Бобричі

Бо́бричі (раніше — Бобрики, Бобричики) — село в Україні, у Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 135 осіб (2001). У 1923—59 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Бобричі
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Лугинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18060110040089218
Основні дані
Населення	135 (2001)
Площа	0,59 км²
Густота населення	228,81 осіб/км²
Поштовий індекс	11314
Географічні дані
Географічні координати	51°08′52″ пн. ш. 28°14′42″ сх. д. / 51.14778° пн. ш. 28.24500° сх. д. / 51.14778; 28.24500Координати: 51°08′52″ пн. ш. 28°14′42″ сх. д. / 51.14778° пн. ш. 28.24500° сх. д. / 51.14778; 28.24500
Середня висота над рівнем моря	182 м
Водойми	р. Жерев
Місцева влада
Адреса ради	вул. Михайла Грушевського, буд. 2-А смт Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301
Карта
Бобричі
Бобричі
Мапа

Населення

В кінці 19 століття в селі проживало 369 мешканців, дворів — 63, у 1906 році — 435 жителів та 71 двір, у 1910 році — 407 осіб.

Станом на 1923 рік в поселенні налічувалося 114 дворів та 594 мешканці, у 1924 році — 636 осіб (з перевагою населення німецької національности), 143 двори.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 205 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 135 осіб.

Історія

Раніше — Бобрики (пол. Bobryki), у 1581 році входило до велідницького маєтку Кмітів, в 1595 — Друцьких, Горських, у 1628 році — Сапігів.

Колишнє лютеранське поселення (колонія) Бобритц (нім. Bobritz), розміщувалося за 45 км північно-західніше Житомира, належало до лютеранської парафії у Геймталі.

В кінці 19 століття — село Лугинської волості Овруцького повіту, за 57 верст від Овруча, лежить на річці Жерев. Входило до православної парафії у Червоній Волоці (пол. Krasnowłoka), до котрої було 2 версти. Власність Потоцьких.

У 1906 році — сільце Лугинської волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 57 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Іскорость.

У березні 1921 року сільце, в складі волості, включене до новоутвореного Коростенського повіту. В 1923 році увійшло до складу новоствореної Бобрицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Лугинського району Коростенської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 12 верст від районного центру, міст. Лугини.

5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», Бобрицьку сільську раду ліквідовано, с. Бобричі підпорядковано Червоноволоцькій сільській раді Лугинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село включене до Олевського району Житомирської області. 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Лугинського району.

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

У жовтні 2017 року село увійшло до складу Лугинської селищної територіальної громади Лугинського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
2. Bobrycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 171. (пол.)
3. (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 квітня 2022.
4. Упор. В.Ф. Дизендорф. (PDF). https://wolgadeutsche.net/ (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 68. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
5. (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Волинський губернський відділ управління. Житомир. 1923. с. 4, 124. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
6. (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 30 травня 2023.
7. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 22 квітня 2022.
8. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 420. Процитовано 22 березня 2023.
9. . Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 205, 561. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
10. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
11. . https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
12. . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.

Посилання

• Погода в селі Бобричі [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]