Боложі́вка — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького районуТернопільської області. Розташоване на річці Боложівка, на сході району. Населення — 798 осіб (2016).
село Боложівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Шумська міська громада |
Облікова картка | Боложівка |
Основні дані | |
Засноване | 1446 |
Населення | 798 |
Територія | 3.630 км² |
Густота населення | 246.56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47115 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°06′51″ пн. ш. 26°13′50″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 26.23056° сх. д.Координати: 50°06′51″ пн. ш. 26°13′50″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 26.23056° сх. д. |
Водойми | р.Боложівка |
Відстань до районного центру | 10 км |
Відстань до залізничної станції | 20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 |
Карта | |
Боложівка | |
Боложівка | |
Мапа | |
Історія
Перша писемна згадка — 1446 (грамота князя Свидригайла). Дата 14 липня 1446 року вважається датою заснування села.
Історичні джерела вказують на те, що в VII ст. на території Волині проживало слов'янське плем'я дулібів. В IX ст. плем'я дулібів стало називатися волинянами.
В 1392 році литовський князь Свидригайло одержав від короля Ягайла поселення в Кременецькому, Луцькому та інших повітах. 14 липня 1446 року Свидригайло видав грамоту Єло-Малинському на подарунок йому території села.
Вже перші поселенці Боложівки не були вільними. В другій половині XV ст. — в першій половині XVI ст. панщина доходила до двох днів на тиждень з лану або волоки (волока — 21,3 га). В XVI ст. панщина тривала до трьох днів на тиждень від волоки. Крім панщини, поселенці виконували ряд державних повинностей. Після Люблінської унії 1569 року Шумщина у складі Волині потрапляє під владу шляхетської Польщі. Згідно з поборовим реєстром (списком) Волинського повіту Боложівка з 1545 до 1570 року належала до володінь Степана (Боговитиновича) Шумського.
Починаючи з 1603 року до середини XVIII ст. с. Боложівка разом із іншими землями Шумщини відноситься до земель Єло-Малинських. Пізніше селом володіють пани Сосновські (існує версія, що їм продали село Малинські). Пізніше жителі села були підвладні новим власникам — Октавію Фальковському.
За результатами Андрусівського перемир'я 1667 року Боложівка залишається під владою Польщі. Панщина в цей час доходила вже до 5 днів на тиждень. В 1732 році в селі була побудована дерев'яна церква Покрови Божої Матері.
З 1860 року в селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій працював один вчитель (переважно священник) та навчалося 30-40 дітей.
У 1867 році була побудована капличка Святого Андрія.
Наприкінці XIX ст.- на початку XX ст. господарем села був граф Чесновський, у якого налічувалося 341 га землі, всього село мало в наявності 1113 га землі. В селі проживало 831 житель і було 127 дворів. В кінці вулиці Київська у 1884 році знаходився постоялий двір, через який проходила поштова дорога Луцьк-Теофіполь (одночасно двір міг прийняти до 20 екіпажів). На початку села (неподалік від теперішнього Вигону) був розміщений шинок, який користувався великою популярністю у подорожніх з Житомирської траси.
У 1909 році на місці старої дерев'яної церкви Покрови Божої Матері за підтримки священика Якима Левицького та парафіян с. Боложівка побудована нова церква, яка існує досі.
У 1913—1914 роках через село було прокладено залізницю (вузькоколійку), яка тягнулася від Ямполя через Дедеркали, Боложівку, Остріг на Київ. По цій залізниці перевозили військові вантажі, поранених солдатів Антанти. Ця залізниця тягнулася паралельно теперішній вулиці Придатки.
У 1917 році в селі відбувалися революційні виступи. У 1921 році село переходить під владу панської Польщі. На сході та південному сході воно межувало із Радянською Україною. Там же проходив кордон і знаходилася польсько-радянська стражниця. В Боложівці стояв польський пограничний ескадрон, у селі проживали польські офіцери із сім'ями. Населення села становило 1430 чоловік.
1 липня 1925 року в селі відбулася велика пожежа.
У вересні 1939 року село, як і всі західноукраїнські землі, було приєднане до радянської України, створено сільську раду (перший секретар — Степ'юк Іван).
Протягом 1939—1942 років частина населення села була репресована та вивезена в Сибір, Північний Казахстан. На території села в 1940 році створюється два колгоспи: імені Комінтерну (голова колгоспу — Швець Данило) та імені Червоної Зірки (голова — Лопацький Полікарп).
У роки ІІ Світової війни у боях брало участь 126 жителів села, 55 з них загинули. Частина боложівчан вступили в ряди ОУН-УПА. Одним із таких був Руденький Юзек, який мав вищу освіту, здобуту в Англії, був писарем УПА «Південь», загинув у 1952 році. Значна кількість людей була вивезена примусово на роботу в Німеччину.
Від 1 липня 1941 до 15 березня 1944 року село окуповували угорські війська. Влітку 1943 року через село проходило з'єднання Сидора Ковпака, поблизу діяв радянський загін під командуванням Антона Одухи.
15 березня 1944 року село було звільнено частинами Радянської Армії від фашистського поневолення. У 1949 році замість 283 одноосібних і господарств на території сіл Сураж, Боложівка створюється колгосп «Перемога», а з 1964 року — «Маяк», з 1976 року — «Здобуток Жовтня» (пізніше колгосп «ім. Леніна»). В 1992 році село від'єднується від колгоспу «Ім. Леніна» і на території села утворене колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк».
В 1958 році закінчено в селі електрифікацію і радіофікацію.
В 1967 році в селі побудували типовий дитячий садок, де згодом розмістився торговий центр.
В 1969 році в с. Боложівка сталася пожежа, під час якої згорів панський маєток.
1996 рік — проведено розпаювання сільськогосподарських угідь села Боложівка.
Наприкінці 2004 року з ініціативи жителів села розпочинається робота з газифікації села. 15 листопада 2006 року було завершено та відкрито газопостачання в село.
В 2015 р. в результаті державної реформи щодо децентралізації влади Боложівка ввійшло до Шумської об'єднаної територіальної громади. Відбуваються процеси щодо покращення соціально-економічного становища села: освітлення вулиць, забезпечення водопостачанням окремих вулиць.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.
Пам'ятки
Церква святої Покрови (1909; кам'яна), церква-капличка святого Миколая.
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1990).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
В 1972 році в Боложівці побудували нову восьмирічну школу із шкільною майстернею та їдальнею.
1979 рік — відкрито новий Будинок культури, у якому розмістилася бібліотека, згодом поштове відділення.
2012 року було реконструйовано та відкрито дитячий садочок «Капітошка».
Постаті
- Анін Іван Аркадійович (1998—2022) — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- В. Уніят. Боложівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 164.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolozhi vka selo v Ukrayini u Shumskij miskij gromadi Kremeneckogo rajonuTernopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Bolozhivka na shodi rajonu Naselennya 798 osib 2016 selo Bolozhivka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Shumska miska gromada Oblikova kartka Bolozhivka Osnovni dani Zasnovane 1446 Naselennya 798 Teritoriya 3 630 km Gustota naselennya 246 56 osib km Poshtovij indeks 47115 Telefonnij kod 380 3558 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 06 51 pn sh 26 13 50 sh d 50 11417 pn sh 26 23056 sh d 50 11417 26 23056 Koordinati 50 06 51 pn sh 26 13 50 sh d 50 11417 pn sh 26 23056 sh d 50 11417 26 23056 Vodojmi r Bolozhivka Vidstan do rajonnogo centru 10 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 20 km Misceva vlada Adresa radi 47100 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Shumsk vul Ukrayinska 59 Karta Bolozhivka Bolozhivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bolozhivka richka IstoriyaPersha pisemna zgadka 1446 gramota knyazya Svidrigajla Data 14 lipnya 1446 roku vvazhayetsya datoyu zasnuvannya sela Istorichni dzherela vkazuyut na te sho v VII st na teritoriyi Volini prozhivalo slov yanske plem ya dulibiv V IX st plem ya dulibiv stalo nazivatisya volinyanami V 1392 roci litovskij knyaz Svidrigajlo oderzhav vid korolya Yagajla poselennya v Kremeneckomu Luckomu ta inshih povitah 14 lipnya 1446 roku Svidrigajlo vidav gramotu Yelo Malinskomu na podarunok jomu teritoriyi sela Vzhe pershi poselenci Bolozhivki ne buli vilnimi V drugij polovini XV st v pershij polovini XVI st panshina dohodila do dvoh dniv na tizhden z lanu abo voloki voloka 21 3 ga V XVI st panshina trivala do troh dniv na tizhden vid voloki Krim panshini poselenci vikonuvali ryad derzhavnih povinnostej Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Shumshina u skladi Volini potraplyaye pid vladu shlyahetskoyi Polshi Zgidno z poborovim reyestrom spiskom Volinskogo povitu Bolozhivka z 1545 do 1570 roku nalezhala do volodin Stepana Bogovitinovicha Shumskogo Pochinayuchi z 1603 roku do seredini XVIII st s Bolozhivka razom iz inshimi zemlyami Shumshini vidnositsya do zemel Yelo Malinskih Piznishe selom volodiyut pani Sosnovski isnuye versiya sho yim prodali selo Malinski Piznishe zhiteli sela buli pidvladni novim vlasnikam Oktaviyu Falkovskomu Za rezultatami Andrusivskogo peremir ya 1667 roku Bolozhivka zalishayetsya pid vladoyu Polshi Panshina v cej chas dohodila vzhe do 5 dniv na tizhden V 1732 roci v seli bula pobudovana derev yana cerkva Pokrovi Bozhoyi Materi Z 1860 roku v seli diyala cerkovno parafiyalna shkola u yakij pracyuvav odin vchitel perevazhno svyashennik ta navchalosya 30 40 ditej U 1867 roci bula pobudovana kaplichka Svyatogo Andriya Naprikinci XIX st na pochatku XX st gospodarem sela buv graf Chesnovskij u yakogo nalichuvalosya 341 ga zemli vsogo selo malo v nayavnosti 1113 ga zemli V seli prozhivalo 831 zhitel i bulo 127 dvoriv V kinci vulici Kiyivska u 1884 roci znahodivsya postoyalij dvir cherez yakij prohodila poshtova doroga Luck Teofipol odnochasno dvir mig prijnyati do 20 ekipazhiv Na pochatku sela nepodalik vid teperishnogo Vigonu buv rozmishenij shinok yakij koristuvavsya velikoyu populyarnistyu u podorozhnih z Zhitomirskoyi trasi U 1909 roci na misci staroyi derev yanoyi cerkvi Pokrovi Bozhoyi Materi za pidtrimki svyashenika Yakima Levickogo ta parafiyan s Bolozhivka pobudovana nova cerkva yaka isnuye dosi U 1913 1914 rokah cherez selo bulo prokladeno zaliznicyu vuzkokolijku yaka tyagnulasya vid Yampolya cherez Dederkali Bolozhivku Ostrig na Kiyiv Po cij zaliznici perevozili vijskovi vantazhi poranenih soldativ Antanti Cya zaliznicya tyagnulasya paralelno teperishnij vulici Pridatki U 1917 roci v seli vidbuvalisya revolyucijni vistupi U 1921 roci selo perehodit pid vladu panskoyi Polshi Na shodi ta pivdennomu shodi vono mezhuvalo iz Radyanskoyu Ukrayinoyu Tam zhe prohodiv kordon i znahodilasya polsko radyanska strazhnicya V Bolozhivci stoyav polskij pogranichnij eskadron u seli prozhivali polski oficeri iz sim yami Naselennya sela stanovilo 1430 cholovik 1 lipnya 1925 roku v seli vidbulasya velika pozhezha U veresni 1939 roku selo yak i vsi zahidnoukrayinski zemli bulo priyednane do radyanskoyi Ukrayini stvoreno silsku radu pershij sekretar Step yuk Ivan Protyagom 1939 1942 rokiv chastina naselennya sela bula represovana ta vivezena v Sibir Pivnichnij Kazahstan Na teritoriyi sela v 1940 roci stvoryuyetsya dva kolgospi imeni Kominternu golova kolgospu Shvec Danilo ta imeni Chervonoyi Zirki golova Lopackij Polikarp U roki II Svitovoyi vijni u boyah bralo uchast 126 zhiteliv sela 55 z nih zaginuli Chastina bolozhivchan vstupili v ryadi OUN UPA Odnim iz takih buv Rudenkij Yuzek yakij mav vishu osvitu zdobutu v Angliyi buv pisarem UPA Pivden zaginuv u 1952 roci Znachna kilkist lyudej bula vivezena primusovo na robotu v Nimechchinu Vid 1 lipnya 1941 do 15 bereznya 1944 roku selo okupovuvali ugorski vijska Vlitku 1943 roku cherez selo prohodilo z yednannya Sidora Kovpaka poblizu diyav radyanskij zagin pid komanduvannyam Antona Oduhi 15 bereznya 1944 roku selo bulo zvilneno chastinami Radyanskoyi Armiyi vid fashistskogo ponevolennya U 1949 roci zamist 283 odnoosibnih i gospodarstv na teritoriyi sil Surazh Bolozhivka stvoryuyetsya kolgosp Peremoga a z 1964 roku Mayak z 1976 roku Zdobutok Zhovtnya piznishe kolgosp im Lenina V 1992 roci selo vid yednuyetsya vid kolgospu Im Lenina i na teritoriyi sela utvorene kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Mayak V 1958 roci zakincheno v seli elektrifikaciyu i radiofikaciyu V 1967 roci v seli pobuduvali tipovij dityachij sadok de zgodom rozmistivsya torgovij centr V 1969 roci v s Bolozhivka stalasya pozhezha pid chas yakoyi zgoriv panskij mayetok 1996 rik provedeno rozpayuvannya silskogospodarskih ugid sela Bolozhivka Naprikinci 2004 roku z iniciativi zhiteliv sela rozpochinayetsya robota z gazifikaciyi sela 15 listopada 2006 roku bulo zaversheno ta vidkrito gazopostachannya v selo V 2015 r v rezultati derzhavnoyi reformi shodo decentralizaciyi vladi Bolozhivka vvijshlo do Shumskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Vidbuvayutsya procesi shodo pokrashennya socialno ekonomichnogo stanovisha sela osvitlennya vulic zabezpechennya vodopostachannyam okremih vulic 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Shumskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shumskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu Pam yatkiCerkva svyatoyi Pokrovi 1909 kam yana cerkva kaplichka svyatogo Mikolaya Pam yatnikiSporudzheno pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1990 Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv budinok kulturi biblioteka FAP torgovelnij zaklad V 1972 roci v Bolozhivci pobuduvali novu vosmirichnu shkolu iz shkilnoyu majsterneyu ta yidalneyu 1979 rik vidkrito novij Budinok kulturi u yakomu rozmistilasya biblioteka zgodom poshtove viddilennya 2012 roku bulo rekonstrujovano ta vidkrito dityachij sadochok Kapitoshka PostatiAnin Ivan Arkadijovich 1998 2022 soldat Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijniPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Portal Ternopilshina V Uniyat Bolozhivka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 164 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi