У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бечо значення Бечо груз ბეჩო одна з 11 сванських громад розташовани

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бечо (значення).

Бечо (груз. ბეჩო) — одна з 11 сванських громад, розташованих в історичному регіоні Верхня Сванетія на південному схилі хребта Великий Кавказ, по верхній течії р. Інгурі (Кутаїська губернія, ), колись являла собою фамільне володіння грузинських князів . Нащадки цього князівського прізвища збереглася тут і донині. Розташована в ущелині річки Долра, між хребтами Балі і Мазірі. У 18 км від Местії. Населення громади Бечо становить 1050 чоловік.

Бечо

Країна

Грузія

Населення

- повне

Площа

- повна

До складу громади входить 14 сіл: Долі, Доласвіпі (центр), Ланхврі, Ебуді, Чкіданарі, Ушхванарі, Наштколі, Чохулді, Багвданарі, Твебіші, Мазері, Картвані, Квана, Нанхврі.

Найвідоміше село в громаді, напевно, Мазері. Звідси починаються маршрути на Ушбу. Саме з Бечо в 1903 р. піднімалася на Ушбу експедиція Рікмерса. Колись тут стояла 10-поверхова вежа князів Додашкеліані, яку власники підірвали в 1921 р. перед приходом радянської влади. Руїни ще можна знайти близько Мазері.

З Бечо видно гострий пік відомої гори — Ушба, вершина якої покрита льодовиком того ж імені. Праворуч від Ушби пролягла дорога на , що веде в Баксанську ущелину Північного Кавказу.

Туризм в Сванетії швидше за все почав розвиватися саме з цього села. Сюди, через перевал Бечо приходило багато туристів-альпіністів, оскільки цей перевал вважається найзручнішим для переходу з Росії до Сванетії. Перевал знаходиться на висоті 3757 м і відкритий для переходу з червня по листопад.

Перший готель, точніше гостьовий будинок, з'явився в Бечо на початку 40-х років ХІХ ст. Господинею його була дуже відома в той час сванка Макріне Курдіані. Всі альпіністи, що приходили підкорювати Ушбу (а тоді це було найпопулярніше місце в Сванеті) зупинялися саме в її будинку. У цей же період в Шихрі з'являється перша турбаза Сванетії, куди почали приїжджати тисячі туристів. Бечо відома численними мінеральними джерелами, які мають різні корисні властивості. Навколо села є кілька великих водоспадів.

Свани кажуть, що матеріально жили в цьому селі краще, ніж в інших. Основна причина цього полягає знову ж таки в близькості перевалу Бечо. У сванів з кабардинцями були налагоджені торговельні зв'язки і жителі села мали можливість продавати місцеві товари і купувати необхідні. Найчастіше з Сванетії вивозилися сіль. Так само з Сванетії везли на продаж золото, мед, сванські шапки, сванський тютюн, і сіль. Сіль була в Сванетії фактично на вагу золота. Додаючи до неї приправи, свани не тільки збільшували обсяг продукту, вони ще й придумали спосіб, як зберігати зелень, яка росте тут тільки влітку. Так з'явилася знаменита сванська сіль.

Бечо — це Княжа Сванетія, і навіть зараз вона різко відрізняється навіть від сусідньої вільносванської громади Латалі. Тут зовсім інша атмосфера й інший спосіб життя, ближче до загальногрузинського.

У роки другої світової війни через цей перевал до Сванетії намагався пройти німецький 49-й гірськострілецький корпус. Кавказький хребет на ділянці західніше Мамісонського перевалу обороняла радянська 46-а армія, генерала Леселідзе, до складу якої входили грузинські національні дивізії. Було зібрано групу сванів, яка спільно з армією обороняла перевал. 18 серпня 1942 р. почалися бої за перевали і тривали до кінця вересня, коли сніг і заметіль зупинили бойові дії. Перевал Бечо перебував на крайньому лівому фланзі наступаючого німецького корпусу і про бої на перевалі відомо дуже мало.

У тій обороні загинуло багато сванів, а також багато ворожих солдатів. Кажуть, досі на перевалі можна знайти тіла, зброю і одяг німецьких солдатів.

У селі в напівзруйнованому стані збереглося всього кілька церков. Але мешканці пам'ятають, що було тут не менше 40 церков. Багато з них, як це прийнято в Сванетії, були фамільними, поряд з ними розташовувалися родові кладовища. Під час радянської влади у Сванетії майже всі церкви були знищені. Старожили кажуть, що середньовічні церкви, з прекрасними фресками безжально підривали і знищували. У Бечо зараз багато таких руїн. Завдяки зусиллям Местіа-Земо-Сванетської єпархії було відновлено одну церкву Успіння Святої Богородиці, по-сванськи — Ламарія. Це діючий храм, тут регулярно проходять богослужіння.

У громади є гостьові будинки та готель «Ушба» на 7 номерів у селі Мазері. Звідси починаються популярні туристичні маршрути до льодовика Ушби, через перевал Гулі і в Ецев через перевал Бахі.

Література

ქართული საბჭოთა ენციკლოპედია, ტ. 2, გვ. 348, თბ., 1977 წელი.