Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анрі Фредерік Амієль фр Henri Frédéric Amiel нар 27 вересня 1821 Женева Швейцарія пом 11 травня 1881 там само швейцарськ

Анрі-Фредерік Амієль

Анрі-Фредерік Амієль

Анрі Фредерік Амієль (фр. Henri Frédéric Amiel, нар. 27 вересня 1821, Женева, Швейцарія — пом. 11 травня 1881, там само) — швейцарський філософ, поет та критик.

Анрі Фредерік Амієль
фр. Henri Frédéric Amiel
image
Фотографічний портрет Жана-Франсуа Артюса.
Народився27 вересня 1821(1821-09-27)
Женева, Швейцарія
Помер11 травня 1881(1881-05-11) (59 років)
Женева, Швейцарія
Похованняd
КраїнаШвейцарія[1]
Діяльністьфілософ, поет
Alma materЖеневський університет[2] і Університет Фрідріха-Вільгельма[d][2]
Знання мовфранцузька[3][4] і стандартизована німецька[2]
ЗакладЖеневський університет
НапрямокНімецька класична філософія
Конфесіякальвінізм[2]
Автографimage

Життєпис

Анрі був першою дитиною торговця Анрі Амієля та його дружини Кароліни Брандт. На його дитинство вплинули дві сімейні трагедії: смерть матері (від туберкульозу) та самогубство батька. На той час Анрі-Фредеріку було тринадцять, тому разом з молодшими сестрами Фанні та Лор, його взяли на виховання дядько Фредерік Амієль та тітка Фаншет, які вже мали своїх п'ятьох дітей.

У них Амієль мешкав сім років. Після початку навчання у рідному місті він подорожував до Швейцарії, Італії, Франції та Бельгії. У Німеччині він 9 місяців мешкав у Гейдельберзі. Потім, з 1844 до 1848, вивчав філософію (у Шеллінга), психологію (у Фрідріха Едуарда Бенеке), філологію та теологію в Берліні.

У 1849 році він повернувся до Женеви і став професором естетики та французької літератури в Женевському університеті завдяки своєму дослідженню «Du Mouvement littéraire dans la Suisse romande et de son futur» (укр. «Про літературний рух у франкомовній Швейцарії та його майбутнє»). З 1854 року аж до своєї смерті він завідував кафедрою філософії.

Амієль опублікував кілька томів віршів, історичних, філологічних досліджень та філософських есе під впливом німецької ідеалістичної філософії. Найпопулярнішим його твором за все життя стала патріотично-мілітаристська пісня «Бубай, барабани!» (1857).

Теорії Амієля були за своєю природою езотеричними. Вони збереглися в його праці відомій як «Journal Intime» («Інтимний щоденник»). Амієль писав про здатність окремої людини до трансформаційних змін, а також про людський зв'язок із божественним. Він стверджував, що єдиним справжнім предметом дослідження є спосіб, у який людський розум може метаморфізуватися та приймати різні форми. Поет відстоював необхідність досягнення внутрішньої гармонії з собою, і зазначав, що це відбувається через відносини людини з божественним.

«Journal Intime» Амієль розпочав писати в 1847 році і продовжував роботу над цією працею до смерті. Вперше його робота була частково опублікувана як «Fragments d'un journal intime» в 1884 році, а згодом з'явилися її розширені видання в 1939, 1948 роках. Англійською її переклала британська письменниця Мері Августа Уорд за пропозицією академіка Марка Паттісона.

Незважаючи на невелику кількість праць, «Журнал Амієля» здобув симпатію, якої автор не зміг отримати за своє життя. Окрім цієї праці, він написав кілька томів поезій та створив дослідження про Еразма, мадам де Сталь та інших письменників. Збереглося листування поета з його музою Луїзою Вайдер, яке вперше опублікували в 2004 році.

Помер 11 травня 1881 року у Женеві.

Праці

  • Essais, critiques— Нариси, огляди (1931)
  • Lettres de jeunesse— Юнацькі листи (1904)
  • Philine— Філіна (1927)
  • Amiel's Journal: The Journal Intime of Henri-Frédéric Amiel — Журнал Амієля: Інтимний щоденник (1885)
  • Fragments d'un journal intime— Фрагменти інтимного щоденника (1884).
  • Jour à jour— День у день (1880)
  • Jean-Jacques Rousseau jugé par les Genevois d'aujourd'hui — Жителі Женеви судять Жана-Жака Руссо (1879)
  • L'Enseignement supérieur à Genève depuis la fondation de l'Académie depuis le 5 juin 1559— Вища освіту в Женеві з початку заснування академії з моменту заснування (1878)
  • Les Étrangères— Чужі (1876)
  • Charles le Téméraire— Карл Сміливий (1876)
  • L'Escalade de MDCII— Ескалація MDCII (1875)
  • La Part du rêve— Частина мрії (1863)
  • La Cloche— Дзвін (1860)
  • Il penseroso — Він так думає (1858)
  • Grains de mil — Зерна проса (1854)
  • Du mouvement littéraire dans la Suisse romane et de son avenir— Про літературний рух у римській Швейцарії та його майбутнє (1849)
  • Berlin au printemps de l'année 1848 — Берлін навесні (1849)

Примітки

  1. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  2. https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/016053/2001-07-09/
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 77. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  5. https://www.de-plume-en-plume.fr/membre/9062
  6. http://www.amiel.org/vie/notices%20biographiques/gagne01.html
  7. https://opensiuc.lib.siu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=3562&context=ocj
  8. https://internetpoem.com/henri-frederic-amiel/biography/

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anri Frederik Amiyel fr Henri Frederic Amiel nar 27 veresnya 1821 Zheneva Shvejcariya pom 11 travnya 1881 tam samo shvejcarskij filosof poet ta kritik Anri Frederik Amiyelfr Henri Frederic AmielFotografichnij portret Zhana Fransua Artyusa Narodivsya27 veresnya 1821 1821 09 27 Zheneva ShvejcariyaPomer11 travnya 1881 1881 05 11 59 rokiv Zheneva ShvejcariyaPohovannyadKrayinaShvejcariya 1 Diyalnistfilosof poetAlma materZhenevskij universitet 2 i Universitet Fridriha Vilgelma d 2 Znannya movfrancuzka 3 4 i standartizovana nimecka 2 ZakladZhenevskij universitetNapryamokNimecka klasichna filosofiyaKonfesiyakalvinizm 2 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAnri buv pershoyu ditinoyu torgovcya Anri Amiyelya ta jogo druzhini Karolini Brandt Na jogo ditinstvo vplinuli dvi simejni tragediyi smert materi vid tuberkulozu ta samogubstvo batka Na toj chas Anri Frederiku bulo trinadcyat tomu razom z molodshimi sestrami Fanni ta Lor jogo vzyali na vihovannya dyadko Frederik Amiyel ta titka Fanshet yaki vzhe mali svoyih p yatoh ditej U nih Amiyel meshkav sim rokiv Pislya pochatku navchannya u ridnomu misti vin podorozhuvav do Shvejcariyi Italiyi Franciyi ta Belgiyi U Nimechchini vin 9 misyaciv meshkav u Gejdelberzi Potim z 1844 do 1848 vivchav filosofiyu u Shellinga psihologiyu u Fridriha Eduarda Beneke filologiyu ta teologiyu v Berlini U 1849 roci vin povernuvsya do Zhenevi i stav profesorom estetiki ta francuzkoyi literaturi v Zhenevskomu universiteti zavdyaki svoyemu doslidzhennyu Du Mouvement litteraire dans la Suisse romande et de son futur ukr Pro literaturnij ruh u frankomovnij Shvejcariyi ta jogo majbutnye Z 1854 roku azh do svoyeyi smerti vin zaviduvav kafedroyu filosofiyi Amiyel opublikuvav kilka tomiv virshiv istorichnih filologichnih doslidzhen ta filosofskih ese pid vplivom nimeckoyi idealistichnoyi filosofiyi Najpopulyarnishim jogo tvorom za vse zhittya stala patriotichno militaristska pisnya Bubaj barabani 1857 Teoriyi Amiyelya buli za svoyeyu prirodoyu ezoterichnimi Voni zbereglisya v jogo praci vidomij yak Journal Intime Intimnij shodennik Amiyel pisav pro zdatnist okremoyi lyudini do transformacijnih zmin a takozh pro lyudskij zv yazok iz bozhestvennim Vin stverdzhuvav sho yedinim spravzhnim predmetom doslidzhennya ye sposib u yakij lyudskij rozum mozhe metamorfizuvatisya ta prijmati rizni formi Poet vidstoyuvav neobhidnist dosyagnennya vnutrishnoyi garmoniyi z soboyu i zaznachav sho ce vidbuvayetsya cherez vidnosini lyudini z bozhestvennim Journal Intime Amiyel rozpochav pisati v 1847 roci i prodovzhuvav robotu nad ciyeyu praceyu do smerti Vpershe jogo robota bula chastkovo opublikuvana yak Fragments d un journal intime v 1884 roci a zgodom z yavilisya yiyi rozshireni vidannya v 1939 1948 rokah Anglijskoyu yiyi pereklala britanska pismennicya Meri Avgusta Uord za propoziciyeyu akademika Marka Pattisona Nezvazhayuchi na neveliku kilkist prac Zhurnal Amiyelya zdobuv simpatiyu yakoyi avtor ne zmig otrimati za svoye zhittya Okrim ciyeyi praci vin napisav kilka tomiv poezij ta stvoriv doslidzhennya pro Erazma madam de Stal ta inshih pismennikiv Zbereglosya listuvannya poeta z jogo muzoyu Luyizoyu Vajder yake vpershe opublikuvali v 2004 roci Pomer 11 travnya 1881 roku u Zhenevi PraciEssais critiques Narisi oglyadi 1931 Lettres de jeunesse Yunacki listi 1904 Philine Filina 1927 Amiel s Journal The Journal Intime of Henri Frederic Amiel Zhurnal Amiyelya Intimnij shodennik 1885 Fragments d un journal intime Fragmenti intimnogo shodennika 1884 Jour a jour Den u den 1880 Jean Jacques Rousseau juge par les Genevois d aujourd hui Zhiteli Zhenevi sudyat Zhana Zhaka Russo 1879 L Enseignement superieur a Geneve depuis la fondation de l Academie depuis le 5 juin 1559 Visha osvitu v Zhenevi z pochatku zasnuvannya akademiyi z momentu zasnuvannya 1878 Les Etrangeres Chuzhi 1876 Charles le Temeraire Karl Smilivij 1876 L Escalade de MDCII Eskalaciya MDCII 1875 La Part du reve Chastina mriyi 1863 La Cloche Dzvin 1860 Il penseroso Vin tak dumaye 1858 Grains de mil Zerna prosa 1854 Du mouvement litteraire dans la Suisse romane et de son avenir Pro literaturnij ruh u rimskij Shvejcariyi ta jogo majbutnye 1849 Berlin au printemps de l annee 1848 Berlin navesni 1849 PrimitkiLIBRIS 2018 d Track Q1798125 https hls dhs dss ch de articles 016053 2001 07 09 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 77 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 https www de plume en plume fr membre 9062 http www amiel org vie notices 20biographiques gagne01 html https opensiuc lib siu edu cgi viewcontent cgi article 3562 amp context ocj https internetpoem com henri frederic amiel biography PosilannyaTvori Anri Frederik Amiyel u proyekti Gutenberg Tvori ta informaciya pro Anri Frederik Amiyel u Internet arhivi

Дата публікації:
Топ