У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Берна рд пол Bernard 1288 1291 6 травня 1326 1301 1326 Яворський 13

	Бернард
9 листопада 1301 — 6 травня 1326
Народження:	1288/1291
Смерть:	6 травня 1326
Поховання:	Абатство Кшешув
Країна:	Республіка Польща
Рід:	П'ясти
Батько:
Мати:	d
Шлюб:
Діти:	d, Болко ІІ, d і Єлизавета Свідницька
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Берна́рд (пол. Bernard; 1288/1291 — 6 травня 1326) — (1301—1326), Яворський (1301—1312) і Зембицький (1301—1322). Представник роду Свідницьких П'ястів. Другий син яворського князя .

Імена

Берна́рд Свідницький (пол. Bernard Świdnicki) — за назвою основного Свідницького князівства.
Берна́рд Яворський (пол. Bernard Jaworski) — за назвою Яворського князівства.
Берна́рд Зембицький (пол. Bernard Ziębicki) — за назвою Зембицького князівства.

Біографія

Бернард народився між 1288 і 1291 роками. Він був другим сином яворського князя і Беатриси Бранденбург-Зальцведельської. Після смерті старшого брата він став головним спадкоємцем батьківського престолу.

На момент смерті батька в 1301 році Бернард був неповнолітнім, тому чотири роки перебував під опікою матері та дядька Германа Бранденбург-Зальцведельського. 1305 року він досяг повноліття, став повноправним розпорядником Свідниці, Явора і (Зембиці), а також опікуном над молодшими братами.

1308 року Бернард уклав союз із баварським герцогом (Людвігом IV), видавши за нього свою сестру Беатрису, а 1310 року — союз із Польщею, взявши за дружину , доньку польського короля Володислава І Локетка.

1311 року Бернард був посередником на переговорах в Оломоуці щодо долі Опавського князівства. За результатами цих переговорів князівство перейшло до домену Йоганна, короля Богемії, який виплатив легницькому князю Болеславу, що претендував на нього компенсацію. Згодом, Бернард викупив у останнього (Немчу).

1312 року Бернард віддав братові Генріху в уділ Явір і (Львувек), а 1322 року передав Зембицю. Самому Бернардові залишилося лише .

На початку 1320-х років Бернард як союзник польського короля Володислава І воював проти глогівських князів. 1322 року він взяв участь у поході Тевтонського ордену до Великого князівства Литовського.

Бернард помер 6 травня 1326 року й був похований у Крешівському монастирі.

Сім'я

Докладніше: П'ясти та

Батько:
Матір: Беатриса
Дружина (з 1310): , донька польського короля Володислава І Локетка.
Діти:
- Болко II Малий (бл. 1312 – 28 липня 1368).
- Констанція (бл. 1313 – до 21 листопада 1363), одружена в березні 1326 року з князем Пшемком II з Глогува.
- Єлизавета (1309/1315—1348) ∞ Болеслав II, Опольський князь.
- Генріх II (бл. 1316 – до 28 червня 1345).
- Беата (бл. 1320 – після 9 квітня 1331).

Джерела

Jasiński, K. Rodowód Piastów śląskich, wyd. 2, Kraków: Wydawnictwo Avalon, 2007, cz. II, s. 320-322.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернард Свідницький