Бабчук Емма Антонівна

Е́мма Анто́нівна Бабчу́к (нар. 10 травня 1942, с. Жорнище, нині Іллінецького району Вінницької області) — українська журналістка, публіцистка. Заслужена журналістка України (1994).

Бабчук Емма Антонівна
Народилася	5 жовтня 1942(1942-10-05) (81 рік) Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	журналістка
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабчук.

Життєпис

У першому класі сиділа за партою з ровесником Степаном Ганжею, тепер Заслуженим майстром народної творчості України.

Редакторка 2-х платівок «Співає Тернопілля» (1972). У радіопередачах розповідала про текстильників Тернополя (1973), У. Лендюк та її хор-ланку (1977), тернопільців — Олега Германа, Анатолія Горчинського, Володимира Барну, Єфрема Гасая, Лесю Романчук, її маму Лідію Романчук та інших.

Особисте життя

Батько Білаш Антон Трифонович (1909—1944) — військовослужбовець. Мати Поліна Василівна (1914—1991) — учителька молодших класів. Чоловік Володимир Гордійович (1940) — доцент катедри вищої математики в Інституті сухопутних військ у Києві. Дочка Ольга (1974) — філологиня, журналістка, працює в Національній радіокомпанії України (зараз — UA: Українське радіо).

Нагороди

• журналістська премія «Ніка» (1998);
• міжнародна премія ім. Пилипа Орлика (1998);
• Літературно-мистецька премія імені Володимира Забаштанського (2022).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
2. . static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 27 вересня 2021.
3. Лауреати премії імені Забаштанського передали фінансову нагороду для українських захисників. — Сайт «Жмеринка City». — 2022. — 5 жовтня

Джерела

• Весна Х. Бабчук Емма Антонівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 62—63. — .