Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ахмад Кавам ас Салтане перс احمد قوام 2 січня 1876 23 липня 1955 іранський державний і політичний діяч п ять разів очолю

Ахмад Кавам

Ахмад Кавам

Ахмад Кавам ас-Салтане (перс. احمد قوام‎; 2 січня 1876 — 23 липня 1955) — іранський державний і політичний діяч, п'ять разів очолював уряд країни.

Ахмад Кавам
перс. احمد قوام‎
image
image
Прапор
 30-й Прем'єр-міністр Ірану
4 червня 1921 — 21 січня 1922 року
Попередник: Зіяеддін Табатабайї
Наступник: Хассан Пірнія
image
Прапор
 32-й Прем'єр-міністр Ірану
22 червня 1922 — 15 лютого 1923 року
Попередник: Хассан Пірнія
Наступник: Мустафі аль-Мамалек
image
Прапор
 44-й Прем'єр-міністр Ірану
9 серпня 1942 — 15 лютого 1943 року
Попередник: Алі Сохейлі
Наступник: Алі Сохейлі
image
Прапор
 51-й Прем'єр-міністр Ірану
28 січня 1946 — 18 грудня 1947 року
Попередник: Ібрагім Гакімі
Наступник: Мухаммед-Реза Хекмат
image
Прапор
 60-й Прем'єр-міністр Ірану
17 — 22 липня 1952 року
Попередник: Мохаммед Мосаддик
Наступник: Мохаммед Мосаддик
 
Народження: 2 січня 1876(1876-01-02)
Гілян, Іран
Смерть: 23 липня 1955(1955-07-23)[1][2] (79 років)
Тегеран, Іран
Поховання: Святилище Фатіма Масуме
Країна: Іран
Релігія: іслам і шиїти
Партія: Демократична партія США

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в аристократичній родині. Був молодшим братом прем'єр-міністр Воссуга ад-Даулі.

За часів конституційної революції 1905—1911 років Кавам був особистим секретарем Мозаффара ед-Дін-шаха й одним з авторів першої частини основного закону країни.

Самостійну політичну діяльність Кавам розпочав одразу після завершення революції. 1911 року він отримав посаду міністра внутрішніх справ. На тому посту він за допомогою шведських офіцерів заснував жандармерію, потім було утворено спеціальний поліцейський загін для контролю за порядком на магістральних шляхах. Під час Першої світової війни Кавам обіймав посади міністра фінансів і знову міністра внутрішніх справ.

У 1918—1921 роках Кавам був губернатором Хорасану. Таким призначенням він мав завдячити своєму старшому брату Воссугу ад-Даулі, який у серпні 1918 очолив уряд. З часом у Кавама почались суперечки з шахським двором через розподіл фінансових потоків. Невдовзі губернатор був готовий піти на відкритий конфлікт, але ситуацію розрядив Воссуг, який переконав Ахмада Шаха Каджара скасувати рішення щодо передачі контролю над поштовими зборами напряму шахській адміністрації.

Після державного перевороту 21 лютого 1921 року й фактичного повалення Ахмад Шаха над усіма прибічниками Каджарів, у тому числі Ахмадом Кавамом і його родичем, губернатором Фарсу Мохаммедом Мосаддиком зависла загроза опали та навіть арешту. Кавам залишився на волі тільки завдяки зусиллям численних і досить впливових родичів. Більше того, Ахмад Шах, який ще фактично залишався главою держави, запропонував йому зайняти посаду прем'єр-міністра й 4 червня 1921 року Ахмад Кавам вперше очолив уряд Персії. В його кабінеті міністерські пости займали Реза-хан (військовий міністр) і Мохаммед Мосаддик (міністр фінансів). Кавам спробував розпочати низку реформ, що дозволили б Ірану відійти від напівфеодальних відносин у політичній сфері та в царині економіки, наприклад: запровадження нової правової системи, скасування прав капітуляцій і залучення іноземних експертів до оздоровлення державних фінансів. Всі ті заходи вимагали значних фінансових витрат, тому зміцнити бюджет не вдалось. До того ж одночасно реформу армії почав проводити й Реза Хан, а його фінансові апетити задовольнялись в першу чергу. Саме труднощі з фінансуванням державних програм стали основною причиною падіння кабінету Кавама у жовтні 1921 року.

Мустафі аль-Мамалек і Хассан Пірнія, які очолювали уряд після Кавама, також не змогли виправити скрутне становище, в якому перебували тоді державні фінанси Ірану, й у червні 1922 року Ахмад Кавам отримав пост прем'єр-міністра вдруге. На той період припали ліквідація сепаратистських виступів полковника Пессіана, реорганізація державних фінансів і податкової політики, що реалізовувалось за підтримки американського фінансового експерта Артура Міллспога. Однак суперечки з Резою Ханом, що знову виникли, призвели до падіння й другого кабінету Кавама. У жовтні 1923 року Кавам був звинувачений у підготовці замаху на Резу Хана та, рятуючись від арешту, він був змушений залишити Іран та виїхати до Європи. На батьківщину він повернувся лише 1930 року, втім утримувався від будь-якої політичної активності.

Повернення Кавама в політику стало можливим тільки після відставки Рези Хана та проголошення шахом Ірану його сина Мохаммеда Рези. Кавам став одним з небагатьох опальних політиків, кандидатура якого на пост прем'єр-міністра не викликала відторгнення з боку радянськоїй британської окупаційної влади. У серпні 1942 року Кавам утретє очолив іранський уряд. Одним із найважливіших завдань того кабінету було забезпечення безперебійного функціонування так званого Іранського коридору, що використовувався для постачання до Радянського Союзу продовольства й військової техніки зі США за договором про ленд-ліз. Те завдання успішно виконувалось, однак зростала напруженість між окупаційною владою й іранським населенням, що зрештою призвело до відставки Кавама у лютому 1943 року.

Четверте прем'єрство Кавама було тісно пов'язано з повстанням в Іранському Азербайджані та Іранському Курдистані. Меджліс резонно сподівався на активність Кавама у придушенні повстання, враховуючи, що Кавам був одним з найбільших власників у тому регіоні. Щоправда, під час голосування кандидатура Кавама на пост прем'єр-міністра пройшла з перевагою лише в один голос (52 проти 51). Однак Кавам сподівання виправдав. Від самого початку іранській делегації в ООН було надано вказівки щодо ведення перемовин з азербайджанського питтання напряму з радянською делегацією; таким чином фактично визнавались «особливі інтереси» СРСР у тому регіоні. Одночасно США та Англія посилили дипломатичний тиск на радянське керівництво, наполягаючи на прискоренні виведення радянських військ з Ірану. Зрештою сам Кавам вилетів до Москви для перемовин за Сталіним. 4 квітня 1946 року було підписано радянсько-іранську угоду, відповідно до якої Москва зобов'язалась вивести війська, а Тегеран — надати їй нафтові концесії в Північному Ірані. Війська були виведені в травні, натомість Кавам Сталіна підманув: меджліс просто відмовився ратифікувати договір. Після тієї операції Кавама почали називати «Стара лисиця». 21 листопада 1946 року Кавам оголосив про введення військ в Азербайджан і Курдистан «для забезпечення свободи виборів до меджлісу 15-го скликання». 15 грудня 1946 року іранці, не зустрівши опору, вступили у Тебриз, відновивши таким чином територіальну цілісність Ірану.

Після відставки Кавам залишив Іран і до 1952 року жив у Парижі. Він повернувся на батьківщину під час кризи, спричиненої націоналізацією нафтової промисловості Ірану й діями уряду Мосаддика, спрямованими проти Англо-Іранської нафтової компанії. Після несподіваної відставки Мосаддика меджліс уп'яте затвердив Ахмада Кавама на посту прем'єр-міністра. Та каденція Кавама тривала найменше — лише 4 дні. Кульмінацією того врядування став оголошений прибічниками Мосаддика «День національного спротиву» (21 липня 1952). На ту дату було призначено грандіозну демонстрацію в Тегерані. Кавам застосував проти демонстрантів поліцію та армію. Результатом стали 36 загиблих. Кавам був змушений піти у відставку, а Мосаддик повернувся на пост прем'єр-міністра. Після того, як меджліс оголосив загиблих мучениками, Мосаддик заснував особливий трибунал, який мав розслідувати загибель демонстрантів і дії посадових осіб. Для показів у трибунал був викликаний і Кавам, однак за станом здоров'я участі в розслідуванні він не взяв.

Ті події означали кінець політичної кар'єри Ахмада Кавама. За 3 роки після розстрілу демонстрантів Кавам помер. Після цього його будинок, більше схожий на палац, був проданий Єгипту й використовувався як посольська резиденція. Після розриву дипломатичних відносин з Єгиптом 1980 року в будівлі було розміщено іранський музей скла й кераміки. Нині той будинок є однією з пам'яток Тегерана.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. М. С. Іванов Іранська революція 1905—1911 років, М.: видавництво ИМО, 1957
  4. Cyrus Ghani: Iran and the Rise of Reza Schah. I.B. Taurus 2000. стор. 41
  5. Cyrus Ghani: Iran and the Rise of Reza Schah. I.B. Taurus 2000. стор. 40
  6. Manuucher Farmānfarmaian and Roxane Farmanfarmaian. Blood and Oil: A Prince's Memoir of Iran, from the Shah to the Ayatollah. N.Y. — Random House. — 2005, стор. 179
  7. Rubin, Barry (1980). Paved With Good Intentions. Oxford University Press. с. 33–35. ISBN .


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ahmad Kavam as Saltane pers احمد قوام 2 sichnya 1876 23 lipnya 1955 iranskij derzhavnij i politichnij diyach p yat raziv ocholyuvav uryad krayini Ahmad Kavam pers احمد قوام Prapor 30 j Prem yer ministr Iranu 4 chervnya 1921 21 sichnya 1922 roku Poperednik Ziyaeddin Tabatabajyi Nastupnik Hassan Pirniya Prapor 32 j Prem yer ministr Iranu 22 chervnya 1922 15 lyutogo 1923 roku Poperednik Hassan Pirniya Nastupnik Mustafi al Mamalek Prapor 44 j Prem yer ministr Iranu 9 serpnya 1942 15 lyutogo 1943 roku Poperednik Ali Sohejli Nastupnik Ali Sohejli Prapor 51 j Prem yer ministr Iranu 28 sichnya 1946 18 grudnya 1947 roku Poperednik Ibragim Gakimi Nastupnik Muhammed Reza Hekmat Prapor 60 j Prem yer ministr Iranu 17 22 lipnya 1952 roku Poperednik Mohammed Mosaddik Nastupnik Mohammed Mosaddik Narodzhennya 2 sichnya 1876 1876 01 02 Gilyan IranSmert 23 lipnya 1955 1955 07 23 1 2 79 rokiv Tegeran IranPohovannya Svyatilishe Fatima MasumeKrayina IranReligiya islam i shiyitiPartiya Demokratichna partiya SShA Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v aristokratichnij rodini Buv molodshim bratom prem yer ministr Vossuga ad Dauli Za chasiv konstitucijnoyi revolyuciyi 1905 1911 rokiv Kavam buv osobistim sekretarem Mozaffara ed Din shaha j odnim z avtoriv pershoyi chastini osnovnogo zakonu krayini Samostijnu politichnu diyalnist Kavam rozpochav odrazu pislya zavershennya revolyuciyi 1911 roku vin otrimav posadu ministra vnutrishnih sprav Na tomu postu vin za dopomogoyu shvedskih oficeriv zasnuvav zhandarmeriyu potim bulo utvoreno specialnij policejskij zagin dlya kontrolyu za poryadkom na magistralnih shlyahah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Kavam obijmav posadi ministra finansiv i znovu ministra vnutrishnih sprav U 1918 1921 rokah Kavam buv gubernatorom Horasanu Takim priznachennyam vin mav zavdyachiti svoyemu starshomu bratu Vossugu ad Dauli yakij u serpni 1918 ocholiv uryad Z chasom u Kavama pochalis superechki z shahskim dvorom cherez rozpodil finansovih potokiv Nevdovzi gubernator buv gotovij piti na vidkritij konflikt ale situaciyu rozryadiv Vossug yakij perekonav Ahmada Shaha Kadzhara skasuvati rishennya shodo peredachi kontrolyu nad poshtovimi zborami napryamu shahskij administraciyi Pislya derzhavnogo perevorotu 21 lyutogo 1921 roku j faktichnogo povalennya Ahmad Shaha nad usima pribichnikami Kadzhariv u tomu chisli Ahmadom Kavamom i jogo rodichem gubernatorom Farsu Mohammedom Mosaddikom zavisla zagroza opali ta navit areshtu Kavam zalishivsya na voli tilki zavdyaki zusillyam chislennih i dosit vplivovih rodichiv Bilshe togo Ahmad Shah yakij she faktichno zalishavsya glavoyu derzhavi zaproponuvav jomu zajnyati posadu prem yer ministra j 4 chervnya 1921 roku Ahmad Kavam vpershe ocholiv uryad Persiyi V jogo kabineti ministerski posti zajmali Reza han vijskovij ministr i Mohammed Mosaddik ministr finansiv Kavam sprobuvav rozpochati nizku reform sho dozvolili b Iranu vidijti vid napivfeodalnih vidnosin u politichnij sferi ta v carini ekonomiki napriklad zaprovadzhennya novoyi pravovoyi sistemi skasuvannya prav kapitulyacij i zaluchennya inozemnih ekspertiv do ozdorovlennya derzhavnih finansiv Vsi ti zahodi vimagali znachnih finansovih vitrat tomu zmicniti byudzhet ne vdalos Do togo zh odnochasno reformu armiyi pochav provoditi j Reza Han a jogo finansovi apetiti zadovolnyalis v pershu chergu Same trudnoshi z finansuvannyam derzhavnih program stali osnovnoyu prichinoyu padinnya kabinetu Kavama u zhovtni 1921 roku Mustafi al Mamalek i Hassan Pirniya yaki ocholyuvali uryad pislya Kavama takozh ne zmogli vipraviti skrutne stanovishe v yakomu perebuvali todi derzhavni finansi Iranu j u chervni 1922 roku Ahmad Kavam otrimav post prem yer ministra vdruge Na toj period pripali likvidaciya separatistskih vistupiv polkovnika Pessiana reorganizaciya derzhavnih finansiv i podatkovoyi politiki sho realizovuvalos za pidtrimki amerikanskogo finansovogo eksperta Artura Millspoga Odnak superechki z Rezoyu Hanom sho znovu vinikli prizveli do padinnya j drugogo kabinetu Kavama U zhovtni 1923 roku Kavam buv zvinuvachenij u pidgotovci zamahu na Rezu Hana ta ryatuyuchis vid areshtu vin buv zmushenij zalishiti Iran ta viyihati do Yevropi Na batkivshinu vin povernuvsya lishe 1930 roku vtim utrimuvavsya vid bud yakoyi politichnoyi aktivnosti Povernennya Kavama v politiku stalo mozhlivim tilki pislya vidstavki Rezi Hana ta progoloshennya shahom Iranu jogo sina Mohammeda Rezi Kavam stav odnim z nebagatoh opalnih politikiv kandidatura yakogo na post prem yer ministra ne viklikala vidtorgnennya z boku radyanskoyij britanskoyi okupacijnoyi vladi U serpni 1942 roku Kavam utretye ocholiv iranskij uryad Odnim iz najvazhlivishih zavdan togo kabinetu bulo zabezpechennya bezperebijnogo funkcionuvannya tak zvanogo Iranskogo koridoru sho vikoristovuvavsya dlya postachannya do Radyanskogo Soyuzu prodovolstva j vijskovoyi tehniki zi SShA za dogovorom pro lend liz Te zavdannya uspishno vikonuvalos odnak zrostala napruzhenist mizh okupacijnoyu vladoyu j iranskim naselennyam sho zreshtoyu prizvelo do vidstavki Kavama u lyutomu 1943 roku Chetverte prem yerstvo Kavama bulo tisno pov yazano z povstannyam v Iranskomu Azerbajdzhani ta Iranskomu Kurdistani Medzhlis rezonno spodivavsya na aktivnist Kavama u pridushenni povstannya vrahovuyuchi sho Kavam buv odnim z najbilshih vlasnikiv u tomu regioni Shopravda pid chas golosuvannya kandidatura Kavama na post prem yer ministra projshla z perevagoyu lishe v odin golos 52 proti 51 Odnak Kavam spodivannya vipravdav Vid samogo pochatku iranskij delegaciyi v OON bulo nadano vkazivki shodo vedennya peremovin z azerbajdzhanskogo pittannya napryamu z radyanskoyu delegaciyeyu takim chinom faktichno viznavalis osoblivi interesi SRSR u tomu regioni Odnochasno SShA ta Angliya posilili diplomatichnij tisk na radyanske kerivnictvo napolyagayuchi na priskorenni vivedennya radyanskih vijsk z Iranu Zreshtoyu sam Kavam viletiv do Moskvi dlya peremovin za Stalinim 4 kvitnya 1946 roku bulo pidpisano radyansko iransku ugodu vidpovidno do yakoyi Moskva zobov yazalas vivesti vijska a Tegeran nadati yij naftovi koncesiyi v Pivnichnomu Irani Vijska buli vivedeni v travni natomist Kavam Stalina pidmanuv medzhlis prosto vidmovivsya ratifikuvati dogovir Pislya tiyeyi operaciyi Kavama pochali nazivati Stara lisicya 21 listopada 1946 roku Kavam ogolosiv pro vvedennya vijsk v Azerbajdzhan i Kurdistan dlya zabezpechennya svobodi viboriv do medzhlisu 15 go sklikannya 15 grudnya 1946 roku iranci ne zustrivshi oporu vstupili u Tebriz vidnovivshi takim chinom teritorialnu cilisnist Iranu Pislya vidstavki Kavam zalishiv Iran i do 1952 roku zhiv u Parizhi Vin povernuvsya na batkivshinu pid chas krizi sprichinenoyi nacionalizaciyeyu naftovoyi promislovosti Iranu j diyami uryadu Mosaddika spryamovanimi proti Anglo Iranskoyi naftovoyi kompaniyi Pislya nespodivanoyi vidstavki Mosaddika medzhlis up yate zatverdiv Ahmada Kavama na postu prem yer ministra Ta kadenciya Kavama trivala najmenshe lishe 4 dni Kulminaciyeyu togo vryaduvannya stav ogoloshenij pribichnikami Mosaddika Den nacionalnogo sprotivu 21 lipnya 1952 Na tu datu bulo priznacheno grandioznu demonstraciyu v Tegerani Kavam zastosuvav proti demonstrantiv policiyu ta armiyu Rezultatom stali 36 zagiblih Kavam buv zmushenij piti u vidstavku a Mosaddik povernuvsya na post prem yer ministra Pislya togo yak medzhlis ogolosiv zagiblih muchenikami Mosaddik zasnuvav osoblivij tribunal yakij mav rozsliduvati zagibel demonstrantiv i diyi posadovih osib Dlya pokaziv u tribunal buv viklikanij i Kavam odnak za stanom zdorov ya uchasti v rozsliduvanni vin ne vzyav Ti podiyi oznachali kinec politichnoyi kar yeri Ahmada Kavama Za 3 roki pislya rozstrilu demonstrantiv Kavam pomer Pislya cogo jogo budinok bilshe shozhij na palac buv prodanij Yegiptu j vikoristovuvavsya yak posolska rezidenciya Pislya rozrivu diplomatichnih vidnosin z Yegiptom 1980 roku v budivli bulo rozmisheno iranskij muzej skla j keramiki Nini toj budinok ye odniyeyu z pam yatok Tegerana PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Munzinger Personen d Track Q107343683 M S Ivanov Iranska revolyuciya 1905 1911 rokiv M vidavnictvo IMO 1957 Cyrus Ghani Iran and the Rise of Reza Schah I B Taurus 2000 stor 41 Cyrus Ghani Iran and the Rise of Reza Schah I B Taurus 2000 stor 40 Manuucher Farmanfarmaian and Roxane Farmanfarmaian Blood and Oil A Prince s Memoir of Iran from the Shah to the Ayatollah N Y Random House 2005 stor 179 Rubin Barry 1980 Paved With Good Intentions Oxford University Press s 33 35 ISBN 0 19 502805 8

Дата публікації:
Топ