Андижа́нський ро́зстріл 13-14 тра́вня 2005 ро́ку — карально-репресивна операція формувань Служби національної безпеки Республіки Узбекистан, поліцейських частин та Збройних Сил проти мирних демонстрантів мешканців міста Андижан (Андижанський велаят, Республіка Узбекистан) та силові дії урядових структур проти озброєних угруповань, що захопили .
Передісторія
Республіка Узбекистан є однією з найбідніших держав Центральної Азії та пострадянського простору. За даними Індексу економічної свободи, ВВП на душу населення в країні складає $1007. Рівень безробіття досягає 20 %.
Основною галуззю сільського господарства Узбекистану є вирощування бавовни, що складає 45 % експорту республіки. У процесі її збирання в примусовому порядку задіюються працівники бюджетної сфери, медичні працівники, студенти та школярі.
Одним з найбідніших і найгустонаселеніших регіонів Узбекистану є Ферганська долина в якій розташовується Андижанський велаят.
Приводом до початку протестів став арешт 23 місцевих підприємців, звинувачених у зв'язках із забороненим релігійно-політичним рухом «Акрамія», заснування якого приписують проповіднику Акраму Юлдошеву. У своїй дванадцятисторінковій брошурі «Шлях до віри» Акрам Юлдошев виклав своє бачення життя правовірного мусульманина. Серед іншого, він писав як слід вести підприємницьку діяльність, створювати громадські центри та втілювати гуманітарні та соціальні проекти на благо всього суспільства. Викладене в брошурі вважалось моделлю для нового покоління підприємців у Андижані. Багато молодих освічених людей почали відкривати фірми та успішно працювати на основі написаного ним. Цим вони заслужили похвалу у Президента Республіки Іслама Карімова, що назвав їх «справжніми синами», «зірками» та «гордістю Узбекистану» і нагороджував їх за це різноманітними способами.
Ув'язнені 23 підприємці користувались популярністю серед місцевої громадськості. За деякими даними, вони створили багато робочих місць і проявляли турботу про своїх працівників. Один з цих підприємців розповів експертам Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), що забезпечував своїх співробітників безкоштовною формою, одягом та харчуванням. Багато з них проводили велику соціальну роботу, займались доброчинністю, робили грошові пожертви на потреби шкіл, сирітських притулків та малозабезпечених сімей свого району.
У різний час у червні-липні 2004 р. ці підприємці були арештовані. Ним були висунуті обвинувачення за Статтями 159 («замах на конституційний лад»), 242/1 («організація злочинної змови»), 244/4 а. б. та 244/2 («фінангсування злочинного угруповання» та «створення злочинного угруповання») Кримінального кодексу Узбекистану.
До суду що розпочався 10 лютого 2005 р., обвинувачені провели в ув 'язненні від семи до восьми місяців.
Двоє з опитаних розповіли співробітникам БДІПЛ, що під час перебування в ізоляторі тимчасового утримання вони зазнавали жорстокого поводження, погроз та /або катувань. Доки підприємці перебували в ув'язненні, податкова інспекція ретельно вивчала всі аспекти їх господарської діяльності. Багатьох співробітників, друзів та родичів викликали на допити і, як повідомляли, в кінцевому підсумку були змушені підписати обвинувальні покази проти всіх 23 обвинувачених. В ході судового засідання було заслухано виступи понад ста свідків, з яких багато заявили в залі суду, що дали обвинувальні покази проти підсудних з примусу.
Ще одна група підприємців з 13 людей була заарештована 24 січня. Їх також пов 'язували з «Акрамією», інкримінуючи ті ж правопорушення, що й першій групі з 23 підприємців.
Початок протестів
Напруга в Андижані зростала протягом усієї весни. 10 травня 2005 р. близько ста людей вийшли на вулиці Андижана на знак протесту проти затримання підприємців. Наступного дня, під час останнього судового засідання, біля будівлі суду зібрались від 2 до 4 тисяч людей. Протестувальникам оголосили, що багато обвинувачень, висунутих проти підсудних знято і всі 23 підприємці вийдуть на волю. Однак після обіду виявилось що оголошення вироку відкладається, що викликало роздратування і гнів у тих хто зібрався. Деякі з протестувальників запропонували звернутись з колективним листом на ім 'я Президента Іслама Карімова і до 24 неурядових правозахисних організацій, заявляючи, що, якщо вони не будуть звільнені, вони організують акцію протесту.
12 травня були заарештовані декілька чоловіків з родичів 23 підприємців. Причини арешту невідомі.
Захоплення в'язниці
Вранці 13 травня група невідомих 35 осіб захопила будівлю андижанської в'язниці, звільнивши з камер усіх ув'язнених в тому числі підсудних підприємців. Охоронців в'язниці було перебито. Через звільнених ув'язнених озброєні особи повідомили про запланований мітинг на 13 травня площі Бабура.
Мітинг на площі Бабура
Вранці андижанці дізнались про мітинг. Деякі дізнались про нього від знайомих і сусідів, інші — від водіїв таксі. Треті, йдучи на роботу, помітили що щось відбувається і вирішили приєднатись до натовпу на площі, а не йти на свої робочі місця. На площі перед пам 'ятником Бабуру було встановлено мікрофони і кожен з присутніх міг піднятись й висловитись щодо своїх проблем. Виступаючі говорили про безробіття, злидні, корупцію місцевих чиновників, про несправедливість пов'язану з нещодавніми арештами та судовими процесами.
Учасники демонстрації хотіли негайного звільнення підприємців і закликали ООН, ОБСЄ, а також Росію та США виступити посередниками у конфлікті між людьми та владою. Також люди очікували приїзду в Андижан Президента республіки Іслама Карімова, щоб той їх вислухав і допоміг вирішити проблеми.
Група озброєних осіб захопила будівлю і взяла в заручники 20 осіб (серед них були прокурор області та голова обласної податкової інспекції). Заручників утримували в будівлі хокіміяту до вечора, коли натовп покинув площу (взявши заручників з собою).
Особи, що захопили адміністрацію намагались розпочати переговори з владою і зокрема з міністром внутрішніх справ Узбекистану .
Працівники правохоронних органів ще з ранку оточили в'їзд на площу однак пропускали піших.
Перші постріли
Перші постріли в натовп на площі з боку правоохоронних органів були здійснені ще вранці. Далі, згідно свідчень працівники служби безпеки неодноразово відкривали вогонь по беззбройним, внаслідок було вбито і поранено велику кількість людей.
Вогонь вівся з декількох транспортних засобів УАЗів, БТРів, вантажівок марки «ЗІЛ», що під'їзджали до площі в різний час і з різних боків. Згідно свідчень у натовпі було вбито чи поранено не менше сотні людей. Відбулась, як мінімум одна перестрілка між озброєними людьми, що захопили будівлю хокіміяту та співробітників сил безпеки.
Розстріл демонстрації
Обстріл у Андижані
Близько сімнадцятої-вісімнадцятої години сили безпеки перейшли в наступ з декількох боків. В цей час на площі перебувало 10-15 тисяч протестувальників, що продовжували очікувати приїзду президента. Натовп кинувся тікати проспектом Чолпона, в єдиному напрямку звідки в той час не вівся вогонь. Натовп рухався двома групами: передова 300-400 людей, переважно чоловіки, але серед них були жінки та діти. Попереду виставили заручників, друга група складалась з чоловіків жінок та дітей, яких розташували в середині натовпу. У перших рядах цієї групи також вели заручників.
Рухаючись проспектом Чолпона приблизно через 500 метрів перша група побачила, що вулицю перегородили автобуси. Працівники служби безпеки вели з-за автобусів вогонь на ураження. Багато людей було вбито і поранено, разом із заручниками. Раптово обстріл припинився і натовп, розчистивши прохід, рушив далі.
Підходячи до перехрестя проспекту та вулиці Байнал-Мінал натовп потрапив під перехресний обстріл з боку другої барикади напроти школи №15, де стояли один чи два БТРи, а також загорожа з мішків з піском, де розташувались працівники озброєні автоматами. З дахів будинків уздовж проспекту Чолпона по натовпу вівся вогонь. Коли він припинився вони встали іпродовжували йти. Це повторювалось як мінімум чотири рази. Згідно свідчень люди в натовпі махали шматками білої тканини, можливо обривками одежі і просили не стріляти в них. Саме тут було найбільше жертв.
Натовп чисельністю від 1000 до 1500 людей звернув на вулицю Байнал-Мінал і рухався далі провулками. Деякі відходили в різних напрямках, а ті що лишились — до кордону з Киргизстаном.
Розстріл біженців у селі Тешик-Таш
Натовп продовжував рухатись протягом 10 годин і близько третьої-четвертої години досяг села (Уйчинський район, Нанманганської області) близько тридцяти кілометрів від Андижану. за свідченням біженців у селі місцевий житель згодився показати людям безпечний перехід через кордон. На одній з вулиць села було знов відкрито вогонь по людях, що вівся працівниками сил безпеки кількістю 10-15 людей, що супроводжувалась БТРом. Число вбитих і поранених склало, згідно свідків 8-12 людей (серед загиблих був і провідник). Люди роззосередились і зібрались вже на іншій вулиці Тешик-Таша.
Перетин кордону з Киргизстаном
Було вирішено перетнути кордон по мосту через річку Карадарья. Рухаючись через міст, люди розмахували шматками білої тканини. На протилежному боці їх зустріли киргизські прикордонники, що перевіривши всіх на наявність зброї, пропустили. Таким чином, на киргизьку територію прибуло близько 500 людей.
Біженці розташувались у наметовому містечку біля міста Карасу. Киргизські чиновники, що прибули до табору, умовляли втікачів повернутись до Узбекистану, однак ті відмовились. Понад 460 осіб отримали рішенням ООН статус політичних біженців і право на політичний притулок у третій країні, якою стала Румунія.
Кількість загиблих
За офіційними даними узбецької влади загинуло 187 людей, але відразу після розстрілу протестувальників почала надходити інформація про масові поховання довкола Андижану. Деякі очевидці заявляють про випадки, коли в одній могилі ховали по троє людей, щоб приховати кількість загиблих. отримала повідомлення про вантажні літаки, які прибули в Андижан для перевезення тіл загиблих до інших регіонів Узбекистану, щоб приховати їх по всій країні. Точний підрахунок жертв так і не був зроблений.
Судові процеси над учасниками протестів
Незважаючи на те, що узбецька влада неодноразово заявляла, що переслідує лише терористів і закликала мирних жителів повернутись на батьківщину, мали місце неодноразові випадки, коли біженців, що повернулись, засуджували на великі терміни ув'язнення.
Суд проходив у декілька етапів з 20 вересня до 12 грудня 2005 р. Представники дипломатичного корпусу та міжнародних організацій, включаючи ООН, ОБСЄ, БДІПЛ, УВКБ ООН та ШОС, спостерігали за судовим процесом та мали свій доступ до зали суду. Всього за участь у мітингу та збройному заколоті було засуджено 121 особу. Засуджені в основному отримали від 14 до 20 років ув'язнення, обвинувачені за статтями зумисне вбивство за обтяжуючих обставин, замах на конституційний лад Республіки Узбекистан, тероризм та інше.
Реакція міжнародної спільноти
США та інші країни Заходу відразу ж зажадали незалежного розслідування подій в Андижані і звинуватили узбецьку владу у «нерозбірливому застосуванні сили» при придушенні збройного заколоту. Офіційні особи Узбекистану назвали це втручанням у внутрішні справи країни. Євросоюз і Конгрес США ввели санкції проти Узбекистану. Однак у жовтні 2009 р ембарго та інші обмеження були зняті.
23 листопада 2005 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, яка засуджує Узбекистан за його відмову розглядати події в Андижані інакше, ніж внутрішню справу країни. За неї проголосували 74 країни, проти — 39, утрималися — 58. Серед тих, хто голосував проти були Афганістан, Азербайджан, Білорусь, Зімбабве, Індія, Казахстан, Китай, Куба, Лівія, Російська Федерація, Саудівська Аравія, Північна Корея, Сирія, Таджикистан, Туркменістан та ін.
Першою країною, яку президент Узбекистану Іслам Карімов відвідав після андижанських подій, стала КНР. 25 травня голова КНР Ху Цзіньтао і Карімов підписали договір про партнерські стосунки дружби і співпраці. Керівництво Китаю на тлі тиску з боку Заходу зайняло бік президента Узбекистану. В інтерв'ю газеті «Женьмінь жибао» Карімов заявив, що події в Андижані керувалися і фінансувалися з-за кордону: «Злочинці і ті сили що стоять за ними мали намір дестабілізувати ситуацію не тільки в Узбекистані, але і у всій Центральній Азії». Офіційний представник МЗС КНР підтвердив, що в Китаї підтримують «зусилля влади Узбекистану по боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і релігійним екстремізмом» (він також зазначив, що «Зміни, що відбулися в Узбекистані події — внутрішня справа цієї країни») .
Депортація узбецьких політбіженців з України до Узбекистану
В Україну з Андижану потрапило кілька десятків узбеків. 14 лютого 2006 року розгорівся міжнародний скандал, коли за рішенням української влади 11 з них були заарештовані представниками СБУ, а потім депортовані. Все це відбувалося у Криму. Тоді Сполучені Штати Америки, Європейський Союз, УВКБ ООН та ряд міжнародних правозахисних організацій висловили своє занепокоєння утисками прав людини в Україні.
Можливо, саме ця реакція міжнародної спільноти уберегла ще шістьох політичних біженців із Узбекистану — Мухіддіна, Ікрома, Мірвахіда, Ухтамжона, Алімова та Мухаммаджона, які знайшли притулок саме у Вінниці.
Всі шестеро громадян Узбекистану звернулися із заявами до начальника відділу міграційної служби у Вінницькій області. Копію своїх заяв вони направили до у справах біженців. На даний момент (2006 р.) Мухаммаджону та Ухтамжону відмовлено в оформленні документів, справи чотирьох розглядає держава. У Вінницькій правозахисній групі переконані, що недопуск до процедури Мухаммаджона та Ухтамжона грубо порушує їхні права, в тому числі, і на свободу від катувань. Тому Мухаммаджон та Ухтамжон звернулися з адміністративним позовом до у Вінницькій області.
Примітки
- Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001
- Арджемоґлу Дарон; .Робінсон Джеймс (2016). Чому занепадають нації - Розділ 13. Чому нації занепадають сьогодні - Король бавовни (укр.) . Київ: Наш Формат. с. 340 - 343. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - osce. org (рос.) . ОБСЕ. 20 июня 2005 г. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 июня 2017 г..
- Pannier Bruce, Ярощук Тетяна (13 травня 2015 р.). . radiosvoboda.org (укр.) . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 1 червня 2017 р..
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2014.
- 1 ЕС снимает санкции против Узбекистана на поставки оружия.
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2017.
- . tviybiznes.com (укр.) . 2006. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 2 червня 2016 р..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andizha nskij ro zstril 13 14 tra vnya 2005 ro ku karalno represivna operaciya formuvan Sluzhbi nacionalnoyi bezpeki Respubliki Uzbekistan policejskih chastin ta Zbrojnih Sil proti mirnih demonstrantiv meshkanciv mista Andizhan Andizhanskij velayat Respublika Uzbekistan ta silovi diyi uryadovih struktur proti ozbroyenih ugrupovan sho zahopili PeredistoriyaRespublika Uzbekistan ye odniyeyu z najbidnishih derzhav Centralnoyi Aziyi ta postradyanskogo prostoru Za danimi Indeksu ekonomichnoyi svobodi VVP na dushu naselennya v krayini skladaye 1007 Riven bezrobittya dosyagaye 20 Osnovnoyu galuzzyu silskogo gospodarstva Uzbekistanu ye viroshuvannya bavovni sho skladaye 45 eksportu respubliki U procesi yiyi zbirannya v primusovomu poryadku zadiyuyutsya pracivniki byudzhetnoyi sferi medichni pracivniki studenti ta shkolyari Odnim z najbidnishih i najgustonaselenishih regioniv Uzbekistanu ye Ferganska dolina v yakij roztashovuyetsya Andizhanskij velayat Privodom do pochatku protestiv stav aresht 23 miscevih pidpriyemciv zvinuvachenih u zv yazkah iz zaboronenim religijno politichnim ruhom Akramiya zasnuvannya yakogo pripisuyut propovidniku Akramu Yuldoshevu U svoyij dvanadcyatistorinkovij broshuri Shlyah do viri Akram Yuldoshev viklav svoye bachennya zhittya pravovirnogo musulmanina Sered inshogo vin pisav yak slid vesti pidpriyemnicku diyalnist stvoryuvati gromadski centri ta vtilyuvati gumanitarni ta socialni proekti na blago vsogo suspilstva Vikladene v broshuri vvazhalos modellyu dlya novogo pokolinnya pidpriyemciv u Andizhani Bagato molodih osvichenih lyudej pochali vidkrivati firmi ta uspishno pracyuvati na osnovi napisanogo nim Cim voni zasluzhili pohvalu u Prezidenta Respubliki Islama Karimova sho nazvav yih spravzhnimi sinami zirkami ta gordistyu Uzbekistanu i nagorodzhuvav yih za ce riznomanitnimi sposobami Uv yazneni 23 pidpriyemci koristuvalis populyarnistyu sered miscevoyi gromadskosti Za deyakimi danimi voni stvorili bagato robochih misc i proyavlyali turbotu pro svoyih pracivnikiv Odin z cih pidpriyemciv rozpoviv ekspertam Byuro z demokratichnih institutiv i prav lyudini BDIPL sho zabezpechuvav svoyih spivrobitnikiv bezkoshtovnoyu formoyu odyagom ta harchuvannyam Bagato z nih provodili veliku socialnu robotu zajmalis dobrochinnistyu robili groshovi pozhertvi na potrebi shkil siritskih pritulkiv ta malozabezpechenih simej svogo rajonu U riznij chas u chervni lipni 2004 r ci pidpriyemci buli areshtovani Nim buli visunuti obvinuvachennya za Stattyami 159 zamah na konstitucijnij lad 242 1 organizaciya zlochinnoyi zmovi 244 4 a b ta 244 2 finangsuvannya zlochinnogo ugrupovannya ta stvorennya zlochinnogo ugrupovannya Kriminalnogo kodeksu Uzbekistanu Do sudu sho rozpochavsya 10 lyutogo 2005 r obvinuvacheni proveli v uv yaznenni vid semi do vosmi misyaciv Dvoye z opitanih rozpovili spivrobitnikam BDIPL sho pid chas perebuvannya v izolyatori timchasovogo utrimannya voni zaznavali zhorstokogo povodzhennya pogroz ta abo katuvan Doki pidpriyemci perebuvali v uv yaznenni podatkova inspekciya retelno vivchala vsi aspekti yih gospodarskoyi diyalnosti Bagatoh spivrobitnikiv druziv ta rodichiv viklikali na dopiti i yak povidomlyali v kincevomu pidsumku buli zmusheni pidpisati obvinuvalni pokazi proti vsih 23 obvinuvachenih V hodi sudovogo zasidannya bulo zasluhano vistupi ponad sta svidkiv z yakih bagato zayavili v zali sudu sho dali obvinuvalni pokazi proti pidsudnih z primusu She odna grupa pidpriyemciv z 13 lyudej bula zaareshtovana 24 sichnya Yih takozh pov yazuvali z Akramiyeyu inkriminuyuchi ti zh pravoporushennya sho j pershij grupi z 23 pidpriyemciv Pochatok protestivNapruga v Andizhani zrostala protyagom usiyeyi vesni 10 travnya 2005 r blizko sta lyudej vijshli na vulici Andizhana na znak protestu proti zatrimannya pidpriyemciv Nastupnogo dnya pid chas ostannogo sudovogo zasidannya bilya budivli sudu zibralis vid 2 do 4 tisyach lyudej Protestuvalnikam ogolosili sho bagato obvinuvachen visunutih proti pidsudnih znyato i vsi 23 pidpriyemci vijdut na volyu Odnak pislya obidu viyavilos sho ogoloshennya viroku vidkladayetsya sho viklikalo rozdratuvannya i gniv u tih hto zibravsya Deyaki z protestuvalnikiv zaproponuvali zvernutis z kolektivnim listom na im ya Prezidenta Islama Karimova i do 24 neuryadovih pravozahisnih organizacij zayavlyayuchi sho yaksho voni ne budut zvilneni voni organizuyut akciyu protestu 12 travnya buli zaareshtovani dekilka cholovikiv z rodichiv 23 pidpriyemciv Prichini areshtu nevidomi Zahoplennya v yazniciVranci 13 travnya grupa nevidomih 35 osib zahopila budivlyu andizhanskoyi v yaznici zvilnivshi z kamer usih uv yaznenih v tomu chisli pidsudnih pidpriyemciv Ohoronciv v yaznici bulo perebito Cherez zvilnenih uv yaznenih ozbroyeni osobi povidomili pro zaplanovanij miting na 13 travnya ploshi Babura Miting na ploshi BaburaVranci andizhanci diznalis pro miting Deyaki diznalis pro nogo vid znajomih i susidiv inshi vid vodiyiv taksi Treti jduchi na robotu pomitili sho shos vidbuvayetsya i virishili priyednatis do natovpu na ploshi a ne jti na svoyi robochi miscya Na ploshi pered pam yatnikom Baburu bulo vstanovleno mikrofoni i kozhen z prisutnih mig pidnyatis j vislovitis shodo svoyih problem Vistupayuchi govorili pro bezrobittya zlidni korupciyu miscevih chinovnikiv pro nespravedlivist pov yazanu z neshodavnimi areshtami ta sudovimi procesami Uchasniki demonstraciyi hotili negajnogo zvilnennya pidpriyemciv i zaklikali OON OBSYe a takozh Rosiyu ta SShA vistupiti poserednikami u konflikti mizh lyudmi ta vladoyu Takozh lyudi ochikuvali priyizdu v Andizhan Prezidenta respubliki Islama Karimova shob toj yih visluhav i dopomig virishiti problemi Grupa ozbroyenih osib zahopila budivlyu i vzyala v zaruchniki 20 osib sered nih buli prokuror oblasti ta golova oblasnoyi podatkovoyi inspekciyi Zaruchnikiv utrimuvali v budivli hokimiyatu do vechora koli natovp pokinuv ploshu vzyavshi zaruchnikiv z soboyu Osobi sho zahopili administraciyu namagalis rozpochati peregovori z vladoyu i zokrema z ministrom vnutrishnih sprav Uzbekistanu Pracivniki pravohoronnih organiv she z ranku otochili v yizd na ploshu odnak propuskali pishih Pershi postrili Pershi postrili v natovp na ploshi z boku pravoohoronnih organiv buli zdijsneni she vranci Dali zgidno svidchen pracivniki sluzhbi bezpeki neodnorazovo vidkrivali vogon po bezzbrojnim vnaslidok bulo vbito i poraneno veliku kilkist lyudej Vogon vivsya z dekilkoh transportnih zasobiv UAZiv BTRiv vantazhivok marki ZIL sho pid yizdzhali do ploshi v riznij chas i z riznih bokiv Zgidno svidchen u natovpi bulo vbito chi poraneno ne menshe sotni lyudej Vidbulas yak minimum odna perestrilka mizh ozbroyenimi lyudmi sho zahopili budivlyu hokimiyatu ta spivrobitnikiv sil bezpeki Rozstril demonstraciyiObstril u Andizhani Blizko simnadcyatoyi visimnadcyatoyi godini sili bezpeki perejshli v nastup z dekilkoh bokiv V cej chas na ploshi perebuvalo 10 15 tisyach protestuvalnikiv sho prodovzhuvali ochikuvati priyizdu prezidenta Natovp kinuvsya tikati prospektom Cholpona v yedinomu napryamku zvidki v toj chas ne vivsya vogon Natovp ruhavsya dvoma grupami peredova 300 400 lyudej perevazhno choloviki ale sered nih buli zhinki ta diti Poperedu vistavili zaruchnikiv druga grupa skladalas z cholovikiv zhinok ta ditej yakih roztashuvali v seredini natovpu U pershih ryadah ciyeyi grupi takozh veli zaruchnikiv Ruhayuchis prospektom Cholpona priblizno cherez 500 metriv persha grupa pobachila sho vulicyu peregorodili avtobusi Pracivniki sluzhbi bezpeki veli z za avtobusiv vogon na urazhennya Bagato lyudej bulo vbito i poraneno razom iz zaruchnikami Raptovo obstril pripinivsya i natovp rozchistivshi prohid rushiv dali Pidhodyachi do perehrestya prospektu ta vulici Bajnal Minal natovp potrapiv pid perehresnij obstril z boku drugoyi barikadi naproti shkoli 15 de stoyali odin chi dva BTRi a takozh zagorozha z mishkiv z piskom de roztashuvalis pracivniki ozbroyeni avtomatami Z dahiv budinkiv uzdovzh prospektu Cholpona po natovpu vivsya vogon Koli vin pripinivsya voni vstali iprodovzhuvali jti Ce povtoryuvalos yak minimum chotiri razi Zgidno svidchen lyudi v natovpi mahali shmatkami biloyi tkanini mozhlivo obrivkami odezhi i prosili ne strilyati v nih Same tut bulo najbilshe zhertv Natovp chiselnistyu vid 1000 do 1500 lyudej zvernuv na vulicyu Bajnal Minal i ruhavsya dali provulkami Deyaki vidhodili v riznih napryamkah a ti sho lishilis do kordonu z Kirgizstanom Rozstril bizhenciv u seli Teshik Tash Natovp prodovzhuvav ruhatis protyagom 10 godin i blizko tretoyi chetvertoyi godini dosyag sela Ujchinskij rajon Nanmanganskoyi oblasti blizko tridcyati kilometriv vid Andizhanu za svidchennyam bizhenciv u seli miscevij zhitel zgodivsya pokazati lyudyam bezpechnij perehid cherez kordon Na odnij z vulic sela bulo znov vidkrito vogon po lyudyah sho vivsya pracivnikami sil bezpeki kilkistyu 10 15 lyudej sho suprovodzhuvalas BTRom Chislo vbitih i poranenih sklalo zgidno svidkiv 8 12 lyudej sered zagiblih buv i providnik Lyudi rozzoseredilis i zibralis vzhe na inshij vulici Teshik Tasha Peretin kordonu z KirgizstanomBulo virisheno peretnuti kordon po mostu cherez richku Karadarya Ruhayuchis cherez mist lyudi rozmahuvali shmatkami biloyi tkanini Na protilezhnomu boci yih zustrili kirgizski prikordonniki sho perevirivshi vsih na nayavnist zbroyi propustili Takim chinom na kirgizku teritoriyu pribulo blizko 500 lyudej Bizhenci roztashuvalis u nametovomu mistechku bilya mista Karasu Kirgizski chinovniki sho pribuli do taboru umovlyali vtikachiv povernutis do Uzbekistanu odnak ti vidmovilis Ponad 460 osib otrimali rishennyam OON status politichnih bizhenciv i pravo na politichnij pritulok u tretij krayini yakoyu stala Rumuniya Kilkist zagiblihZa oficijnimi danimi uzbeckoyi vladi zaginulo 187 lyudej ale vidrazu pislya rozstrilu protestuvalnikiv pochala nadhoditi informaciya pro masovi pohovannya dovkola Andizhanu Deyaki ochevidci zayavlyayut pro vipadki koli v odnij mogili hovali po troye lyudej shob prihovati kilkist zagiblih otrimala povidomlennya pro vantazhni litaki yaki pribuli v Andizhan dlya perevezennya til zagiblih do inshih regioniv Uzbekistanu shob prihovati yih po vsij krayini Tochnij pidrahunok zhertv tak i ne buv zroblenij Sudovi procesi nad uchasnikami protestivNezvazhayuchi na te sho uzbecka vlada neodnorazovo zayavlyala sho peresliduye lishe teroristiv i zaklikala mirnih zhiteliv povernutis na batkivshinu mali misce neodnorazovi vipadki koli bizhenciv sho povernulis zasudzhuvali na veliki termini uv yaznennya Sud prohodiv u dekilka etapiv z 20 veresnya do 12 grudnya 2005 r Predstavniki diplomatichnogo korpusu ta mizhnarodnih organizacij vklyuchayuchi OON OBSYe BDIPL UVKB OON ta ShOS sposterigali za sudovim procesom ta mali svij dostup do zali sudu Vsogo za uchast u mitingu ta zbrojnomu zakoloti bulo zasudzheno 121 osobu Zasudzheni v osnovnomu otrimali vid 14 do 20 rokiv uv yaznennya obvinuvacheni za stattyami zumisne vbivstvo za obtyazhuyuchih obstavin zamah na konstitucijnij lad Respubliki Uzbekistan terorizm ta inshe Reakciya mizhnarodnoyi spilnotiSShA ta inshi krayini Zahodu vidrazu zh zazhadali nezalezhnogo rozsliduvannya podij v Andizhani i zvinuvatili uzbecku vladu u nerozbirlivomu zastosuvanni sili pri pridushenni zbrojnogo zakolotu Oficijni osobi Uzbekistanu nazvali ce vtruchannyam u vnutrishni spravi krayini Yevrosoyuz i Kongres SShA vveli sankciyi proti Uzbekistanu Odnak u zhovtni 2009 r embargo ta inshi obmezhennya buli znyati 23 listopada 2005 roku Generalna Asambleya OON prijnyala rezolyuciyu yaka zasudzhuye Uzbekistan za jogo vidmovu rozglyadati podiyi v Andizhani inakshe nizh vnutrishnyu spravu krayini Za neyi progolosuvali 74 krayini proti 39 utrimalisya 58 Sered tih hto golosuvav proti buli Afganistan Azerbajdzhan Bilorus Zimbabve Indiya Kazahstan Kitaj Kuba Liviya Rosijska Federaciya Saudivska Araviya Pivnichna Koreya Siriya Tadzhikistan Turkmenistan ta in Pershoyu krayinoyu yaku prezident Uzbekistanu Islam Karimov vidvidav pislya andizhanskih podij stala KNR 25 travnya golova KNR Hu Czintao i Karimov pidpisali dogovir pro partnerski stosunki druzhbi i spivpraci Kerivnictvo Kitayu na tli tisku z boku Zahodu zajnyalo bik prezidenta Uzbekistanu V interv yu gazeti Zhenmin zhibao Karimov zayaviv sho podiyi v Andizhani keruvalisya i finansuvalisya z za kordonu Zlochinci i ti sili sho stoyat za nimi mali namir destabilizuvati situaciyu ne tilki v Uzbekistani ale i u vsij Centralnij Aziyi Oficijnij predstavnik MZS KNR pidtverdiv sho v Kitayi pidtrimuyut zusillya vladi Uzbekistanu po borotbi z terorizmom separatizmom i religijnim ekstremizmom vin takozh zaznachiv sho Zmini sho vidbulisya v Uzbekistani podiyi vnutrishnya sprava ciyeyi krayini Deportaciya uzbeckih politbizhenciv z Ukrayini do UzbekistanuV Ukrayinu z Andizhanu potrapilo kilka desyatkiv uzbekiv 14 lyutogo 2006 roku rozgorivsya mizhnarodnij skandal koli za rishennyam ukrayinskoyi vladi 11 z nih buli zaareshtovani predstavnikami SBU a potim deportovani Vse ce vidbuvalosya u Krimu Todi Spolucheni Shtati Ameriki Yevropejskij Soyuz UVKB OON ta ryad mizhnarodnih pravozahisnih organizacij vislovili svoye zanepokoyennya utiskami prav lyudini v Ukrayini Mozhlivo same cya reakciya mizhnarodnoyi spilnoti uberegla she shistoh politichnih bizhenciv iz Uzbekistanu Muhiddina Ikroma Mirvahida Uhtamzhona Alimova ta Muhammadzhona yaki znajshli pritulok same u Vinnici Vsi shestero gromadyan Uzbekistanu zvernulisya iz zayavami do nachalnika viddilu migracijnoyi sluzhbi u Vinnickij oblasti Kopiyu svoyih zayav voni napravili do u spravah bizhenciv Na danij moment 2006 r Muhammadzhonu ta Uhtamzhonu vidmovleno v oformlenni dokumentiv spravi chotiroh rozglyadaye derzhava U Vinnickij pravozahisnij grupi perekonani sho nedopusk do proceduri Muhammadzhona ta Uhtamzhona grubo porushuye yihni prava v tomu chisli i na svobodu vid katuvan Tomu Muhammadzhon ta Uhtamzhon zvernulisya z administrativnim pozovom do u Vinnickij oblasti PrimitkiIndex of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 Ardzhemoglu Daron Robinson Dzhejms 2016 Chomu zanepadayut naciyi Rozdil 13 Chomu naciyi zanepadayut sogodni Korol bavovni ukr Kiyiv Nash Format s 340 343 ISBN 978 617 7279 33 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka osce org ros OBSE 20 iyunya 2005 g Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 1 iyunya 2017 g Pannier Bruce Yaroshuk Tetyana 13 travnya 2015 r radiosvoboda org ukr Radio Svoboda Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 1 chervnya 2017 r Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Arhiv originalu za 13 travnya 2014 1 ES snimaet sankcii protiv Uzbekistana na postavki oruzhiya Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2017 tviybiznes com ukr 2006 Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 r