Битва при Гарільяно — бій, що відбувся в 915 році між об'єднаним військом християнських держав центральної та південної Італії та сарацинами. Армію християн очолив особисто папа римський Іван X. Мета битви полягала в тому, щоб знищити мусульманський укріплений табір на річці Гарільяно, який загрожував центральній Італії та околицям Риму протягом майже 30 років.
Битва при Гарільяно | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Християнська ліга: • Папська держава | сарацини | ||||||
Командувачі | |||||||
Альберік I Сполетський Іван X Ландульф I Беневентський Гваймар II Салернський Іван I Гаетський Доцібіл II Григорій IV Неаполітанський | Аллику | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомі | невідомі | ||||||
Втрати | |||||||
невідомі | невідомі |
Передумови
Вперше мусульманські війська з'явилися на території континентальної Італії, коли герцог Неаполя Андрій II використовував сарацинів з сусіднього Сицилійського емірату як найманців для війни з Сікардом, лангобардським князем Беневенто. У 836 році Сікард вже використовував власних сарацинських найманців, після чого їхнє використання стало проводитися на регулярній основі. У Мінтурно, на кордоні з Папською державою, неподалік від річки Гарільяно сарацини спорудили свій укріплений табір, з якого вони здійснювали грабіжницькі рейди в глиб Лаціо, доходячи навіть до гірських поселень в Умбрії. В Мінтурно сарацини навіть укладали союзи з сусідніми християнськими князями (зокрема, герцогом Гаети), користуючись розбратами між ними.
Підготовка до битви
Папи римські неодноразово намагались боротись з сарацинською загрозою і папа Іван X зумів сформувати з місцевих князів альянс з метою витіснити сарацинів з центральної Італії.
У 915 році папа Іван X зумів об'єднати сили Південної Італії (за винятком Амальфі і Неаполя) — лангобардські та візантійські герцогства та князівства проти сарацинів. В єдину християнську армію увійшли загони кількох південно-італійських князів лангобардського або грецького походження, зокрема Гваймар II Салернський, Іван I Гаетський і його син Доцібіл II, Григорій IV Неаполітанський і його син Іоанн II, Ландульф I Беневентський і Капуанский. Король Італії Беренгар I відправив на допомогу Папі Римському загони зі Сполето і Марке на чолі з Альберіком I, герцогом Сполето і Камеріно. Візантійська імперія також брала участь в кампанії, виділивши сильний контингент з Калабрії та Апулії на чолі зі стратегом Барі Нікколо Пічінглі. Сам Іван X керував ополченням з Лаціо, Тоскани та Риму.
Битва
Перше зіткнення відбулося в північному Лаціо, де християни розгромили кілька дрібних загонів арабських нападників. Далі вони здобули ще дві значущі перемоги в Кампо-Баккал, на Кассіевій дорозі, і в районі Тіволі і Віковаро. Після цих поразок сарацини, що облягали Нарні і інші фортеці, відійшли в головну фортецю (Кайруан) на річці Гарільяно. Облога фортеці тривала три місяці, з червня по серпень.
Будучи витісненими з укріпленого табору, сарацини відступили на прилеглі пагорби. Тут вони відбивали численні атаки християнських сил, які проводили Альберіх і Ландульф. Сарацини, позбавлені їжі та розуміючі безнадійність свого становища спробували в серпні прорватися до узбережжя й евакуюватися на Сицилію. Відповідно до літописів, прорив не вдався — сарацини були захоплені і страчені.
Наслідки
Окремі сарацинські напади тривали ще близько століття, але мусульманам вже ніколи не вдавалось створити своїх довговічних постійних баз в Центральній Італії.
Беренгар I за допомогу в кампанії був нагороджений папською підтримкою і, зрештою, імператорською короною, а престиж Альберіха після переможної битви дозволили йому зіграти важливу роль у майбутній історії Риму. Іван I Гаетський зміг розширити володіння свого герцогства до річки Гарільяно й отримав титул патриція Візантії.
Після цієї перемоги візантійці, які становили основу християнського війська, стали домінуючою державою в південній Італії.
Примітки
- Cfr. Chronicon comitum Capuae in Mon.Germ.hist.Script. III,208
- Roger Collins. [1] — Basic Books, 2009. — С. 175. — .
- Gustav Edmund Von Grunebaum. Classical Islam. — С. 125. — .
- Christopher Kleinhenz. Medieval Italy: An Encyclopedia. — Routledge, 2004. — С. 813. — .
- Peter Partner. The Lands of St. Peter: The Papal State in the Middle Ages and the Early Renaissance. — illustrated. — University of California Press, 1972. — С. 81—2. — .
- Charles Previté-Orton. — Cambridge University Press, 2013. — С. 157. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Garilyano bij sho vidbuvsya v 915 roci mizh ob yednanim vijskom hristiyanskih derzhav centralnoyi ta pivdennoyi Italiyi ta saracinami Armiyu hristiyan ocholiv osobisto papa rimskij Ivan X Meta bitvi polyagala v tomu shob znishiti musulmanskij ukriplenij tabir na richci Garilyano yakij zagrozhuvav centralnij Italiyi ta okolicyam Rimu protyagom majzhe 30 rokiv Bitva pri GarilyanoData cherven 915 rokuMisce poblizu richki Garilyano ItaliyaRezultat peremoga hristiyanskogo vijskaStoroniHristiyanska liga Papska derzhava Beneventske gercogstvo Kapuanske knyazivstvo Salernske knyazivstvo Korolivstvo Italiya Spoletske gercogstvo Vizantijska imperiya Gaetanske gercogstvo Amalfijska respublika Neapolitanske gercogstvo saraciniKomanduvachiAlberik I Spoletskij Ivan X Landulf I Beneventskij Gvajmar II Salernskij Ivan I Gaetskij Docibil II Grigorij IV Neapolitanskij AllikuVijskovi silinevidomi nevidomiVtratinevidomi nevidomiPeredumoviVpershe musulmanski vijska z yavilisya na teritoriyi kontinentalnoyi Italiyi koli gercog Neapolya Andrij II vikoristovuvav saraciniv z susidnogo Sicilijskogo emiratu yak najmanciv dlya vijni z Sikardom langobardskim knyazem Benevento U 836 roci Sikard vzhe vikoristovuvav vlasnih saracinskih najmanciv pislya chogo yihnye vikoristannya stalo provoditisya na regulyarnij osnovi U Minturno na kordoni z Papskoyu derzhavoyu nepodalik vid richki Garilyano saracini sporudili svij ukriplenij tabir z yakogo voni zdijsnyuvali grabizhnicki rejdi v glib Lacio dohodyachi navit do girskih poselen v Umbriyi V Minturno saracini navit ukladali soyuzi z susidnimi hristiyanskimi knyazyami zokrema gercogom Gaeti koristuyuchis rozbratami mizh nimi Pidgotovka do bitviPapi rimski neodnorazovo namagalis borotis z saracinskoyu zagrozoyu i papa Ivan X zumiv sformuvati z miscevih knyaziv alyans z metoyu vitisniti saraciniv z centralnoyi Italiyi U 915 roci papa Ivan X zumiv ob yednati sili Pivdennoyi Italiyi za vinyatkom Amalfi i Neapolya langobardski ta vizantijski gercogstva ta knyazivstva proti saraciniv V yedinu hristiyansku armiyu uvijshli zagoni kilkoh pivdenno italijskih knyaziv langobardskogo abo greckogo pohodzhennya zokrema Gvajmar II Salernskij Ivan I Gaetskij i jogo sin Docibil II Grigorij IV Neapolitanskij i jogo sin Ioann II Landulf I Beneventskij i Kapuanskij Korol Italiyi Berengar I vidpraviv na dopomogu Papi Rimskomu zagoni zi Spoleto i Marke na choli z Alberikom I gercogom Spoleto i Kamerino Vizantijska imperiya takozh brala uchast v kampaniyi vidilivshi silnij kontingent z Kalabriyi ta Apuliyi na choli zi strategom Bari Nikkolo Pichingli Sam Ivan X keruvav opolchennyam z Lacio Toskani ta Rimu BitvaPershe zitknennya vidbulosya v pivnichnomu Lacio de hristiyani rozgromili kilka dribnih zagoniv arabskih napadnikiv Dali voni zdobuli she dvi znachushi peremogi v Kampo Bakkal na Kassievij dorozi i v rajoni Tivoli i Vikovaro Pislya cih porazok saracini sho oblyagali Narni i inshi forteci vidijshli v golovnu fortecyu Kajruan na richci Garilyano Obloga forteci trivala tri misyaci z chervnya po serpen Buduchi vitisnenimi z ukriplenogo taboru saracini vidstupili na prilegli pagorbi Tut voni vidbivali chislenni ataki hristiyanskih sil yaki provodili Alberih i Landulf Saracini pozbavleni yizhi ta rozumiyuchi beznadijnist svogo stanovisha sprobuvali v serpni prorvatisya do uzberezhzhya j evakuyuvatisya na Siciliyu Vidpovidno do litopisiv proriv ne vdavsya saracini buli zahopleni i stracheni NaslidkiOkremi saracinski napadi trivali she blizko stolittya ale musulmanam vzhe nikoli ne vdavalos stvoriti svoyih dovgovichnih postijnih baz v Centralnij Italiyi Berengar I za dopomogu v kampaniyi buv nagorodzhenij papskoyu pidtrimkoyu i zreshtoyu imperatorskoyu koronoyu a prestizh Alberiha pislya peremozhnoyi bitvi dozvolili jomu zigrati vazhlivu rol u majbutnij istoriyi Rimu Ivan I Gaetskij zmig rozshiriti volodinnya svogo gercogstva do richki Garilyano j otrimav titul patriciya Vizantiyi Pislya ciyeyi peremogi vizantijci yaki stanovili osnovu hristiyanskogo vijska stali dominuyuchoyu derzhavoyu v pivdennij Italiyi PrimitkiCfr Chronicon comitum Capuae in Mon Germ hist Script III 208 Roger Collins 1 Basic Books 2009 S 175 ISBN 9780786744183 Gustav Edmund Von Grunebaum Classical Islam S 125 ISBN 9780202364858 Christopher Kleinhenz Medieval Italy An Encyclopedia Routledge 2004 S 813 ISBN 9781135948801 Peter Partner The Lands of St Peter The Papal State in the Middle Ages and the Early Renaissance illustrated University of California Press 1972 S 81 2 ISBN 9780520021815 Charles Previte Orton Cambridge University Press 2013 S 157 ISBN 9781107627116