Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва при Алжубарро́ті (порт. Batalha de Aljubarrota) — битва, що відбулася 14 серпня 1385 року біля місцевості (біля міст Лейра та Алкобаса в Центральній Португалії) між португальськими та кастильськими військами в ході війни за португальський престол. Португальськими силами командував король Жуан I; його помічником був полководець Нуну Алваріш Перейра. Португальцями допомагали англійські найманці. Кастильськими силами командував король Хуан І; його помічником був . Кастильцям допомагали арагонські, італійські та французькі найманці. Завершилася перемогою португальської зброї, що поклала край кастильським претензіям на португальську корону. Завдяки перемозі Жуан І утвердився на троні, а Португалія зберегла незалежність. Країною стала правити Авіська династія. Окремі прикордонні конфлікти з кастильцями тривали до 1390 року. На пам'ять про перемогу, здобуту за божественного втручання, Жуан І збудував монастир святої Марії-Переможниці та містечко Баталя («битва»).
| Битва при Алжубарроті | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Португальське міжкоролів'я | |||||||
 (Жан де Варвін, «Хроніки Англії», 1479—1480) Битва при Алжубарроті (Жан де Варвін, «Хроніки Англії», 1479—1480) | |||||||
| Координати: 39° пн. ш. 8° зх. д. / 39° пн. ш. 8° зх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Португалія |  Кастилія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Жуан I Нуну Перейра | Хуан І | ||||||
| Військові сили | |||||||
6,600 вояків:
| 31,000 вояків:
| ||||||
| Втрати | |||||||
| менше 1,000 | 5,000 | ||||||
Передумови
В жовтні 1383 року від чуми помер португальський король Фернанду І. По собі він лишив одну-єдину доньку, принцесу Беатрису, народжену у шлюбі з Леонорою Теллеш, королевою Португалії. Незадовго до смерті, в квітні того ж року, Ферднаду уклав із кастильським королем Хуаном І, яка передбачала, що Беатриса стане дружиною останнього, а португальський престол належатиме їхнім нащадкам. Більшість португальців була незадоволена договором, оскільки він фактично означав поглинання їхньої країни кастильською монархією (майбутньою Іспанією). До 1385 року Португалія залишалася без короля, тому період 1383–85 років називають португальською кризою або міжкоролів'ям. Держава опинилася під контролем непопулярної королеви-регентки Леонори. Частина португальської шляхти та заможних купців вважала її ставленицею кастильців. Політична криза посилювалася соціально-економічною, збіднінням та чумою.
1383 року обурені мешканці столиці Лісабона вбили ставленика королеви-регенші графа Хуана де Андейро й самовільно обрали новим регентом Жуана І, магістра Авіського ордену. Він був братом покійного короля Фернанду, байстрюком Педру І, дядьком інфанти Беатриси. Невдовзі повсталі захопили ряд міст й конфлікт між Жуаном і Леонорою набув рис внутрішньодержавного протистояння. Після того, як королева звернулася по військову допомогу до кастильського короля Хуана І, політична криза перетворилася на португальсько-кастильську війну. В лютому 1384 року прибічники королеви разом із кастильським флотом взяли в облогу Лісабон. Операція тривала до жовтня, але завершилася безрезультатно: столиця вистояла завдяки рішучості повсталих, міцним укріпленням та чумі, що косила нападників. Одночасно в квітні 1384 року португальці під проводом Нуну Перейри розбили наземні сили кастильців у першій наземній битві при Атолейруші, що засвідчила успішність організації прибічників Жуана.
6 квітня 1385 року португальські Кортеси в Коїмбрі проголосили Жуана І новим королем Португалії. Він анексував міста Каміня, Брага, Гімарайнш та інші, що визнавали владу Беатриси та її чоловіка Хуана І. У відповідь Кастилія поновила воєнні дії: в квітні її флот знову обложив Лісабон з моря, а в травні сухопутні сили пограбували Візеу й пограбували. 29 травня того ж року португальці завдали болісної поразки кастильцям під Транкозу, коли ті поверталися з награбованим і полоненим додому.
8 липня 1385 року кастильський король Хуан І вторгся до Португалії, ведучи особисто своє 31-тисячне військо. Воно складалося з 15 тисяч піхотинців, 6 тисяч лицарів, 8 тисячі арбалетників та лучників, а також 2-тисячного контингенту французьких лицарів. Кастильці мали із собою 15 мортир. Вторгнення підтримували королівства Франції та Арагону. Провідником завойовників був португальський шляхтич Педру Алваріш Перейра, старший брат португальського полководця Нуну Алваріша; він належав до табору прибічників королеви Леонори, а після поразки при Атолейруші приєднався до кастильців.
На зустріч нападникам рушили португальці під проводом Нуну Алваріша Перейри. Він об'єднався із армією португальського короля Жуана І в Томарі. Загальна чисельність португальських сил становила 6,6 тисяч вояків. Серед них було 4 тисячі піхотинців, 1,7 тисячі лицарів, 800 арбалетників та 100 англійських лучників, ветеранів Столітньої війни з французами, які прибули вшанувати португальсько-англійський союз, укладений 1373 року. Незважаючи на мале число війська, король вирішив зустріти противника у відкритому бою, до того як кастильці зможуть оточити Лісабон з суші. Це було зроблено за наполягання Нуну Алваріша. Місцем для битви, яку так само вказав Нуну, обрали місцевість Святого Георгія (São Jorge), біля Алжубарроти, — вигідний для оборони плоскуватий пагорб, оточений з двох боків малими річками, із невеликим поселенням Шан-де-Фейра (Chão da Feira, «Торговище») у найширшій точці межиріччя.
Битва
Близько 10 години ранку 14 серпня 1385 року португальська армія Жуана І зайняла оборонні позиці на північному боці пагорба біля Алжубарротти. Цей бік виходив на римську дорогу, якою просувалося кастильське військо. Португальці поставили кінноту й піхоту в центрі, а лучників та арбалетників — по флангах. Авангард лівого крила складали 200 молодих лицарів, яких прозвали «крилом закоханих» (Ala dos Namorados). На правому фланзі стояв авангард із сотні лицарів, яких прозвали «крилом жимолості» (Ala de Madressilva). Позаду були підкріплення, якими командував Жуан І. Зайнявши висоту, португальці могли бачити прибуття противника. Їхні фронт і фланги захищали природні перепони — струмки та крутосхили пагорба. Тил португальських позицій, що згодом став ареною битви, був вершиною вузького узвозу, який вів до невеличкого села Шан да Фейра; за модою Столітної війни його захищала серія взаємопов'язаних траншей. По дорозі були розкидані шипи проти ворожої кінноти.
Ополудні на обрії з'явилося 31-тисячне кастильське військо, що просувалося з півночі зі сторони римської дороги. Бачачи, що португальці зайняли укріплені оборонні позиції, Хуан І вирішив не атакувати. Проте коли розвідники донесли йому, що південний бік пагорба, на якому стояв противник, має пологі схили, він рушив туди із військом, сподіваючись вдарити по португальцях з тилу.
У відповідь на рух кастильців португальське військо розвернуло свої порядки назад, лицем до південного схилу пагорба. Зміна шикування була виконана миттєво. Аби заспокоїти своїх вояків португальський генерал Нуну Алваріш Перейра наказав нашвидкуруч посилити траншеї, викопати нові канави й ями проти ворожої кінноти.
О 18-й годині багатотисячна кастильська армія Хуана І обійшла пагорб, дісталася південного схилу й була готова до атаки. Згідно з його донесеннями про битву, кастильці були дуже стомлені маршем і маневром під нещадним пекучим сонцем. Незважаючи на це вони заповзято розпочали бій.
Першою кинулася в наступ французька важка кавалерія, союзники Кастилії. Вони сподівались знести португальців з пагорба потужним ударом. Проте так само як в битві при Кресі, їх натиск спинили траншеї та канави на схилі пагорба. Португальські арбалетники та англійські лучники, що вийшли вперед, перестріляли більшість французів. Кастильська піхота не встигла підтримати атаку важкої кавалерії, тому недобиті лицарі потрапили до португальського полону. Згодом їх умертвили через неможливість наглядати за ними.
Тим часом на пагорб стала підніматися кастильська піхота під проводом короля Хуана І. Затиснута на вузькому узвозі вона не могла скористатися своєю чисельністю. Португальський король Жуан І кинув на противника авангарди лівого і правого крила, та наказав стрільцям, яких відвів за передову лінію, поливати ворогів стрілами. Кастильскі лицарі були змушені спішитися й атакувати пліч-о-пліч з піхотою. У жорстокому рукопашному бою обидві сторони зазнали великих втрат. Особливо відзначилися молоді португальці з «крила закоханих», що своїми життями поховали спроби кастильців оточити противника з флангів.
Битва тривала близько години, але нападники досі не могли захопити пагорб. Коли сонце почало сходити, у січі впав прапороносець кастильського короля Хуана І. Кастильці сприйняли це за загибель монарха й заходилися тікати з поля бою в панці. Піддавшись настроям деморалізованого загалу, сам Хуан І кинув своїх воїнів, що продовжували битися, й поспішно відступив, рятуючи своє життя до Сантарена і Бадахоса. Врешті-решт, португальці порвали кастильські ряди й кинулися за втікачами вниз по пагорбу. Вони убили багатьох ще до настання ночі й здобули перемогу.
Наслідки
У битві та після неї загинуло близько 5 тисяч кастильців і 1 тисяча португальців. Португальський простолюд з околиць Алжубарроте охоче взявся добивати ворогів, що відступали. Різанина була настільки кривавою, що породила легенди. За однією з них одна алжубарротська пекарка на ім'я Брітеш з Алмейди — височезна жінка з 6-ма пальцями на кожній руці — власноруч убила вісьмох кастильських вояків, що переховувалися у її пекарні після битви.
Зранку наступного дня, 15 серпня 1385 року, відкрилася картина побоїща — за переказами, кастильських трупів було настільки багато, що вони загатили струмки внизу пагорба. У битві загинуло декілька кастильських родів та міських ополчень, зокрема була повністю знищена міліція Сорії. Португальський король Жуан І амністував уцілілих ворогів і дозволив їм безперешкодно повертатися додому. Офіційний траур за загиблими у Кастилії тривав до Різдва 1387 року.
У жовтні 1385 року Нуну Алваріш Перейра здійснив превентивну атаку на Мериду в Кастилії й розгромив у кастильське військо, чисельніше ніж те, що було при Алжубарроті. Локальні прикордонні сутички з обох сторін тривали ще 5 років, допоки в 1390 році не помер кастильський король Хуан І. Офіційно війна завершилася підписанням 1411 року.
Битва при Алжубарроті поклала край намаганням Кастильської Корони інкорпорувати Португалію. Завдяки перемозі Жуан І остаточно був визнаний португальським королем, а Авійський дім — владною династією королівства. 1386 року Португалія й Англія уклали Віндзорський договір, що дав початок одному з найстаріших і найтриваліших військових союзів в історії, що є чинним досі. 1387 року Жуан І одружився із англійською принцесою Філіппою Ланкастерською, діти якої Дуарте та Еріке прославилися як видатні державні діячі.
Дякуючи за перемогу Діві Марії, король Жуан І заклав Батальський монастир святої Марії Переможниці, будівництво якого почалося 1386 року. Ця обитель є одним із найкращих зразків португальської готики, об'єктом Світовою спадщиною ЮНЕСКО. На місці ж самої битви в 1393 було збудовано .
1958 року португальський археолог провів першу серію археологічних розкопок на Алжубарротському пагорбі, де було виявлено оборонну систему із сотень траншей, ям і канав.
У березні 2002 року було створено Фонд битви при Алжубарроті, який займається вивченням і реконструюванням битви. За угодою 2003 року із Міністерством оборони Португалії Фонд створив Військовий музей, який 11 жовтня 2008 року був перетворений на Центр битви при Алжубарроті. 28 грудня 2010 року поле битви при Алжубарроті отримало статус національної пам'ятки Португалії.
Примітки
- Edward McMurdo, p.234
Джерела
- Oliveira Marques, A. H. de. História de Portugal, vol. 1, Lisboa, Presença, 1997.
- Fernão Lopes, Crónica de D. João I, vol. 1, s.l., Civilização, imp. 1994.
- João Gouveia Monteiro, Nuno Álvares Pereira — Guerreiro, Senhor Feudal, Santo — Os três rostos do Condestável, 1ª edição, imp. 2017
- João Gouveia Monteiro, Aljubarrota, 1385: A batalha real, Lisboa, Tribuna da História, imp. 2003
- Duarte, Luís Miguel (2007). Aljubarrota 1383 / 1389 (Portuguese) . Quidnovi. ISBN .
- Edward McMurdo, The History of Portugal (2); The History of Portugal from the Reign of D. Diniz to the reign of D. Afonso V, General Books LLC, (2009)
- Monteiro, João Gouveia (2003). Aljubarrota — A Batalha Real (Portuguese) . Tribuna. ISBN .
- A. H. de Oliveira Marques, História de Portugal (порт.)
- Luís Miguel Duarte, Batalhas da História de Portugal- Guerra pela Independência, Lisboa, QUIDNOVI, imp. 2006
- Russell, Sir Peter (1955). The English Intervention in Spain & Portugal in the time of Edward III and Richard II. UK: Oxford Clarendon Press. с. 397.
- («Chronicle of king Fernando I») Crónica de el-rei D. Fernando, first published 1816 in J.F. Correia da Serra, editor, Collecção de livros ineditos de historia portugueza, Vol.IV Lisbon: Academia das Ciências de Lisboa.
- Lopes, Fernão. Chronica del Rey D. Ioam I de Boa Memoria… Lisboa: Antonio Aluarez, 1644. V. 1, 2, 3. [1] [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Черных А. П. Битва при Алжубарроте // Вопросы истории. № 4. Москва, 1988. C.79—87.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Алжубарроті
- Фонд битви при Алжубарроті [ 25 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pri Alzhubarro ti port Batalha de Aljubarrota bitva sho vidbulasya 14 serpnya 1385 roku bilya miscevosti bilya mist Lejra ta Alkobasa v Centralnij Portugaliyi mizh portugalskimi ta kastilskimi vijskami v hodi vijni za portugalskij prestol Portugalskimi silami komanduvav korol Zhuan I jogo pomichnikom buv polkovodec Nunu Alvarish Perejra Portugalcyami dopomagali anglijski najmanci Kastilskimi silami komanduvav korol Huan I jogo pomichnikom buv Kastilcyam dopomagali aragonski italijski ta francuzki najmanci Zavershilasya peremogoyu portugalskoyi zbroyi sho poklala kraj kastilskim pretenziyam na portugalsku koronu Zavdyaki peremozi Zhuan I utverdivsya na troni a Portugaliya zberegla nezalezhnist Krayinoyu stala praviti Aviska dinastiya Okremi prikordonni konflikti z kastilcyami trivali do 1390 roku Na pam yat pro peremogu zdobutu za bozhestvennogo vtruchannya Zhuan I zbuduvav monastir svyatoyi Mariyi Peremozhnici ta mistechko Batalya bitva Bitva pri Alzhubarroti Portugalske mizhkoroliv ya Bitva pri Alzhubarroti Zhan de Varvin Hroniki Angliyi 1479 1480 Bitva pri Alzhubarroti Zhan de Varvin Hroniki Angliyi 1479 1480 Koordinati 39 pn sh 8 zh d 39 pn sh 8 zh d 39 8 Data 14 serpnya 1385 Misce Portugaliya Rezultat peremoga Portugaliyi Storoni Portugaliya Kastiliya Komanduvachi Zhuan I Nunu Perejra Huan I Vijskovi sili 6 600 voyakiv 4000 pihoti 1700 kinnoti 800 arbaletnikiv 100 anglijskih luchnikiv 31 000 voyakiv 15000 pihoti 6000 kinnoti 8000 arbaletnikiv 2000 francuzkoyi kinnoti 15 mortir Vtrati menshe 1 000 5 000PeredumoviDokladnishe Portugalske mizhkoroliv ya V zhovtni 1383 roku vid chumi pomer portugalskij korol Fernandu I Po sobi vin lishiv odnu yedinu donku princesu Beatrisu narodzhenu u shlyubi z Leonoroyu Tellesh korolevoyu Portugaliyi Nezadovgo do smerti v kvitni togo zh roku Ferdnadu uklav iz kastilskim korolem Huanom I yaka peredbachala sho Beatrisa stane druzhinoyu ostannogo a portugalskij prestol nalezhatime yihnim nashadkam Bilshist portugalciv bula nezadovolena dogovorom oskilki vin faktichno oznachav poglinannya yihnoyi krayini kastilskoyu monarhiyeyu majbutnoyu Ispaniyeyu Do 1385 roku Portugaliya zalishalasya bez korolya tomu period 1383 85 rokiv nazivayut portugalskoyu krizoyu abo mizhkoroliv yam Derzhava opinilasya pid kontrolem nepopulyarnoyi korolevi regentki Leonori Chastina portugalskoyi shlyahti ta zamozhnih kupciv vvazhala yiyi stavleniceyu kastilciv Politichna kriza posilyuvalasya socialno ekonomichnoyu zbidninnyam ta chumoyu 1383 roku obureni meshkanci stolici Lisabona vbili stavlenika korolevi regenshi grafa Huana de Andejro j samovilno obrali novim regentom Zhuana I magistra Aviskogo ordenu Vin buv bratom pokijnogo korolya Fernandu bajstryukom Pedru I dyadkom infanti Beatrisi Nevdovzi povstali zahopili ryad mist j konflikt mizh Zhuanom i Leonoroyu nabuv ris vnutrishnoderzhavnogo protistoyannya Pislya togo yak koroleva zvernulasya po vijskovu dopomogu do kastilskogo korolya Huana I politichna kriza peretvorilasya na portugalsko kastilsku vijnu V lyutomu 1384 roku pribichniki korolevi razom iz kastilskim flotom vzyali v oblogu Lisabon Operaciya trivala do zhovtnya ale zavershilasya bezrezultatno stolicya vistoyala zavdyaki rishuchosti povstalih micnim ukriplennyam ta chumi sho kosila napadnikiv Odnochasno v kvitni 1384 roku portugalci pid provodom Nunu Perejri rozbili nazemni sili kastilciv u pershij nazemnij bitvi pri Atolejrushi sho zasvidchila uspishnist organizaciyi pribichnikiv Zhuana 6 kvitnya 1385 roku portugalski Kortesi v Koyimbri progolosili Zhuana I novim korolem Portugaliyi Vin aneksuvav mista Kaminya Braga Gimarajnsh ta inshi sho viznavali vladu Beatrisi ta yiyi cholovika Huana I U vidpovid Kastiliya ponovila voyenni diyi v kvitni yiyi flot znovu oblozhiv Lisabon z morya a v travni suhoputni sili pograbuvali Vizeu j pograbuvali 29 travnya togo zh roku portugalci zavdali bolisnoyi porazki kastilcyam pid Trankozu koli ti povertalisya z nagrabovanim i polonenim dodomu 8 lipnya 1385 roku kastilskij korol Huan I vtorgsya do Portugaliyi veduchi osobisto svoye 31 tisyachne vijsko Vono skladalosya z 15 tisyach pihotinciv 6 tisyach licariv 8 tisyachi arbaletnikiv ta luchnikiv a takozh 2 tisyachnogo kontingentu francuzkih licariv Kastilci mali iz soboyu 15 mortir Vtorgnennya pidtrimuvali korolivstva Franciyi ta Aragonu Providnikom zavojovnikiv buv portugalskij shlyahtich Pedru Alvarish Perejra starshij brat portugalskogo polkovodcya Nunu Alvarisha vin nalezhav do taboru pribichnikiv korolevi Leonori a pislya porazki pri Atolejrushi priyednavsya do kastilciv Na zustrich napadnikam rushili portugalci pid provodom Nunu Alvarisha Perejri Vin ob yednavsya iz armiyeyu portugalskogo korolya Zhuana I v Tomari Zagalna chiselnist portugalskih sil stanovila 6 6 tisyach voyakiv Sered nih bulo 4 tisyachi pihotinciv 1 7 tisyachi licariv 800 arbaletnikiv ta 100 anglijskih luchnikiv veteraniv Stolitnoyi vijni z francuzami yaki pribuli vshanuvati portugalsko anglijskij soyuz ukladenij 1373 roku Nezvazhayuchi na male chislo vijska korol virishiv zustriti protivnika u vidkritomu boyu do togo yak kastilci zmozhut otochiti Lisabon z sushi Ce bulo zrobleno za napolyagannya Nunu Alvarisha Miscem dlya bitvi yaku tak samo vkazav Nunu obrali miscevist Svyatogo Georgiya Sao Jorge bilya Alzhubarroti vigidnij dlya oboroni ploskuvatij pagorb otochenij z dvoh bokiv malimi richkami iz nevelikim poselennyam Shan de Fejra Chao da Feira Torgovishe u najshirshij tochci mezhirichchya BitvaShema bitvi Bitva pri Alzhubarroti Blizko 10 godini ranku 14 serpnya 1385 roku portugalska armiya Zhuana I zajnyala oboronni pozici na pivnichnomu boci pagorba bilya Alzhubarrotti Cej bik vihodiv na rimsku dorogu yakoyu prosuvalosya kastilske vijsko Portugalci postavili kinnotu j pihotu v centri a luchnikiv ta arbaletnikiv po flangah Avangard livogo krila skladali 200 molodih licariv yakih prozvali krilom zakohanih Ala dos Namorados Na pravomu flanzi stoyav avangard iz sotni licariv yakih prozvali krilom zhimolosti Ala de Madressilva Pozadu buli pidkriplennya yakimi komanduvav Zhuan I Zajnyavshi visotu portugalci mogli bachiti pributtya protivnika Yihni front i flangi zahishali prirodni pereponi strumki ta krutoshili pagorba Til portugalskih pozicij sho zgodom stav arenoyu bitvi buv vershinoyu vuzkogo uzvozu yakij viv do nevelichkogo sela Shan da Fejra za modoyu Stolitnoyi vijni jogo zahishala seriya vzayemopov yazanih transhej Po dorozi buli rozkidani shipi proti vorozhoyi kinnoti Opoludni na obriyi z yavilosya 31 tisyachne kastilske vijsko sho prosuvalosya z pivnochi zi storoni rimskoyi dorogi Bachachi sho portugalci zajnyali ukripleni oboronni poziciyi Huan I virishiv ne atakuvati Prote koli rozvidniki donesli jomu sho pivdennij bik pagorba na yakomu stoyav protivnik maye pologi shili vin rushiv tudi iz vijskom spodivayuchis vdariti po portugalcyah z tilu U vidpovid na ruh kastilciv portugalske vijsko rozvernulo svoyi poryadki nazad licem do pivdennogo shilu pagorba Zmina shikuvannya bula vikonana mittyevo Abi zaspokoyiti svoyih voyakiv portugalskij general Nunu Alvarish Perejra nakazav nashvidkuruch posiliti transheyi vikopati novi kanavi j yami proti vorozhoyi kinnoti O 18 j godini bagatotisyachna kastilska armiya Huana I obijshla pagorb distalasya pivdennogo shilu j bula gotova do ataki Zgidno z jogo donesennyami pro bitvu kastilci buli duzhe stomleni marshem i manevrom pid neshadnim pekuchim soncem Nezvazhayuchi na ce voni zapovzyato rozpochali bij Pershoyu kinulasya v nastup francuzka vazhka kavaleriya soyuzniki Kastiliyi Voni spodivalis znesti portugalciv z pagorba potuzhnim udarom Prote tak samo yak v bitvi pri Kresi yih natisk spinili transheyi ta kanavi na shili pagorba Portugalski arbaletniki ta anglijski luchniki sho vijshli vpered perestrilyali bilshist francuziv Kastilska pihota ne vstigla pidtrimati ataku vazhkoyi kavaleriyi tomu nedobiti licari potrapili do portugalskogo polonu Zgodom yih umertvili cherez nemozhlivist naglyadati za nimi Tim chasom na pagorb stala pidnimatisya kastilska pihota pid provodom korolya Huana I Zatisnuta na vuzkomu uzvozi vona ne mogla skoristatisya svoyeyu chiselnistyu Portugalskij korol Zhuan I kinuv na protivnika avangardi livogo i pravogo krila ta nakazav strilcyam yakih vidviv za peredovu liniyu polivati vorogiv strilami Kastilski licari buli zmusheni spishitisya j atakuvati plich o plich z pihotoyu U zhorstokomu rukopashnomu boyu obidvi storoni zaznali velikih vtrat Osoblivo vidznachilisya molodi portugalci z krila zakohanih sho svoyimi zhittyami pohovali sprobi kastilciv otochiti protivnika z flangiv Bitva trivala blizko godini ale napadniki dosi ne mogli zahopiti pagorb Koli sonce pochalo shoditi u sichi vpav praporonosec kastilskogo korolya Huana I Kastilci sprijnyali ce za zagibel monarha j zahodilisya tikati z polya boyu v panci Piddavshis nastroyam demoralizovanogo zagalu sam Huan I kinuv svoyih voyiniv sho prodovzhuvali bitisya j pospishno vidstupiv ryatuyuchi svoye zhittya do Santarena i Badahosa Vreshti resht portugalci porvali kastilski ryadi j kinulisya za vtikachami vniz po pagorbu Voni ubili bagatoh she do nastannya nochi j zdobuli peremogu NaslidkiBatalskij monastir U bitvi ta pislya neyi zaginulo blizko 5 tisyach kastilciv i 1 tisyacha portugalciv Portugalskij prostolyud z okolic Alzhubarrote ohoche vzyavsya dobivati vorogiv sho vidstupali Rizanina bula nastilki krivavoyu sho porodila legendi Za odniyeyu z nih odna alzhubarrotska pekarka na im ya Britesh z Almejdi visochezna zhinka z 6 ma palcyami na kozhnij ruci vlasnoruch ubila vismoh kastilskih voyakiv sho perehovuvalisya u yiyi pekarni pislya bitvi Zranku nastupnogo dnya 15 serpnya 1385 roku vidkrilasya kartina poboyisha za perekazami kastilskih trupiv bulo nastilki bagato sho voni zagatili strumki vnizu pagorba U bitvi zaginulo dekilka kastilskih rodiv ta miskih opolchen zokrema bula povnistyu znishena miliciya Soriyi Portugalskij korol Zhuan I amnistuvav ucililih vorogiv i dozvoliv yim bezpereshkodno povertatisya dodomu Oficijnij traur za zagiblimi u Kastiliyi trivav do Rizdva 1387 roku U zhovtni 1385 roku Nunu Alvarish Perejra zdijsniv preventivnu ataku na Meridu v Kastiliyi j rozgromiv u kastilske vijsko chiselnishe nizh te sho bulo pri Alzhubarroti Lokalni prikordonni sutichki z oboh storin trivali she 5 rokiv dopoki v 1390 roci ne pomer kastilskij korol Huan I Oficijno vijna zavershilasya pidpisannyam 1411 roku Bitva pri Alzhubarroti poklala kraj namagannyam Kastilskoyi Koroni inkorporuvati Portugaliyu Zavdyaki peremozi Zhuan I ostatochno buv viznanij portugalskim korolem a Avijskij dim vladnoyu dinastiyeyu korolivstva 1386 roku Portugaliya j Angliya uklali Vindzorskij dogovir sho dav pochatok odnomu z najstarishih i najtrivalishih vijskovih soyuziv v istoriyi sho ye chinnim dosi 1387 roku Zhuan I odruzhivsya iz anglijskoyu princesoyu Filippoyu Lankasterskoyu diti yakoyi Duarte ta Erike proslavilisya yak vidatni derzhavni diyachi Dyakuyuchi za peremogu Divi Mariyi korol Zhuan I zaklav Batalskij monastir svyatoyi Mariyi Peremozhnici budivnictvo yakogo pochalosya 1386 roku Cya obitel ye odnim iz najkrashih zrazkiv portugalskoyi gotiki ob yektom Svitovoyu spadshinoyu YuNESKO Na misci zh samoyi bitvi v 1393 bulo zbudovano 1958 roku portugalskij arheolog proviv pershu seriyu arheologichnih rozkopok na Alzhubarrotskomu pagorbi de bulo viyavleno oboronnu sistemu iz soten transhej yam i kanav U berezni 2002 roku bulo stvoreno Fond bitvi pri Alzhubarroti yakij zajmayetsya vivchennyam i rekonstruyuvannyam bitvi Za ugodoyu 2003 roku iz Ministerstvom oboroni Portugaliyi Fond stvoriv Vijskovij muzej yakij 11 zhovtnya 2008 roku buv peretvorenij na Centr bitvi pri Alzhubarroti 28 grudnya 2010 roku pole bitvi pri Alzhubarroti otrimalo status nacionalnoyi pam yatki Portugaliyi PrimitkiEdward McMurdo p 234DzherelaOliveira Marques A H de Historia de Portugal vol 1 Lisboa Presenca 1997 Fernao Lopes Cronica de D Joao I vol 1 s l Civilizacao imp 1994 Joao Gouveia Monteiro Nuno Alvares Pereira Guerreiro Senhor Feudal Santo Os tres rostos do Condestavel 1ª edicao imp 2017 Joao Gouveia Monteiro Aljubarrota 1385 A batalha real Lisboa Tribuna da Historia imp 2003 Duarte Luis Miguel 2007 Aljubarrota 1383 1389 Portuguese Quidnovi ISBN 9789728998875 Edward McMurdo The History of Portugal 2 The History of Portugal from the Reign of D Diniz to the reign of D Afonso V General Books LLC 2009 Monteiro Joao Gouveia 2003 Aljubarrota A Batalha Real Portuguese Tribuna ISBN 9789728799724 A H de Oliveira Marques Historia de Portugal port Luis Miguel Duarte Batalhas da Historia de Portugal Guerra pela Independencia Lisboa QUIDNOVI imp 2006 Russell Sir Peter 1955 The English Intervention in Spain amp Portugal in the time of Edward III and Richard II UK Oxford Clarendon Press s 397 Chronicle of king Fernando I Cronica de el rei D Fernando first published 1816 in J F Correia da Serra editor Colleccao de livros ineditos de historia portugueza Vol IV Lisbon Academia das Ciencias de Lisboa Lopes Fernao Chronica del Rey D Ioam I de Boa Memoria Lisboa Antonio Aluarez 1644 V 1 2 3 1 15 bereznya 2018 u Wayback Machine Chernyh A P Bitva pri Alzhubarrote Voprosy istorii 4 Moskva 1988 C 79 87 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Alzhubarroti Fond bitvi pri Alzhubarroti 25 kvitnya 2009 u Wayback Machine