Астрономічний пункт (астропункт) — точка поверхні Землі, для якої за допомогою астрономічних спостережень визначені широта, довгота і азимут напряму на земний предмет (звичайно це тригонометричний пункт).
Окрім звичайних астрономічних пунктів існують основні початкові пункти. У них астрономічна довгота визначена з підвищеною точністю. Ці пункти служать для визначення особистих інструментальних різниць (ОІР) спостерігачів.
Раніше, коли на місцевості були відсутні геодезичні мережі, астрономічні пункти були координатною основою для топографічних карт. Але зважаючи на рідкісне їх розташування, таких визначень бракувало для створення точних карт.
У картографії астрономічний пункт поєднується з геодезичним пунктом (оскільки служить для орієнтування геодезичної мережі і визначається на одному з тригонометричних пунктів) і окремим символом не позначається.
Астрономічні пункти, що раніше служили основою перших видань топографічних карт, позначені на картах умовним знаком у вигляді чорної п'ятикутної зірки з білим кругом по центру і підписані словом астр..
Пункт Лапласа
Пунктом Лапласа називається такий астрономічний пункт, в якому широта, довгота і азимут на земний предмет визначені як з астрономічних спостережень, так і по геодезичних вимірах, віднесених до відомої системи координат, пов'язаної із земним еліпсоїдом Між геодезичним і астрономічним азимутом, широтою і довготою існує залежність, називається . Так само трактується поняття пункту Лапласа і в інструктивних документах по геодезії і підручниках.
ГОСТ 22268-76 дає дещо інше визначення пункту Лапласа: «геодезичний пункт, в якому, принаймні, довгота і азимут визначені з астрономічних спостережень».
У тріангуляції
В рядах тріангуляції 1-го класу і основних рядах 2-го класу (2ор) астрономічні пункти (пункти Лапласа) розташовуються на кінцях вихідних базисних сторін, для їх орієнтування, в місцях з'єднання цих рядів. Додаткові астрономічні пункти розташовуються уздовж ряду тріангуляції через кожні 70-100 км (на них визначається довгота і широта).
В рядах полігонометрії і трилатерації (оскільки в них базиси не вимірюються) пункти Лапласа визначаються на кінцях однієї із сторін, в місці з'єднання рядів. Уздовж ряду також визначаються додаткові астрономічні пункти.
У мережах тріангуляції, трилатерації і полігонометрії 2-го і 3-го класів, що заповнюють полігон 1-го або 2ор класу, пункти Лапласа визначаються також на одній із сторін у центрі полігону.
Див. також
Примітки
- «Умовні знаки карт масштабів 1:25000, 1:50000 і 1:100000» [ 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — www.afanas.ru
- БСЭ. — Лапласів пункт.
- Инструкция о построении государственной геодезической сети СССР. — Москва: Недра, 1966. — УДК 528.3 (083.133)
- Яковлев Н. В., Высшая геодезия: учебник для вузов. — М.: Недра, 1989. —
- Справочник стандартных и употребляемых (распространённых терминов по геодезии, картографии, топографии, геоинформационным системам, пространственным данным // ФГУП «Госгисцентр», 2008. —
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astronomichnij punkt astropunkt tochka poverhni Zemli dlya yakoyi za dopomogoyu astronomichnih sposterezhen viznacheni shirota dovgota i azimut napryamu na zemnij predmet zvichajno ce trigonometrichnij punkt Okrim zvichajnih astronomichnih punktiv isnuyut osnovni pochatkovi punkti U nih astronomichna dovgota viznachena z pidvishenoyu tochnistyu Ci punkti sluzhat dlya viznachennya osobistih instrumentalnih riznic OIR sposterigachiv Ranishe koli na miscevosti buli vidsutni geodezichni merezhi astronomichni punkti buli koordinatnoyu osnovoyu dlya topografichnih kart Ale zvazhayuchi na ridkisne yih roztashuvannya takih viznachen brakuvalo dlya stvorennya tochnih kart U kartografiyi astronomichnij punkt poyednuyetsya z geodezichnim punktom oskilki sluzhit dlya oriyentuvannya geodezichnoyi merezhi i viznachayetsya na odnomu z trigonometrichnih punktiv i okremim simvolom ne poznachayetsya Astronomichni punkti sho ranishe sluzhili osnovoyu pershih vidan topografichnih kart poznacheni na kartah umovnim znakom u viglyadi chornoyi p yatikutnoyi zirki z bilim krugom po centru i pidpisani slovom astr Punkt LaplasaPunktom Laplasa nazivayetsya takij astronomichnij punkt v yakomu shirota dovgota i azimut na zemnij predmet viznacheni yak z astronomichnih sposterezhen tak i po geodezichnih vimirah vidnesenih do vidomoyi sistemi koordinat pov yazanoyi iz zemnim elipsoyidom Mizh geodezichnim i astronomichnim azimutom shirotoyu i dovgotoyu isnuye zalezhnist nazivayetsya Tak samo traktuyetsya ponyattya punktu Laplasa i v instruktivnih dokumentah po geodeziyi i pidruchnikah GOST 22268 76 daye desho inshe viznachennya punktu Laplasa geodezichnij punkt v yakomu prinajmni dovgota i azimut viznacheni z astronomichnih sposterezhen U triangulyaciyiV ryadah triangulyaciyi 1 go klasu i osnovnih ryadah 2 go klasu 2or astronomichni punkti punkti Laplasa roztashovuyutsya na kincyah vihidnih bazisnih storin dlya yih oriyentuvannya v miscyah z yednannya cih ryadiv Dodatkovi astronomichni punkti roztashovuyutsya uzdovzh ryadu triangulyaciyi cherez kozhni 70 100 km na nih viznachayetsya dovgota i shirota V ryadah poligonometriyi i trilateraciyi oskilki v nih bazisi ne vimiryuyutsya punkti Laplasa viznachayutsya na kincyah odniyeyi iz storin v misci z yednannya ryadiv Uzdovzh ryadu takozh viznachayutsya dodatkovi astronomichni punkti U merezhah triangulyaciyi trilateraciyi i poligonometriyi 2 go i 3 go klasiv sho zapovnyuyut poligon 1 go abo 2or klasu punkti Laplasa viznachayutsya takozh na odnij iz storin u centri poligonu Div takozhGeodezichnij punkt Trigonometrichnij punktPrimitki Umovni znaki kart masshtabiv 1 25000 1 50000 i 1 100000 3 zhovtnya 2009 u Wayback Machine www afanas ru BSE Laplasiv punkt Instrukciya o postroenii gosudarstvennoj geodezicheskoj seti SSSR Moskva Nedra 1966 UDK 528 3 083 133 Yakovlev N V Vysshaya geodeziya uchebnik dlya vuzov M Nedra 1989 ISBN 5 247 00467 1 Spravochnik standartnyh i upotreblyaemyh rasprostranyonnyh terminov po geodezii kartografii topografii geoinformacionnym sistemam prostranstvennym dannym FGUP Gosgiscentr 2008 ISBN 978 5 91565 001 4 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij