Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

До Першої світової війни використання отруйних хімікатів у бойових діях траплялось в окремих поодиноких випадках мало не

Бойові отруйні речовини в Першій світовій війні

До Першої світової війни використання отруйних хімікатів у бойових діях траплялось в окремих поодиноких випадках, мало не систематичний характер а усталена практика була відсутня як і відповідні настанови у військових трактатах. Стрімкий розвиток технологій призвів до широкого використання в промисловості отруйних речовин, які в ході Великої війни стали служити як хімічна зброя, зокрема — хлор та фосген.

image
Монументальна картина («Отруєні іпритом») створена під впливом трагічних вражень від убитих і отруєних іпритом

Саме під час Першої світової війни, а надто — після хімічної атаки 22 квітня 195 року в ході другої битви за Іпр почалось методичне вдосконалення та використання отруйних хімікатів як хімічної зброї.

Основні хімічні речовини

Основні застосовувані в ході війни речовини не були новоствореними — їхнє відкриття припадало на XIX і навіть на XVIII століття: хлор (1774), синильна кислота (1782), хлороціан (1802), фосген (1812), іприт (1822), (хлоропікрин) (1848). До інших речовин, що були в розпорядженні сторін конфлікту станом на початок війни, належали: , , , , (бромоацетон), (бромбензилціанід), акролеїн.

Ще до кінця 1915 року військами Антанти були застосовані (задушливої дії) та сльозогінний (бензилйодид), а Німеччиною — фосген, котрий був у 18 разів токсичнішим за хлор, і у травні 1916 — його модифікація — дифосген. Два місяці потому Франція застосувала синильну кислоту і згодом хлороціан.

Перші застосування

image
Солдати [en] в Шампані (Франція), 1916 або 1917 рік

Попри поширену думку, вперше застосувала хімічну зброю не Німеччина, а Франція. Подробиці були дещо заплутані взаємними звинуваченнями французьких та німецьких авторів одразу по завершенню війни, проте відомо, що у бойових діях французькі полісмени застосували табельні спецзасоби — гранати зі сльозогінним в серпні та восени 1914 року.

Окрім ручних гранат французька армія мала в розпорядженні близько тридцяти тисяч набоїв споряджених 19 см³ етилбромоацетату для стрільби зі спеціальних 26-мм рушниць. Протягом осені 1914 ці гранати були витрачені й армія замовила нові гранати. Оскільки бром Франція імпортувала з Німеччини та Сполучених Штатів, довелось перейти на використання як активної речовини.

Попри те, що використана отруйна речовина мала переважно сльозогінну дію, гранати й набої використовували для атак на укріплення — капоніри, каземати, тощо, аби заважати кулеметникам та артилеристам ефективно виконувати свою задачу. Через малий об'єм речовини в набої, низьку ефективність, доводилось витрачати значну кількість даних боєприпасів, особливо коли йшлось про атаки на ненакриті траншеї.

Як зазначив у монографії 1924 року Фріц Габер, використаний французами етилбромоацетат був токсичнішим за використаний німцями ω-ксилілбромід, а смертоносність використаного під Іпром хлору надто перебільшена і тому, в принципі, його використання не відрізняється від застосування хімічних боєприпасів французами до того.

Німецький парламентський комітет також звернув увагу на те, що на той час ані Франція, ані Німеччина, ані будь-хто інший не виступив з формальним протестом проти перебігу «газової війни» а тому Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років слід було вважати такими, що через мовчазну згоду сторін втратили свою чинність. Та навіть якщо вважати їх чинними, Німеччина начебто всього лише зробила крок у відповідь.

Франція тестувала такі гранати ще до початку війни і продовжувала застосовувати сльозогінний газ протягом усієї війни. Однак низька ефективність подібних засобів не зчинила значного резонансу у стані ворога і тривалий час залишалася малопомітною, особливо на фоні подальшого масштабного застосування хімічної зброї Німеччиною.

Хлор

image
Розпилювання отруйних речовин під час Першої світової війни

Наприкінці 1914 року Габеру спало на думку використовувати хлор, що тоді у значних кількостях застосовувався для отримання барвників, пускаючи його за вітром на ворожі позиції.

Навесні 1915 року Габер переконав у цьому Вище командування Німеччини, а також отримав дозвіл на створення спеціального військово-наукового підрозділу [de], військовики якого тренувалися для проведення хімічних атак і мали передове захисне спорядження. До числа науковців полку також увійшли Отто Ган, [en], (Ервін Маделунг), Джеймс Франк і [de]. Першою ціллю для хлорної атаки командувач Генерального штабу Німеччини генерал (Еріх фон Фалькенхайн) обрав бельгійське місто Іпр.

В ході підготовки Габер розмістив поблизу міста понад 5 тисяч балонів зі стисненим хлором. Без сприятливого вітру він не міг випускати газ, в той час як супротивник обстрілював їхні позиції і подеколи навіть пробивав балони, внаслідок чого загинули 3 і отримали ушкодження 50 солдатів.

22 квітня 1915 року, дочекавшись сильного вітру з північного сходу, війська полку за наказом Габера відкрили вентилі на 5730 балонах, випустивши 168 тонн хлору по фронту шириною в 4 милі (6,4 км). Утворилася жовто-зелена стіна диму заввишки до 15 метрів, що рухалася на позиції французько-алжирських і канадських військ за швидкістю 30 м/хв. Солдати, що зазнавали ураження, не були укомплектовані достатнім захисним спорядженням, тому їм доводилося вмочувати у воді бавовняні пижі і прикривати обличчя. За різними підрахунками внаслідок газової атаки загинули та отруїлися від 3 до 15 тисяч чоловік.

Після успішної операції під Іпром Габер почав діяльність також на Східному фронті — у травні 1915 німецькі війська знову атакували російські позиції під Болімовим. Випущені 263 тонни хлору спричинили загибель 6 тисяч вояків. В результаті двох наступних газових атак по тих самих позиціях загинуло ще 25 тисяч чоловік (такі значні втрати пояснювалися відсутністю у російських військ необхідної захисної амуніції). А наймасштабніше застосування хлору відбулося у жовтні під французьким Реймсом — тоді з 25 тисяч балонів його було випущено 550 тонн.

Іприт

image
Канадський солдат, що отримав опіки шкіри внаслідок дії іприту (1917—1918)

12 липня 1917 року у битві поблизу Іпру Німеччина ввела в дію іприт — речовину шкірно-наривної дії, котра завдавала уражень по всіх незахищених ділянках тіла і була названа «королем хімічної зброї». Перше масштабне його застосування відбулося за тиждень, коли німці атакували сили Великої Британії під Ньївпортом, — поранення тоді дістали 14000 чоловік, 500 з яких померли у перші три тижні. Наступного місяця по позиціях 2-ї французької армії було випущено 100 тисяч іпритних снарядів, що призвело до ураження 20 тисяч чоловік. Серед хімічної зброї найбільші втрати спричинило застосування іприту — на нього припало у 8 разів більше жертв, ніж від усіх інших отрут разом узятих.

Оцінки

image
Захисту від отруйних газів потребували не лише люди, але й коні
image
Австралійська піхота в передовій траншеї з вдягненими респіраторами під час битви за Полігон Вуд (частина третьої Іпрської битви)

Оцінки впливу хімічної зброї на перебіг бойових дій та результати Першої світової війни різняться.

Встановити точну кількість поранених та вбитих від застосування хімічної зброї надзвичайно складно: частину медичних записів було втрачено, частину жертв не обраховано через неможливість встановити точну причину поранення чи смерті. В залежності від обставин сторони вдавались до навмисного применшення чи прибільшення втрат від хімічної зброї як у себе, так і у супротивника.

За підрахунками Людвіґа Габера, без урахування втрат в російській армії, застосування хімічної зброї призвело до близько пів мільйона втрат у живій силі (як пораненими, так і до 20 тисяч загиблими).

Як зазначає сам Габер хімічна зброя була новим та невідомим інструментом для військових. Окрім браку попереднього досвіду застосування, було відсутнє розуміння тактики, принципів та способів найкращого використання нових озброєнь. Протягом війни хімічна зброя зазнала стрімкого розвитку — від газових циліндрів на початку, до хімічних артилерійських снарядів ближче до кінця війни.

В 1918 році, до 28 % німецьких снарядів містили хімічні отруйні речовини — рекордний показник серед всіх сторін конфлікту. На цей рік припадає і основна частина жертв хімічної зброї на Західному фронті — до трьох чвертей поранених та до половини загиблих.

З одного боку, поява протигазів, вдосконалення навичок хімічного захисту та низька ефективність хімічної зброї першого покоління дали підстави вважати, що застосування «отруйних газів» вплинуло на перебіг війни не істотно. Особливо поширеною така думка стала після Другої світової війни, протягом якої хімічна зброя за винятком японсько-китайської війни переважно не використовувалась.

З іншого боку, хоча протигаз надійно захищав від отруєння «газами», а ураження шкіри іпритом було далеко не завжди смертельним, постійне відчуття небезпеки бути отруєним навіть від будь-якої калюжі чи нізини в окопі виснажувала війська психологічно та фізично. Протигаз відбирав можливість розмовляти, заважав диханню, звужував поле огляду, створював незручності, що заважали вести бойові дії. Втрата беззахисних тварин (в першу чергу — коней) руйнувала логістику, що унеможливлювало вчасне підвезення боєприпасів, евакуацію поранених, маневр артилерійських знарядь тощо.

Страх несподіваної задухи, втрата можливості спілкуватись з побратимами, психологічний ефект а не кількість жертв передані автором в творі Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін».

Інвестиції всіх сторін у розробку та виробництво хімічної зброї протягом Першої світової війни лише зростали. Так само й застосування хімічної зброї лише збільшувалось та поширювалось, що може свідчити про те, що на думку тогочасного командування «отруйні гази» мали істотний вплив на перебіг бойових дій та були важливою складовою арсеналів озброєнь.

Примітки

  1. L. F. Haber (1986). 2. Forerunners in Fact and Fiction. The Poisonous Cloud: Chemical Warfare in the First World War. Oxford University Press. ISBN .
  2. Romano et al., 2008, с. 5.
  3. Lenhart et al., 2008, с. 38—39.
  4. Lenhart et al., 2008, с. 17—18.
  5. L. F. Haber (1986). 3. The Chlorine Cloud. The Poisonous Cloud: Chemical Warfare in the First World War. Oxford University Press. ISBN .
  6. Julian Perry Robinson (1971). 2. Instances and allegations of CBW, 1914-1970. The Problem of Chemical and Biological Warfare. Т. I. The Rise of CB Weapons. SIPRI.
  7. Clarence Jay West. THE HISTORY OF POISON GASES. // Science. — 1919. — Т. 49 1270. — С. 412-417. — DOI:10.1126/SCIENCE.49.1270.412.
  8. Bretislav Friedrich, Jeremiah James (2017). From Berlin-Dahlem to the Fronts of World War I. У Bretislav Friedrich, Dieter Hoffmann, Jürgen Renn, Florian Schmaltz, Martin Wolf (ред.). One Hundred Years of Chemical Warfare: Research, Deployment, Consequences. Springer Cham. doi:10.1007/978-3-319-51664-6_3. ISBN .
  9. Fritz Haber (1924). Zur Geschichte des Gaskrieges. Fünf Vorträge aus den Jahren 1920–1923. Springer Berlin. doi:10.1007/978-3-662-33987-9.
  10. Tucker, 2007.
  11. Romano et al., 2008, с. 7.
  12. Garrett, Hart, 2009, с. xxi.
  13. Romano et al., 2008, с. 9—10.
  14. L. F. Haber (1986). 10. Gas Casualties. The Poisonous Cloud: Chemical Warfare in the First World War. Oxford University Press. ISBN .
  15. L. F. Haber (1986). 11. Was Gas a Failure?. The Poisonous Cloud: Chemical Warfare in the First World War. Oxford University Press. ISBN .
  16. Spiers, E.M. (2017). The Gas War, 1915–1918: If not a War Winner, Hardly a Failure.. У Friedrich, B., Hoffmann, D., Renn, J., Schmaltz, F., Wolf, M. (ред.). One Hundred Years of Chemical Warfare: Research, Deployment, Consequences. Springer. doi:10.1007/978-3-319-51664-6_9.
  17. L. F. Haber (1986). 9. 1918: Reality and Imagination. The Poisonous Cloud: Chemical Warfare in the First World War. Oxford University Press. ISBN .

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бойові отруйні речовини в Першій світовій війні


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Do Pershoyi svitovoyi vijni vikoristannya otrujnih himikativ u bojovih diyah traplyalos v okremih poodinokih vipadkah malo ne sistematichnij harakter a ustalena praktika bula vidsutnya yak i vidpovidni nastanovi u vijskovih traktatah Strimkij rozvitok tehnologij prizviv do shirokogo vikoristannya v promislovosti otrujnih rechovin yaki v hodi Velikoyi vijni stali sluzhiti yak himichna zbroya zokrema hlor ta fosgen Monumentalna kartina Otruyeni ipritom stvorena pid vplivom tragichnih vrazhen vid ubitih i otruyenih ipritom Same pid chas Pershoyi svitovoyi vijni a nadto pislya himichnoyi ataki 22 kvitnya 195 roku v hodi drugoyi bitvi za Ipr pochalos metodichne vdoskonalennya ta vikoristannya otrujnih himikativ yak himichnoyi zbroyi Osnovni himichni rechoviniOsnovni zastosovuvani v hodi vijni rechovini ne buli novostvorenimi yihnye vidkrittya pripadalo na XIX i navit na XVIII stolittya hlor 1774 sinilna kislota 1782 hlorocian 1802 fosgen 1812 iprit 1822 hloropikrin 1848 Do inshih rechovin sho buli v rozporyadzhenni storin konfliktu stanom na pochatok vijni nalezhali bromoaceton brombenzilcianid akroleyin She do kincya 1915 roku vijskami Antanti buli zastosovani zadushlivoyi diyi ta slozoginnij benziljodid a Nimechchinoyu fosgen kotrij buv u 18 raziv toksichnishim za hlor i u travni 1916 jogo modifikaciya difosgen Dva misyaci potomu Franciya zastosuvala sinilnu kislotu i zgodom hlorocian Pershi zastosuvannyaSoldati en v Shampani Franciya 1916 abo 1917 rik Popri poshirenu dumku vpershe zastosuvala himichnu zbroyu ne Nimechchina a Franciya Podrobici buli desho zaplutani vzayemnimi zvinuvachennyami francuzkih ta nimeckih avtoriv odrazu po zavershennyu vijni prote vidomo sho u bojovih diyah francuzki polismeni zastosuvali tabelni speczasobi granati zi slozoginnim v serpni ta voseni 1914 roku Okrim ruchnih granat francuzka armiya mala v rozporyadzhenni blizko tridcyati tisyach naboyiv sporyadzhenih 19 sm etilbromoacetatu dlya strilbi zi specialnih 26 mm rushnic Protyagom oseni 1914 ci granati buli vitracheni j armiya zamovila novi granati Oskilki brom Franciya importuvala z Nimechchini ta Spoluchenih Shtativ dovelos perejti na vikoristannya yak aktivnoyi rechovini Popri te sho vikoristana otrujna rechovina mala perevazhno slozoginnu diyu granati j naboyi vikoristovuvali dlya atak na ukriplennya kaponiri kazemati tosho abi zavazhati kulemetnikam ta artileristam efektivno vikonuvati svoyu zadachu Cherez malij ob yem rechovini v naboyi nizku efektivnist dovodilos vitrachati znachnu kilkist danih boyepripasiv osoblivo koli jshlos pro ataki na nenakriti transheyi Yak zaznachiv u monografiyi 1924 roku Fric Gaber vikoristanij francuzami etilbromoacetat buv toksichnishim za vikoristanij nimcyami w ksililbromid a smertonosnist vikoristanogo pid Iprom hloru nadto perebilshena i tomu v principi jogo vikoristannya ne vidriznyayetsya vid zastosuvannya himichnih boyepripasiv francuzami do togo Nimeckij parlamentskij komitet takozh zvernuv uvagu na te sho na toj chas ani Franciya ani Nimechchina ani bud hto inshij ne vistupiv z formalnim protestom proti perebigu gazovoyi vijni a tomu Gaazki konvenciyi 1899 ta 1907 rokiv slid bulo vvazhati takimi sho cherez movchaznu zgodu storin vtratili svoyu chinnist Ta navit yaksho vvazhati yih chinnimi Nimechchina nachebto vsogo lishe zrobila krok u vidpovid Franciya testuvala taki granati she do pochatku vijni i prodovzhuvala zastosovuvati slozoginnij gaz protyagom usiyeyi vijni Odnak nizka efektivnist podibnih zasobiv ne zchinila znachnogo rezonansu u stani voroga i trivalij chas zalishalasya malopomitnoyu osoblivo na foni podalshogo masshtabnogo zastosuvannya himichnoyi zbroyi Nimechchinoyu HlorRozpilyuvannya otrujnih rechovin pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Naprikinci 1914 roku Gaberu spalo na dumku vikoristovuvati hlor sho todi u znachnih kilkostyah zastosovuvavsya dlya otrimannya barvnikiv puskayuchi jogo za vitrom na vorozhi poziciyi Navesni 1915 roku Gaber perekonav u comu Vishe komanduvannya Nimechchini a takozh otrimav dozvil na stvorennya specialnogo vijskovo naukovogo pidrozdilu de vijskoviki yakogo trenuvalisya dlya provedennya himichnih atak i mali peredove zahisne sporyadzhennya Do chisla naukovciv polku takozh uvijshli Otto Gan en Ervin Madelung Dzhejms Frank i de Pershoyu cillyu dlya hlornoyi ataki komanduvach Generalnogo shtabu Nimechchini general Erih fon Falkenhajn obrav belgijske misto Ipr V hodi pidgotovki Gaber rozmistiv poblizu mista ponad 5 tisyach baloniv zi stisnenim hlorom Bez spriyatlivogo vitru vin ne mig vipuskati gaz v toj chas yak suprotivnik obstrilyuvav yihni poziciyi i podekoli navit probivav baloni vnaslidok chogo zaginuli 3 i otrimali ushkodzhennya 50 soldativ 22 kvitnya 1915 roku dochekavshis silnogo vitru z pivnichnogo shodu vijska polku za nakazom Gabera vidkrili ventili na 5730 balonah vipustivshi 168 tonn hloru po frontu shirinoyu v 4 mili 6 4 km Utvorilasya zhovto zelena stina dimu zavvishki do 15 metriv sho ruhalasya na poziciyi francuzko alzhirskih i kanadskih vijsk za shvidkistyu 30 m hv Soldati sho zaznavali urazhennya ne buli ukomplektovani dostatnim zahisnim sporyadzhennyam tomu yim dovodilosya vmochuvati u vodi bavovnyani pizhi i prikrivati oblichchya Za riznimi pidrahunkami vnaslidok gazovoyi ataki zaginuli ta otruyilisya vid 3 do 15 tisyach cholovik Pislya uspishnoyi operaciyi pid Iprom Gaber pochav diyalnist takozh na Shidnomu fronti u travni 1915 nimecki vijska znovu atakuvali rosijski poziciyi pid Bolimovim Vipusheni 263 tonni hloru sprichinili zagibel 6 tisyach voyakiv V rezultati dvoh nastupnih gazovih atak po tih samih poziciyah zaginulo she 25 tisyach cholovik taki znachni vtrati poyasnyuvalisya vidsutnistyu u rosijskih vijsk neobhidnoyi zahisnoyi amuniciyi A najmasshtabnishe zastosuvannya hloru vidbulosya u zhovtni pid francuzkim Rejmsom todi z 25 tisyach baloniv jogo bulo vipusheno 550 tonn IpritKanadskij soldat sho otrimav opiki shkiri vnaslidok diyi ipritu 1917 1918 12 lipnya 1917 roku u bitvi poblizu Ipru Nimechchina vvela v diyu iprit rechovinu shkirno narivnoyi diyi kotra zavdavala urazhen po vsih nezahishenih dilyankah tila i bula nazvana korolem himichnoyi zbroyi Pershe masshtabne jogo zastosuvannya vidbulosya za tizhden koli nimci atakuvali sili Velikoyi Britaniyi pid Nyivportom poranennya todi distali 14000 cholovik 500 z yakih pomerli u pershi tri tizhni Nastupnogo misyacya po poziciyah 2 yi francuzkoyi armiyi bulo vipusheno 100 tisyach ipritnih snaryadiv sho prizvelo do urazhennya 20 tisyach cholovik Sered himichnoyi zbroyi najbilshi vtrati sprichinilo zastosuvannya ipritu na nogo pripalo u 8 raziv bilshe zhertv nizh vid usih inshih otrut razom uzyatih OcinkiZahistu vid otrujnih gaziv potrebuvali ne lishe lyudi ale j koni Avstralijska pihota v peredovij transheyi z vdyagnenimi respiratorami pid chas bitvi za Poligon Vud chastina tretoyi Iprskoyi bitvi Ocinki vplivu himichnoyi zbroyi na perebig bojovih dij ta rezultati Pershoyi svitovoyi vijni riznyatsya Vstanoviti tochnu kilkist poranenih ta vbitih vid zastosuvannya himichnoyi zbroyi nadzvichajno skladno chastinu medichnih zapisiv bulo vtracheno chastinu zhertv ne obrahovano cherez nemozhlivist vstanoviti tochnu prichinu poranennya chi smerti V zalezhnosti vid obstavin storoni vdavalis do navmisnogo primenshennya chi pribilshennya vtrat vid himichnoyi zbroyi yak u sebe tak i u suprotivnika Za pidrahunkami Lyudviga Gabera bez urahuvannya vtrat v rosijskij armiyi zastosuvannya himichnoyi zbroyi prizvelo do blizko piv miljona vtrat u zhivij sili yak poranenimi tak i do 20 tisyach zagiblimi Yak zaznachaye sam Gaber himichna zbroya bula novim ta nevidomim instrumentom dlya vijskovih Okrim braku poperednogo dosvidu zastosuvannya bulo vidsutnye rozuminnya taktiki principiv ta sposobiv najkrashogo vikoristannya novih ozbroyen Protyagom vijni himichna zbroya zaznala strimkogo rozvitku vid gazovih cilindriv na pochatku do himichnih artilerijskih snaryadiv blizhche do kincya vijni V 1918 roci do 28 nimeckih snaryadiv mistili himichni otrujni rechovini rekordnij pokaznik sered vsih storin konfliktu Na cej rik pripadaye i osnovna chastina zhertv himichnoyi zbroyi na Zahidnomu fronti do troh chvertej poranenih ta do polovini zagiblih Z odnogo boku poyava protigaziv vdoskonalennya navichok himichnogo zahistu ta nizka efektivnist himichnoyi zbroyi pershogo pokolinnya dali pidstavi vvazhati sho zastosuvannya otrujnih gaziv vplinulo na perebig vijni ne istotno Osoblivo poshirenoyu taka dumka stala pislya Drugoyi svitovoyi vijni protyagom yakoyi himichna zbroya za vinyatkom yaponsko kitajskoyi vijni perevazhno ne vikoristovuvalas Z inshogo boku hocha protigaz nadijno zahishav vid otruyennya gazami a urazhennya shkiri ipritom bulo daleko ne zavzhdi smertelnim postijne vidchuttya nebezpeki buti otruyenim navit vid bud yakoyi kalyuzhi chi nizini v okopi visnazhuvala vijska psihologichno ta fizichno Protigaz vidbirav mozhlivist rozmovlyati zavazhav dihannyu zvuzhuvav pole oglyadu stvoryuvav nezruchnosti sho zavazhali vesti bojovi diyi Vtrata bezzahisnih tvarin v pershu chergu konej rujnuvala logistiku sho unemozhlivlyuvalo vchasne pidvezennya boyepripasiv evakuaciyu poranenih manevr artilerijskih znaryad tosho Strah nespodivanoyi zaduhi vtrata mozhlivosti spilkuvatis z pobratimami psihologichnij efekt a ne kilkist zhertv peredani avtorom v tvori Eriha Mariyi Remarka Na Zahidnomu fronti bez zmin Investiciyi vsih storin u rozrobku ta virobnictvo himichnoyi zbroyi protyagom Pershoyi svitovoyi vijni lishe zrostali Tak samo j zastosuvannya himichnoyi zbroyi lishe zbilshuvalos ta poshiryuvalos sho mozhe svidchiti pro te sho na dumku togochasnogo komanduvannya otrujni gazi mali istotnij vpliv na perebig bojovih dij ta buli vazhlivoyu skladovoyu arsenaliv ozbroyen PrimitkiL F Haber 1986 2 Forerunners in Fact and Fiction The Poisonous Cloud Chemical Warfare in the First World War Oxford University Press ISBN 9780198581420 Romano et al 2008 s 5 Lenhart et al 2008 s 38 39 Lenhart et al 2008 s 17 18 L F Haber 1986 3 The Chlorine Cloud The Poisonous Cloud Chemical Warfare in the First World War Oxford University Press ISBN 9780198581420 Julian Perry Robinson 1971 2 Instances and allegations of CBW 1914 1970 The Problem of Chemical and Biological Warfare T I The Rise of CB Weapons SIPRI Clarence Jay West THE HISTORY OF POISON GASES Science 1919 T 49 1270 S 412 417 DOI 10 1126 SCIENCE 49 1270 412 Bretislav Friedrich Jeremiah James 2017 From Berlin Dahlem to the Fronts of World War I U Bretislav Friedrich Dieter Hoffmann Jurgen Renn Florian Schmaltz Martin Wolf red One Hundred Years of Chemical Warfare Research Deployment Consequences Springer Cham doi 10 1007 978 3 319 51664 6 3 ISBN 978 3 319 51664 6 Fritz Haber 1924 Zur Geschichte des Gaskrieges Funf Vortrage aus den Jahren 1920 1923 Springer Berlin doi 10 1007 978 3 662 33987 9 Tucker 2007 Romano et al 2008 s 7 Garrett Hart 2009 s xxi Romano et al 2008 s 9 10 L F Haber 1986 10 Gas Casualties The Poisonous Cloud Chemical Warfare in the First World War Oxford University Press ISBN 9780198581420 L F Haber 1986 11 Was Gas a Failure The Poisonous Cloud Chemical Warfare in the First World War Oxford University Press ISBN 9780198581420 Spiers E M 2017 The Gas War 1915 1918 If not a War Winner Hardly a Failure U Friedrich B Hoffmann D Renn J Schmaltz F Wolf M red One Hundred Years of Chemical Warfare Research Deployment Consequences Springer doi 10 1007 978 3 319 51664 6 9 L F Haber 1986 9 1918 Reality and Imagination The Poisonous Cloud Chemical Warfare in the First World War Oxford University Press ISBN 9780198581420 LiteraturaL F Haber 1986 The Poisonous Cloud Chemical Warfare in the First World War Oxford University Press ISBN 9780198581420 Bretislav Friedrich Dieter Hoffmann Jurgen Renn Florian Schmaltz Martin Wolf red 2017 One Hundred Years of Chemical Warfare Research Deployment Consequences Springer Cham doi 10 1007 978 3 319 51664 6 ISBN 978 3 319 51664 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bojovi otrujni rechovini v Pershij svitovij vijni
Топ