Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арвід Густав Гьогбом (швед. Arvid Gustaf Högbom; народився 11 січня 1857, Веннес, Вестерботтен; † 19 січня 1940) — шведський геолог, мінералог і географ. Був професором Упсальського університету.
 | |
| Громадянство | Швеція |
|---|---|
| Дата народження | 11 січня 1857[1] |
| Місце народження | Q10717398?[1] |
| Дата смерті | 19 січня 1940[1] (83 роки) |
| Місце смерті | Уппсала[d][1] |
| Місце поховання | d[2] |
| У шлюбі з | d[1] |
| Дитина | d[3] |
| Рід діяльності | мінералог, геолог, викладач університету |
| Сфера роботи | мінералогія[4] і геологія[4] |
| Працівник у | Університет Уппсала[1] |
| Заклад освіти | Університет Уппсала |
| Відомі учні | d |
| Член у | Шведська королівська академія наук, d, d і Прусська академія наук |
| Отримані відзнаки | d (1907) |
 Арвід Густав Гьогбом у Вікісховищі | |
Життєпис
Гьогбом навчався в Уппсалі, склавши кандидатський іспит у 1880 році, отримав ступінь ліценціата у 1884 році та докторський ступінь у 1885 році. Потім він працював там лектором, а з 1887 року професором. З 1891 року він викладав у Стокгольмському університеті з професорською посадою з 1895 року. Однак наступного року він повернувся на професорську посаду в Упсалі. У 1922 році вийшов на пенсію.
Гьогбом був геологом, який займався магматичною диференціацією, яку він вивчав у залізорудному районі Єлліваре на півночі Швеції. Його інтерпретація вапнякових порід як карбонатитів у районі Алне призвела до бурхливих суперечок у той час. Він також написав важливу роботу про тектоніку каледонід і розташування кромки льоду останнього льодовикового періоду. Відповідаючи на запитання Сванте Арреніуса, він розглянув підвищення температури в атмосфері внаслідок спалювання викопного палива, але був на думці, що вимірний ефект потепління від спалювання вугілля триватиме тисячі років і в іншому випадку сприймався б позитивно. Як географ він займався шведськими географічними назвами, формуванням долин льодовикового періоду та змінами висоти після льодовикового періоду та написав книгу про свою батьківщину Норрланд (1906).
З 1897 по 1922 рік він видавав Бюлетень Геологічного інституту Упсали. Він був одним з організаторів Міжнародного геологічного конгресу в Стокгольмі в 1910 році.
Він був почесним членом Геологічної асоціації і членом-кореспондентом Прусської академії наук з 1922 року. Він є тезкою гори Högbomfjellet у Сабіні-Ланд на Шпіцбергені. З 1972 року його ім'я носять скелясті відслонення Гьогбом у Котсленді Східної Антарктиди.
Примітки
- Franzén O. Arvid G Högbom — С. 664.
- Högbom, Arvid Gustaf
- Högbom, Ivar // Vem är Vem? Stockholm / за ред. P. Harnesk — Vem är Vem Bokförlag, 1945.
- Czech National Authority Database
Література
- Erik Jungner, Nachruf in Geologische Rundschau, 31 1940, 91–93
Інтернет-ресурси
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Arvid Gustaf Högbom |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arvid Gustav Gogbom shved Arvid Gustaf Hogbom narodivsya 11 sichnya 1857 Vennes Vesterbotten 19 sichnya 1940 shvedskij geolog mineralog i geograf Buv profesorom Upsalskogo universitetu GromadyanstvoShveciya Data narodzhennya11 sichnya 1857 1857 01 11 1 Misce narodzhennyaQ10717398 1 Data smerti19 sichnya 1940 1940 01 19 1 83 roki Misce smertiUppsala d 1 Misce pohovannyad 2 U shlyubi zd 1 Ditinad 3 Rid diyalnostimineralog geolog vikladach universitetu Sfera robotimineralogiya 4 i geologiya 4 Pracivnik uUniversitet Uppsala 1 Zaklad osvitiUniversitet Uppsala Vidomi uchnid Chlen uShvedska korolivska akademiya nauk d d i Prusska akademiya nauk Otrimani vidznakid 1907 Arvid Gustav Gogbom u VikishovishiZhittyepisGogbom navchavsya v Uppsali sklavshi kandidatskij ispit u 1880 roci otrimav stupin licenciata u 1884 roci ta doktorskij stupin u 1885 roci Potim vin pracyuvav tam lektorom a z 1887 roku profesorom Z 1891 roku vin vikladav u Stokgolmskomu universiteti z profesorskoyu posadoyu z 1895 roku Odnak nastupnogo roku vin povernuvsya na profesorsku posadu v Upsali U 1922 roci vijshov na pensiyu Gogbom buv geologom yakij zajmavsya magmatichnoyu diferenciaciyeyu yaku vin vivchav u zalizorudnomu rajoni Yellivare na pivnochi Shveciyi Jogo interpretaciya vapnyakovih porid yak karbonatitiv u rajoni Alne prizvela do burhlivih superechok u toj chas Vin takozh napisav vazhlivu robotu pro tektoniku kaledonid i roztashuvannya kromki lodu ostannogo lodovikovogo periodu Vidpovidayuchi na zapitannya Svante Arreniusa vin rozglyanuv pidvishennya temperaturi v atmosferi vnaslidok spalyuvannya vikopnogo paliva ale buv na dumci sho vimirnij efekt poteplinnya vid spalyuvannya vugillya trivatime tisyachi rokiv i v inshomu vipadku sprijmavsya b pozitivno Yak geograf vin zajmavsya shvedskimi geografichnimi nazvami formuvannyam dolin lodovikovogo periodu ta zminami visoti pislya lodovikovogo periodu ta napisav knigu pro svoyu batkivshinu Norrland 1906 Z 1897 po 1922 rik vin vidavav Byuleten Geologichnogo institutu Upsali Vin buv odnim z organizatoriv Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu v Stokgolmi v 1910 roci Vin buv pochesnim chlenom Geologichnoyi asociaciyi i chlenom korespondentom Prusskoyi akademiyi nauk z 1922 roku Vin ye tezkoyu gori Hogbomfjellet u Sabini Land na Shpicbergeni Z 1972 roku jogo im ya nosyat skelyasti vidslonennya Gogbom u Kotslendi Shidnoyi Antarktidi PrimitkiFranzen O Arvid G Hogbom S 664 d Track Q28047529 Hogbom Arvid Gustaf d Track Q26699962 Hogbom Ivar Vem ar Vem Stockholm za red P Harnesk Vem ar Vem Bokforlag 1945 d Track Q100889540d Track Q21586299d Track Q18242351d Track Q21586300 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaErik Jungner Nachruf in Geologische Rundschau 31 1940 91 93Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arvid Gustaf Hogbom