Багне т від пол bagnet що походить від фр baionette штик через рос штык чи пол sztyk sztych від сер в нім stich колюча і

	Багнет
Дата відкриття (винаходу)	17 століття
Код MCN	9307.00.00
	Багнет у Вікісховищі

Багне́т (від пол. bagnet, що походить від фр. baionette), штик (через рос. штык чи пол. sztyk, sztych від сер.-в.-нім. stich) — колюча і ріжуча холодна зброя, що кріпиться на дульній частині ствола ручної вогнепальної зброї і призначається для рукопашного бою.

Запит «Штик» перенаправляє сюди; див. також (інші значення).

Іспанський корковий багнет («багінет») з піхвами

Багінет з латунною оправою і дерев'яною ручкою-пробкою, кінець XVII століття; 2 багінети, Англія, XVII століття; французький втулковий багнет, 1724 рік; французький багнет системи Дельвіня, зразка 1840 року (так званий «ятаган»)

Історія

З'явився в середині 17 століття у Франції. Назва походить від міста Байонна, що, за традицією, вважається місцем винайдення багнета.

Поява багнета означала подальший розвиток військової справи. Рушниця з багнетом, (комбінована зброя), у багатьох випадках являла собою чудовий замінник короткого списа. Відпала потреба в спорядженні одних солдатів вогнепальною (мушкетери), а інших лише холодною зброєю (пікінери), бо стрільці отримали ефективну зброю для рукопашної. Саме з XVII століття списи починають повністю виходити з вжитку в піхоті.

Спочатку багнет був ножем (вістрям списа), руків'я якого встромлялося в дуло рушниці, а в непримкнутому положенні він зберігався в піхвах (відомий як «багінет» або «корковий багнет», нім. Spundbajonett). Наприкінці XVII століття (бл. 1670 р.) з'являються багнети з трубкою замість руків'я, а бл. 1700 — шийка між трубкою і лезом. Трубка давала змогу настромляти багнет ззовні дульного отвору, уможливлюючи стрільбу з примкнутим багнетом; але у випадках надто великої маси рушниці і багнета (наприклад, на штуцерах, де використовувалися багнети-тесаки) останній примикався лише перед рукопашним боєм. При примиканні поздовжня вісь багнета продовжує вісь (ложа), що забезпечує точність удару.

У Росії 3-гранний багнет з трубкою прийняли на озброєння в 1708 році, наприкінці XIX століття його замінив 4-гранний. У період між світовими війнами використовувалися гранчасті багнети (СРСР, Франція) та клинкові у вигляді ножа або кинджала (Німеччина, Японія та інші), під час Другої світової війни застосовувалися також невід'ємні багнети, які у похідному положенні складалися та фіксувалися вздовж ствола. Відомі багнет-ніж, який кріпиться до автомата, снайперської гвинтівки, та невід'ємний клинковий багнет, що кріпиться до карабіна.

У березні 2010 р. армія США ухвалила рішення відмовитись від багнета та навчання солдат прийомам бою з багнетом. Рішення обґрунтовано тим, що в умовах сучасної війни, багнет більш не є необхідною та надійною зброєю.

Класифікація

За формою клинка

Голкові
- Круглий
- Грановані
  - Тригранний
  - Чотиригранний
Клинкові
- Багнет-тесак
- Багнет-ніж
Інструментальні

За способом кріплення

Від'ємні
Невід'ємні

Гвинтівка (Springfield) Model 1873 з багнетом

Примітки

Штик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
Штык // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2010.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Багнет

[1] Штик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .

[ЕСБЕ-3] Штык // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[4] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2010.