Бал-Алма

|оригінальна_назва=

Дерекойка
Дерекойка в Ялті
44°30′00″ пн. ш. 34°10′11″ сх. д. / 44.500000000028° пн. ш. 34.16972222224977429° сх. д. / 44.500000000028; 34.16972222224977429
Витік	південні схили Нікітській яйли
Гирло	Ялтинська затока, Чорне море
Країни:	Україна
Регіон	Ялта Автономна Республіка Крим^[1] Республіка Крим
Довжина	10 км
Площа басейну:	44 км²
Середньорічний стік	22,8 м³/с
Притоки:	Гува (річка), Люка (річка) і Путамиш
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дерекой.

Дереко́й (крим. Dereköy), Дереко́йка або Бистра — селище в ущелині) — річка в Криму у населеному пункті Дерекой (тепер у межах Ялти).

Назва

Назва Дерекойка дано по селу Дерекой, через яке вона протікала (зараз село включено в межі міста Ялти). Назва Дерекой означає в перекладі з кримськотатарської «селище в ущелині» (dere — ущелині, köy — село). У верхній течії річка також носить альтернативна назва Бал-Алма (з тюркської бал — мед, алма — яблуко) або Путамиця (з грецького Потамос, потами — річка); верхню течію якої також називають і Теміар. Після виселення кримських татар отримала назва Бистра.

Географія

Витік річки на південних схилах Нікітській яйли. Протікає через східну частину Ялти, що впадає у Чорне море поблизу морпорту. Ліва притока — Гува.

Дерекойка — найбільш багатоводна річка Південного берега Криму. Довжина річки становить майже 10 кілометрів. Перші 2 км річка має ухил русла більш ніж 120 м на 1 км. На початку 3 км від витоків, поверхнева течія річки ховається в кам'янисто-галькових наносах і потім з'являється через 1,5 км біля скель . Живлення річки дощове, снігове і підземне (карстові джерела). У річку впадають води більше 60 джерел. Найбільше з них — з середньобагаторічною витратою води — 22,8 м³/с.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Бал-Алма // Крым. Географические названия: Краткий словарь. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1998—160 с.

Джерела

• (рос.) : Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 48 (Бистра № 13)
• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 129. — (№ 2237).

Посилання

• Крим. Географічні назви. [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
• Дерекойка. [ 22 січня 2013 у Wayback Machine.]