Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Гна́тович Аракішві́лі (23 лютого 1873, Владикавказ — 13 серпня 1953, Тбілісі) — радянський грузинський композитор, педагог, диригент, музично-громадський діяч, музикознавець-етнограф, академік АН Грузинської РСР (від 1950), археолог. Народний артист Грузинської РСР (1926). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1950).
| Аракішвілі Дмитро Гнатович | |
|---|---|
| груз. დიმიტრი ეგნატეს ძე არაყიშვილი | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 лютого (7 березня) 1873[1] |
| Місце народження | Владикавказ, Російська імперія[2] |
| Дата смерті | 13 серпня 1953[2][1][3] (80 років) |
| Місце смерті | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[2] |
| Поховання | Дідубійський пантеон |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | музикознавець, композитор, музичний педагог, музичний етнограф, кінокомпозитор |
| Членство | Спілка композиторів СРСР |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Створив опери «Шота Руставелі» (1914, нова ред. 1947), «Життя — радість» (1926), симфонії, близько 70 романсів на тексти російських і грузинських поетів.
Життєпис
У дитинстві познайомився з нотною грамотою, виступаючи в церковному хорі, елементарним знанням теорії музики опанував самоучкою.
У 1893, проживаючи в Катеринодарі, (нині Краснодар), опублікував перше твір-«Грузинський танець» для фортепіано.
У 1894 переїхав до Москви, де вступив до музично-драматичного училища Московського філармонічного товариства (закінчив у 1901). Учень О. Ільїнського (композиція) і В. Кеса (диригування). Згодом займався з О. Гречаніновим.
У 1901 здійснив поїздку по Грузії для вивчення і запису народної музичної творчості (в 1902, 1904 і 1908 повторно брав участь в музично-етнографічних експедиціях по Західній і Східній Грузії).
З 1902 по 1918 жив в Москві, працюючи викладачем співу в школах.
У 1906-07 викладав теорію музики в організованій за його участю Народній консерваторії, в 1908-11 - в Безкоштовних музичних класах, створених ним в Арбатському районі Москви. Паралельно займається в Московському археологічному інституті (закінчив у 1917 із золотою медаллю). Заснував журнал «Музика і життя» в 1908 році.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції переїжджає в Тифліс. У 1918-21 директор Філармонічного суспільства, викладач музичного училища.
У 1921 організовує другу консерваторію (після 1923 об'єдналася з Тифліською консерваторією).
З 1919 професор консерваторії (історія музики, теоретичні предмети, грузинська народна творчість), в 1926-29 директор консерваторії і декан композиторського факультету. Одночасно займався записом, вивченням і пропагуванням народної музики.
Творча спадщина
Написав першу грузинську оперу, поставлену на професійній сцені, - «Сказання про Шота Руставелі» (1919), оперу «Життя-радість» ( «Динара», 1927; обидві опери поставлені в Театрі опери та балету ім. Паліашвілі), музику до кінофільму «Щит Джургая»; 1 акт опери «Нестан» (нап. 1936); 3 симфонії (1 – 1932; II - з хором, 1942; III - «Батьківщина і перемога», з хором, 1951), поеми «Гімн Ормузду» (1911) і «Гімн нового Сходу» (1933); Анданте для квартету (1948); п'єси для фортепіано., в тому числі 7 кавказьких танців; понад 80 романсів, в т. ч. «Тихая звездная ночь», «Я жду тебя», «На холмах Грузии», «Не пой, красавица, при. мне», «В царство розы и вина», «Из Гафиза», «В деревню», «Новая аробная», «Встреча», «Прилети, моя касатка»; хори, в т. ч. грузинські пісні (видано 1940); запис і обр. понад 400 нар. пісень; книги «Короткий історичний огляд, грузинської музики» (1940), «Огляд народної пісні Східної Грузії» (1948) і ін статті, нариси та ін.
Нагороди
В історію радянської музичної культури А. увійшов як один з основоположників професійної грузинської музики (його опера «Сказання про Шота Руставелі» - перша грузинська опера, поставлена на тифліській сцені), як автор перших національних симфонічних творів великої форми, творець класичної грузинської романсної лірики, а також як видатний музичної вчений-фольклорист, який відкрив специфічні риси стилістики грузинської народної пісні. Великі його заслуги в області музично-просвітницької діяльності та сфері музично-педагогічної роботи. Заслуги А. отримали високу оцінку.
У 1929 році він був удостоєний почесного звання народного артиста Грузинської РСР. Нагороджений орденом «Знак пошани» (1937), 3-ма орденами Трудового Червоного Прапора (1946, 1947, 1953) і медалями СРСР. У 1950 став лауреатом Державної премії СРСР. За праці по збиранню і вивченню музичного фольклору Грузії (записав понад 400 пісень) удостоєний золотої та срібної медалей Товариства любителів природознавства, антропології та етнографіі при Московському університеті.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Аракишвили Димитрий Игнатьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
 | Це незавершена стаття про особу Грузії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про композитора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Gna tovich Arakishvi li 23 lyutogo 1873 Vladikavkaz 13 serpnya 1953 Tbilisi radyanskij gruzinskij kompozitor pedagog dirigent muzichno gromadskij diyach muzikoznavec etnograf akademik AN Gruzinskoyi RSR vid 1950 arheolog Narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1926 Laureat Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya 1950 Arakishvili Dmitro Gnatovichgruz დიმიტრი ეგნატეს ძე არაყიშვილიOsnovna informaciyaData narodzhennya23 lyutogo 7 bereznya 1873 1 Misce narodzhennyaVladikavkaz Rosijska imperiya 2 Data smerti13 serpnya 1953 1953 08 13 2 1 3 80 rokiv Misce smertiTbilisi Gruzinska RSR SRSR 2 PohovannyaDidubijskij panteonGromadyanstvoRosijska imperiya i SRSRProfesiyimuzikoznavec kompozitor muzichnij pedagog muzichnij etnograf kinokompozitorChlenstvoSpilka kompozitoriv SRSRNagorodinarodnij artist Gruzinskoyi RSR Fajli u Vikishovishi Stvoriv operi Shota Rustaveli 1914 nova red 1947 Zhittya radist 1926 simfoniyi blizko 70 romansiv na teksti rosijskih i gruzinskih poetiv ZhittyepisU ditinstvi poznajomivsya z notnoyu gramotoyu vistupayuchi v cerkovnomu hori elementarnim znannyam teoriyi muziki opanuvav samouchkoyu U 1893 prozhivayuchi v Katerinodari nini Krasnodar opublikuvav pershe tvir Gruzinskij tanec dlya fortepiano U 1894 pereyihav do Moskvi de vstupiv do muzichno dramatichnogo uchilisha Moskovskogo filarmonichnogo tovaristva zakinchiv u 1901 Uchen O Ilyinskogo kompoziciya i V Kesa diriguvannya Zgodom zajmavsya z O Grechaninovim U 1901 zdijsniv poyizdku po Gruziyi dlya vivchennya i zapisu narodnoyi muzichnoyi tvorchosti v 1902 1904 i 1908 povtorno brav uchast v muzichno etnografichnih ekspediciyah po Zahidnij i Shidnij Gruziyi Z 1902 po 1918 zhiv v Moskvi pracyuyuchi vikladachem spivu v shkolah U 1906 07 vikladav teoriyu muziki v organizovanij za jogo uchastyu Narodnij konservatoriyi v 1908 11 v Bezkoshtovnih muzichnih klasah stvorenih nim v Arbatskomu rajoni Moskvi Paralelno zajmayetsya v Moskovskomu arheologichnomu instituti zakinchiv u 1917 iz zolotoyu medallyu Zasnuvav zhurnal Muzika i zhittya v 1908 roci Pislya Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi pereyizhdzhaye v Tiflis U 1918 21 direktor Filarmonichnogo suspilstva vikladach muzichnogo uchilisha U 1921 organizovuye drugu konservatoriyu pislya 1923 ob yednalasya z Tifliskoyu konservatoriyeyu Z 1919 profesor konservatoriyi istoriya muziki teoretichni predmeti gruzinska narodna tvorchist v 1926 29 direktor konservatoriyi i dekan kompozitorskogo fakultetu Odnochasno zajmavsya zapisom vivchennyam i propaguvannyam narodnoyi muziki Tvorcha spadshinaNapisav pershu gruzinsku operu postavlenu na profesijnij sceni Skazannya pro Shota Rustaveli 1919 operu Zhittya radist Dinara 1927 obidvi operi postavleni v Teatri operi ta baletu im Paliashvili muziku do kinofilmu Shit Dzhurgaya 1 akt operi Nestan nap 1936 3 simfoniyi 1 1932 II z horom 1942 III Batkivshina i peremoga z horom 1951 poemi Gimn Ormuzdu 1911 i Gimn novogo Shodu 1933 Andante dlya kvartetu 1948 p yesi dlya fortepiano v tomu chisli 7 kavkazkih tanciv ponad 80 romansiv v t ch Tihaya zvezdnaya noch Ya zhdu tebya Na holmah Gruzii Ne poj krasavica pri mne V carstvo rozy i vina Iz Gafiza V derevnyu Novaya arobnaya Vstrecha Prileti moya kasatka hori v t ch gruzinski pisni vidano 1940 zapis i obr ponad 400 nar pisen knigi Korotkij istorichnij oglyad gruzinskoyi muziki 1940 Oglyad narodnoyi pisni Shidnoyi Gruziyi 1948 i in statti narisi ta in NagorodiV istoriyu radyanskoyi muzichnoyi kulturi A uvijshov yak odin z osnovopolozhnikiv profesijnoyi gruzinskoyi muziki jogo opera Skazannya pro Shota Rustaveli persha gruzinska opera postavlena na tifliskij sceni yak avtor pershih nacionalnih simfonichnih tvoriv velikoyi formi tvorec klasichnoyi gruzinskoyi romansnoyi liriki a takozh yak vidatnij muzichnoyi vchenij folklorist yakij vidkriv specifichni risi stilistiki gruzinskoyi narodnoyi pisni Veliki jogo zaslugi v oblasti muzichno prosvitnickoyi diyalnosti ta sferi muzichno pedagogichnoyi roboti Zaslugi A otrimali visoku ocinku U 1929 roci vin buv udostoyenij pochesnogo zvannya narodnogo artista Gruzinskoyi RSR Nagorodzhenij ordenom Znak poshani 1937 3 ma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1946 1947 1953 i medalyami SRSR U 1950 stav laureatom Derzhavnoyi premiyi SRSR Za praci po zbirannyu i vivchennyu muzichnogo folkloru Gruziyi zapisav ponad 400 pisen udostoyenij zolotoyi ta sribnoyi medalej Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografii pri Moskovskomu universiteti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arakishvili Dimitrij Ignatevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ce nezavershena stattya pro osobu Gruziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro kompozitora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi