Артилерійська бусоль

Артилерійська бусо́ль — вид бусолі, застосовуваної в артилерії для визначення магнітних азимутів і дирекційних кутів, орієнтування гармат і приладів у заданому напрямку, вимірювання відстані, засічення цілей, а також для спостереження і розвідки.

Артилерійська бусоль типу ПАБ-2 без триноги й азимутальної насадки.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (Бусоль (значення)).

Види і моделі

У Радянському Союзі на в Красногорську випускалися артилерійські бусолі ПАБ-2 та її модифікації (модернізована — ПАБ-2М, ПАБ-2А, а також модернізована ПАБ-2А — ПАБ-2АМ).

Військослужбовець української армії з бусоллю

Будова і комплектація

У цілому, бусоль являє собою компас (роль якого виконує орієнтир-бусоль), з'єднаний з вимірювальними й оптичними приладами. Монокуляр бусолі має вигляд зорової труби, будова якої аналогічна зоровій трубі бінокля.

До складу бусолі ПАБ-2 і ПАБ-2М входять бусоль з футляром, складана 2-метрова далекомірна рейка, приладдя для освітлення і тринога; до складу ПАБ-2А і ПАБ-2АМ додатково входить азимутальна насадка АНБ-1. Азимутальною насадкою користуються при астрономічному орієнтуванні бусолі.

Використовування і бойове застосування

ПАБ-2 та її модифікації широко застосовувалися в Радянській Армії в артилерійських підрозділах при стрільбі із закритих позицій і під час бойової підготовки, розвідувальних (в тому числі й артилерійській розвідці) підрозділах; штатно входили до укладки багатьох видів бойової техніки (наприклад (9П132), (1В14), 1В18, 1В19, 1В119, (ПУ-12), ППРУ-1, , (РЛС «Рись»), , ).

Примітки

1. Лебедев Валентин Яковлевич. Справочник офицера наземной артиллерии. — 2-е изд. перераб. и доп. — Москва : Воениздат, 1984. — 400 с. (рос.)