Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архелон Час існування Пізня крейдаБіологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Підтип Черепні Cr

Архелон

Архелон
† Архелон
Час існування: Пізня крейда
image
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
— Чотириногі (Tetrapoda)
— Амніоти (Amniota)
— Завропсиди (Sauropsida)
Ряд: Testudines
Підряд: Cryptodira
Родина: † Protostegidae
Рід: † Archelon
Вид: † A. ischyros
Біноміальна назва
Archelon ischyros
Wieland, 1896
Посилання
image Вікісховище: Category:Archelon
image Віківиди: Archelon
image EOL: 4522535
Fossilworks: 36327

Архелон (Archelon ischyros) — вимерла гігантська морська черепаха крейдового періоду. Належить до родини родини Protostegidae. Спочатку вважався найближчим родичем Шкірястої черепахи, однак пізніше виявилося, що Protostegidae окрема лінія від усіх сучасних черепах. Рід є найбільшими в історії світу черепахами. Найбільший задокументований екземпляр важив 2,2 т, мав довжину 4,6 м від голови до хвоста і 4 м від одного ласта до іншого. Відомий лише один вид A. ischyros, який знайшли в Південній Дакоті. Раніше до роду відносили види A. marshii та A. copei, проте пізніше їх перекласифікували відповідно до Protostega і Microstega. Рід названий 1895 року палеонтологом [fr] на основі скелета, що знайдений у Південній Дакоті.

В Архелона був шкіряний карапакс, а не тверда оболонка як у морських черепах. Мав крючкуватий дзьоб, а його раціон, можливо, складався з ракоподібних і молюсків, що повільно пересувалися дном. Населяв північні регіони Західного внутрішнього моря, де домінували плезіозаври, гесперорнісоподібні птахи й мозазаври. Вимерли наприкінці крейдового періоду.

Таксономія

Історія досліджень

image
Скелет архелона, [en] 3000.

Зразок голотипу, [en] 3000, віднайшов 1895 року палеонтолог [fr] у комплексі [en], уздовж ріки , округ Кастер, Південна Дакота. Залишки походять з крейдового періоду, кампанський ярус. Того ж року він описав тварину на основі повного скелета, без черепа. Названий Archelon ischyros, від дав.-гр. ἀρχη- (arkhe-) «перший, ранній»,χελώνη (chelone) «черепаха»,ἰσχυρός (ischyros) «могутній». Дж. Р. Віланд помістив рід до родини Protostegidae. У тому ж комплексі 1897 року знайдений череп, другий екземпляр.

1900 року Дж. Р. Віланд описав другий вид A. marshii на основі товстішої нижньої оболонки раковини (пластона) і прямішими плечовими кістками. Останки були знайдені 1898 року американським палеонтологом Отнієлем Чарльзом Маршем, на честь нього й названий вид. Однак 1909 року Дж. Р. Віланд перекласифікував його як Protostega marshii. 1903 року уздовж річки Шеєнн знайшли третій повноцінний екземпляр.

У 1953 році швейцарський палеонтолог Райнер Цанґерль розділив Protostegidae на дві сім'ї: Chelospharginae і Protosteginae. До першої відніс Chelosphargis і Calcarichelys, до другої — Archelon і Protostega. Також було до роду Archelon перенесено Protostega copei як Archelon copei, який вперше описаний Дж. Р. Віландом у 1909 році та названий на честь Едварда Копа. У 1998 року A. copei перейшов до нового роду Microstega як М. copei.

Четвертий і найбільший екземпляр на прізвисько «Бріґітта» знайдено 1992 року в окрузі Оглала-Лакота, Південна Дакота. Остатки були передані до Музей природознавства Відня.

2002 року виявлений частковий скелет. П'ятий екземпляр знайшли в комплексі П'єр Шелд, поблизу Куперстаун, уздовж річки [en].

Еволюція

Protostegidae
Protostegidae
 

 
 

 
 
 
 

 
 

 
 
 
 

Protostega

 
 

Archelon

 
 
 
 
 

 
 
 

 
 
 

 
 
 

Santanachelys

 
 

 
 
 
 
 
 

Споріднено групою Protostegidae спочатку вважались Dermochelyidae, тому їх найближчим родичем могла бути Шкіряста черепаха (Dermochelys coriacea). Однак, філогенетичні дослідження доводять, що Protostegidae є відокремленою базальною групою, що виникла в пізньому крейдовому періоді. Таким чином відокремили сімейство від надсімейства Chelonioidea, що включає усіх сучасних морських черепах. Отже, Archelon не є предком морської черепахи ні сучасної, ні будь-якої іншої епохи.

Опис

image
Скам'яніла голова архелона з дуже вираженим гачкуватим дзьобом.

Загальна довжина Архелона від голови до хвоста 352 см, голови — 60 см, шиї — 72 см, грудних хребців — 135 см, крижової кістки — 15 см, хвоста — 70 см. Найбільший екземпляр має довжину 460 см від голови до хвоста, 400 см від одного ласта до іншого, і за життя важив приблизно 2200 кг.

У тварини витягнута і вузька голова. Дзьоб гачкуватий і великий, подібний до хижих птахів. Проте у нього задня частина гострого краю тупіша, чим у морських черепах. Ймовірно, при житті він був покритий оболонкою. Більша частина голови це видовжена передщелепна кістка, яка є передньою частиною дзьоба і верхніми щелепами. Вилична кістка округлена, а не трикутна як у сучасних представників, і через подовжену голову не виступає так далеко як в інших черепах. Ніздрі витягнуті та розташовані на верхній частині черепа. Порівняно з іншими черепахами вони незвично горизонтальні.

Голотип мав п'ять шийних хребців, і, ймовірно, за життя їх було вісім. Вони мають Х-подібну форму, ввігнуті та вигнуті в напрямку до голови, і випуклі з іншого боку. Їх товста структура вказує на сильні м'язи шиї. Було знайдено десять грудних хребців: до шостого їх розмір збільшується, а після різко зменшується. Вони були слабопов'язані з панцирем. Три хребця крижової кістки плоскі й короткі. Ймовірно, загалом було 18 хвостових хребців, лише перші вісім-десять (у області панциря) мали нервові дуги. Отже, припускається, що хвіст був дуже рухливим і згинався під кутом майже 90°.

Плечова кістка у верхній частині була пропорціонально-масивною, а променева і ліктьова кістки — короткі та компактні, що вказувало на сильні плавники при житті тварини. За консервативною оцінкою ласти могли сягали від 490 см до 610 см. Розтяжки на кістках вказують на швидкий ріст, подібний до шкіряних черепах, молодняк яких має середній темп росту 8,5 см у рік.

Карапакс

Карапакс складається з восьми невральних пластин, що наближені до середньої лінії, і дев'яти плевральних пластин, що з'єднують середню лінію з ребрами. Усі пластини однакового розміру, крім двох менших пар, що відповідають восьмому хребцю, і більшій пластинці спинного щита. Архелон має 10 пар ребер, подібно до шкіряних черепах. Перше ребро також коротше за друге на три чверті. Однак воно не відповідає першому плевральному. Від другого до п'ятого розташовані під прямим кутом до середньої лінії. Товщина ребер збільшується у вертикальному напрямку від середньої лінії. На відміну від морських черепах, Архелон має більші й розвиненіші ребра. У голотипа їх довжина 100 см, а товщина від 2,5 см (на початку) до 4—5 см (на кінці).

Невральні і плевральні пластини в областях з'єднань утворюють нерегулярні та пальцеподібні шви. Отже, пластинки могли лежати одна над іншою під час розвитку тварини. Кісткові частини карапаксу тонкі, а ребра, особливо перша пара, і плечовий пояс — важкі. Ймовірно, через це черепахи додатково напружувалися. Архелон має остеросклеротичну структуру, де кістка щільна і важка, що, можливо, було баластом при житті, подібно до кінцівок китів та інших тварин відкритого океану.

Ймовірно, на карапаксі був гребінь, уздовж середньої лінії над областю грудної клітки. Складався семи відростків, завдовжки 2,5 см чи 5 см. Через відсутність міцного з'єднання шийних і плевральних пластин шкіра могла бути товстою, твердою і жорсткою, щоб повноцінно підтримувати плечовий пояс як це спостерігається в шкіряних черепах.

Пластрон

image
Пластрон Архелона мав велику кількість шипів.

Пластрон від голови до хвоста складається з епіпластрону, малого ентопластрону, який вклинюється між першим і гіопластроном, потім гіпопластрону й ксіфіпластрону. Нижня частина панциря товста. У голотипа його довжина 210 см. На відміну від верхньої частини, він смугастий.

У Protostegidae епіпластрон і ентопластрон об'єднуються, утворюючи ентепапластрон. Він T-подібний, на відміну від Y-подібного в інших черепах. Верхня частина T закруглена, крім центра, де є маленький виступ. Зовнішній бік дещо випуклий і вигнутий. Віддаляючись від центра, краї T стають приплюснутими і ширшими.

Товстий і непереривний гребінь з'єднує гіопластрон, гіпопластрон і ксіфіпластрон. Гіпопластрон має найбільшу кількість шипів на окружності. Він дещо еліптичний і, віддаляючись від центру, стає тоншим. Шипи товстішають до їх середини. Направлені до голови, від семи до дев'яти шипів — короткі й трикутні. Шість середніх — довгі і тонкі. Інші 19 — плоскі. Немає відміток, що вказували б на контакт з ентепіпластроном. Гіпопластрон схожий на гіопластрон, але має більше шипів, усього 54. Ксіфіпластрон бумерангоподібний, а не прямий як у сучасних морських черепах.

Палебіологія

Архелони були облігатними м'ясоїдними. Можливо тварини пересувалися мулистим морських дном, на що вказує товстий пластрон. За словами американського палеонтолога Семюеля Віллістона, щелепи були пристосовані для дроблення, тому черепаха могла їсти великих молюсків і ракоподібних. Він також у 1914 році припустив, що деякі Двостулкові крейдового періоду, з діаметром понад 120 см, могли витримати укус Архелона. Однак їх, ймовірно, не було в Західному внутрішньому морі в період раннього кампані. Можливо також, що дзьоб був пристосований для відкушування плоті від крупніших риб і рептилій, чи, подібно до шкіряних черепах, медуз і кальмарів. Не виключають, що дзьоб використовувався для боротьби з іншими Архелонами. Біля залишків черепах знаходили наутілус , і, ймовірно, вони були потенційним джерелом їжі. Можливо Архелон час-від-часу спливав до поверхневих вод для пошуків залишків тварин.

Ймовірно, у тварин були слабкі ласти і вони не могли швидко плавати. Архелони віддавили перевагу мілким і спокійним водам, хоча і виходили до відкритого океану. Як і всі морські черепахи, вони повинні були гніздитися на березі та відкладати декілька десятків яєць до виритої в піску ями. Архелони також не брали участь у вихованні потомства. У голотипа відсутній правий нижній ласт і затримка росту кістки свідчить, що це сталося на початку його життя. Результатом цього могла бути втеча від хижого птаха після вилуплення, або укус мозазавра чи ксіфактина. За оцінками, Бріґітта прожила до 100 років і, можливо, померла в стані спокою, коли зарилась у мул на дні океану.

Палеекологія

Архелон населяв мілководдя Західного внутрішнього моря, де дно було збіднене киснем, мулисте, і в середньому на 180 м нижче поверхні. У помірно-прохолодних водах пізнього крейдового періоду також мешкали плезіозаври, морські гесперорнісоподібні птахи, мозазаври (особливо Platecarpus), катрани, сквалікоракси, , ,ксіфактини,, , , , а також ,белемніти, і наутиліди.

Виживання ж архелона взагалі здається неймовірним, оскільки цей рід не дожив навіть до кінця крейди. Утім, інші Protostegidae відомі до самої крейдо-палеоценової межі.

У фільмах

  • У радянському пригодницькому фільмі «Крик дельфіна» (1986) вигаданий американський атомний підводний човен називався «Архелон».
  • У британському фільмі (1966) був архелон, хоча набагато більший за розмірами і мав повний справжній панцир.
  • У фільмі Бі-бі-сі (2003).

Примітки

  1. Wieland, G. R. (1896). Archelon ischyros: a new gigantic cryptodire testudinate from the Fort Pierre Cretaceous of South Dakota. American Journal of Science. 4th series. 2 (12): 399—412. Bibcode:1896AmJS....2..399W. doi:10.2475/ajs.s4-2.12.399.
  2. Liddell та Scott, 1980, с. 106—107.
  3. Liddell та Scott, 1980, с. 781.
  4. Liddell та Scott, 1980, с. 336.
  5. Protosphargis at fossilworks.org
  6. Wieland, G. R. (1900). The Skull, Pelvis, and Probable Relationships of the Huge Turtles of the Genus Archelon from the Fort Pierre Cretaceous of South Dakota. American Journal of Science. 4th series. 9 (52): 237—251. Bibcode:1900AmJS....9..237W. doi:10.2475/ajs.s4-9.52.237.
  7. Wieland, G. R. (1909). Revision of the Protostegidae. American Journal of Science. 4th series. 27 (158): 101—130. Bibcode:1909AmJS…27..101W. doi:10.2475/ajs.s4-27.158.101. {{}}: Перевірте значення |bibcode= ()
  8. Zangerl, R. (1953). . Fieldiana: Geology Memoirs. Т. 3, № 3. Chicago Natural History Museum. с. 78—79, 128—130. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
  9. Hooks III, G. E. (1998). Systematic Revision of the Protostegidae, with a Redescription of Calcarichelys gemma Zangerl, 1953. Journal of Vertebrate Paleontology. 18 (1): 85—98. doi:10.1080/02724634.1998.10011036.
  10. Derstler, K.; Leitch, A. D.; Larson, P. L.; Finsley, C.; Hill, L. (1993). The World's Largest Turtles - The Vienna Archelon (4.6 m) and the Dallas Protostega (4.2 m), Upper Cretaceous of South Dakota and Texas. Journal of Vertebrate Paleontology. 13 (3): 33A.
  11. Hoganson, J. W.; Woodward, B. (2004). (PDF). North Dakota Geological Society Newsletter. 32 (1): 1—4. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
  12. Scavezzoni, I.; Fischer, V. (2018). Rhinochelys amaberti Moret (1935), a Protostegid Turtle from the Early Cretaceous of France. PeerJ. 10 (6): e4594. doi:10.7717/peerj.4594. PMC 5898427. PMID 29666758.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  13. Joyce, W. G. (2007). Phylogenetic Relationships of Mesozoic Turtles. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History. 48 (1): 66. doi:10.3374/0079-032x(2007)48[3:promt]2.0.co;2.
  14. Anquetin, J. (2011). . Journal of Systematic Palaeontology. 10 (1): 35. doi:10.1080/14772019.2011.558928. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 22 листопада 2019.
  15. Gentry, A. D.; Ebersole, J. A. (2018). . PaleoBios. 35: 1. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
  16. . Black Hills Institute of Geological Research, Inc. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2018.
  17. Williston, S. W. (1914). Chelonia. Water Reptiles of the Past and Present. University of Chicago Press. с. 231—241. ISBN .
  18. Wieland, G. R. (1903). . American Journal of Science. 4th series. 15 (87): 211—216. Bibcode:1903AmJS...15..211W. doi:10.2475/ajs.s4-15.87.211. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
  19. Scheyer, T. M.; Danilov, I. G.; Sukhanov, V. B.; Syromyatnikova, E. V. (2014). The Shell Bone Histology of Fossil and Extant Marine Turtles Revisited. Biological Journal of the Linnean Society. 112 (4): 701—718. doi:10.1111/bij.12265.
  20. Scheyer, T. M.; Sánchez-Villagra, M. R. (2007). Carapace Bone Histology in the Giant Pleurodiran Turtle Stupendemys geographicus: Phylogeny and Function. Acta Palaeontologica Polonica. 52 (2): 137—154.
  21. Wieland, G. R. (1898). The Protostegan Plastron. American Journal of Science. 4—5 (25): 15—20. Bibcode:1898AmJS....5...15W. doi:10.2475/ajs.s4-5.25.15.
  22. Everhart, M. J. (2017). Oceans of Kansas: a Natural History of the Western Interior Sea (вид. 2nd). Indiana University Press. с. 150—160. ISBN .
  23. Gerheim, I.; Romano, P. S. R. (2015). The Evolution of the Flippers and Paleoecology of Panchelonioidea (Testudines, Cryptodira). PeerJ PrePrints. doi:10.7287/peerj.preprints.1039v1.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  24. . The Virtual Fossil Museum. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 25 грудня 2018.
  25. Nicholls, E. L.; Russell, A. P. (1990). Paleobiogeography of the Cretaceous Western Interior Seaway of North America: the Vertebrate Evidence. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 79 (1–2): 162—166. Bibcode:1990PPP....79..149N. doi:10.1016/0031-0182(90)90110-S.
  26. Brinster, K. F. (1970). (MS). University of North Dakota. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
  27. Weems, R. E. (1988). Paleocene turtles from the Aquia and Brightseat Formations, with a Discussion of their Bearing on Sea Turtle Evolution and Phylogeny. Proceedings of the Biological Society of Washington. 101 (1): 144.
  28. Gentry, A. D.; Parham, J. F.; Ebersole, J. A. (2018). A New Species of Peritresius Leidy, 1856 (Testudines: Pan-Cheloniidae) from the Late Cretaceous (Campanian) of Alabama, USA, and the Occurrence of the Genus within the Mississippi Embayment of North America. PLOS ONE. 13 (4): e0195651. Bibcode:2018PLoSO..1395651G. doi:10.1371/journal.pone.0195651. PMC 5906092. PMID 29668704.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
Джерела

Додаткова література

Проєкт Віківиди має дані за темою:
Архелон
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архелон
  • Основи палеонтології: Земноводні, плазуни і птиці / під ред. Різдвяного А. До., Татарінова Л. П. — М.: Наука, 1964. С. 418—419. (рос.)
  • Hay, O. P. 1908. The fossil turtles of North America. Carnegie Institution of Washington, Publication No. 75, 568 pp, 113 pl. (англ.)
  • Wieland, G. R. 1902. Notes on the Cretaceous turtles, Toxochelys and Archelon, with a classification of the marine Testudinata. American Journal of Science, Series 4, 14:95-108, 2 text-figs. (англ.)
  • Nesting Structures of Archelon: The Giant Sea Turtle of Late Cretaceous North America [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.] // Gale A. Bishop (2004) (англ.)

Посилання

  • Oceans of Kansas Paleontology [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arhelon Chas isnuvannya Piznya krejdaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Shelepni Gnathostomata Chotirinogi Tetrapoda Amnioti Amniota Zavropsidi Sauropsida Ryad TestudinesPidryad CryptodiraRodina ProtostegidaeRid ArchelonVid A ischyrosBinomialna nazvaArchelon ischyros Wieland 1896PosilannyaVikishovishe Category ArchelonVikividi ArchelonEOL 4522535Fossilworks 36327 Arhelon Archelon ischyros vimerla gigantska morska cherepaha krejdovogo periodu Nalezhit do rodini rodini Protostegidae Spochatku vvazhavsya najblizhchim rodichem Shkiryastoyi cherepahi odnak piznishe viyavilosya sho Protostegidae okrema liniya vid usih suchasnih cherepah Rid ye najbilshimi v istoriyi svitu cherepahami Najbilshij zadokumentovanij ekzemplyar vazhiv 2 2 t mav dovzhinu 4 6 m vid golovi do hvosta i 4 m vid odnogo lasta do inshogo Vidomij lishe odin vid A ischyros yakij znajshli v Pivdennij Dakoti Ranishe do rodu vidnosili vidi A marshii ta A copei prote piznishe yih pereklasifikuvali vidpovidno do Protostega i Microstega Rid nazvanij 1895 roku paleontologom fr na osnovi skeleta sho znajdenij u Pivdennij Dakoti V Arhelona buv shkiryanij karapaks a ne tverda obolonka yak u morskih cherepah Mav kryuchkuvatij dzob a jogo racion mozhlivo skladavsya z rakopodibnih i molyuskiv sho povilno peresuvalisya dnom Naselyav pivnichni regioni Zahidnogo vnutrishnogo morya de dominuvali pleziozavri gesperornisopodibni ptahi j mozazavri Vimerli naprikinci krejdovogo periodu TaksonomiyaIstoriya doslidzhen Skelet arhelona en 3000 Zrazok golotipu en 3000 vidnajshov 1895 roku paleontolog fr u kompleksi en uzdovzh riki okrug Kaster Pivdenna Dakota Zalishki pohodyat z krejdovogo periodu kampanskij yarus Togo zh roku vin opisav tvarinu na osnovi povnogo skeleta bez cherepa Nazvanij Archelon ischyros vid dav gr ἀrxh arkhe pershij rannij xelwnh chelone cherepaha ἰsxyros ischyros mogutnij Dzh R Viland pomistiv rid do rodini Protostegidae U tomu zh kompleksi 1897 roku znajdenij cherep drugij ekzemplyar 1900 roku Dzh R Viland opisav drugij vid A marshii na osnovi tovstishoyi nizhnoyi obolonki rakovini plastona i pryamishimi plechovimi kistkami Ostanki buli znajdeni 1898 roku amerikanskim paleontologom Otniyelem Charlzom Marshem na chest nogo j nazvanij vid Odnak 1909 roku Dzh R Viland pereklasifikuvav jogo yak Protostega marshii 1903 roku uzdovzh richki Sheyenn znajshli tretij povnocinnij ekzemplyar U 1953 roci shvejcarskij paleontolog Rajner Cangerl rozdiliv Protostegidae na dvi sim yi Chelospharginae i Protosteginae Do pershoyi vidnis Chelosphargis i Calcarichelys do drugoyi Archelon i Protostega Takozh bulo do rodu Archelon pereneseno Protostega copei yak Archelon copei yakij vpershe opisanij Dzh R Vilandom u 1909 roci ta nazvanij na chest Edvarda Kopa U 1998 roku A copei perejshov do novogo rodu Microstega yak M copei Chetvertij i najbilshij ekzemplyar na prizvisko Brigitta znajdeno 1992 roku v okruzi Oglala Lakota Pivdenna Dakota Ostatki buli peredani do Muzej prirodoznavstva Vidnya 2002 roku viyavlenij chastkovij skelet P yatij ekzemplyar znajshli v kompleksi P yer Sheld poblizu Kuperstaun uzdovzh richki en Evolyuciya ProtostegidaeProtostegidae Protostega Archelon Santanachelys Sporidneno grupoyu Protostegidae spochatku vvazhalis Dermochelyidae tomu yih najblizhchim rodichem mogla buti Shkiryasta cherepaha Dermochelys coriacea Odnak filogenetichni doslidzhennya dovodyat sho Protostegidae ye vidokremlenoyu bazalnoyu grupoyu sho vinikla v piznomu krejdovomu periodi Takim chinom vidokremili simejstvo vid nadsimejstva Chelonioidea sho vklyuchaye usih suchasnih morskih cherepah Otzhe Archelon ne ye predkom morskoyi cherepahi ni suchasnoyi ni bud yakoyi inshoyi epohi OpisSkam yanila golova arhelona z duzhe virazhenim gachkuvatim dzobom Zagalna dovzhina Arhelona vid golovi do hvosta 352 sm golovi 60 sm shiyi 72 sm grudnih hrebciv 135 sm krizhovoyi kistki 15 sm hvosta 70 sm Najbilshij ekzemplyar maye dovzhinu 460 sm vid golovi do hvosta 400 sm vid odnogo lasta do inshogo i za zhittya vazhiv priblizno 2200 kg U tvarini vityagnuta i vuzka golova Dzob gachkuvatij i velikij podibnij do hizhih ptahiv Prote u nogo zadnya chastina gostrogo krayu tupisha chim u morskih cherepah Jmovirno pri zhitti vin buv pokritij obolonkoyu Bilsha chastina golovi ce vidovzhena peredshelepna kistka yaka ye perednoyu chastinoyu dzoba i verhnimi shelepami Vilichna kistka okruglena a ne trikutna yak u suchasnih predstavnikiv i cherez podovzhenu golovu ne vistupaye tak daleko yak v inshih cherepah Nizdri vityagnuti ta roztashovani na verhnij chastini cherepa Porivnyano z inshimi cherepahami voni nezvichno gorizontalni Golotip mav p yat shijnih hrebciv i jmovirno za zhittya yih bulo visim Voni mayut H podibnu formu vvignuti ta vignuti v napryamku do golovi i vipukli z inshogo boku Yih tovsta struktura vkazuye na silni m yazi shiyi Bulo znajdeno desyat grudnih hrebciv do shostogo yih rozmir zbilshuyetsya a pislya rizko zmenshuyetsya Voni buli slabopov yazani z pancirem Tri hrebcya krizhovoyi kistki ploski j korotki Jmovirno zagalom bulo 18 hvostovih hrebciv lishe pershi visim desyat u oblasti pancirya mali nervovi dugi Otzhe pripuskayetsya sho hvist buv duzhe ruhlivim i zginavsya pid kutom majzhe 90 Plechova kistka u verhnij chastini bula proporcionalno masivnoyu a promeneva i liktova kistki korotki ta kompaktni sho vkazuvalo na silni plavniki pri zhitti tvarini Za konservativnoyu ocinkoyu lasti mogli syagali vid 490 sm do 610 sm Roztyazhki na kistkah vkazuyut na shvidkij rist podibnij do shkiryanih cherepah molodnyak yakih maye serednij temp rostu 8 5 sm u rik Karapaks Karapaks skladayetsya z vosmi nevralnih plastin sho nablizheni do serednoyi liniyi i dev yati plevralnih plastin sho z yednuyut serednyu liniyu z rebrami Usi plastini odnakovogo rozmiru krim dvoh menshih par sho vidpovidayut vosmomu hrebcyu i bilshij plastinci spinnogo shita Arhelon maye 10 par reber podibno do shkiryanih cherepah Pershe rebro takozh korotshe za druge na tri chverti Odnak vono ne vidpovidaye pershomu plevralnomu Vid drugogo do p yatogo roztashovani pid pryamim kutom do serednoyi liniyi Tovshina reber zbilshuyetsya u vertikalnomu napryamku vid serednoyi liniyi Na vidminu vid morskih cherepah Arhelon maye bilshi j rozvinenishi rebra U golotipa yih dovzhina 100 sm a tovshina vid 2 5 sm na pochatku do 4 5 sm na kinci Nevralni i plevralni plastini v oblastyah z yednan utvoryuyut neregulyarni ta palcepodibni shvi Otzhe plastinki mogli lezhati odna nad inshoyu pid chas rozvitku tvarini Kistkovi chastini karapaksu tonki a rebra osoblivo persha para i plechovij poyas vazhki Jmovirno cherez ce cherepahi dodatkovo napruzhuvalisya Arhelon maye osterosklerotichnu strukturu de kistka shilna i vazhka sho mozhlivo bulo balastom pri zhitti podibno do kincivok kitiv ta inshih tvarin vidkritogo okeanu Jmovirno na karapaksi buv grebin uzdovzh serednoyi liniyi nad oblastyu grudnoyi klitki Skladavsya semi vidrostkiv zavdovzhki 2 5 sm chi 5 sm Cherez vidsutnist micnogo z yednannya shijnih i plevralnih plastin shkira mogla buti tovstoyu tverdoyu i zhorstkoyu shob povnocinno pidtrimuvati plechovij poyas yak ce sposterigayetsya v shkiryanih cherepah Plastron Plastron Arhelona mav veliku kilkist shipiv Plastron vid golovi do hvosta skladayetsya z epiplastronu malogo entoplastronu yakij vklinyuyetsya mizh pershim i gioplastronom potim gipoplastronu j ksifiplastronu Nizhnya chastina pancirya tovsta U golotipa jogo dovzhina 210 sm Na vidminu vid verhnoyi chastini vin smugastij U Protostegidae epiplastron i entoplastron ob yednuyutsya utvoryuyuchi entepaplastron Vin T podibnij na vidminu vid Y podibnogo v inshih cherepah Verhnya chastina T zakruglena krim centra de ye malenkij vistup Zovnishnij bik desho vipuklij i vignutij Viddalyayuchis vid centra krayi T stayut priplyusnutimi i shirshimi Tovstij i nepererivnij grebin z yednuye gioplastron gipoplastron i ksifiplastron Gipoplastron maye najbilshu kilkist shipiv na okruzhnosti Vin desho eliptichnij i viddalyayuchis vid centru staye tonshim Shipi tovstishayut do yih seredini Napravleni do golovi vid semi do dev yati shipiv korotki j trikutni Shist serednih dovgi i tonki Inshi 19 ploski Nemaye vidmitok sho vkazuvali b na kontakt z entepiplastronom Gipoplastron shozhij na gioplastron ale maye bilshe shipiv usogo 54 Ksifiplastron bumerangopodibnij a ne pryamij yak u suchasnih morskih cherepah PalebiologiyaArheloni buli obligatnimi m yasoyidnimi Mozhlivo tvarini peresuvalisya mulistim morskih dnom na sho vkazuye tovstij plastron Za slovami amerikanskogo paleontologa Semyuelya Villistona shelepi buli pristosovani dlya droblennya tomu cherepaha mogla yisti velikih molyuskiv i rakopodibnih Vin takozh u 1914 roci pripustiv sho deyaki Dvostulkovi krejdovogo periodu z diametrom ponad 120 sm mogli vitrimati ukus Arhelona Odnak yih jmovirno ne bulo v Zahidnomu vnutrishnomu mori v period rannogo kampani Mozhlivo takozh sho dzob buv pristosovanij dlya vidkushuvannya ploti vid krupnishih rib i reptilij chi podibno do shkiryanih cherepah meduz i kalmariv Ne viklyuchayut sho dzob vikoristovuvavsya dlya borotbi z inshimi Arhelonami Bilya zalishkiv cherepah znahodili nautilus i jmovirno voni buli potencijnim dzherelom yizhi Mozhlivo Arhelon chas vid chasu splivav do poverhnevih vod dlya poshukiv zalishkiv tvarin Jmovirno u tvarin buli slabki lasti i voni ne mogli shvidko plavati Arheloni viddavili perevagu milkim i spokijnim vodam hocha i vihodili do vidkritogo okeanu Yak i vsi morski cherepahi voni povinni buli gnizditisya na berezi ta vidkladati dekilka desyatkiv yayec do viritoyi v pisku yami Arheloni takozh ne brali uchast u vihovanni potomstva U golotipa vidsutnij pravij nizhnij last i zatrimka rostu kistki svidchit sho ce stalosya na pochatku jogo zhittya Rezultatom cogo mogla buti vtecha vid hizhogo ptaha pislya viluplennya abo ukus mozazavra chi ksifaktina Za ocinkami Brigitta prozhila do 100 rokiv i mozhlivo pomerla v stani spokoyu koli zarilas u mul na dni okeanu PaleekologiyaArhelon naselyav milkovoddya Zahidnogo vnutrishnogo morya de dno bulo zbidnene kisnem muliste i v serednomu na 180 m nizhche poverhni U pomirno proholodnih vodah piznogo krejdovogo periodu takozh meshkali pleziozavri morski gesperornisopodibni ptahi mozazavri osoblivo Platecarpus katrani skvalikoraksi ksifaktini a takozh belemniti i nautilidi Vizhivannya zh arhelona vzagali zdayetsya nejmovirnim oskilki cej rid ne dozhiv navit do kincya krejdi Utim inshi Protostegidae vidomi do samoyi krejdo paleocenovoyi mezhi U filmahU radyanskomu prigodnickomu filmi Krik delfina 1986 vigadanij amerikanskij atomnij pidvodnij choven nazivavsya Arhelon U britanskomu filmi 1966 buv arhelon hocha nabagato bilshij za rozmirami i mav povnij spravzhnij pancir U filmi Bi bi si 2003 PrimitkiWieland G R 1896 Archelon ischyros a new gigantic cryptodire testudinate from the Fort Pierre Cretaceous of South Dakota American Journal of Science 4th series 2 12 399 412 Bibcode 1896AmJS 2 399W doi 10 2475 ajs s4 2 12 399 Liddell ta Scott 1980 s 106 107 Liddell ta Scott 1980 s 781 Liddell ta Scott 1980 s 336 Protosphargis at fossilworks org Wieland G R 1900 The Skull Pelvis and Probable Relationships of the Huge Turtles of the Genus Archelon from the Fort Pierre Cretaceous of South Dakota American Journal of Science 4th series 9 52 237 251 Bibcode 1900AmJS 9 237W doi 10 2475 ajs s4 9 52 237 Wieland G R 1909 Revision of the Protostegidae American Journal of Science 4th series 27 158 101 130 Bibcode 1909AmJS 27 101W doi 10 2475 ajs s4 27 158 101 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya bibcode dovidka Zangerl R 1953 Fieldiana Geology Memoirs T 3 3 Chicago Natural History Museum s 78 79 128 130 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2020 Procitovano 22 listopada 2019 Hooks III G E 1998 Systematic Revision of the Protostegidae with a Redescription of Calcarichelys gemma Zangerl 1953 Journal of Vertebrate Paleontology 18 1 85 98 doi 10 1080 02724634 1998 10011036 Derstler K Leitch A D Larson P L Finsley C Hill L 1993 The World s Largest Turtles The Vienna Archelon 4 6 m and the Dallas Protostega 4 2 m Upper Cretaceous of South Dakota and Texas Journal of Vertebrate Paleontology 13 3 33A Hoganson J W Woodward B 2004 PDF North Dakota Geological Society Newsletter 32 1 1 4 Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 22 listopada 2019 Scavezzoni I Fischer V 2018 Rhinochelys amaberti Moret 1935 a Protostegid Turtle from the Early Cretaceous of France PeerJ 10 6 e4594 doi 10 7717 peerj 4594 PMC 5898427 PMID 29666758 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Joyce W G 2007 Phylogenetic Relationships of Mesozoic Turtles Bulletin of the Peabody Museum of Natural History 48 1 66 doi 10 3374 0079 032x 2007 48 3 promt 2 0 co 2 Anquetin J 2011 Journal of Systematic Palaeontology 10 1 35 doi 10 1080 14772019 2011 558928 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 22 listopada 2019 Gentry A D Ebersole J A 2018 PaleoBios 35 1 Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 22 listopada 2019 Black Hills Institute of Geological Research Inc Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 23 grudnya 2018 Williston S W 1914 Chelonia Water Reptiles of the Past and Present University of Chicago Press s 231 241 ISBN 978 1 104 52662 7 Wieland G R 1903 American Journal of Science 4th series 15 87 211 216 Bibcode 1903AmJS 15 211W doi 10 2475 ajs s4 15 87 211 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 24 listopada 2019 Scheyer T M Danilov I G Sukhanov V B Syromyatnikova E V 2014 The Shell Bone Histology of Fossil and Extant Marine Turtles Revisited Biological Journal of the Linnean Society 112 4 701 718 doi 10 1111 bij 12265 Scheyer T M Sanchez Villagra M R 2007 Carapace Bone Histology in the Giant Pleurodiran Turtle Stupendemys geographicus Phylogeny and Function Acta Palaeontologica Polonica 52 2 137 154 Wieland G R 1898 The Protostegan Plastron American Journal of Science 4 5 25 15 20 Bibcode 1898AmJS 5 15W doi 10 2475 ajs s4 5 25 15 Everhart M J 2017 Oceans of Kansas a Natural History of the Western Interior Sea vid 2nd Indiana University Press s 150 160 ISBN 978 0 253 02715 3 Gerheim I Romano P S R 2015 The Evolution of the Flippers and Paleoecology of Panchelonioidea Testudines Cryptodira PeerJ PrePrints doi 10 7287 peerj preprints 1039v1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya The Virtual Fossil Museum Arhiv originalu za 8 sichnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2018 Nicholls E L Russell A P 1990 Paleobiogeography of the Cretaceous Western Interior Seaway of North America the Vertebrate Evidence Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 79 1 2 162 166 Bibcode 1990PPP 79 149N doi 10 1016 0031 0182 90 90110 S Brinster K F 1970 MS University of North Dakota Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 24 listopada 2019 Weems R E 1988 Paleocene turtles from the Aquia and Brightseat Formations with a Discussion of their Bearing on Sea Turtle Evolution and Phylogeny Proceedings of the Biological Society of Washington 101 1 144 Gentry A D Parham J F Ebersole J A 2018 A New Species of Peritresius Leidy 1856 Testudines Pan Cheloniidae from the Late Cretaceous Campanian of Alabama USA and the Occurrence of the Genus within the Mississippi Embayment of North America PLOS ONE 13 4 e0195651 Bibcode 2018PLoSO 1395651G doi 10 1371 journal pone 0195651 PMC 5906092 PMID 29668704 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya DzherelaLiddell H G 1980 1871 A Greek English Lexicon vid abridged Oxford United Kingdom Oxford University Press Dodatkova literaturaProyekt Vikividi maye dani za temoyu ArhelonVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ArhelonOsnovi paleontologiyi Zemnovodni plazuni i ptici pid red Rizdvyanogo A Do Tatarinova L P M Nauka 1964 S 418 419 ros Hay O P 1908 The fossil turtles of North America Carnegie Institution of Washington Publication No 75 568 pp 113 pl angl Wieland G R 1902 Notes on the Cretaceous turtles Toxochelys and Archelon with a classification of the marine Testudinata American Journal of Science Series 4 14 95 108 2 text figs angl Nesting Structures of Archelon The Giant Sea Turtle of Late Cretaceous North America 6 sichnya 2009 u Wayback Machine Gale A Bishop 2004 angl PosilannyaOceans of Kansas Paleontology 25 grudnya 2013 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ