Бертіл Ліндблад (швед. Bertil Lindblad; 26 листопада 1895, Еребру — 26 червня 1965) — шведський астроном, член Шведської королівської АН (з 1928 року), її президент у 1938—1939 і 1960—1961 роках.
Бертіл Ліндблад | |
---|---|
Народився | 26 листопада 1895[1][2][…] Еребру[4] |
Помер | 25 червня 1965[4][1][…] (69 років) d, лен Стокгольм, Швеція |
Країна | Швеція |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Університет Уппсала[5] |
Галузь | астрономія[6] |
Заклад | d Університет Уппсала |
Науковий керівник | d[5] |
Членство | Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук МАС[7] Національна академія наук США Польська академія наук |
Відомий завдяки: | резонанс Ліндблада |
Батько | d |
Діти | d |
Нагороди |
1920 року закінчив університет в Уппсалі, у 1920—1921 роках проходив стажування в обсерваторії Маунт-Вілсон, Гарвардській і Лікській обсерваторіях у США. У 1921—1927 роках працював в Уппсальскій обсерваторії. З 1927 року — професор астрономії Шведської королівської АН та директор , створеної під його керівництвом у 1927—1931 рр. У 1948—1952 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу; у 1952—1855 рр. — президент Міжнародної ради наукових союзів.
Основні наукові праці присвячені дослідженню будови і динаміки галактик і зоряних скупчень. 1926 року для пояснення асиметрії в розподілі швидкостей зірок у нашій Галактиці Ліндблад вперше сформулював концепцію обертання Галактики. Згідно з його теорією, всі тіла у Галактиці належать до різних взаємопроникних підсистем, які обертаються з різними швидкостями і характеризуються різним ступенем сплюснутості. Оцінив період обертання і масу Галактики. 1927 року обертання Галактики було підтверджено Яном Оортом на основі статистичного вивчення променевих швидкостей і власних рухів зір. Низка робіт Ліндблада присвячена вивченню спіральної структури і обертанню спіральних галактик. Розглядаючи рух зірок у великих скупченнях (галактиках), знайшов, що зірки концентруються в спіральних рукавах і що спіралі лідирують в обертанні галактики (нині вважають, що вони «волочаться»).
Виявив залежність величини поглинання в ультрафіолетовій частині спектру зір пізніх спектральних класів від їхньої світності і правильно ототожнив джерело поглинання з молекулою ціану (CN)2; розробив на основі цього ефекту метод визначення світності слабких холодних зірок за спектрами з низькою дисперсією (1922).
Також вивчав теорією променистої рівноваги і її застосування до поверхневих шарів Сонця, зокрема до явища потемніння диска до краю (1920).
1934 року вперше довів, що малі частинки міжзоряного пилу можуть утворюватися і зростати шляхом акреції і що цей процес може відігравати велику роль у утворенні та еволюції зір.
Відзнаки і нагороди
- Член багатьох наукових товариств і академій.
- Медаль Жансен Паризької АН (1938);
- Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1948);
- медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1953).
На честь нього названі:
- Кратер Ліндблад на Місяці
- Астероїд 1448 Ліндбладія
Примітки
- Bertil Lindblad — 1917.
- SNAC — 2010.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Линдблад Бертиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Czech National Authority Database
- NNDB — 2002.
Література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Линдблад Бертиль. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lindblad Bertil Lindblad shved Bertil Lindblad 26 listopada 1895 Erebru 26 chervnya 1965 shvedskij astronom chlen Shvedskoyi korolivskoyi AN z 1928 roku yiyi prezident u 1938 1939 i 1960 1961 rokah Bertil LindbladNarodivsya 26 listopada 1895 1895 11 26 1 2 Erebru 4 Pomer 25 chervnya 1965 1965 06 25 4 1 69 rokiv d len Stokgolm ShveciyaKrayina ShveciyaDiyalnist astronomAlma mater Universitet Uppsala 5 Galuz astronomiya 6 Zaklad d Universitet UppsalaNaukovij kerivnik d 5 Chlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk MAS 7 Nacionalna akademiya nauk SShA Polska akademiya naukVidomij zavdyaki rezonans LindbladaBatko dDiti dNagorodi medal Ketrin Bryus 1954 premiya Zhulya Zhansena 1949 medal Zhansena 1938 1920 roku zakinchiv universitet v Uppsali u 1920 1921 rokah prohodiv stazhuvannya v observatoriyi Maunt Vilson Garvardskij i Likskij observatoriyah u SShA U 1921 1927 rokah pracyuvav v Uppsalskij observatoriyi Z 1927 roku profesor astronomiyi Shvedskoyi korolivskoyi AN ta direktor stvorenoyi pid jogo kerivnictvom u 1927 1931 rr U 1948 1952 rr prezident Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu u 1952 1855 rr prezident Mizhnarodnoyi radi naukovih soyuziv Osnovni naukovi praci prisvyacheni doslidzhennyu budovi i dinamiki galaktik i zoryanih skupchen 1926 roku dlya poyasnennya asimetriyi v rozpodili shvidkostej zirok u nashij Galaktici Lindblad vpershe sformulyuvav koncepciyu obertannya Galaktiki Zgidno z jogo teoriyeyu vsi tila u Galaktici nalezhat do riznih vzayemoproniknih pidsistem yaki obertayutsya z riznimi shvidkostyami i harakterizuyutsya riznim stupenem splyusnutosti Ociniv period obertannya i masu Galaktiki 1927 roku obertannya Galaktiki bulo pidtverdzheno Yanom Oortom na osnovi statistichnogo vivchennya promenevih shvidkostej i vlasnih ruhiv zir Nizka robit Lindblada prisvyachena vivchennyu spiralnoyi strukturi i obertannyu spiralnih galaktik Rozglyadayuchi ruh zirok u velikih skupchennyah galaktikah znajshov sho zirki koncentruyutsya v spiralnih rukavah i sho spirali lidiruyut v obertanni galaktiki nini vvazhayut sho voni volochatsya Viyaviv zalezhnist velichini poglinannya v ultrafioletovij chastini spektru zir piznih spektralnih klasiv vid yihnoyi svitnosti i pravilno ototozhniv dzherelo poglinannya z molekuloyu cianu CN 2 rozrobiv na osnovi cogo efektu metod viznachennya svitnosti slabkih holodnih zirok za spektrami z nizkoyu dispersiyeyu 1922 Takozh vivchav teoriyeyu promenistoyi rivnovagi i yiyi zastosuvannya do poverhnevih shariv Soncya zokrema do yavisha potemninnya diska do krayu 1920 1934 roku vpershe doviv sho mali chastinki mizhzoryanogo pilu mozhut utvoryuvatisya i zrostati shlyahom akreciyi i sho cej proces mozhe vidigravati veliku rol u utvorenni ta evolyuciyi zir Vidznaki i nagorodiChlen bagatoh naukovih tovaristv i akademij Medal Zhansen Parizkoyi AN 1938 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1948 medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1953 Na chest nogo nazvani Krater Lindblad na Misyaci Asteroyid 1448 LindbladiyaPrimitkiBertil Lindblad 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 SNAC 2010 d Track Q29861311 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Lindblad Bertil Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Czech National Authority Database d Track Q13550863 NNDB 2002 d Track Q1373513LiteraturaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Lindblad Bertil Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros