Іва́н Тимофі́йович Арте́менко (1910–1997) — радянський офіцер, який зіграв роль у закінченні Другої Світової війни витребуванням та прийняттям капітуляції Квантунської армії.
Артеменко Іван Тимофійович | |
---|---|
Народження | 1910 Ананьїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
Смерть | 1997 Мала Рогань, Харківський район, Харківська область, Україна |
Звання | полковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна і радянсько-японська війна |
Нагороди |
Біографія і військова кар'єра
Народився в 1910 році в місті Ананьєві Херсонської губернії в сім'ї прапорщика старшого ветфельдшера Тимофія Єлизаровича Артеменка.
У 1931 році був виключений з партії за відмову брати участь в конфіскації хліба в селі.
З 1932 року служив в РСЧА. Був командиром взводу інженерної роти. У 1939 заочно закінчив академію імені Фрунзе і був направлений на стажування в Монголію, де йшли запеклі бої в районі гори Баін-Цаган. Виконавши завдання з відбудовування зруйнованого моста під безперервним обстрілом японців, був нагороджений орденом Червоної Зірки.
Брав участь в фінській кампанії.
Німецько-радянську війну зустрів у званні капітана. Під час війни посідав багато відповідальних посад. У більшості випадків успішно виконував поставлені перед ним завдання, але в грудні 1943, керуючи переправою однієї з частин 52-ї армії через Дніпро, яка зірвалася, був розжалуваний маршалом Конєвим з полковників у рядові. У 1944 році, проте, зумів реабілітуватися і повернути своє колишнє звання.
У 1945 році, коли вже була підписана беззастережна капітуляція Японської імперії, але зберігався локальний опір японських військ, Артеменко був відібраний маршалом Малиновським для парламентської поїздки в Чанчунь з метою пред'явити ультиматум і прийняти капітуляцію Квантунської армії. Прибувши в Чанчунь, Іван Артеменко зустрівся з генералом і шляхом переговорів намагався змусити генерала капітулювати, проте Ямада відмовлявся здатися молодшому за званням. Проте, японський генерал погодився на капітуляцію, отримавши повідомлення, що до Чанчуня рухається армада російських бомбардувальників, в той час як японські літаки не можуть злетіти з блокованих радянськими військами аеродромів.
У 1953 Іван Артеменко був відправлений у відставку, після чого все життя працював начальником цеху на харківському заводі.
Помер в 1997 році і похований в Малій Рогані.
Автор двох книг — «Від першого до останнього дня» і «Маршал повернення не гарантував».
нагороди
- Орден Червоної Зірки (наказом по Південно-Західному фронту від 17 січня 1942 роки)
- Орден Червоної Зірки за 15 років вислуги.
- Медаль «За оборону Сталінграда»
- Медаль «За бойові заслуги»
- Орден Кутузова 3-го ступеня (наказом по 2-му Українському фронту від 14 травня 1945 року)
- Орден Червоного Прапора (наказом по Забайкальському фронту від 7 вересня 1945 року)
і ряд інших нагород
Посилання
- Сергей Медведев (18 серпня 2010). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 26 квітня 2016. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Artemenko Iva n Timofi jovich Arte menko 1910 1997 radyanskij oficer yakij zigrav rol u zakinchenni Drugoyi Svitovoyi vijni vitrebuvannyam ta prijnyattyam kapitulyaciyi Kvantunskoyi armiyi Artemenko Ivan TimofijovichNarodzhennya1910 Ananyiv Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert1997 Mala Rogan Harkivskij rajon Harkivska oblast UkrayinaZvannyapolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijna i radyansko yaponska vijnaNagorodiBiografiya i vijskova kar yeraNarodivsya v 1910 roci v misti Ananyevi Hersonskoyi guberniyi v sim yi praporshika starshogo vetfeldshera Timofiya Yelizarovicha Artemenka U 1931 roci buv viklyuchenij z partiyi za vidmovu brati uchast v konfiskaciyi hliba v seli Z 1932 roku sluzhiv v RSChA Buv komandirom vzvodu inzhenernoyi roti U 1939 zaochno zakinchiv akademiyu imeni Frunze i buv napravlenij na stazhuvannya v Mongoliyu de jshli zapekli boyi v rajoni gori Bain Cagan Vikonavshi zavdannya z vidbudovuvannya zrujnovanogo mosta pid bezperervnim obstrilom yaponciv buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Brav uchast v finskij kampaniyi Nimecko radyansku vijnu zustriv u zvanni kapitana Pid chas vijni posidav bagato vidpovidalnih posad U bilshosti vipadkiv uspishno vikonuvav postavleni pered nim zavdannya ale v grudni 1943 keruyuchi perepravoyu odniyeyi z chastin 52 yi armiyi cherez Dnipro yaka zirvalasya buv rozzhaluvanij marshalom Konyevim z polkovnikiv u ryadovi U 1944 roci prote zumiv reabilituvatisya i povernuti svoye kolishnye zvannya U 1945 roci koli vzhe bula pidpisana bezzasterezhna kapitulyaciya Yaponskoyi imperiyi ale zberigavsya lokalnij opir yaponskih vijsk Artemenko buv vidibranij marshalom Malinovskim dlya parlamentskoyi poyizdki v Chanchun z metoyu pred yaviti ultimatum i prijnyati kapitulyaciyu Kvantunskoyi armiyi Pribuvshi v Chanchun Ivan Artemenko zustrivsya z generalom i shlyahom peregovoriv namagavsya zmusiti generala kapitulyuvati prote Yamada vidmovlyavsya zdatisya molodshomu za zvannyam Prote yaponskij general pogodivsya na kapitulyaciyu otrimavshi povidomlennya sho do Chanchunya ruhayetsya armada rosijskih bombarduvalnikiv v toj chas yak yaponski litaki ne mozhut zletiti z blokovanih radyanskimi vijskami aerodromiv U 1953 Ivan Artemenko buv vidpravlenij u vidstavku pislya chogo vse zhittya pracyuvav nachalnikom cehu na harkivskomu zavodi Pomer v 1997 roci i pohovanij v Malij Rogani Avtor dvoh knig Vid pershogo do ostannogo dnya i Marshal povernennya ne garantuvav nagorodiOrden Chervonoyi Zirki nakazom po Pivdenno Zahidnomu frontu vid 17 sichnya 1942 roki Orden Chervonoyi Zirki za 15 rokiv vislugi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za bojovi zaslugi Orden Kutuzova 3 go stupenya nakazom po 2 mu Ukrayinskomu frontu vid 14 travnya 1945 roku Orden Chervonogo Prapora nakazom po Zabajkalskomu frontu vid 7 veresnya 1945 roku i ryad inshih nagorodPosilannyaSergej Medvedev 18 serpnya 2010 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 13 grudnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2016 ros