Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 47°59′46″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д. / 47.996° пн. ш. 37.8043° сх. д.
Адміністративна будівля по Артема 60 — чотириповерховий будинок у стилі конструктивізму, побудована 1928 року в Ворошиловському районі Донецька, пам'ятка історії та культури. У будівлі у різний час розміщувалися клуб будівельників (1928), Палац піонерів (1936 — 1941), Будинок техніки вугільників (1950-е), центральне бюро науково-технічної інформації (останнім часом).
На фасаді, зверненому до вулиці Артема є напівкруглий виступ, високі стрільчасті вікна та білі колони.
Вертикальний динамічний обсяг еркера та активно виявлений поповерхово-пошарово розділений загальний обсяг будівлі знаходяться в контрастному активному тектонічному протиставленні-взаємопроникненні та складають основу об'ємно-просторову композицію будівлі. На фасаді розташовується картуш з барельєфним зображенням шахтарської обушка та відбійного молотка, які перехрущуються.
Цоколь будівлі виконаний у вигляді кам'яних квадрів з брутальною фактурою. Колір цих квадратів, характерний для вугільних порід, контрастує з основними площинами фасаду, виконаними в енергетичному рожевому колірному рішенні.
Уздовж південного фасаду світлові приямки відсувають межу поверхні землі від стіни та цоколя, чим створюється композиційний ефект взаємного прерходу підземної та надземної цокольної частин будівлі. Також за рахунок активного пониження рівня землі вздовж фасаду південна цокольна частина, яка немов би «виростає» із землі..
Клуб будівельників
Будівля побудована за проектом архітектора для клубу будівельників імені Шевченка (клубу ІТП). Проект було виконано в простих обсягах, з підкресленою відсутністю декоративних елементів. У будівлі на той момент було три поверхи.
Палац піонерів
1936 року будівля була перебудована за проектом Н. І. Порхунова під Палац піонерів. На фасадах з'явилися декоративні елементи, була пом'якшена незграбність. На фасадах будівлі були встановлені скульптури піонерів з горнами, виконані з гіпсу. У будівлі був зроблений ліфт. Був проведений телефон.
У Палаці піонерів була розміщена кінцева станція Дитячої залізниці імені Кірова, яка знаходилась в центральному парку культури та відпочинку імені А. С. Щербакова.
Відкриття Палацу піонерів відбулося 11 листопада 1936 року. Під час відкриття Палацу піонерів був організований салют та святкові гуляння на міських ставках.
З 1936 по 1938 рік директором Палацу піонерів був М. І. Шкурко, з 1938 по 1941 рік директором Палацу піонерів був Н. Н. Гуменов.
Це був найбільший в той час Палац піонерів в Радянському союзі. У ньому працювало 150 гуртків, які розміщувалися в 52 кімнатах. Найбільш розвинені були драматичний, літературний та хімічний гуртки.
Літературним гуртком керував Віктор Сорокін, співробітник обласної газети. У ньому займалися Левітанський Юрій Давидович (надалі поет і перекладач), (надалі письменник), (надалі письменник та журналіст) .
Біля входу у Палац піонерів дітей зустрічав кіт у чоботях. На третьому поверсі розташовувався зимовий сад.
У роки Німецько-радянської війни будівля згоріла.
Будівля в післявоєнні роки
В 1947 — 1948 роках архітектор розробив спільний проект її відновлення, а архітектори , та Георгій Іванович Навроцький розробили проекти інтер'єрів. Були додані четвертий поверх, декоративний парапет над будівлею та вежею сходової клітки, балюстрада на балконах. Форма вікон башти сходової клітки з прямокутних була змінена на арочну.
В 1950-x роках в будівлі розташовувався Будинок техніки вугільників.
Цікавою деталлю в інтер'єрах будівлі є Дзеркальний зал, у ньому капітальна стіна, що відокремлює зал від коридору, цілком прикрашена дзеркалами.
1983 року рішенням обласної ради будівлю було зараховано до пам'яток історії та культури.
Останнім часом у будівлі розташовується Держвуглепрому.
На будівлі є меморіальна дошка, яка встановлена на виступаючій частині еркера. На ній зображений рельєфний портрет Івана Івановича Стрельченка, який розсовує «пласти» рядків тексту:
 | Стрельченко Іван Іванович Заслужений шахтар УРСР, почесний громадянин Донецька працював в цій будівлі в період з 1987 по 2003 р. |  |
.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 24 серпня 2012.
- Е. О. Гайворонський. Результати аналізу композиційно-художнього рішення архітектурних об'єктів, що відображають провідне значення вугільної промисловості на території Донбасу (на прикладі м. Донецька) // Вісник Донбаської національної академії будівництва та архітектури. — 2010. — Вип. 2010-2 (84). — С. 112. — ISSN 1814-3296.
- «Ряд чарівних змін...» — Мефодій Мартинов, , 7.02.2002, № 20
- «Сталіно змінює обличчя» — № 34 (39) 21-27 серпня 2008 року, стр. 38
- Перший палац піонерів та школярів // Ілюстрована історія=2007. — С. 190-191. — 1000 прим. — .
Бібліографія
- «Ряд чарівних змін...» — Мефодій Мартинов, «Життя-Тиждень», 7.02.2002, № 20
Посилання
- Кіт у чоботях на вулиці Артема [ 7 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 47 59 46 pn sh 37 48 15 sh d 47 996 pn sh 37 8043 sh d 47 996 37 8043 Administrativna budivlya po Artema 60 chotiripoverhovij budinok u stili konstruktivizmu pobudovana 1928 roku v Voroshilovskomu rajoni Donecka pam yatka istoriyi ta kulturi U budivli u riznij chas rozmishuvalisya klub budivelnikiv 1928 Palac pioneriv 1936 1941 Budinok tehniki vugilnikiv 1950 e centralne byuro naukovo tehnichnoyi informaciyi ostannim chasom Avtentichnij vid budivli Fasad budivli Fasad budivli Memorialna tablichka Strelchenku Na fasadi zvernenomu do vulici Artema ye napivkruglij vistup visoki strilchasti vikna ta bili koloni Vertikalnij dinamichnij obsyag erkera ta aktivno viyavlenij popoverhovo posharovo rozdilenij zagalnij obsyag budivli znahodyatsya v kontrastnomu aktivnomu tektonichnomu protistavlenni vzayemoproniknenni ta skladayut osnovu ob yemno prostorovu kompoziciyu budivli Na fasadi roztashovuyetsya kartush z barelyefnim zobrazhennyam shahtarskoyi obushka ta vidbijnogo molotka yaki perehrushuyutsya Cokol budivli vikonanij u viglyadi kam yanih kvadriv z brutalnoyu fakturoyu Kolir cih kvadrativ harakternij dlya vugilnih porid kontrastuye z osnovnimi ploshinami fasadu vikonanimi v energetichnomu rozhevomu kolirnomu rishenni Uzdovzh pivdennogo fasadu svitlovi priyamki vidsuvayut mezhu poverhni zemli vid stini ta cokolya chim stvoryuyetsya kompozicijnij efekt vzayemnogo prerhodu pidzemnoyi ta nadzemnoyi cokolnoyi chastin budivli Takozh za rahunok aktivnogo ponizhennya rivnya zemli vzdovzh fasadu pivdenna cokolna chastina yaka nemov bi virostaye iz zemli Klub budivelnikivBudivlya pobudovana za proektom arhitektora dlya klubu budivelnikiv imeni Shevchenka klubu ITP Proekt bulo vikonano v prostih obsyagah z pidkreslenoyu vidsutnistyu dekorativnih elementiv U budivli na toj moment bulo tri poverhi Palac pioneriv1936 roku budivlya bula perebudovana za proektom N I Porhunova pid Palac pioneriv Na fasadah z yavilisya dekorativni elementi bula pom yakshena nezgrabnist Na fasadah budivli buli vstanovleni skulpturi pioneriv z gornami vikonani z gipsu U budivli buv zroblenij lift Buv provedenij telefon U Palaci pioneriv bula rozmishena kinceva stanciya Dityachoyi zaliznici imeni Kirova yaka znahodilas v centralnomu parku kulturi ta vidpochinku imeni A S Sherbakova Vidkrittya Palacu pioneriv vidbulosya 11 listopada 1936 roku Pid chas vidkrittya Palacu pioneriv buv organizovanij salyut ta svyatkovi gulyannya na miskih stavkah Z 1936 po 1938 rik direktorom Palacu pioneriv buv M I Shkurko z 1938 po 1941 rik direktorom Palacu pioneriv buv N N Gumenov Ce buv najbilshij v toj chas Palac pioneriv v Radyanskomu soyuzi U nomu pracyuvalo 150 gurtkiv yaki rozmishuvalisya v 52 kimnatah Najbilsh rozvineni buli dramatichnij literaturnij ta himichnij gurtki Literaturnim gurtkom keruvav Viktor Sorokin spivrobitnik oblasnoyi gazeti U nomu zajmalisya Levitanskij Yurij Davidovich nadali poet i perekladach nadali pismennik nadali pismennik ta zhurnalist Bilya vhodu u Palac pioneriv ditej zustrichav kit u chobotyah Na tretomu poversi roztashovuvavsya zimovij sad U roki Nimecko radyanskoyi vijni budivlya zgorila Budivlya v pislyavoyenni rokiV 1947 1948 rokah arhitektor rozrobiv spilnij proekt yiyi vidnovlennya a arhitektori ta Georgij Ivanovich Navrockij rozrobili proekti inter yeriv Buli dodani chetvertij poverh dekorativnij parapet nad budivleyu ta vezheyu shodovoyi klitki balyustrada na balkonah Forma vikon bashti shodovoyi klitki z pryamokutnih bula zminena na arochnu V 1950 x rokah v budivli roztashovuvavsya Budinok tehniki vugilnikiv Cikavoyu detallyu v inter yerah budivli ye Dzerkalnij zal u nomu kapitalna stina sho vidokremlyuye zal vid koridoru cilkom prikrashena dzerkalami 1983 roku rishennyam oblasnoyi radi budivlyu bulo zarahovano do pam yatok istoriyi ta kulturi Ostannim chasom u budivli roztashovuyetsya Derzhvuglepromu Na budivli ye memorialna doshka yaka vstanovlena na vistupayuchij chastini erkera Na nij zobrazhenij relyefnij portret Ivana Ivanovicha Strelchenka yakij rozsovuye plasti ryadkiv tekstu Strelchenko Ivan Ivanovich Zasluzhenij shahtar URSR pochesnij gromadyanin Donecka pracyuvav v cij budivli v period z 1987 po 2003 r Primitki Arhiv originalu za 18 serpnya 2010 Procitovano 24 serpnya 2012 E O Gajvoronskij Rezultati analizu kompozicijno hudozhnogo rishennya arhitekturnih ob yektiv sho vidobrazhayut providne znachennya vugilnoyi promislovosti na teritoriyi Donbasu na prikladi m Donecka Visnik Donbaskoyi nacionalnoyi akademiyi budivnictva ta arhitekturi 2010 Vip 2010 2 84 S 112 ISSN 1814 3296 Ryad charivnih zmin Mefodij Martinov 7 02 2002 20 Stalino zminyuye oblichchya 34 39 21 27 serpnya 2008 roku str 38 Pershij palac pioneriv ta shkolyariv Ilyustrovana istoriya 2007 S 190 191 1000 prim ISBN 966 8242 55 6 Bibliografiya Ryad charivnih zmin Mefodij Martinov Zhittya Tizhden 7 02 2002 20PosilannyaKit u chobotyah na vulici Artema 7 bereznya 2014 u Wayback Machine Artema 60 u sestrinskih Vikiproyektah Portal Doneck Fajli u Vikishovishi