Бертрам Майрон Гросс

Бертрам Майрон Гросс (англ. Bertram Myron Gross; 1912—1997) — американський політолог, професор політичних наук в Коледжі ім. Гантера, службовець федерального рівня. Здобув популярність завдяки своїй книзі «Доброзичливий фашизм» (1980), а також як первинний автор «Закону про повну зайнятість і збалансоване зростання» (США, 1978). Батько фізика і нобелівського лауреата Девіда Гросса.

Бертрам Майрон Гросс
англ. Bertram Myron Gross
Народився	1912^[2]^[3]^[…] Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер	12 березня 1997(1997-03-12)^[1] Волнат-Крік, Контра-Коста, Каліфорнія, США
Поховання	Філадельфія
Країна	США
Діяльність	соціальний науковець, викладач університету, соціолог
Alma mater	Пенсільванський університет
Знання мов	англійська
Заклад	Гантерський коледж, ^d, ^d, ^d, Єврейський університет і ^d
Діти	Девід Гросс
C іншого боку, спостерігається більш повільна і менш сильна тенденція — прагнення окремих осіб і груп людей домогтися більшої участі у рішеннях, що стосуються їх самих, так і інших людей. І ця тенденція — щось більше, ніж просто реакція на авторитаризм. Поняття «доброзичливий фашизм» допомагає відрізнити дане можливе майбутнє від відверто ворожого корпоративізму класичного фашизму, що мав місце в Німеччині, Італії та Японії у першій половині 20 ст. Воно також протиставляється різних форм залежної, чи підлеглого, фашизму, підтримуваного урядом США в Сальвадорі, Гаїті, Аргентині, Чилі, Південної Кореї, Філіппінах та інших країнах у другій половині 20 ст. Порівняння класичного та «дружнього» фашизму Класичний фашизм «Доброзичливий» фашизм Тип владної структури Олігархічний союз уряду і великого капіталу. Лідером виступає харизматичний диктатор або підставна особа. В основі ідеології — ідеї військової експансії і расової переваги. Злиття великого капіталу з державним апаратом. Нова технократична ідеологія. Більш розвинене мистецтво правління і обдурення народу. Метод придушення опозиції Усунення багатопартійних протиріч за допомогою відкритої підривної діяльності. Дотримання прав людини і використання демократичних механізмів зведені до мінімуму. Таємна підривна діяльність: маніпуляція демократичними механізмами і правами людини, контроль за діяльністю партій. Метод знищення неугодних Жорстокий, тотальний і добре фінансований терор. Фізичне усунення тих, хто обраний козлом відпущення. Прямий терор з меншим рівнем насильства за рахунок професійних і маловитратних військових дій комбінується з таємним терором — розпалюванням етнічних конфліктів, пошуком багатьох «зовнішніх загроз», організацією масових заворушень. Способи переконання Безперервна пропаганда, посилена діяльністю шпигунів і інформаторів. Її мета — забезпечити підтримку еліти і мобілізувати маси. Інформаційна війна, посилена високотехнологічними засобами контролю та стеження, мета якої — підпорядкувати свідомість еліти і паралізувати маси. Способи заохочення Створення великої кількості робочих місць, утримання фіксованих цін, роздача військових трофеїв — для широких мас. Забезпечення кар'єрного зростання — для найвідданіших осіб. Дозовані винагороди у вигляді посад і великих сум грошей — для еліти; професійний ріст, розширення прав споживачів — для деяких груп населення; система соціального забезпечення, обумовлена гарною поведінкою, — для широких мас. Способи відволікання уваги Ослаблення занепокоєння допомогою масових видовищ, масових дій, реального кровопролиття. Більш різноманітні способи розради: секс, психоактивні речовини, божевілля, релігійні культи, а також алкоголізм, азартні ігри, спортивні змагання і сцени вкрай жорстокого насильства. Тип живучості системи Внутрішня життєстійкість, заснована на безперервній, божевільної і в кінцевому підсумку самогубною військової експансії. Внутрішня життєстійкість, заснована на ретельно продуманій військової експансії, на реформах, що підсилюють існуючу політичну систему, на багаторівневій кооптації незадоволених осіб і на політичну апатію мас. Гросс дає читачеві слабку надію на запобігання ери неофашизму. Він закликає підняти устремління людей, для чого необхідно сформулювати ясні і благородні цілі, і досить загальні, щоб захопити ними широкі маси. Але при цьому закликає залишатися реалістами, щоб зменшити почуття розчарування і уникнути апатії, здатної привести до відступу. Він також стверджує, що допомога обізнаних осіб, т.е. осіб, що мають доступ до прихованої інформації впливових організацій (корпорацій, урядів, військових відомств), є необхідною і прийнятною. Гросс скептично налаштований до ідеї національно-визвольного руху: «Раніше багато ліві революційні рухи переслідували мету скинути ярмо імперіалізму шляхом об'єднання з вітчизняними капіталістами в „національних революціях“. Однак часто траплялося так, що місцеві капіталісти витісняли минулих землевладельческих олігархів в прагненні зав'язати — а аж ніяк не розірвати — партнерські відносини з іноземним капіталом». А зважаючи на те, що ера «дружнього» фашизму, на відміну від фашизму класичного, не настане раптово, він відкидає і марксистське уявлення про швидку загибель капіталістичної системи: «…Я не можу погодитися з застарілим марксистським уявленням про капіталізмі або імперіалізмі, скидають „фіговий листок“ або маску. Це подання передбачає процес не більш тривалий, ніж стриптиз. […] На мою ж думку, навпаки, одна з найбільших небезпек полягає як раз в повільному процесі, за допомогою якого доброзичливий фашизм проявить себе. Для більшості населення ці зміни непомітні. Навіть ті, хто найбільш сприйнятливий до небезпеки, здатні бачити тільки частину [загальною] картини, поки не стає занадто пізно. У більшості ж людей, включаючи істориків і соціологів, сприйняття фундаментальних змін приходить тільки після оцінки минулих подій. А до того часу, маючи на руках всі докази, стане, нарешті, очевидно, що нове рабство, можливо, вже давно настав». Відгуки П'єр Доммерг, оглядач французького журналу «Монд Дипломатик», у своїй статті «Авторитаризм в демократичній масці» зауважив, що «американська преса в основному обійшла мовчанням нову книгу Бертрама Гросса», а також охарактеризував останнього як людини, який «деколи впадає в песимізм, але ніколи — в безвихідь». На думку автора статті, американський політолог не є утопістом або послідовником «теорії змови»: «Гросс не пропонує нової утопії в дусі Уеллса. Знаючи, що дійсність перевершує фантастику, він обмежується перерахуванням окремих симптомів, доводячи, що вони поступово складаються в якесь єдине ціле. Гросс є противником як „теорії змови“, вважаючи, що не існує заздалегідь узгоджений глобальний план тих чи інших тенденцій, а безліч паралельних ініціатив, часом суперечливих, часом збіжних, так і детерминистов всіх мастей, які вигукували: „Фашизм прийде завтра ж!“, або: „У нас такого бути не може!“» Майкл Паренти, американський політолог і марксист, у своїй роботі «Брудні істини» (англ. Dirty truths) упоминул про одну обставину, пов'язану з роботою Гросса над книгою «Доброзичливий фашизм»: «У 1971 році ми з Бертрамом Гроссом влаштували з цього приводу дебати. Він стверджував, що фашизм можливий, але як майбутня тенденція в Сполучених Штатах; це може статися тут [у США]. Я ж стверджував, що елементи фашизму вже укладені в державній структурі більшості капіталістичних демократій, включаючи і нашу. Кожен з нас написав статтю з викладом своїх позицій, він у журналі „Соціальна політика“, я — „Транзакції“. Роками пізніше він написав книгу „Доброзичливий фашизм“, книгу, в якій він взяв мій аргумент. У подальшому обговоренні він сказав, що моя стаття його переконала, втім я марно шукав у його книзі цитату [з посиланням на мене]». У 1985 р. майбутній ідеолог Перебудови А. Н. Яковлєв опублікував свою книгу «Від Трумена до Рейгана», в якій позитивно оцінив аналіз Бертрамом Гроссом логіки розвитку репресивних форм контролю над суспільством в США. Він звернув увагу на дві тенденції посилення яких передбачав американський вчений: це і використання проти широких мас методів придушення, які застосовувалися проти негритянських активістів та національних меншин у 1960-70-ті рр., і метод т.н. «поетапного терору» — блокування професійного зростання, звільнення, залякування і навіть арешт за сфабрикованими свідченнями. Микола Романов, оглядач тижневика «Літературна газета», у своїй статті «Ребарбора, або Керована деградація» згадує про відвідування Бертрамом Гроссом Москви в 1987 р. з метою вивчення Перебудови і додає: «Міцний дідуган вже тоді передбачав, що, почавшись із захвату перебудови, наше телебачення закінчить наручниками для мізків. Новий фашизм, запевняв мене Гросс, буде „фашизмом з усмішкою“ — симпатичним на вигляд і на слух. Але від цього не зміниться його сенс». См. також Девід Гросс Антифашизм Фашизм Визначення фашизму Історія фашизму Капіталізм Імперіалізм Неофашизм Примітки Library of Congress Authorities — Library of Congress. d:Track:Q13219454d:Track:Q131454 SNAC — 2010. d:Track:Q29861311 CONOR.Sl d:Track:Q16744133 Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas d:Track:Q96071920 Identifiants et Référentiels — ABES, 2011. d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570 {{{Заголовок}}}. . Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 4 грудня 2017. Доммерг П. {{{Заголовок}}}. Gross B.M. Friendly fascism: the new face of power in America. — South End Press, 1980. — 410 p. BookSources/0896081494 Epstein J. . . Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017. Gilpin K. N. .(англ.) The International Society of the Systems Sciences: Past Presidents [ 4 серпня 2007 у Wayback Machine.](англ.) Gross B.M. Friendly fascism, 1980. P. XI. См.: Классический фашизм versus «Дружелюбный» фашизм [ 24 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.) — выдержки из книги Б. Гросса «Дружелюбный фашизм». Идея таблицы и названий специфических черт (в первом столбце) заимствована отсюда: Фашизм в американском стиле [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.) . Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 4 грудня 2017. Gross B. M. {{{Заголовок}}}. — P. 37. Gross B. M. {{{Заголовок}}}. — P. 168. Там же. С. 252. Там же. С. 245—246. Parenti M. {{{Заголовок}}}. — P. 34. Яковлев А. Н. От Трумэна до Рейгана. Доктрины и реальности ядерного века.^[недоступне посилання з лютого 2019] — 2-е изд. — М., 1985. Романов Н. . Твори Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Анотована бібліографія з державного економічного планування») Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Управління організаціями: Адміністративна боротьба») Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Про ситуацію в країні: Аналіз соціальних систем») Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Запланована діяльність: Управління економічним розвитком») Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Організації та їх управління») Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Велике суспільство?») Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Законодавча боротьба: Дослідження соціальних битв») Gross B. M. {{{Заголовок}}}. («Доброзичливий фашизм»: Новий вигляд влади в Америці") В російському перекладі Гросс Б. {{{Заголовок}}}. Гросс Б. {{{Заголовок}}}. — . Література Доммерг П. {{{Заголовок}}}. Посилання Friendly Fascism: The New Face of Power in America [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті GoogleBooks Friendly Fascism [ 3 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.) — витяги з книги Рецензія на книгу «Friendly Fascism» [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.) Друга рецензія на книгу «Friendly Fascism»^[недоступне посилання] (англ.) (англ.) Четверта рецензія на книгу «Friendly Fascism» [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)