Аніція Юліана (лат. Anicia Iuliana; нар. між 460 та 462 — пом. між 527 та 530) — матрона часів падіння Римської імперії.
Аніція Юліана | |
---|---|
лат. Anicia Iuliana | |
Народилася | 462 або 463 Константинополь |
Померла | 527 або 528 Константинополь |
Країна | Візантійська імперія Стародавній Рим |
Діяльність | римська матрона |
Конфесія | християнство |
Рід | |
Батько | Аніцій Олібрій |
Мати | Плацидія |
У шлюбі з | Ареобінд Дагалайф |
Діти | |
|
Життєпис
Походила з імператорської родини. Донька Аніція Олібрія, імператора, та Плацидії, доньки імператора Валентиніана III. У 472 році втратила батька. У 478 році переїздить з матір'ю до Константинополя. У 479 році планувалося одружити Аніцію з королем остготів Теодоріхом, проте вона вийшла заміж за впливового військовика Ареобінда Дагалайфа. Від нього мала сина. Отримала титули патриція та найблагородніша. Мала імператорські амбіції.
Листувалася з папою римським Симахом, відносини з яким імператорського дому мали негативний характер. Вона перебувала в опозиції до імператорської релігійної політики Анастасія I з підтримки монофізитства. Її підтримувала значна частина населення Константинополя. Авторитет Аніції Юліани дозволяв їй демонстративно відмовлятися від спілкування з константинопольським патріархом Македонієм II. Надалі підтримувала контакти з папою римським Горміздом з приводу допомоги папським легатам в Константинополі та сприяла припиненню акакіанської схизми — конфлікту між константинопольською церквою і папством.
У 512 році втратила чоловіка під час заворушень у Константинополі, коли Ареобінда планувалося оголосити імператором.
Була покровителькою мистецтва та науки (меценатка створення рукопису, що дістав назву Кодекс Аніції Юліани), власним коштом звела численні громадські та церковні будівлі. Особливо відомою є церква Святого Полієвкта, яка до спорудження Собору Святої Софії була найбільшою спорудою у Константинополі.
Родина
Чоловік — Ареобінд Дагалайф, консул 506 року.
Діти:
- , консул 491 року, чоловік Ірини, доньки імператора Анастасія I.
Джерела
- Carmelo Cappizzi: Anicia Giuliana (462 ca. — 530 ca.). Ricerche sulla sua famiglia e la sua vita. In: Rivista di studi bizantini e neoellenici. NS 5, 1968, ISSN 0557-1367, стор. 191—226.
- G.W. Bowersock, Oleg Grabar, Late Antiquity: A Guide to the Postclassical World (Harvard University Press, 1999), стор. 300—301
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aniciya Yuliana lat Anicia Iuliana nar mizh 460 ta 462 pom mizh 527 ta 530 matrona chasiv padinnya Rimskoyi imperiyi Aniciya Yulianalat Anicia IulianaNarodilasya462 abo 463 KonstantinopolPomerla527 abo 528 KonstantinopolKrayina Vizantijska imperiya Starodavnij RimDiyalnistrimska matronaKonfesiyahristiyanstvoRidBatkoAnicij OlibrijMatiPlacidiyaU shlyubi zAreobind DagalajfDiti Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z imperatorskoyi rodini Donka Aniciya Olibriya imperatora ta Placidiyi donki imperatora Valentiniana III U 472 roci vtratila batka U 478 roci pereyizdit z matir yu do Konstantinopolya U 479 roci planuvalosya odruzhiti Aniciyu z korolem ostgotiv Teodorihom prote vona vijshla zamizh za vplivovogo vijskovika Areobinda Dagalajfa Vid nogo mala sina Otrimala tituli patriciya ta najblagorodnisha Mala imperatorski ambiciyi Listuvalasya z papoyu rimskim Simahom vidnosini z yakim imperatorskogo domu mali negativnij harakter Vona perebuvala v opoziciyi do imperatorskoyi religijnoyi politiki Anastasiya I z pidtrimki monofizitstva Yiyi pidtrimuvala znachna chastina naselennya Konstantinopolya Avtoritet Aniciyi Yuliani dozvolyav yij demonstrativno vidmovlyatisya vid spilkuvannya z konstantinopolskim patriarhom Makedoniyem II Nadali pidtrimuvala kontakti z papoyu rimskim Gormizdom z privodu dopomogi papskim legatam v Konstantinopoli ta spriyala pripinennyu akakianskoyi shizmi konfliktu mizh konstantinopolskoyu cerkvoyu i papstvom U 512 roci vtratila cholovika pid chas zavorushen u Konstantinopoli koli Areobinda planuvalosya ogolositi imperatorom Bula pokrovitelkoyu mistectva ta nauki mecenatka stvorennya rukopisu sho distav nazvu Kodeks Aniciyi Yuliani vlasnim koshtom zvela chislenni gromadski ta cerkovni budivli Osoblivo vidomoyu ye cerkva Svyatogo Poliyevkta yaka do sporudzhennya Soboru Svyatoyi Sofiyi bula najbilshoyu sporudoyu u Konstantinopoli RodinaCholovik Areobind Dagalajf konsul 506 roku Diti konsul 491 roku cholovik Irini donki imperatora Anastasiya I DzherelaCarmelo Cappizzi Anicia Giuliana 462 ca 530 ca Ricerche sulla sua famiglia e la sua vita In Rivista di studi bizantini e neoellenici NS 5 1968 ISSN 0557 1367 stor 191 226 G W Bowersock Oleg Grabar Late Antiquity A Guide to the Postclassical World Harvard University Press 1999 stor 300 301