Микола Георгійович Байздренко (1869 — після 1917) — український військовий і громадсько-політичний діяч, ветеринарний лікар; завідувач ветеринарною лабораторією в Усть-Цильмі (1913—1914; тепер Республіка Комі), керівник Українського військового революційного штабу в Петрограді (1917).
Син священника з Кубані. Після закінчення реального училища в Ростові-на-Дону вступив до Харківського практичного технологічного інституту, де навчався на хімічному відділені, але з 3-го курсу (1887) перевівся до Харківського ветеринарного інституту.
У 1891 р. в Каневі, на могилі Тараса Шевченка, разом з товаришами заснував Братство тарасівців. Під псевдонімом «Чорноморець» опублікував у Галичині драму в п'яти діях «Кара божа» (Львів: Зоря, 1892). У 1892 р. перевівся на навчання в Юр'ївський ветеринарний інститут (тепер м. Тарту, Естонія), який закінчив 1894 р.
Притягувався Харківським жандармським управлінням за нелегальне ввезення революційних видань із-за кордону (1893). Організований ним на Різдво 1893 р. транспорт нелегальної літератури зі Львова відстежено охранкою (за доносом «галицького жида-контрабандиста»), у результаті чого осередок Братства тарасівців у Харкові піддано репресіям. Притягувався до відповідальності за належність до студентського соціал-демократичного гуртка в м. Юр'єві (1893—1894; тепер м. Тарту), за що засуджений до 6 місяців тюремного ув'язнення (1895) і дворічного поліційного нагляду.
Вступив на хімічне відділення Ризького політехнічного інституту (1897), яке закінчив (1900). Ветеринарний лікар у Ризі і Баку. Автор праці «О нафтенах» (Баку, 1902) — це 38-сторінкова доповідь Бакинському відділенню Імператорського російського технічного товариства. Співробітник щотижневого «Грозненського Торгово-промислового Бюлетеня» (1903—1904) та газети «Каспій» (Баку, 1906). В останньому виданні брав активну участь у виборчій кампанії до Державної думи Алі Мардан-бека — майбутнього голови парламенту Азербайджанської Демократичної Республіки (в 1918—1920). Саме Байздренко від імені 150 співробітників газет «Каспій» та «Хаят» вітав, не стримуючи сліз, Алі Мардан-бека з перемогою на виборах. Своєю статтею «Немного pro domoѕuа» (1907) Байздренко схвально відгукувався про діяльність Гасан-бека Зардабі (1907) — засновника першої газети азербайджанською мовою. Цитату Байздренка використала Академія наук Азербайджанської ССР у ґрунтовній монографії про Зардабі (1962) — як приклад високої оцінки відомим публіцистом діяльності національного діяча азербайджанського народу. Байздренко дописував також до газети «Бакинець» (1907) та до київської української преси — «Рідний край» та «Рада» (1908). У «Рідному краї» відома його стаття «Німецька преса про відкриття пам'ятника Котляревському». Мав літературний псевдонім «Б-ко». Автор спогаду «У свежей могилы: Светлой памяти И. М. Садовского», опублікованого в збірнику пам'яті Івана Михайловича Садовського (СПб., 1912), де докладно описав їхні зустрічі й розмови в Петербурзі та про допомогу Садовського Байздренку для продовження досліджень з хіміотерапії. Засланий царатом на береги річки Печори (1913—1914).
У 1917 р. співпрацював з Товариством ім. П. Полуботка. За спогадами Сергія Жука, під керівництвом Байздренка восени 1917 р. в Петербурзі організовано і відправлено на допомогу Україні 4 сердюцьких полки по 4 тисячі вояків у кожному, а саме ім. Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Костя Гордієнка і Тараса Шевченка, а також важку гарматну батарею, кулеметні роти, технічні частини. Саме ці частини, за свідченням С. Жука, заступника Байздренка, провели останній український військовий парад у столиці Росії: «На Марійському майдані, перед Ісакієвською катедрою відбулася парада полків, які після Молебня було приведено до присяги на вірність Українській Центральній Раді і Українському Військовому Генеральному Комітетові».
Джерела
- Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи // Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». — Київ: видавець Мельник М. Ю. Історичний клуб «Холодний Яр»; 2020. — 944 с. — (Серія «Видатні українці». — Кн. 14).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Georgijovich Bajzdrenko 1869 pislya 1917 ukrayinskij vijskovij i gromadsko politichnij diyach veterinarnij likar zaviduvach veterinarnoyu laboratoriyeyu v Ust Cilmi 1913 1914 teper Respublika Komi kerivnik Ukrayinskogo vijskovogo revolyucijnogo shtabu v Petrogradi 1917 Sin svyashennika z Kubani Pislya zakinchennya realnogo uchilisha v Rostovi na Donu vstupiv do Harkivskogo praktichnogo tehnologichnogo institutu de navchavsya na himichnomu viddileni ale z 3 go kursu 1887 perevivsya do Harkivskogo veterinarnogo institutu U 1891 r v Kanevi na mogili Tarasa Shevchenka razom z tovarishami zasnuvav Bratstvo tarasivciv Pid psevdonimom Chornomorec opublikuvav u Galichini dramu v p yati diyah Kara bozha Lviv Zorya 1892 U 1892 r perevivsya na navchannya v Yur yivskij veterinarnij institut teper m Tartu Estoniya yakij zakinchiv 1894 r Prityaguvavsya Harkivskim zhandarmskim upravlinnyam za nelegalne vvezennya revolyucijnih vidan iz za kordonu 1893 Organizovanij nim na Rizdvo 1893 r transport nelegalnoyi literaturi zi Lvova vidstezheno ohrankoyu za donosom galickogo zhida kontrabandista u rezultati chogo oseredok Bratstva tarasivciv u Harkovi piddano represiyam Prityaguvavsya do vidpovidalnosti za nalezhnist do studentskogo social demokratichnogo gurtka v m Yur yevi 1893 1894 teper m Tartu za sho zasudzhenij do 6 misyaciv tyuremnogo uv yaznennya 1895 i dvorichnogo policijnogo naglyadu Vstupiv na himichne viddilennya Rizkogo politehnichnogo institutu 1897 yake zakinchiv 1900 Veterinarnij likar u Rizi i Baku Avtor praci O naftenah Baku 1902 ce 38 storinkova dopovid Bakinskomu viddilennyu Imperatorskogo rosijskogo tehnichnogo tovaristva Spivrobitnik shotizhnevogo Groznenskogo Torgovo promislovogo Byuletenya 1903 1904 ta gazeti Kaspij Baku 1906 V ostannomu vidanni brav aktivnu uchast u viborchij kampaniyi do Derzhavnoyi dumi Ali Mardan beka majbutnogo golovi parlamentu Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v 1918 1920 Same Bajzdrenko vid imeni 150 spivrobitnikiv gazet Kaspij ta Hayat vitav ne strimuyuchi sliz Ali Mardan beka z peremogoyu na viborah Svoyeyu statteyu Nemnogo pro domoѕua 1907 Bajzdrenko shvalno vidgukuvavsya pro diyalnist Gasan beka Zardabi 1907 zasnovnika pershoyi gazeti azerbajdzhanskoyu movoyu Citatu Bajzdrenka vikoristala Akademiya nauk Azerbajdzhanskoyi SSR u gruntovnij monografiyi pro Zardabi 1962 yak priklad visokoyi ocinki vidomim publicistom diyalnosti nacionalnogo diyacha azerbajdzhanskogo narodu Bajzdrenko dopisuvav takozh do gazeti Bakinec 1907 ta do kiyivskoyi ukrayinskoyi presi Ridnij kraj ta Rada 1908 U Ridnomu krayi vidoma jogo stattya Nimecka presa pro vidkrittya pam yatnika Kotlyarevskomu Mav literaturnij psevdonim B ko Avtor spogadu U svezhej mogily Svetloj pamyati I M Sadovskogo opublikovanogo v zbirniku pam yati Ivana Mihajlovicha Sadovskogo SPb 1912 de dokladno opisav yihni zustrichi j rozmovi v Peterburzi ta pro dopomogu Sadovskogo Bajzdrenku dlya prodovzhennya doslidzhen z himioterapiyi Zaslanij caratom na beregi richki Pechori 1913 1914 U 1917 r spivpracyuvav z Tovaristvom im P Polubotka Za spogadami Sergiya Zhuka pid kerivnictvom Bajzdrenka voseni 1917 r v Peterburzi organizovano i vidpravleno na dopomogu Ukrayini 4 serdyuckih polki po 4 tisyachi voyakiv u kozhnomu a same im Ivana Mazepi Pilipa Orlika Kostya Gordiyenka i Tarasa Shevchenka a takozh vazhku garmatnu batareyu kulemetni roti tehnichni chastini Same ci chastini za svidchennyam S Zhuka zastupnika Bajzdrenka proveli ostannij ukrayinskij vijskovij parad u stolici Rosiyi Na Marijskomu majdani pered Isakiyevskoyu katedroyu vidbulasya parada polkiv yaki pislya Molebnya bulo privedeno do prisyagi na virnist Ukrayinskij Centralnij Radi i Ukrayinskomu Vijskovomu Generalnomu Komitetovi DzherelaRoman Koval Yurij Yuzich Mikola Mihnovskij Spogadi svidchennya dokumenti Biblioteka Istorichnogo klubu Holodnij Yar Kiyiv vidavec Melnik M Yu Istorichnij klub Holodnij Yar 2020 944 s Seriya Vidatni ukrayinci Kn 14