Берегомет (село)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: .

Берегоме́т — село в Україні, у Неполоковецькій селищній громаді Чернівецького району Чернівецької області. Розташоване на автодорозі Н10 Івано-Франківськ — Чернівці. Завдячує своєю назвою стрімким та обривчатим берегам над річкою Прут. Народна назва Берегомет над Прутом [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

село Берегомет
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Громада	Неполоковецька селищна громада
Основні дані
Населення	880
Поштовий індекс	59332
Телефонний код	+380 3736
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Місцева влада
Карта
Берегомет
Берегомет
Мапа
Берегомет у Вікісховищі

Загальні відомості

За декілька гонів од того місця де зливаються докупи водисті потоки бурхливого Черемоша і статечного Прута розкинулось моє село, що зветься Берегомет над Прутом. Подібно інших побережних сіл своєю назвою воно завдячує Пруту, який щовесни розмиває старі береги і намітає нові. Тому люди і назвали це місце «Береги мете» або «Берегомет над Прутом».

Село розташоване в міжгірській долині в чотири-п'ять гонів завширшки, що утворилась на староріччі доісторичної річки, яка омивала відноги Карпатських гір. Води спали, а натомість залишилась родюча долина. В давнезні давна ця долина була залюднена, позаяк місцевий люд уподобав цю місцевість. А й було за що. Підсоння тут було м'яке і здорове, у численних допливах Пруту водилось багато фавни, а земля давала щедрі врожаї. Тож бачачи хосен своєї праці люди замешкали в цьому краї. Тільки щовеснянні буйності Пруту, який розбивав береги, змусили людей одступити на гін од непевних берегів і осісти на заріччі. Небавом там появилися чепурні, обтиньковані глиною хатини, огороджені тином, з дбайливо обробленими городами та садочками, у яких духотного дня відпочивали поселяни і звідки було чути неугавний дитячий щебет. Люди призвичаїлись жити в тій місцевості і внезабарі уторовані шляхи оперезали місцеві високості, де люд місцевий вирощував хліб. З бігом часу попередні роди відходили до батьків своїх, а після них приходили на світ роди інші. Але не мінялося життя моїх односельчан. Як і в попередні віки сіяли вони пшеницю, жито, овес, ячмінь, гречку, просо, коноплю. Плекали худобу: овець, кіз, корів, коней, волів, займались пасічництвом. Ті з них, які мали хист до ремесла, працювали теслярами, ковалями, кушнірами, кравцями, гончарями, шевцями, бондарями, ткачами.

Над краєм пролітали хуртовини воєн, але покоління від поколінь переймали здобутки попередніх надбань і передавали своїм нащадкам. Читати більше. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	784	93,78 %
євреї	35	4,19 %
поляки	8	0,96 %
румуни	4	0,48 %
німці	4	0,48 %
угорці	1	0,12 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	784	93,78 %
їдиш	35	4,19 %
польська	9	1,08 %
німецька	5	0,60 %
румунська	3	0,36 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	882	99.77%
російська	2	0.23%
Усього	884	100%

Галерея

• (Церква Св. Миколи) 1781 с. Берегомет
• Церква Св. Миколи 1781 с. Берегомет
• Церква Св. Миколи 1781 с. Берегомет

Примітки

1. Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 16 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Купчанко Михайло. «Історія села Берегомет». [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство, 1973.— С. 166—167
• Церква св. Миколи, 1786, і дзвіниця, XVIII ст. [ 12 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Андрій Бондаренко. Берегомет