Благодатне (Амвросіївська міська громада)

Благода́тне — село в Амвросіївській міській громаді Донецького району Донецької області.

село Благодатне
Краєвид села Краєвид села
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Донецький район
Громада	Амвросіївська міська громада
Облікова картка	Благодатне
Основні дані
Засноване	1777
Населення	3 649
Поштовий індекс	87330
Телефонний код	+380 6259
Географічні дані
Географічні координати	47°52′26″ пн. ш. 38°28′48″ сх. д. / 47.87389° пн. ш. 38.48000° сх. д. / 47.87389; 38.48000Координати: 47°52′26″ пн. ш. 38°28′48″ сх. д. / 47.87389° пн. ш. 38.48000° сх. д. / 47.87389; 38.48000
Середня висота над рівнем моря	59 м
Водойми	р. Кринка
Відстань до обласного центру	76,8 км
Відстань до районного центру	10,8 км
Найближча залізнична станція	Амвросіївка
Відстань до залізничної станції	11,4 км
Місцева влада
Адреса ради	87330, Донецька область, Амвросіївський район, с. Благодатне, вул. Леніна, 26
Сільський голова	Науменко Інна Василівна
Карта
Благодатне
Благодатне
Мапа
Благодатне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Благодатне.

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 10 км і проходить автошляхом Т 0517. 18 червня 2014 р. на автошляху Т 0517 у селі був підірваний міст через Кринку. Рух на цій ділянці припинено. Неподалік розташований лісовий заказник загальнодержавного значення (Бердянський). Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Благодатне перебуває на території ОРДЛО.

Історія

У 1777 році на місці теперішнього села донський старшина А. Г. Луковкін заснував хутір. Тут селилися селяни-втікачі, яких приписували на його ім'я.

Церква святого Миколая (1788 р.)

У 1786 році в слободі Луковкіній-Кринській — так називалося поселення — було 103 двори з населенням 416 чоловік. За переписом 1801 року, тут налічувалося вже 509 дворів, у яких проживало 3184 чоловіка. В першій чверті XIX ст. слободу названо Амвросіївкою [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (на ім'я її власника Амвросія Луковкіна). Входила вона до Черкаського заказу, а після утворення округів (1835 рік) — до Міуського округу Землі Війська Донського. Населення слободи займалося переважно хліборобством — вирощувало пшеницю, жито, овес і ячмінь. Було розвинуто також гончарне та ковальське ремесла, виробництво вапна. Жили селяни у хатках, побудованих з каменю, глини, саманної цегли, критих соломою або комишем. Носили домотканий одяг. У 1820 році жителі слободи брали участь у повстанні донських селян проти кріпосників. Луковкін викликав військо, яке вчинило жорстоку розправу: багатьох били різками, а найбільш активних заслали до Сибіру.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 212 людей.

16 серпня 2014 року під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне загинули молодший сержант 28-ї бригади Віктор Булавенко, сержанти Костянтин Костенко і Олександр Топал й солдати (Олександр Друзь), Микола Прудій й Олександр Цибульський.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 3649 осіб, із них 93,4 % зазначили рідною мову українську, 6,49 % — російську та 0,03 % — білоруську мову.

Видатні земляки

• Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (в миру: Михайло Антонович Денисенко; нар. 23 січня 1929).

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Донецька область

Примітки

1. . Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 19 червня 2014.
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
3. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 травня 2022.

Джерела

• Благодатне — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Степова пісня. Фільм про село Благодатне. Відео медіа-групи "Скрепка". - 2013 р.