Белослава Болгарська

Белослава Асеніна ((13 століття — 13 століття)) — болгарська княжна, королева Сербії в 1234—1243 роках як дружина короля Стефана Владислава I.

Белослава Болгарська
Народилася	13 століття
Померла	13 століття
Рід	Асени
Батько	Іван Асен II
Мати	Anna^[d]
Брати, сестри	^d, ^d, Олена Асеніна, Коломан I Асен, Михайло I Асен, ^d і ^d
У шлюбі з	Стефан Владислав I
Деза (згадується в джерелах, датованих між 1281 та 1285 роками). дочка (ім'я не збереглося), видана за Джуру Качича, князя Оміш. Болгарський вплив у Сербії припинився після смерті царя Івана Асена II під час навали татар. В 1243 році Стефан Владислав був повалений своїм молодшим братом Стефаном Урошем I, і Белослава втікла до Рагузу. Новий сербський король наполіг на тому, щоб її тримали під суворим наглядом, і у відповідь отримав письмову клятву про те, що Белославі не дозволять повернутися в Сербію. Незабаром конфлікт між Стефаном Владиславом I та Стефаном Урошем I був вирішений. Після переговорів Владислав відмовився від корони, а Урош дозволив йому правити Зетою як губернатор, зберігаючи при цьому титул короля. Незабаром Белослава возз'єдналася з чоловіком, також зберігши титул королеви. Генеалогія Примітки Света лоза Стефана Немање, 1998. Листая страницы сербской истории, 2014, с. 28. Література Pavlov, Plamen. Търновските царици (неопр.). — Veliko Tarnovo: ДАР-РХ, 2006.