, 1977. № 8.
- Балашов Л. С. Мезотрофні ділянки евтрофного болота Видра Косачівська на Остерщині та деякі флористичні знахідки на ньому // Укр. ботан. журн. — 1970. — 37, № 1. — С.114-116.
- Балашов Л. С., Андриенко Т. Л., Кузьмичеы А. И., Григора И. М. Изменение растительности и флоры болот УССР под. влиянием мелиорации. К.: Наук.думка, 1982. — 289 с.
- Брадіс Є. М., Бачуріна Г. Ф. Рослинність УРСР. Болота. К., 1969.
- Зеров Д. К. Болота УРСР. — К., 1938.
- Бачуріна Г. Ф. Торфові болта Українського Полісся. К.: Наукова думка, 1964. — 207 с.
- Андрієнко Т. Л., Прядко О. І. Поширення і екологія, ценотичні особливості Carex dioica L. та C.chordorrhiza Ehrh. на Україні // Укр. ботан. журн. — 1980. — 37, №. 3. — С.7-10.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bondarivske bolo to gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Kozeleckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Zajmaye 1300 gektar Boloto zgidno z klasifikaciyeyu geomorfologichnih tipiv bolit nalezhit do dolinnih sho v cilomu najbilsh poshirenimi ye na Livoberezhnomu Polissi zokrema v pridniprovskij chastini Zagalna harakteristikaDolinni bolota zajmayut neridko na shirinu dolini na bilshomu chi menshomu yiyi protyazi Harakternim dlya nih vvazhayetsya vidsutnist suchasnogo rusla abo protikaye v torfovih beregah inodi ruslo richki z yavlyayetsya v ponizzi dolini yak ce maye misce na Bondarivskomu boloti Ce dosit velikij bolotnij masiv sho rozmishuyetsya v dolini richki Mesha Misha yaka na bilshij chastini ne maye rusla ruslo proyavlyayetsya v nizhnij chastini masivu Bolotnij masiv ye dosit obvodnenim Svoyeridnij harakter obvodnennya obumovlenij nasipami grejderami yaki prokladalis cherez boloto u dekilkoh miscyah same bilya nih utvorilis najbilsh obvodneni dilyanki a sami grejderi sluguyut prosuvannyam po nih lisovih vidiv osoblivo obhidnih takih yak Epipactis helleborine L Crantz koruchka chemernikopodibna Platanthera bifolia L Rich lyubka dvolista Listera ovata L R Br zozulini slozi yajcepodibni yaki miscyami utvoryuyut chiselni populyaciyi Trav yani bolotaNajbilshi ploshi na Bondarivskomu boloti zajmayut trav yani bolota osokovi ta osokovo gipnovi Osokovi bolota Sered osokovih cenoziv na Bondarivskomu boloti znachni ploshi zajmayut omskoosokovi ugrupovannya Ce dosit obvodneni dilyanki kupini Carex elata All osoka omska o visoka dosit visoki a mizhkupinni znizhennya obvodneni chasom v nih perevazhaye Menyanthes trifoliata L bobivnik trilistij Na deyakih dilyankah cih bolit rozridzheno zrostaye Phragmites australis Cav Trin ex Steud ocheret zvichajnij Vidmicheni takozh dilyanki de osoka omska spivdominuye z Carex appropinquata Schum osoka zblizhena Taki dilyanki vidmicheni nepodalik s Otrohi U mizhkochkarnih znizhennyah Caltha palustris L kalyuzhnicya bolotna Hottonia palustris L plavushnik bolotnij Equisetum fluviatile L hvosh richkovij Ranunculus lingua L zhovtec yazichkovij Menyanthes trifoliata ostannij vid na deyakih dilyankah vistupaye spivdominantom Na obvodnenih lokalnih dilyankah sered osokovih cenoziv ugrupovannya utvoryuye regionalno ridkisnij vid Hippuris vulgaris L H lanceolata L vodyana sosonka zvichajna v s lancetolista Harakternimi ye dilyanki osokovih bolit z perevazhannyam Carex diandra Schrank osoka dvotichinkova Ce vidkriti bolota z rozridzhenim yarusom Salix cinerea L verba popelyasta poodinoko zustrichayetsya Viburnum lantana L kalina gnuchka k cilolista gordovina Spivdominantom v takih cenozah miscyami vistupaye bolotna paporot Thelypteris palustris Schott telipteris bolotnij a na bilsh obvodnenih dilyankah Menyanthes trifoliata v obvodnenih znizhennyah Hottonia palustris Riznomanitnist osokovih ugrupovan bolota Bondarivske dopovnyuyut cenozi z perevazhannyam Carex rostrata Stokes osoka zduta Ci dilyanki dobre vidilyayutsya v roslinnomu pokrivi sizim aspektom sho stvoryuye cya osoka yak pravilo ce vidkriti dilyanki z poodinokimi kushami Salix cinerea Spivdominantom v takih cenozah chasto vistupaye Comarum palustre L Potentilla palustris L Scop vovche tilo bolotne perstach bolotnij U skladi floristichnogo yadra vidmicheni taki vidi yak Carex vesicaria L osoka puhirchasta Iris pseudacorus L pivniki bolotni Galium palustre L pidmarennik bolotnij Rumex aquaticus L shavel vodyanij Honck E polystachion L puhivka vuzkolista Puhivka bagatokoloskova Sered zelenih mohiv sho utvoryuyut pokrittya do 10 perevazhaye Harakternimi na Bondarivskomu boloti ye ugrupovannya Carex diandra Schrank osoka dvotichinkova menshe vidmicheni ugrupovannya Fr Th Fr osoka sitnichkovidna Floristichne yadro v nih utvoryuyut tipovi gidrofilni vidi Equisetum fluviatile Ranunculus lingua Caltha palustris V odnomu iz takih ugrupovan v prileglij do suhodola smuzi viyavlenij ridkisnij vid parku v cilomu vid Carex chordorrhiza Ehrh osoka tonkokorenevishna Chervona kniga Ukrayini Neveliki ploshi v centralnij chastini bolota zajmayut ugrupovannya Carex disticha Huds osoka dvoryadna na mizhkochkarnih znizhennyah perevazhaye hvosh richkovij Vidmichenni ugrupovannya Carex acuta L Osoblivu cinnist stanovlyat viyavleni na boloti osokovi ugrupovannya utvorenni regionalno ridkisnim vidom Carex disticha vidmicheni bilya odnogo iz grejderiv v centralnij chastini bolota Hvoshovi ugrupovannya Sered trav yanih cenoziv Bondarivskogo bolota harakternimi ye hvoshovi ugrupovannya Ce vidkriti miscyami obvodneni dilyanki z perevazhannyam v travostoyi Equisetum fluviatile pokrittya yakogo dosyagaye do 60 Znachnu domishku u travostoyi stanovlyat taki vidi yak Carex vesicaria L osoka puhirchasta Ranunculus lingua Comarum palustre a po krayam Bidens tripartita L chereda trirozdilna Agrostis stolonifera L polovicya povzucha U mohovomu pokrivi pri zagalnomu pokritti 30 perevazhaye Drepanochadus aduncus Visokotravni bolota Visokotravni bolotni ugrupovannya na boloti Bondarivske viyavleni po krayah grejderiv ta miscyami na obvodnenih dilyankah po periferiyi bolit Voni harakterizuyutsya dosit visokim yarusom Phragmites australis Cav Trin ex Steud Ocheret zvichajnij yakij stvoryuye pokrittya 30 Osnovu drugogo yarusu utvoryuyut osoka gostra Carex acuta Carex juncella Fr Th Fr po periferiyi Carex nigra L Reichard Osoka chorna Sered bolotnogo riznotrav ya chast spivdominantom vistupaye Menyanthes trifoliata L Bobivnik trilistij iz znachnoyu domishkoyu vovchogo tila bolotnogo Comarum palustre Floristichne yadro utvoryuyut tipovi vidi Galium palustre L Pidmarennik bolotnij Ranunculus lingua Zhovtec yazikolistij Poa palustris L Tonkonig bolotnij Stellaria palustris Retz Zirochnik bolotnij Epilobium palustre L Znit bolotnij Naumburgia thyrsiflora L Rchb Kizlyak kiticecvitij Na dilyankah de obvodnennya ne znachne dobre viyavlenij mohovij pokriv iz zelenih mohiv sho stvoryuyut miscyami pokrittya do 60 Same v takih cenozah po krayam vidmichena luchno bolotna orhideya Dactylorhiza incarnata L Soo zozulki m yasochervoni palchatokorinnik m yasochervonij Neveliki ploshi sered visoko travnih ugrupovan zajmayut cenozi Typha latifolia L Rogiz shirokolistij U nizhnij chastini bolotnogo masivu de miscyami vidno ruslo rozmishuyutsya ugrupovannya Glyceria maxima C Hartm Holub lepeshnyak velikij harakternimi tut ye kurtini Schoenoplectus lacustris L Palla shenoplekt ozernij Floristichne yadro utvoryuyut tipovi gidrofilni vidi Iris pseudacorus Naumburgia thyrsiflora Chagarnikovi bolotaChagarnikovi bolota ye harakternimi na Bondarivskomu masivi Najbilshi ploshi zajmayut ugrupovannya Salix cinerea z rozridzhenim ocheretom ta osokami Sered inshih verb nayavni Salix myrsinifolia Salisb S nigricans Smith verba mirzinolistna v chorniyucha po krayah Salix rosmarinifolia L verba rozmarinolista Lisovi bolotaLisovi bolota Bondarivskogo bolotnogo masivu predstavleni chornovilshnyakami riznomanitnimi za cenotichnim skladom Chornovilshnyaki rozmishuyutsya nevelikimi smugami bilya bolotnogo masivu Perevazhayut chornovilshnyaki kropivni yaki harakterizuyutsya dobre rozvinenim derevnim yarusom i odnomanitnim trav yanim pokrivom bez diferenciaciyi na znizhennya i pidvishennya bilya stovburiv V yarusi pidlisku chasto rozridzhenomu sklad porid dovoli riznomanitnij tut zrostayut Euonymus europaea L bruslina yevropejska Rubus idaeus L malina Rubus caesius L ozhina Sambucus nigra L buzina chorna U travostoyi krim dominanti znachnu domishku utvoryuyut taki vidi yak Athyrium filix femina L Roth bezshitnik zhinochij a takozh miscyami Impatiens parviflora DC rozriv trava dribnokvitkova ta Impatiens noli tangere L rozriv trava zvichajna postijnimi komponentami ye gidrofilni bolotni vidi Carex acutiformis Ehrh osoka gostropodibna Iris pseudacorus Geum rivale L gravilat richkovij Filipendula ulmaria L Maxim gadyuchnik v yazolistij LukiCe miscyami dosit shiroki smugi mizh bolotom ta prileglim lisom yakij z usih bokiv otochuye Bondarivske boloto Svoyeridnist cenoziv ta floristichni osoblivosti cih ugrupovan znachno zbagachuyut riznomanitnist roslinnogo pokrivu bolotnogo masivu U zalezhnosti vid obvodnenosti sklad floristichnogo yadra v cih cenozah variyuye Osnovnim dominantom takih luk ye Carex nigra L Reichard osoka chorna ta Carex panicea L osoka prosyana yaki stvoryuyut pokrittya do 40 Harakternimi v takih cenozah ye luchni zlaki taki yak Festuca pratensis Huds kostricya luchna Anthoxanthum odoratum L pahucha trava zvichajna Holcus latanus L medova trava sherstista Poa pratensis L tonkonig luchnij ale ugrupovan voni tut ne utvoryuyut Sered riznotrav ya tut zrostayut taki luchni vidi yak Coronaria flox cuculi L A Br Achillea millefolium Klokov et Krytzka Trifolium pratense L konyushina luchna Teucrium chamaedrys L samosil gajovij Plantago lanceolata L Rumex acetosa L shavel kislij Geum rivale L gravilat richkovij Potentilla anserina L perstach gusyachij Potentilla erecta L Raeusch perstach pryamostoyachij Na bilsh zvolozhenih dilyankah rozsiyano zrostayut bilsh gidrofilni osoki poodinoko vidmicheni kupini Carex diandra Carex juncella Fr Th Fr Osoblivu naukovu cinnist taki dilyanki stanovlyat yak prirodni ekosistemi de zoseredzheni veliki populyaciyi ridkisnih vidiv U pershu chergu same v takih ekotopah viyavleni chiselni populyaciyi luchno bolotnoyi orhideyi Dactylorhiza incarnata menshe Dactylorhiza majalis Rchb P F Hunnt et Summerhayes zozulki travnevi palchatokorinnik travnevij Iris sibirica Ekotone rozmishennya takih ekosistem spriyaye poshirennyu takoyi lisovoyi orhideyi yak Platanthera bifolia L Rich lyubka dvolista yaka miscyami rozsiyano zustrichayetsya na takih lukah maye dobru zhittyevist i tendenciyu do poshirennya Sered regionalno ridkisnih vidiv v takih ekotopah vidmicheni Ophioglossum vulgatum L vuzhachka zvichajna Parnassia palustris L bilozir bolotnij blizhche do obvodnenih dilyanok osokovih bolit veliki kurtini utvoryuye Valerina officinalis L valeriana likarska Div takozhBondarivske boloto Mizhrichenskij regionalnij landshaftnij park Svyate ozero Chernigivska oblast Vidra zakaznik Posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2012 DzherelaO I Pryadko N P Galchenko Doslidzhennya floristichnogo i cenotichnogo riznomanittya Mizhrichinskogo RLP Andriyenko T L Scheuchzeria palustris L na Ukrayini Ukr botan zhurn 1975 5 S 617 622 Andriyenko T L Rasprostranenie ekologiya i cenologiya Drosera intermedia Hayne Droseraceae na Ukraine Botan zhurn 1977 8 Balashov L S Mezotrofni dilyanki evtrofnogo bolota Vidra Kosachivska na Ostershini ta deyaki floristichni znahidki na nomu Ukr botan zhurn 1970 37 1 S 114 116 Balashov L S Andrienko T L Kuzmichey A I Grigora I M Izmenenie rastitelnosti i flory bolot USSR pod vliyaniem melioracii K Nauk dumka 1982 289 s Bradis Ye M Bachurina G F Roslinnist URSR Bolota K 1969 Zerov D K Bolota URSR K 1938 Bachurina G F Torfovi bolta Ukrayinskogo Polissya K Naukova dumka 1964 207 s Andriyenko T L Pryadko O I Poshirennya i ekologiya cenotichni osoblivosti Carex dioica L ta C chordorrhiza Ehrh na Ukrayini Ukr botan zhurn 1980 37 3 S 7 10