Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археологі чні з ї зди з їзди археологів дореволюційної Росії присвячені висвітленню результатів археологічних досліджень

Археологічний з'їзд

Археологі́чні з'ї́зди — з'їзди археологів дореволюційної Росії, присвячені висвітленню результатів археологічних досліджень.

Археологічні з'їзди скликалися Московським археологічним товариством. Під час Археологічних з'їздів влаштовувалися спеціальні виставки, експонатами яких поповнювалися місцеві музеї, зокрема виставка XI археологічного з'їзду стала базою для створення Київського історичного музею.

Підготовкою археологічних з'їздів, координацією всієї науково-дослідної і пошуково-експедиційної роботи, а також організаційною роботою керували «попередні комітети». В їх обов'язки входило:

  • а) розробка програм та правил роботи чергового з'їзду;
  • б) розробка тематики орієнтовних доповідей та повідомлень на з'їзді;
  • в) підготовка виставки пам'яток на з'їзді;
  • г) підготовка до видання і публікація матеріалів до з'їздів (доповідей, повідомлень, звітів науково-пошукових експедицій, археологічних розкопок, програм, анкет), а також каталогів та покажчиків виставок з'їздів.

У багатьох губернських та університетських містах під час підготовки до археологічних з'їздів створювалися відділи комітетів. Завдяки діяльності попередніх комітетів, до складу яких входили відомі вчені, письменники, поети, громадські діячі, процес дослідження старожитностей, їх виявлення, збір, охорона став цілеспрямованим, різнобічним, власне науковим.

3 листопада 1873 Міністерство народної освіти затвердило Правила з'їзду, які визначили права й обов'язки ради та секретарів з'їзду. Роботу з'їздів розділяли на вісім від.:

  1. первісні старожитності;
  2. історична географія й етнографія;
  3. пам'ятки мистецтва і малярства;
  4. побут домашній і громадський на Русі та в слов'янських народів;
  5. побут церковний;
  6. російська й слов'янські мови та писемність;
  7. старожитності класичні, візантійські і західно-європейські;
  8. старожитності східні.

Фундаментальне видання матеріалів археологічних з'їздів — «Труды», які до наших днів зберігають наукову цінність. Усього видано 37 томів, із них 16 присвячені з'їздам, що відбувалися в Україні. Вони вміщували праці загальнотеоретичного характеру, підсумки археологічних розкопок та історико-етнографічних експедицій, наукові розвідки про різноманітні пам'ятки, звіти про хід обговорень на з'їздах доповідей і рефератів. Друкувалися також підготовчі матеріали, протоколи засідань попередніх комітетів, програми з'їздів, покажчики виставок. Окремо видавались «Известия», які містили відомості про роботу археологічних з'їздів, спеціальні випуски — «Атласы к трудам».

Усього Московським Археологічним товариством спільно з місцевими і культурно-освітніми установами, було проведено 15 АЗ, з них — шість в Україні. Це: ІІІ (1874) і ХІ (1899) — у Києві; VI (1884) — в Одесі; ХІІ (1902) — у Харкові; ХІІІ (1905) — у Катеринославі; XIV (1908) — у Чернігові.

Третій Археологічний з'їзд в Києві

Докладніше: (III Археологічний з'їзд)

Перший з'їзд, що відбувся на території України — III Археологічний з'їзд, був проведений у Києві 1874 р. Рішення про проведення III АЗ у Києві було ухвалене на заключному засіданні учасників II АЗ в Петербурзі 1871 р. Київ на той час був не тільки великим науковим центром, але і основним із об'єктів історико-археологічного дослідження. Жодне з давньоруських міст не мало тоді настільки добре розробленої джерельної бази. Саме ці обставини і визначили вибір Києва місцем проведення чергового АЗ. Центром підготовки з'їзду з самого початку став Київський університет Св. Володимира.

Шостий Археологічний з'їзд в Одесі

Наступний, шостий за порядком АЗ в Україні, проводився у 1884 р. в Одесі, його відкриття відбулося 15 серпня 1884 року і продовжувалося до 1 вересня. Ініціатива скликання АЗ в Одесі належала раді Новоросійського університету, який зобов'язувався взяти на себе усі підготовчі роботи. Місто на той час стало одним із ведучих центрів археологічних досліджень, особливо класичних старожитностей, генуезьких, татарських та турецьких пам'яток.

Одинадцятий Археологічний з'їзд в Києві

У серпні 1899 року у Києві відбувся XI АЗ. Важливим чинником вибору Києва для проведення цього форуму був великий науковий та організаційний успіх попереднього київського з'їзду у 1874 році. Відомий науково-літературний журнал «Киевская старина» у лютому 1897 року відкрив рубрику «К XI Археологическому сьезду в Києве», де друкувалися матеріали про хід підготовчих робіт з'їзду, протоколи засідань відділів Підготовчого Комітету. Слід зазначити, що серед учасників з'їзду, а їх було 471, були присутні делегати, які були учасниками ще III-го АЗ 1874 року. Серед них такі, як: В. Б. Антонович, В. С. Іконніков, П. О. Лошкарьов, П. Г. Житецький, Д. Я. Самоквасов, Д. І. Іловайський, М. І. Петров, Ф. Т. Міщенко та ін. На з'їзд прибули вчені з різних країн та міст: Праги, Будапешту, Софії, Кракова, Відня, Парижу, Сараєва, Вашингтону, Кенігсбергу.

Дванадцятий Археологічний з'їзд у Харкові

Наступний XII АЗ було вирішено провести у Харкові 1902 р. Харківський з'їзд тривав з 15 до 27 серпня 1902 р. його засідання проходили у приміщенні Харківського університету. Наприкінці роботи з'їзду традиційно була організована велика, на сім розділів виставка пам'яток (стародруків, рукописів, пам'яток археології, ікон, картин тощо), яка згодом стала основою Харківського музею старожитностей і мистецтва. З'явилось друком декілька каталогів та альбом виставки, які й сьогодні представляють великий інтерес для науковців.

Тринадцятий Археологічний з'їзд у Катеринославі

Наступний, ХІІІ АЗ було вирішено провести у Катеринославі у 1905 році. Робота XIII АЗ тривав з 15 до 22 серпня за участі 239 членів. Робота з'їзду була розділена на 11 відділень, серед яких найрезультативнішим виявилось відділення первісних старожитностей під головуванням Е. Р. Штерна. Саме тут пролунали доповіді В. О. Городцова, Е. Р. Штерна, В. О. Бабенка, В. В. Хвойка, Д. І. Яворницького, які увійшли до скарбниці української археології. Вагоме надбання XIII АЗ — виставка, яка складалася з археологічних, етнографічних, мистецьких колекцій та Каталог цієї виставки, підготований А. А. Скриленком та К. М. Мельник. Майже всі експонати були покладені в основу експозиції, створеного напередодні відкриття АЗ міського музею ім. О. Поля.

Чотирнадцятий Археологічний з'їзд у Чернігові

У серпні 1908 року у Чернігові відбувся XIV АЗ, присвячений тисячоліттю літописного повідомлення про Чернігів — був останнім з'їздом, який проводився в Україні. Провідна роль в організації та проведенні XIV АЗ належала Д. Я. Самоквасову, який багато зусиль доклав на його підготовку. Вчений надав особисту фінансову підтримку з'їзду, на його кошти були видані матеріали Чернігівського Підготовчого Комітету та частково «Праці» АЗ. У роботі XIV АЗ, який тривав з 1 по 12 серпня взяли участь 282 делегати від різних наукових товариств. Отже, це був останній АЗ, проведений в Україні. Він завершив певний етап послідовних масштабних досліджень значної території України в археологічному, мистецькому, етнографічному, історико-географічному, церковному плані такими специфічними формами наукової роботи як АЗ.

Значення

Археологічні з'їзди сприяли реставрації багатьох пам'яток архітектури, збору рукописів, стародруків, історичних документів, древніх ікон та інших церковних пам'яток, картин, монет тощо, що дало можливість поповнити новими експонатами багато музеїв, а також створити нові музеї. Важливу роль у справі підготовки, проведення археологічних з'їздів в Україні відіграли українські вчені В. Антонович, М. Біляшівський, В. Іконников, О. Лазаревський, М. Петров, В. Ляскоронський, П. Лебединцев та ін.

Література

  • Алфавитный указатель статьям, речам и докладам, входящим в состав Трудов первых 12-ти археологических съездов и их предварительных… В кн.: Труды 12-го Археологического съезда в Харькове, 1902 г., т. 3. М., 1905.
  • Швидько Г. Г. Роль археологічних зїздів у вивченні історії місцевого краю // Тези доповідей і повідомлень 4-ї республіканської наук. конф. з історичного краєзнавства .- К., 1989. — С. 19-21.
  • Побожий С. ХІІ Археологический съезд в Харькове в его отношении к изучению вопросов археологии и искусства Слобожанщины // Проблемы археологии Сумщины: Тезисы докл. обл. науч.-практ. конф. — Сумы, 1989. — С.24-25.
  • Каковкіна О. М.  Археологічні зїзди другої половини ХІХ — початку ХХ ст. в Україні: науковий та суспільно-політичний аспекти. Автореф. дис. … канд. іст. наук. — Дніпропетровськ, 1998. — 18 с.
  • Ковпаненко Н. До історії вивчення памяток монументального мистецтва // Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження і збереження. — К.: Інститут історії України НАН України. — 1998. — С. 325.
  • Ковпаненко Н. Історичні дослідження архітектурно–мистецької спадщини України в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. // Праці Центру пам'яткознавства. — Вип.12 / Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК / гол. ред. Титова О. М. — К., 2007. — С. 63 — 64.
  • Ковпаненко Н. Роль археологічних з'їздів останньої третини ХІХ — початку ХХ ст. у дослідженні архітектурно-мистецької спадщини України // Український історичний журнал. — 2008. — № 6. — С.99–110.
  • Юренко С. П. Археологічні зїзди в Україні. — К., 2004. — 44 с.
  • Ковпаненко Н. Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 8-9, 39, 46, 51, 55, 75, 82, 93, 119, 140, 179—223, 228—229.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Arheologi chni z yi zdi z yizdi arheologiv dorevolyucijnoyi Rosiyi prisvyacheni visvitlennyu rezultativ arheologichnih doslidzhen Arheologichni z yizdi sklikalisya Moskovskim arheologichnim tovaristvom Pid chas Arheologichnih z yizdiv vlashtovuvalisya specialni vistavki eksponatami yakih popovnyuvalisya miscevi muzeyi zokrema vistavka XI arheologichnogo z yizdu stala bazoyu dlya stvorennya Kiyivskogo istorichnogo muzeyu Pidgotovkoyu arheologichnih z yizdiv koordinaciyeyu vsiyeyi naukovo doslidnoyi i poshukovo ekspedicijnoyi roboti a takozh organizacijnoyu robotoyu keruvali poperedni komiteti V yih obov yazki vhodilo a rozrobka program ta pravil roboti chergovogo z yizdu b rozrobka tematiki oriyentovnih dopovidej ta povidomlen na z yizdi v pidgotovka vistavki pam yatok na z yizdi g pidgotovka do vidannya i publikaciya materialiv do z yizdiv dopovidej povidomlen zvitiv naukovo poshukovih ekspedicij arheologichnih rozkopok program anket a takozh katalogiv ta pokazhchikiv vistavok z yizdiv U bagatoh gubernskih ta universitetskih mistah pid chas pidgotovki do arheologichnih z yizdiv stvoryuvalisya viddili komitetiv Zavdyaki diyalnosti poperednih komitetiv do skladu yakih vhodili vidomi vcheni pismenniki poeti gromadski diyachi proces doslidzhennya starozhitnostej yih viyavlennya zbir ohorona stav cilespryamovanim riznobichnim vlasne naukovim 3 listopada 1873 Ministerstvo narodnoyi osviti zatverdilo Pravila z yizdu yaki viznachili prava j obov yazki radi ta sekretariv z yizdu Robotu z yizdiv rozdilyali na visim vid pervisni starozhitnosti istorichna geografiya j etnografiya pam yatki mistectva i malyarstva pobut domashnij i gromadskij na Rusi ta v slov yanskih narodiv pobut cerkovnij rosijska j slov yanski movi ta pisemnist starozhitnosti klasichni vizantijski i zahidno yevropejski starozhitnosti shidni Fundamentalne vidannya materialiv arheologichnih z yizdiv Trudy yaki do nashih dniv zberigayut naukovu cinnist Usogo vidano 37 tomiv iz nih 16 prisvyacheni z yizdam sho vidbuvalisya v Ukrayini Voni vmishuvali praci zagalnoteoretichnogo harakteru pidsumki arheologichnih rozkopok ta istoriko etnografichnih ekspedicij naukovi rozvidki pro riznomanitni pam yatki zviti pro hid obgovoren na z yizdah dopovidej i referativ Drukuvalisya takozh pidgotovchi materiali protokoli zasidan poperednih komitetiv programi z yizdiv pokazhchiki vistavok Okremo vidavalis Izvestiya yaki mistili vidomosti pro robotu arheologichnih z yizdiv specialni vipuski Atlasy k trudam Usogo Moskovskim Arheologichnim tovaristvom spilno z miscevimi i kulturno osvitnimi ustanovami bulo provedeno 15 AZ z nih shist v Ukrayini Ce III 1874 i HI 1899 u Kiyevi VI 1884 v Odesi HII 1902 u Harkovi HIII 1905 u Katerinoslavi XIV 1908 u Chernigovi Tretij Arheologichnij z yizd v KiyeviDokladnishe III Arheologichnij z yizd Pershij z yizd sho vidbuvsya na teritoriyi Ukrayini III Arheologichnij z yizd buv provedenij u Kiyevi 1874 r Rishennya pro provedennya III AZ u Kiyevi bulo uhvalene na zaklyuchnomu zasidanni uchasnikiv II AZ v Peterburzi 1871 r Kiyiv na toj chas buv ne tilki velikim naukovim centrom ale i osnovnim iz ob yektiv istoriko arheologichnogo doslidzhennya Zhodne z davnoruskih mist ne malo todi nastilki dobre rozroblenoyi dzherelnoyi bazi Same ci obstavini i viznachili vibir Kiyeva miscem provedennya chergovogo AZ Centrom pidgotovki z yizdu z samogo pochatku stav Kiyivskij universitet Sv Volodimira Shostij Arheologichnij z yizd v OdesiNastupnij shostij za poryadkom AZ v Ukrayini provodivsya u 1884 r v Odesi jogo vidkrittya vidbulosya 15 serpnya 1884 roku i prodovzhuvalosya do 1 veresnya Iniciativa sklikannya AZ v Odesi nalezhala radi Novorosijskogo universitetu yakij zobov yazuvavsya vzyati na sebe usi pidgotovchi roboti Misto na toj chas stalo odnim iz veduchih centriv arheologichnih doslidzhen osoblivo klasichnih starozhitnostej genuezkih tatarskih ta tureckih pam yatok Odinadcyatij Arheologichnij z yizd v KiyeviU serpni 1899 roku u Kiyevi vidbuvsya XI AZ Vazhlivim chinnikom viboru Kiyeva dlya provedennya cogo forumu buv velikij naukovij ta organizacijnij uspih poperednogo kiyivskogo z yizdu u 1874 roci Vidomij naukovo literaturnij zhurnal Kievskaya starina u lyutomu 1897 roku vidkriv rubriku K XI Arheologicheskomu sezdu v Kiyeve de drukuvalisya materiali pro hid pidgotovchih robit z yizdu protokoli zasidan viddiliv Pidgotovchogo Komitetu Slid zaznachiti sho sered uchasnikiv z yizdu a yih bulo 471 buli prisutni delegati yaki buli uchasnikami she III go AZ 1874 roku Sered nih taki yak V B Antonovich V S Ikonnikov P O Loshkarov P G Zhiteckij D Ya Samokvasov D I Ilovajskij M I Petrov F T Mishenko ta in Na z yizd pribuli vcheni z riznih krayin ta mist Pragi Budapeshtu Sofiyi Krakova Vidnya Parizhu Sarayeva Vashingtonu Kenigsbergu Dvanadcyatij Arheologichnij z yizd u HarkoviNastupnij XII AZ bulo virisheno provesti u Harkovi 1902 r Harkivskij z yizd trivav z 15 do 27 serpnya 1902 r jogo zasidannya prohodili u primishenni Harkivskogo universitetu Naprikinci roboti z yizdu tradicijno bula organizovana velika na sim rozdiliv vistavka pam yatok starodrukiv rukopisiv pam yatok arheologiyi ikon kartin tosho yaka zgodom stala osnovoyu Harkivskogo muzeyu starozhitnostej i mistectva Z yavilos drukom dekilka katalogiv ta albom vistavki yaki j sogodni predstavlyayut velikij interes dlya naukovciv Trinadcyatij Arheologichnij z yizd u KaterinoslaviNastupnij HIII AZ bulo virisheno provesti u Katerinoslavi u 1905 roci Robota XIII AZ trivav z 15 do 22 serpnya za uchasti 239 chleniv Robota z yizdu bula rozdilena na 11 viddilen sered yakih najrezultativnishim viyavilos viddilennya pervisnih starozhitnostej pid golovuvannyam E R Shterna Same tut prolunali dopovidi V O Gorodcova E R Shterna V O Babenka V V Hvojka D I Yavornickogo yaki uvijshli do skarbnici ukrayinskoyi arheologiyi Vagome nadbannya XIII AZ vistavka yaka skladalasya z arheologichnih etnografichnih misteckih kolekcij ta Katalog ciyeyi vistavki pidgotovanij A A Skrilenkom ta K M Melnik Majzhe vsi eksponati buli pokladeni v osnovu ekspoziciyi stvorenogo naperedodni vidkrittya AZ miskogo muzeyu im O Polya Chotirnadcyatij Arheologichnij z yizd u ChernigoviU serpni 1908 roku u Chernigovi vidbuvsya XIV AZ prisvyachenij tisyacholittyu litopisnogo povidomlennya pro Chernigiv buv ostannim z yizdom yakij provodivsya v Ukrayini Providna rol v organizaciyi ta provedenni XIV AZ nalezhala D Ya Samokvasovu yakij bagato zusil doklav na jogo pidgotovku Vchenij nadav osobistu finansovu pidtrimku z yizdu na jogo koshti buli vidani materiali Chernigivskogo Pidgotovchogo Komitetu ta chastkovo Praci AZ U roboti XIV AZ yakij trivav z 1 po 12 serpnya vzyali uchast 282 delegati vid riznih naukovih tovaristv Otzhe ce buv ostannij AZ provedenij v Ukrayini Vin zavershiv pevnij etap poslidovnih masshtabnih doslidzhen znachnoyi teritoriyi Ukrayini v arheologichnomu misteckomu etnografichnomu istoriko geografichnomu cerkovnomu plani takimi specifichnimi formami naukovoyi roboti yak AZ ZnachennyaArheologichni z yizdi spriyali restavraciyi bagatoh pam yatok arhitekturi zboru rukopisiv starodrukiv istorichnih dokumentiv drevnih ikon ta inshih cerkovnih pam yatok kartin monet tosho sho dalo mozhlivist popovniti novimi eksponatami bagato muzeyiv a takozh stvoriti novi muzeyi Vazhlivu rol u spravi pidgotovki provedennya arheologichnih z yizdiv v Ukrayini vidigrali ukrayinski vcheni V Antonovich M Bilyashivskij V Ikonnikov O Lazarevskij M Petrov V Lyaskoronskij P Lebedincev ta in LiteraturaAlfavitnyj ukazatel statyam recham i dokladam vhodyashim v sostav Trudov pervyh 12 ti arheologicheskih sezdov i ih predvaritelnyh V kn Trudy 12 go Arheologicheskogo sezda v Harkove 1902 g t 3 M 1905 Shvidko G G Rol arheologichnih zyizdiv u vivchenni istoriyi miscevogo krayu Tezi dopovidej i povidomlen 4 yi respublikanskoyi nauk konf z istorichnogo krayeznavstva K 1989 S 19 21 Pobozhij S HII Arheologicheskij sezd v Harkove v ego otnoshenii k izucheniyu voprosov arheologii i iskusstva Slobozhanshiny Problemy arheologii Sumshiny Tezisy dokl obl nauch prakt konf Sumy 1989 S 24 25 Kakovkina O M Arheologichni zyizdi drugoyi polovini HIH pochatku HH st v Ukrayini naukovij ta suspilno politichnij aspekti Avtoref dis kand ist nauk Dnipropetrovsk 1998 18 s Kovpanenko N Do istoriyi vivchennya pamyatok monumentalnogo mistectva Istoriko kulturna spadshina Ukrayini problemi doslidzhennya i zberezhennya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1998 S 325 Kovpanenko N Istorichni doslidzhennya arhitekturno misteckoyi spadshini Ukrayini v drugij polovini HIH na pochatku HH st Praci Centru pam yatkoznavstva Vip 12 Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta UTOPIK gol red Titova O M K 2007 S 63 64 Kovpanenko N Rol arheologichnih z yizdiv ostannoyi tretini HIH pochatku HH st u doslidzhenni arhitekturno misteckoyi spadshini Ukrayini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2008 6 S 99 110 Yurenko S P Arheologichni zyizdi v Ukrayini K 2004 44 s Kovpanenko N Arhitekturno mistecka spadshina Naddnipryanskoyi Ukrayini u vitchiznyanih istorichnih doslidzhennyah kinec HIH pochatok HH st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 S 8 9 39 46 51 55 75 82 93 119 140 179 223 228 229 DzherelaBilokin S I Arheologichni z yizdi 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Zaremba S Z Arheologichni z yizdi 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 133 ISBN 966 00 0734 5 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Stattya na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini
Топ