Балахнинська культура — археологічна культура новокам'яної доби. що була поширена у Середньому та Костромському Надволжі та у Нижньому Пооччі від Мурому на заході й річки Свіяга — на сході. Датується 3500-2500 роками до н. е..
Названа за стоянкою у місті Балахна Нижньгородської області.
Входить в спільність культур ямково-гребінцевої кераміки.
Житло
Для культури характерні стоянки й поселення, розташовані на піщаних останцях в заплавах великих річок.
Народ-носій культури жив в напівземлянках під-чотирикутної форми стовпової конструкції.
Поховання
Могильники невідомі.
Інвентар
Глиняний посуд виготовлявся з домішкою піску або дробленого каменю, орнаментована глибокими конічними або круглими ямками, нанесеними белемнітом в поєднанні з відтисками зубчастого штампу й раковин-амонітів. Посудин мав витягнуту напів-яйцеподібну форму з округлим дном.
Кам'яні знаряддя праці виготовлялися зі сколів й шматків кременю. Ножеподібних пластин й знарядь порівняно небагато. Найчисленніші скребки, наконечники стріл й дротиків, ножі. Інші знаряддя: сокири, тесла, свердла та інші.
Дуже мало збереглося виробів з кістки. Ретельно виточений кістяний гарпун знайдений на Земетчинському поселенні.
Заняття населення
Головні заняття — полювання й рибальство й збиральництво.
Походження
Культура сформувалася на базі ямково-гребінцевої кераміки у Пооччі.
На початку 3-го тисячоріччя до н. е. частина балахнинських племен взяла участь у формуванні волосівської культури, а інша частина пересувається у північні райони Надволжя, де балахнинська культура трансформується в культуру сітчастої кераміки.
У Мордовії
У сточищі Мокші та у Ковилкінському й Зубово-Полянському районах Мордовії розкопані Андреєвська й Імеркська стоянки, що відносяться до балахнинської культури.
У Пензенській області
На територію Пензенської області балахнинці прийшли в другій половині 4-го тисячоліття до н. е. в період розвиненого неоліту.
Залишки балахнинської культури виявлено на поселеннях Озименки (Наровчатський район), Земетчино (виявлено ретельно виточений кістяний гарпун), Єрня й Калашний Затон (околиці Пензи), Чернишово (Бєлінський район).
Джерела
- Халиков А.X. Древняя история Среднего Поволжья.— М., 1969
- Третьяков В. П., Выборнов А. А. Неолит Сурско-Мокшанского междуречья.— Куйбышев, 1988
- Ставицкий В. В. Каменный век Примокшанья и Верхнего Посурья. — Пенза, 1999.
Примітки
- В. В. Ставицкий (2001). БАЛАХНИНСКАЯ АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА / Пензенская энциклопедия. Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balahninska kultura arheologichna kultura novokam yanoyi dobi sho bula poshirena u Serednomu ta Kostromskomu Nadvolzhi ta u Nizhnomu Poochchi vid Muromu na zahodi j richki Sviyaga na shodi Datuyetsya 3500 2500 rokami do n e Nazvana za stoyankoyu u misti Balahna Nizhngorodskoyi oblasti Vhodit v spilnist kultur yamkovo grebincevoyi keramiki ZhitloDlya kulturi harakterni stoyanki j poselennya roztashovani na pishanih ostancyah v zaplavah velikih richok Narod nosij kulturi zhiv v napivzemlyankah pid chotirikutnoyi formi stovpovoyi konstrukciyi PohovannyaMogilniki nevidomi InventarGlinyanij posud vigotovlyavsya z domishkoyu pisku abo droblenogo kamenyu ornamentovana glibokimi konichnimi abo kruglimi yamkami nanesenimi belemnitom v poyednanni z vidtiskami zubchastogo shtampu j rakovin amonitiv Posudin mav vityagnutu napiv yajcepodibnu formu z okruglim dnom Kam yani znaryaddya praci vigotovlyalisya zi skoliv j shmatkiv kremenyu Nozhepodibnih plastin j znaryad porivnyano nebagato Najchislennishi skrebki nakonechniki stril j drotikiv nozhi Inshi znaryaddya sokiri tesla sverdla ta inshi Duzhe malo zbereglosya virobiv z kistki Retelno vitochenij kistyanij garpun znajdenij na Zemetchinskomu poselenni Zanyattya naselennyaGolovni zanyattya polyuvannya j ribalstvo j zbiralnictvo PohodzhennyaKultura sformuvalasya na bazi yamkovo grebincevoyi keramiki u Poochchi Na pochatku 3 go tisyachorichchya do n e chastina balahninskih plemen vzyala uchast u formuvanni volosivskoyi kulturi a insha chastina peresuvayetsya u pivnichni rajoni Nadvolzhya de balahninska kultura transformuyetsya v kulturu sitchastoyi keramiki U MordoviyiU stochishi Mokshi ta u Kovilkinskomu j Zubovo Polyanskomu rajonah Mordoviyi rozkopani Andreyevska j Imerkska stoyanki sho vidnosyatsya do balahninskoyi kulturi U Penzenskij oblastiNa teritoriyu Penzenskoyi oblasti balahninci prijshli v drugij polovini 4 go tisyacholittya do n e v period rozvinenogo neolitu Zalishki balahninskoyi kulturi viyavleno na poselennyah Ozimenki Narovchatskij rajon Zemetchino viyavleno retelno vitochenij kistyanij garpun Yernya j Kalashnij Zaton okolici Penzi Chernishovo Byelinskij rajon DzherelaHalikov A X Drevnyaya istoriya Srednego Povolzhya M 1969 Tretyakov V P Vybornov A A Neolit Sursko Mokshanskogo mezhdurechya Kujbyshev 1988 Stavickij V V Kamennyj vek Primokshanya i Verhnego Posurya Penza 1999 PrimitkiV V Stavickij 2001 BALAHNINSKAYa ARHEOLOGIChESKAYa KULTURA Penzenskaya enciklopediya Moskva Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya