У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Березівка Березі вка селище Харківського району Харківської

49°54′20″ пн. ш. 36°03′44″ сх. д. / 49.90556° пн. ш. 36.06222° сх. д.Координати: 49°54′20″ пн. ш. 36°03′44″ сх. д. / 49.90556° пн. ш. 36.06222° сх. д.

Висота над рівнем моря

150 м

Відстань

Найближча залізнична станція:

Південний

До станції:

3 км

До райцентру:

- фізична:

15 км

До обл. центру:

- фізична:

15 км

- автошляхами:

15 км

Селищна влада

Адреса

62457 Харківська обл., Харківський р-н, смт Березівка, вул. Слобожанська, 21

Голова селищної ради

Штода Ігор Олександрович

Карта

Березівка

Березівка

Березівка

Березівка у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Березівка розташоване за 15 км від Харкова. Найближча залізнична станція Південний (3 км). На південь від селища знаходиться траса М18 (E105) Харків — Сімферополь, на північ траса М03 (E40, E50) Харків — Київ. Примикає до міста Південне. У селищі кілька ставків, розташованих у руслі колишньої річки Березівка.

Через Березівку проходять автобусні маршрути Харків — Буди, Харків — Південне, Березівка - Мерефа. Відстань до залізничних платформ Південний і Зелений Гай — 3 км, до платформи Комарівка — 5 км.

Назва

Назва походить від річки Березівка (нині обміліла. На її місці розташований каскад ставків).

Історичні відомості

Село Березове вперше згадується у 1688 році, і було засноване харківським полковником Федором Донець-Захаржевським на березі річки, яка називалися «Березовий Колодязь». Звідси і пішла назва села. А заселялося воно біженцями з Правобережної України.

У 1779 році за проханням місцевих жителів до села прибув мандрівник — дяк Кузьма Парадин, який і взявся вчити дітей уму-розуму. В 1871 році було відкрито народну школу — одну з перших у повіті, а з 1907-го розпочалися заняття у школі.

Ще одна з помітних віх в історії сьогоднішньої Березівки: у 1862 році (тобто після скасування кріпацтва) село стало волосним центром. До його складу входили села Гійовка, Коротич, Буди, Березове. Ця волость проіснувала 10 років.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 1212 осіб (600 чоловічої статі та 612 — жіночої), налічувалось 225 дворових господарств, існували православна церква та винокурний завод.

Станом на 1914 рік село відносилось до Будянської волості, кількість мешканців зросла до 1730 осіб.

В 1969 році селу присвоєно статус селище міського типу.

Об'єкти соціальної сфери

Школа.
Дитячий садочок.
Фельдшерсько-акушерський пункт.

Спорт

У вищій лізі Чемпіонату Харківського району з футболу успішно виступає команда «Автомобіліст», а в чемпіонаті району серед ветеранів Харківського району ФК «Березівка». Облаштований футбольний стадіон та завершується будівництво хокейного майданчика.

Постаті

Сіксой Руслан Олександрович — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
Кисиленко В. Ю. Огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2020. — С.107-116.
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 116)(рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Джерела

Погода в селищі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[2] Кисиленко В. Ю. Огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2020. — С.107-116.

[3] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 116)(рос. дореф.)

[4] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)