Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меморіальний комплекс «Ата-Беїт» знаходиться у селі за 30 км від Бішкека.
| Ата-Беїт | |
|---|---|
 | |
| 42°43′24″ пн. ш. 74°35′37″ сх. д. / 42.7232° пн. ш. 74.5936° сх. д. | |
| Країна |  Киргизстан |
| Розташування | село імені Суйменкула Чокморова |
| Тип | цвинтар і меморіал |
| Дата заснування | 2000 |
  Ата-Беїт Ата-Беїт (Киргизстан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Комплекс «Ата-Беїт» (кирг. Ата-Бейит, Могила батьків) був офіційно відкритий 30 серпня 1991 року. Тут спочатку було перепоховано тіла 137 діячів Киргизстану різних етносів, які були розстріляні та поховані тут же, в руїнах печі для випалу цегли на початку листопада 1938 року.
31 серпня 1991 року парламент Киргизстану оголосив державну незалежність республіки. Меморіальний комплекс «Ата-Беїт» було збудовано за ініціативою першого президента Киргизії Аскара Акаєва 8 липня 2000 року на згадку про жертв репресій 1930-х років.
Метою комплексу є відновлення та збереження історичної пам'яті про найважливіші етапи розвитку киргизької державності.
У центрі комплексу розташований цвинтар. 14 червня 2008 року в історико-меморіальному комплексі «Ата-Беїт» був похований киргизький письменник Чингіз Айтматов. У 2010 році тут були поховані тіла загиблих від куль снайперів учасників державного перевороту 7 квітня 2010 року.
У 2016 році в комплексі відкрили пам'ятник героям та загиблим під час національно-визвольного повстання киргизького народу проти царату у 1916 році.
Репресовані
Тіла загиблих знайшли завдяки визнанню одного з колишніх співробітників НКВС Киргизької РСР. Батько Бубури Кидиралієвої, перебуваючи при смерті 1980 року, розповів дочці таємницю розстрілу.
Після свого повноліття вона оприлюднила цю таємницю. Тіла були скинуті в піч для випалу цегли на Чон-Таші. Серед них — засновники киргизької радянської держави, перші наркоми.
Під час розкопок було виявлено простір розміром 4×4 м на глибині 40 см, у якому знаходилося 137 скелетів людей, за деяких були особисті документи. Після ексгумації тіла перевезли на цвинтар «Ата-Беїт» за 100 м від розкопок. 30 серпня 1991 року відбулася державна траурна церемонія перепоховання останків жертв, знайдених на Чон-Таші. Наступного дня, 31 серпня 1991 року, було проголошено незалежність Киргизстану.
З правого боку музею розташована меморіальна дошка, на якій вигравіювано імена загиблих.8 листопада у Киргизії відзначається як день вшанування жертв репресій 1937—1938 років. У музеї МК «Ата-Беїт» зберігаються особисті речі та архівні матеріали репресованих.
Опис частини монумента
У комплексі поховано тіла 138 киргизстанців 19 національностей, у тому числі голови Ради Народних комісарів Киргизької РСР Ю. Абдрахманов, Б. Ісакеєв, секретар Кіробкому , народний комісар землеробства Еге. Есенаманов, народний комісар освіти К. Тинистанов та багато керівників партії. Чон-Таш — єдине в Киргизстані документально встановлене місце злочинів.
Комплекс «Ата-Беїт» є структурним підрозділом мерії м. Бішкек. Площа комплексу складає 2 га. До складу комплексу входять скульптурна композиція та музей, піч з випалювання цегли — місце, де було розстріляно та спочатку поховано 137 осіб; пам'ятник-меморіал.
У музеї «Ата-Беїт» на площі 400 м² представлені документи та фотографії політичного розвитку Киргизстану 1920—30-х років, матеріали про жертви Чон-Таського поховання. Автори експозиції музею — наукові співробітники Державного історичного музею А. Ісраїлова, О. Іллінська, К. Кімалаєв.
Основні завдання
- Експлуатаційні маршрути, оглядові та тематичні екскурсії
- Дні спеціалізованого обслуговування галузі промисловості, школярів, учнів ВНЗ, СУНЗ та воїнів
- Спеціальні політико-виховні заходи для молоді
Примітки
- До 2000 року мало назву Чон-Таш.
- Ялинки пофарбували до саміту СНД у Киргизстані. 24 Канал (укр.). 28 серпня 2016. Процитовано 15 жовтня 2023.
- Vitaly, Signatulin (16 квітня 2019). На Іссик-Кулі, з духом Айтматова. grinchenko-inform.kubg.edu.ua (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
- . tsn.ua. 7 квітня 2011. Архів оригіналу за 10 квітня 2011. Процитовано 15 жовтня 2023.
Фото 17. Киргизстан, Ата-Беїт. Родич людини, яка загинула у квітні 2010 року під час політичної кризи у Киргизстані, молиться під час меморіальної церемонії з нагоди річниці кривавих зіткнень. (AFP)
- ПОЗИЦІЯ КИРГИЗСТАНУ: У ДЕРЖАВНІЙ СКАРБНИЦІ ЛИШИЛОСЯ 16 МЛН ЄВРО. 5.ua. 10 квітня 2010.
- 20 лет назад страна похоронила 137 славных сыновей. оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- Чоротегин Т. К., Молдокасымов К. С. Кыргыздардын жана Кыргызстандын кыскача тарыхы: (Байыркы замандан тартып бүгүнкү күнгө чейин). — Бишкек, 2000. — (Краткая история кыргызов и Кыргызстана. На кыргызском языке). (). — 160 стр.
Література
- Абдрахманов, Болотбек Джумашевич. Діяльність Органів Державної Безпеки Киргизстану У 1918—1953 рр.: Спеціальність: 07.00.02 — вітчизняна історія: Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Бішкек, 2013. — 27 стор.
- Абдрахманов Б. Д. Деякі об'єктивно-суб'єктивні джерела політичних репресій у Киргизстані в 30-х роках XX століття через призму діяльності каральних органів республіки [Текст]/Б. Д. Абдрахманов// журнал «Наукові праці ЮКГУ ім. М.Ауезова». — Шимкент, 2012. — № 1. — С. 227—232.
- Абдирахманов, Төлөбек; Абдалієва, Голзада. Еркіндік, теңдик, егемендүүлүк күрөштөрү жана Үркүндөр: Бірінчі кітеп / Жооптуу ред. Т. К. Чоротегін. — Бішкек: ЖИ «Сарибаєв Т. Т.» басмаканаси, 2016. — 364 б. , сүрөт. — . (Свобода, рівність, боротьба за незалежність та масові втечі. Киргизькою мовою).
- Айтматова, Троянда Торекулівна. Мій батько, як державний діяч. — Бішкек: Kyrgyzpatent, 2020. — 148 стор. — , 9789967480513.
- 1916—2016: Улуттук боштондук көтөрүлүштүн жана Улуу Үркүндүн өчпөс тарихи: Борбордук Азіядаги жана Киргизстандаги 0 жылдик мааракесине арналган ел аралик абомій-тажрийбалик жийиндин матеріалдари: 2016-жілдин 21-жовтня. Бішкек шаари / Жооптуу редакторлор Т.Чоротегін, К.Молдокасимов. — Бішкек: MaxPrint бамаси, 2016. — 416 + iv бет, сүрөт, карта. –– «Тарих дружина маданіт жилін» даярдоо жана өткөрүү боюнча Мамлекеттик дирекція. — КР Білим берҮҮ жана або міністрліги. — КР Білим берем академіяси. — КР УІАси. — «Киргиз Тарих Коому» ел аралик коомдук бірикмесі. — Киргиз Респ. Президентинін Апаратина караштуу «Мурас» фонду. — «Тарих жана мурас» түрмөгү. — ISBN 978-967-12-616-9. (1916—2016: Незабутня історія національно-визвольного повстання та Великого результату. Киргизькою мовою.)
- Доор жаңырткан елдік ыңкилаптар: 2005-жілдин 24 мартинда дружина 2010-жілдин 7-апрелінде Киргизстанда жүзөгө ашкан елдик ыңкилаптардын мааракелеріне . рага), З. Ж. Ергешов, ж.б. — Екінчі, толукталган басилиш. — Бішкек: КРПжӨ ІБнин алдиндаги «Друкарня» мамл. ішк. 2015. — 302 + XVI б. , сүрөт. — «Мурас» фонду. — ["Тарих жана мурас" түрмөгү]. — . (Народні революції, що оновили епоху. Киргизькою мовою).
- Киргизстандаги саясій репресіянин курмандиктари (1920-1953-жж.) / Ред. Т. Абдирахманов. — Бішкек: Бійіктік Плюс, 2020. — Т. 1-10. — І.Арабаєв атіндаги КМУ. — . (Жертви політичних репресій у Киргизстані (1920—1953 рр.): 10 томів, киргизькою мовою.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Memorialnij kompleks Ata Beyit znahoditsya u seli za 30 km vid Bishkeka Ata Beyit42 43 24 pn sh 74 35 37 sh d 42 7232 pn sh 74 5936 sh d 42 7232 74 5936Krayina KirgizstanRoztashuvannyaselo imeni Sujmenkula ChokmorovaTipcvintar i memorialData zasnuvannya2000Ata BeyitAta Beyit Kirgizstan Mediafajli u VikishovishiZagalni vidomostiKompleks Ata Beyit kirg Ata Bejit Mogila batkiv buv oficijno vidkritij 30 serpnya 1991 roku Tut spochatku bulo perepohovano tila 137 diyachiv Kirgizstanu riznih etnosiv yaki buli rozstrilyani ta pohovani tut zhe v ruyinah pechi dlya vipalu cegli na pochatku listopada 1938 roku 31 serpnya 1991 roku parlament Kirgizstanu ogolosiv derzhavnu nezalezhnist respubliki Memorialnij kompleks Ata Beyit bulo zbudovano za iniciativoyu pershogo prezidenta Kirgiziyi Askara Akayeva 8 lipnya 2000 roku na zgadku pro zhertv represij 1930 h rokiv Metoyu kompleksu ye vidnovlennya ta zberezhennya istorichnoyi pam yati pro najvazhlivishi etapi rozvitku kirgizkoyi derzhavnosti U centri kompleksu roztashovanij cvintar 14 chervnya 2008 roku v istoriko memorialnomu kompleksi Ata Beyit buv pohovanij kirgizkij pismennik Chingiz Ajtmatov U 2010 roci tut buli pohovani tila zagiblih vid kul snajperiv uchasnikiv derzhavnogo perevorotu 7 kvitnya 2010 roku U 2016 roci v kompleksi vidkrili pam yatnik geroyam ta zagiblim pid chas nacionalno vizvolnogo povstannya kirgizkogo narodu proti caratu u 1916 roci Represovani Tila zagiblih znajshli zavdyaki viznannyu odnogo z kolishnih spivrobitnikiv NKVS Kirgizkoyi RSR Batko Buburi Kidiraliyevoyi perebuvayuchi pri smerti 1980 roku rozpoviv dochci tayemnicyu rozstrilu Zagalnij viglyad Pislya svogo povnolittya vona oprilyudnila cyu tayemnicyu Tila buli skinuti v pich dlya vipalu cegli na Chon Tashi Sered nih zasnovniki kirgizkoyi radyanskoyi derzhavi pershi narkomi Pid chas rozkopok bulo viyavleno prostir rozmirom 4 4 m na glibini 40 sm u yakomu znahodilosya 137 skeletiv lyudej za deyakih buli osobisti dokumenti Pislya eksgumaciyi tila perevezli na cvintar Ata Beyit za 100 m vid rozkopok 30 serpnya 1991 roku vidbulasya derzhavna traurna ceremoniya perepohovannya ostankiv zhertv znajdenih na Chon Tashi Nastupnogo dnya 31 serpnya 1991 roku bulo progolosheno nezalezhnist Kirgizstanu Z pravogo boku muzeyu roztashovana memorialna doshka na yakij vigraviyuvano imena zagiblih 8 listopada u Kirgiziyi vidznachayetsya yak den vshanuvannya zhertv represij 1937 1938 rokiv U muzeyi MK Ata Beyit zberigayutsya osobisti rechi ta arhivni materiali represovanih Opis chastini monumentaU kompleksi pohovano tila 138 kirgizstanciv 19 nacionalnostej u tomu chisli golovi Radi Narodnih komisariv Kirgizkoyi RSR Yu Abdrahmanov B Isakeyev sekretar Kirobkomu narodnij komisar zemlerobstva Ege Esenamanov narodnij komisar osviti K Tinistanov ta bagato kerivnikiv partiyi Chon Tash yedine v Kirgizstani dokumentalno vstanovlene misce zlochiniv Kompleks Ata Beyit ye strukturnim pidrozdilom meriyi m Bishkek Plosha kompleksu skladaye 2 ga Do skladu kompleksu vhodyat skulpturna kompoziciya ta muzej pich z vipalyuvannya cegli misce de bulo rozstrilyano ta spochatku pohovano 137 osib pam yatnik memorial U muzeyi Ata Beyit na ploshi 400 m predstavleni dokumenti ta fotografiyi politichnogo rozvitku Kirgizstanu 1920 30 h rokiv materiali pro zhertvi Chon Taskogo pohovannya Avtori ekspoziciyi muzeyu naukovi spivrobitniki Derzhavnogo istorichnogo muzeyu A Israyilova O Illinska K Kimalayev Osnovni zavdannyaEkspluatacijni marshruti oglyadovi ta tematichni ekskursiyi Dni specializovanogo obslugovuvannya galuzi promislovosti shkolyariv uchniv VNZ SUNZ ta voyiniv Specialni politiko vihovni zahodi dlya molodi Misce pohovannya Ch AjtmatovaPrimitkiDo 2000 roku malo nazvu Chon Tash Yalinki pofarbuvali do samitu SND u Kirgizstani 24 Kanal ukr 28 serpnya 2016 Procitovano 15 zhovtnya 2023 Vitaly Signatulin 16 kvitnya 2019 Na Issik Kuli z duhom Ajtmatova grinchenko inform kubg edu ua ukr Procitovano 15 zhovtnya 2023 tsn ua 7 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2011 Procitovano 15 zhovtnya 2023 Foto 17 Kirgizstan Ata Beyit Rodich lyudini yaka zaginula u kvitni 2010 roku pid chas politichnoyi krizi u Kirgizstani molitsya pid chas memorialnoyi ceremoniyi z nagodi richnici krivavih zitknen AFP POZICIYa KIRGIZSTANU U DERZhAVNIJ SKARBNICI LIShILOSYa 16 MLN YeVRO 5 ua 10 kvitnya 2010 20 let nazad strana pohoronila 137 slavnyh synovej originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 1 listopada 2021 Chorotegin T K Moldokasymov K S Kyrgyzdardyn zhana Kyrgyzstandyn kyskacha taryhy Bajyrky zamandan tartyp bүgүnkү kүngo chejin Bishkek 2000 Kratkaya istoriya kyrgyzov i Kyrgyzstana Na kyrgyzskom yazyke ISBN 9967 00 001 5 160 str LiteraturaAbdrahmanov Bolotbek Dzhumashevich Diyalnist Organiv Derzhavnoyi Bezpeki Kirgizstanu U 1918 1953 rr Specialnist 07 00 02 vitchiznyana istoriya Avtoreferat disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Bishkek 2013 27 stor Abdrahmanov B D Deyaki ob yektivno sub yektivni dzherela politichnih represij u Kirgizstani v 30 h rokah XX stolittya cherez prizmu diyalnosti karalnih organiv respubliki Tekst B D Abdrahmanov zhurnal Naukovi praci YuKGU im M Auezova Shimkent 2012 1 S 227 232 Abdirahmanov Tolobek Abdaliyeva Golzada Erkindik tendik egemendүүlүk kүroshtorү zhana Үrkүndor Birinchi kitep Zhooptuu red T K Chorotegin Bishkek ZhI Saribayev T T basmakanasi 2016 364 b sүrot ISBN 978 9967 04 759 4 Svoboda rivnist borotba za nezalezhnist ta masovi vtechi Kirgizkoyu movoyu Ajtmatova Troyanda Torekulivna Mij batko yak derzhavnij diyach Bishkek Kyrgyzpatent 2020 148 stor ISBN 9967480513 9789967480513 1916 2016 Uluttuk boshtonduk kotorүlүshtүn zhana Uluu Үrkүndүn ochpos tarihi Borborduk Aziyadagi zhana Kirgizstandagi 0 zhyldik maarakesine arnalgan el aralik abomij tazhrijbalik zhijindin materialdari 2016 zhildin 21 zhovtnya Bishkek shaari Zhooptuu redaktorlor T Chorotegin K Moldokasimov Bishkek MaxPrint bamasi 2016 416 iv bet sүrot karta Tarih druzhina madanit zhilin dayardoo zhana otkorүү boyuncha Mamlekettik direkciya KR Bilim berҮҮ zhana abo ministrligi KR Bilim berem akademiyasi KR UIAsi Kirgiz Tarih Koomu el aralik koomduk birikmesi Kirgiz Resp Prezidentinin Aparatina karashtuu Muras fondu Tarih zhana muras tүrmogү ISBN 978 967 12 616 9 1916 2016 Nezabutnya istoriya nacionalno vizvolnogo povstannya ta Velikogo rezultatu Kirgizkoyu movoyu Door zhanyrtkan eldik ynkilaptar 2005 zhildin 24 martinda druzhina 2010 zhildin 7 aprelinde Kirgizstanda zhүzogo ashkan eldik ynkilaptardyn maarakelerine raga Z Zh Ergeshov zh b Ekinchi toluktalgan basilish Bishkek KRPzhӨ IBnin aldindagi Drukarnya maml ishk 2015 302 XVI b sүrot Muras fondu Tarih zhana muras tүrmogү ISBN 978 9967 12 475 2 Narodni revolyuciyi sho onovili epohu Kirgizkoyu movoyu Kirgizstandagi sayasij represiyanin kurmandiktari 1920 1953 zhzh Red T Abdirahmanov Bishkek Bijiktik Plyus 2020 T 1 10 I Arabayev atindagi KMU ISBN 9789967048331 Zhertvi politichnih represij u Kirgizstani 1920 1953 rr 10 tomiv kirgizkoyu movoyu