Биков Павло Борисович

Павло Борисович Биков (10 квітня 1914(19140410), село Тюменєво Шацького повіту Рязанської губернії, тепер Чучковського району Рязанської області, Російська Федерація — 12 грудня 2013, місто Рязань, Російська Федерація) — радянський діяч, робітник, новатор виробництва, токар Московського заводу шліфувальних верстатів. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Биков Павло Борисович
Народився	28 березня (10 квітня) 1914^[1] село Тюменєво Шацького повіту Рязанської губернії, тепер Чучковського району Рязанської області, Російська Федерація
Помер	12 грудня 2013(2013-12-12) (99 років) Рязань, Росія
Країна	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	інженер, політик
Галузь	Токарна обробка^[2]
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Биков.

Біографія

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав на торфорозробках. Закінчив школу заводського навчання.

З 1933 року — робітник Московського заводу шліфувальних верстатів.

Працюючи токарем Московського заводу шліфувальних верстатів, в 1938 році почав освоювати метод швидкісного різання. Застосував твердосплавний інструмент, покращив геометрію токарного різця, докорінно змінив технологію обробки деталей, модернізував верстат, завдяки чому досяг підвищення продуктивності праці.

З 1941 по червень 1942 року разом із заводом перебував в евакуації в місті Челябінську. Після повернення до Москви став ініціатором організації комсомольсько-молодіжних бригад на заводі шліфувальних верстатів та ініціатором соціалістичного змагання за дострокове виконання післявоєнної «сталінської п'ятирічки».

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1950 році, працюючи на швидкості 1000—2400 метрів за хвилину, виконав 25 річних норм, у 1953 році досягнув швидкості різання 3800 метрів за хвилину.

У 1957 році закінчив Московський верстато-інструментальний технікум.

З 1959 року працював інженером-технологом Московського заводу шліфувальних верстатів.

Автор книг «Наш внесок у п'ятирічку» (1947), «Шлях до щастя» (1951).

Потім — персональний пенсіонер. Помер 12 грудня 2013 року в місті Рязані.

Нагороди

• Сталінська премія І ст. (1949) — «за впровадження швидкісних методів обробки металів різанням, що забезпечують значне підвищення продуктивності праці»
• медалі

Примітки

1. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863

Джерела

• Быков Павел Борисович // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. Москва: Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)