Антон Ніколов Дончев | ||||
---|---|---|---|---|
Антон Николов Дончев | ||||
Ім'я при народженні | болг. Антон Николов Дончев | |||
Народився | 14 вересня 1930 Бургас | |||
Помер | 20 жовтня 2022 (92 роки) d, Софія[1] | |||
Громадянство | Болгарія | |||
Національність | Болгарин | |||
Діяльність | письменник, політик, сценарист | |||
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського | |||
Мова творів | Болгарська | |||
Magnum opus | d | |||
Членство | Болгарська академія наук і d | |||
Нагороди | ||||
Сайт: antondonchev.com | ||||
| ||||
Антон Дончев у Вікісховищі | ||||
Антон Ніколов Дончев (болг. Антон Николов Дончев, 14 вересня 1930, Бургас — 20 жовтня 2022, Софія) — болгарський письменник і громадсько-політичний діяч.
Біографія
Народився у м. Бургасі 14 вересня 1930 року. Закінчив у 1948 році гімназію у та у 1953 році — юридичний факультет Софійського університету. Відмовився від престижної посади судді у Великому Тирнові й зайнявся літературною творчістю.
1999 року за увесь свій набуток Дончев одержав премію «Балканіка». З 2003 року — член Болгарської Академії Наук. Наприкінці 2004 року ректор Софійського університету вручив йому Велику нагороду за літературу і почесний знак синьої стрічки.
Став широковідомим завдяки своєму роману (видано 1964 року, український переклад О. Кеткова, 1987 р.). За фінансової допомоги режиму Тодора Живкова цей твір перекладали й видавали за кордоном. Сучасні джерела вказують, що роман фактично був соціальним замовленням тогочасної системи як частина пропагандистської кампанії на користь болгаризації місцевих турків і ромів у 1960-х роках. Втім, художня цінність «Часу вибору» беззаперечна й донині. Роман є картиною історичних подій — боротьби болгарського народу за свою ідентичність, насамперед — за віру. Це підтвердила, зокрема, номінація роману на премію фундації Дж. та І. Стоунів (США) як найкращого історичного роману. Його екранізував режисер Людмил Стайков у 1987 році.
Основні твори (романи та кіносценарії) Дончева
- «Пробудження» (1956)(к)
- «Сказання про часи Самуїла» (1961)(р)
- «Калоян» (1963)(к)
- «Час вибору» (1964) (р)
- «Зграя вовків» (1972)(к)
- «Згори, щоби світити» (1976)(к)
- «Повернення до Рима» (1977)(к)
- «На другому боці дзеркала» (1977)(к)
- «Мільйони Привалова» (1983)(к)
- «Сказання про хана Аспаруха, князя Слава і жерця Тереса» (1968—1992)(р)
- «Дев'ять облич людини» (1989)(р)
- «Дивний лицар над священною книгою» (1998)(р)
- «Три життя Кракра»(2007)(р)
Посилання
- Офіційний сайт Антона Дончева [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- https://btvradio.bg/ot-efira/na-92-godini-pochina-akad-anton-donchev.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Anton Nikolov DonchevAnton Nikolov DonchevIm ya pri narodzhennibolg Anton Nikolov DonchevNarodivsya14 veresnya 1930 1930 09 14 BurgasPomer20 zhovtnya 2022 2022 10 20 92 roki d Sofiya 1 Gromadyanstvo BolgariyaNacionalnistBolgarinDiyalnistpismennik politik scenaristAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoMova tvorivBolgarskaMagnum opusdChlenstvoBolgarska akademiya nauk i dNagorodiQ12282142 dSajt antondonchev com Anton Donchev u Vikishovishi Anton Nikolov Donchev bolg Anton Nikolov Donchev 14 veresnya 1930 Burgas 20 zhovtnya 2022 Sofiya bolgarskij pismennik i gromadsko politichnij diyach BiografiyaNarodivsya u m Burgasi 14 veresnya 1930 roku Zakinchiv u 1948 roci gimnaziyu u ta u 1953 roci yuridichnij fakultet Sofijskogo universitetu Vidmovivsya vid prestizhnoyi posadi suddi u Velikomu Tirnovi j zajnyavsya literaturnoyu tvorchistyu 1999 roku za uves svij nabutok Donchev oderzhav premiyu Balkanika Z 2003 roku chlen Bolgarskoyi Akademiyi Nauk Naprikinci 2004 roku rektor Sofijskogo universitetu vruchiv jomu Veliku nagorodu za literaturu i pochesnij znak sinoyi strichki Stav shirokovidomim zavdyaki svoyemu romanu vidano 1964 roku ukrayinskij pereklad O Ketkova 1987 r Za finansovoyi dopomogi rezhimu Todora Zhivkova cej tvir perekladali j vidavali za kordonom Suchasni dzherela vkazuyut sho roman faktichno buv socialnim zamovlennyam togochasnoyi sistemi yak chastina propagandistskoyi kampaniyi na korist bolgarizaciyi miscevih turkiv i romiv u 1960 h rokah Vtim hudozhnya cinnist Chasu viboru bezzaperechna j donini Roman ye kartinoyu istorichnih podij borotbi bolgarskogo narodu za svoyu identichnist nasampered za viru Ce pidtverdila zokrema nominaciya romanu na premiyu fundaciyi Dzh ta I Stouniv SShA yak najkrashogo istorichnogo romanu Jogo ekranizuvav rezhiser Lyudmil Stajkov u 1987 roci Osnovni tvori romani ta kinoscenariyi Doncheva Probudzhennya 1956 k Skazannya pro chasi Samuyila 1961 r Kaloyan 1963 k Chas viboru 1964 r Zgraya vovkiv 1972 k Zgori shobi svititi 1976 k Povernennya do Rima 1977 k Na drugomu boci dzerkala 1977 k Miljoni Privalova 1983 k Skazannya pro hana Asparuha knyazya Slava i zhercya Teresa 1968 1992 r Dev yat oblich lyudini 1989 r Divnij licar nad svyashennoyu knigoyu 1998 r Tri zhittya Krakra 2007 r PosilannyaOficijnij sajt Antona Doncheva 7 listopada 2016 u Wayback Machine Primitkihttps btvradio bg ot efira na 92 godini pochina akad anton donchev html