Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ананьєв Бори с Гера симович Ана ньєв нар 1 14 серпня 1907 19070814 Вла

Ананьєв Борис Герасимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ананьєв.

Бори́с Гера́симович Ана́ньєв (нар. 1 (14) серпня 1907(19070814), Владикавказ, Російська імперія — пом. 18 травня 1972, Ленінград, СРСР) — радянський психолог, автор концепції сучасного .

Борис Герасимович Ананьєв
Борис Герасимович Ананьев
image
Б. Г. Ананьєв — декан факультету психології ЛДУ. Фото 1960-х років
Б. Г. Ананьєв — декан факультету психології ЛДУ. Фото 1960-х років
Народився1 (14) серпня 1907
Владикавказ, Російська імперія
Помер18 травня 1972(1972-05-18) (64 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьпсихолог, викладач університету
Alma materd
Галузьпсихологія[1]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Науковий ступіньдоктор психологічних наук і доктор педагогічних наук[d]
Відомі учніd
Q15064664?
(Іванов Ігор Петрович)
d
(Крогіус Микола Володимирович)
d
Ломов Борис Федорович
Q109486232?
d
Q4535225?
Аспіранти, докторанти(Іванов Ігор Петрович)
d
d
Ломов Борис Федорович
d
Відомий завдяки:автор системної моделі людинознання з центральною роллю психології;
автор концепції факультету психології ЛДУ (СПбДУ)
Нагороди
image

Біографія

Борис Герасимович Ананьєв народився 1 (14) серпня 1907 року у Владикавказі у вірменській родині народного вчителя. Його батько працював у російських та національних школах Кавказу з 1890 по 1930 рік, а з 1930 року — в Ленінграді, завучем і викладачем шкіл ФЗУ і (ФЗН).

Борис Герасимович закінчив середню школу у Владикавказі в 1924 році та поступив у Горський педагогічний інститут (нині — ) на суспільно-історичне відділення. З 1925 року, ще навчаючись на II курсі цього відділення розпочав науково-дослідницьку та педагогічну роботу з психології як асистент. В 1927 році у працях Інституту була надрукована його перша експериментально-психологічна робота. ВНЗ закінчив достроково, у 1927 році. Дипломну роботу захистив у 1928 році і був направлений відбірною комісією до аспірантури з психології.

З лютого 1929 року був зачислений аспірантом з психології в Ленінградський інститут мозку імені Бехтерева. Аспірантуру закінчив так само достроково в грудні 1930 року, і був залишений при інституті як старший науковий співробітник відділу психології. В 1934 був призначений завідувачем лабораторії психології, а в 1937 році — завідувачем відділу психології, на цій посаді перебував аж до вересня 1943 року.

В 1937 році вчена ступінь кандидата наук була присуджена без захисту дисертації Вченою Радою Московського Педагогічного Інституту. В лютому 1940 року Борис Герасимович захистив докторську дисертацію, в грудні ВКВШ утвердив його в ученому званні професора психології.

З 1930 року працював у низці педагогічних ВНЗ Ленінграду (Педагогічний інститут імені Покровського, Педагогічний інститут імені Крупської), з 1938 — в Педагогічному інституті імені Герцена, Ленінградському Театральному інституті і Ленінградському інституті вдосконалення вчителів.

В часи Другої світової війни з липня по грудень 1941 року вів у Ленінграді роботу за спецзавданням Ленштабу МППО з протиповітряного маскування. Після евакуації з Ленінграду спочатку в Казані, потім у Тбілісі вів психопаталогічну і відновлювальну лікувальну роботу в неврологічних госпіталях.

З листопаду 1943 року знову повернувся до Ленінграда, де працював професором психології педагогічного інституту імені Герцена до 1947 року. В 1944 році обраний завідувачем кафедри психології ЛДУ.

Декан факультету психології ЛДУ (1967—1972), член-кореспондент АПН РРФСР (1945), дійсний член АПН СРСР (1968).

Основні наукові праці

Б. Г. Ананьєв був послідовником В. М. Бехтерєва; тим не менше, його ставлення до Бехтерєва було доволі складним: в період 1930—1950 рр., коли офіційна психологія не приймала рефлексологію Бехтерєва, Ананьєв дистанціювався від рефлексології, щоразу підкреслюючи, що не є послідовником Бехтерєва і навіть використовував термін «бехтерєвщина». Аналогічний переворот Ананьєв здійснив і в ставленні до психології: від повного заперечення психології як науки — до утвердження її як центральної науки в рамках власної концепції людинознання.

Працюючи на психологічному факультеті ЛДУ, Ананьєв зробив спробу подолати роздробленість наук про людину і створити системну модель людинознання, в якій були б узагальнені дослідження різних наук про людину як особистість та індивідуальність. Його моделі науки про людину групуються в чотири розділи:

  1. людина як біологічний вид;
  2. онтогенез і життєвий шлях людини як індивіда;
  3. вивчення людини як особистості;
  4. проблема людства.

Він виокремлював ієрархічно взаємопідпорядковані рівні організації людини: індивід, особистість, індивідуальність. Він вважав, що індивідуальність складається на основі взаємозв'язку особливостей людини як особистості і як суб'єкта діяльності, які обумовлені природними властивостями людини як індивіда. Б. Г. Ананьєв відомий також своїми працями в області відчуттєвого сприйняття, а також вікової і диференціальної психології, дослідженнями з психології спілкування, проблемами відновлення дієздатності поранених в часи Великої Вітчизняної війни. Одним з перших в СРСР організував психологічну службу на основі середньої школи у Виборзькому районі Ленінграда.

Його учнями були психологи Б. Ф. Ломов, А. Г. Ковальов та ін. (пізніше, однак, вони в тій чи іншій мірі переглянули свої погляди і створили власні школи).

У працях Б. Г. Ананьєва, виконаних у шістдесяті роки, були поставлені, сформульовані і розроблені численні методологічні проблеми, що мають принципове значення для психологічної науки. Ці праці в багато в чому визначили подальший розвиток психології. Досліди Б. Г. Ананьєва наглядно продемонстрували переваги комплексного, до проблеми людини, дозволили психології справді стати наукою про людину у всій її складності й багатогранності. Антропологізм як принцип побудови психологічної науки дозволив інакше глянути на сам предмет психології, який в концепції Б. Г. Ананьєва постає як багаторівнева системна організація психіки. Відзначимо, що розгляд психічного в рамках ананьєвського підходу дозволив вийти за рамки психофізіологічного паралелізму і, уникнувши редукціонізму, «вписати» психіку в «наукову картину людства». Саме в цьому бачиться ще не до кінця оцінене методологічне значення ананьєвських робіт.

Головні праці:[]

  • Психологія педагогічної оцінки (рос. Психология педагогической оценки), 1935;
  • Нариси психології (рос. Очерки психологии), 1945;
  • Психологія відчуттєвого пізнання (рос. Психология чувственного познания), 1960;
  • Теорія відчуттів (рос. Теория ощущений), 1961;
  • Нариси руської психології XVIII—XIX століть (рос. Очерки русской психологии XVIII—XIX веков), 1967;
  • Людина як предмет пізнання (рос. Человек как предмет познания), 1969;
  • Психологія і проблеми людинознання (рос. Психология и проблемы человекознания). МОДЭК, 2005;
  • Відбірні психологічні праці (рос. Избранные психологические труды), 1 и 2 тт. Педагогика, 1980;
  • Людина як предмет пізнання (рос. Человек как предмет познания). Санкт-Петербург, 2001;
  • Про проблеми сучасного людинознання (рос. О проблемах современного человекознания). Санкт-Петербург, 2001;
  • Особистість, суб'єкт діяльності, індивідуальність (рос. Личность, субъект деятельности, индивидуальность). М.: Директ-Медиа, 2008.

Пам'ять

  • Щорічно на факультеті СПбДУ проводиться традиційна науково-практична конференція «Ананьєвські читання».
  • На будинку, де жив Борис Герасимович (Дибунівська вулиця, 31), установлена меморіальна дошка.

Відомі учні

  • (Іванов Ігор Петрович) (1923—1992) — професор, доктор педагогічних наук.
  • (1913—2004).
  • Ломов Борис Федорович (1927—1989) — професор.
  • (Обозов Микола Миколайович) (1941—2018) — професор, доктор психологічних наук.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. . Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 26 листопада 2013.
  3. . Архів оригіналу за 5 березня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  4. Мазілов В. М. Теорія і метод в психології. — Ярославль, 1998. — С. 92-93.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ananyev Bori s Gera simovich Ana nyev nar 1 14 serpnya 1907 19070814 Vladikavkaz Rosijska imperiya pom 18 travnya 1972 Leningrad SRSR radyanskij psiholog avtor koncepciyi suchasnogo Boris Gerasimovich AnanyevBoris Gerasimovich AnanevB G Ananyev dekan fakultetu psihologiyi LDU Foto 1960 h rokiv B G Ananyev dekan fakultetu psihologiyi LDU Foto 1960 h rokivNarodivsya1 14 serpnya 1907 Vladikavkaz Rosijska imperiyaPomer18 travnya 1972 1972 05 18 64 roki Leningrad RRFSR SRSRPohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpsiholog vikladach universitetuAlma materdGaluzpsihologiya 1 ZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Rosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I GercenaNaukovij stupindoktor psihologichnih nauk i doktor pedagogichnih nauk d Vidomi uchnid Q15064664 Ivanov Igor Petrovich d Krogius Mikola Volodimirovich d Lomov Boris Fedorovich Q109486232 d Q4535225 Aspiranti doktorantiIvanov Igor Petrovich d d Lomov Boris Fedorovich dVidomij zavdyaki avtor sistemnoyi modeli lyudinoznannya z centralnoyu rollyu psihologiyi avtor koncepciyi fakultetu psihologiyi LDU SPbDU NagorodiBiografiyaBoris Gerasimovich Ananyev narodivsya 1 14 serpnya 1907 roku u Vladikavkazi u virmenskij rodini narodnogo vchitelya Jogo batko pracyuvav u rosijskih ta nacionalnih shkolah Kavkazu z 1890 po 1930 rik a z 1930 roku v Leningradi zavuchem i vikladachem shkil FZU i FZN Boris Gerasimovich zakinchiv serednyu shkolu u Vladikavkazi v 1924 roci ta postupiv u Gorskij pedagogichnij institut nini na suspilno istorichne viddilennya Z 1925 roku she navchayuchis na II kursi cogo viddilennya rozpochav naukovo doslidnicku ta pedagogichnu robotu z psihologiyi yak asistent V 1927 roci u pracyah Institutu bula nadrukovana jogo persha eksperimentalno psihologichna robota VNZ zakinchiv dostrokovo u 1927 roci Diplomnu robotu zahistiv u 1928 roci i buv napravlenij vidbirnoyu komisiyeyu do aspiranturi z psihologiyi Z lyutogo 1929 roku buv zachislenij aspirantom z psihologiyi v Leningradskij institut mozku imeni Behtereva Aspiranturu zakinchiv tak samo dostrokovo v grudni 1930 roku i buv zalishenij pri instituti yak starshij naukovij spivrobitnik viddilu psihologiyi V 1934 buv priznachenij zaviduvachem laboratoriyi psihologiyi a v 1937 roci zaviduvachem viddilu psihologiyi na cij posadi perebuvav azh do veresnya 1943 roku V 1937 roci vchena stupin kandidata nauk bula prisudzhena bez zahistu disertaciyi Vchenoyu Radoyu Moskovskogo Pedagogichnogo Institutu V lyutomu 1940 roku Boris Gerasimovich zahistiv doktorsku disertaciyu v grudni VKVSh utverdiv jogo v uchenomu zvanni profesora psihologiyi Z 1930 roku pracyuvav u nizci pedagogichnih VNZ Leningradu Pedagogichnij institut imeni Pokrovskogo Pedagogichnij institut imeni Krupskoyi z 1938 v Pedagogichnomu instituti imeni Gercena Leningradskomu Teatralnomu instituti i Leningradskomu instituti vdoskonalennya vchiteliv V chasi Drugoyi svitovoyi vijni z lipnya po gruden 1941 roku viv u Leningradi robotu za speczavdannyam Lenshtabu MPPO z protipovitryanogo maskuvannya Pislya evakuaciyi z Leningradu spochatku v Kazani potim u Tbilisi viv psihopatalogichnu i vidnovlyuvalnu likuvalnu robotu v nevrologichnih gospitalyah Z listopadu 1943 roku znovu povernuvsya do Leningrada de pracyuvav profesorom psihologiyi pedagogichnogo institutu imeni Gercena do 1947 roku V 1944 roci obranij zaviduvachem kafedri psihologiyi LDU Dekan fakultetu psihologiyi LDU 1967 1972 chlen korespondent APN RRFSR 1945 dijsnij chlen APN SRSR 1968 Osnovni naukovi praciB G Ananyev buv poslidovnikom V M Behteryeva tim ne menshe jogo stavlennya do Behteryeva bulo dovoli skladnim v period 1930 1950 rr koli oficijna psihologiya ne prijmala refleksologiyu Behteryeva Ananyev distanciyuvavsya vid refleksologiyi shorazu pidkreslyuyuchi sho ne ye poslidovnikom Behteryeva i navit vikoristovuvav termin behteryevshina Analogichnij perevorot Ananyev zdijsniv i v stavlenni do psihologiyi vid povnogo zaperechennya psihologiyi yak nauki do utverdzhennya yiyi yak centralnoyi nauki v ramkah vlasnoyi koncepciyi lyudinoznannya Pracyuyuchi na psihologichnomu fakulteti LDU Ananyev zrobiv sprobu podolati rozdroblenist nauk pro lyudinu i stvoriti sistemnu model lyudinoznannya v yakij buli b uzagalneni doslidzhennya riznih nauk pro lyudinu yak osobistist ta individualnist Jogo modeli nauki pro lyudinu grupuyutsya v chotiri rozdili lyudina yak biologichnij vid ontogenez i zhittyevij shlyah lyudini yak individa vivchennya lyudini yak osobistosti problema lyudstva Vin viokremlyuvav iyerarhichno vzayemopidporyadkovani rivni organizaciyi lyudini individ osobistist individualnist Vin vvazhav sho individualnist skladayetsya na osnovi vzayemozv yazku osoblivostej lyudini yak osobistosti i yak sub yekta diyalnosti yaki obumovleni prirodnimi vlastivostyami lyudini yak individa B G Ananyev vidomij takozh svoyimi pracyami v oblasti vidchuttyevogo sprijnyattya a takozh vikovoyi i diferencialnoyi psihologiyi doslidzhennyami z psihologiyi spilkuvannya problemami vidnovlennya diyezdatnosti poranenih v chasi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Odnim z pershih v SRSR organizuvav psihologichnu sluzhbu na osnovi serednoyi shkoli u Viborzkomu rajoni Leningrada Jogo uchnyami buli psihologi B F Lomov A G Kovalov ta in piznishe odnak voni v tij chi inshij miri pereglyanuli svoyi poglyadi i stvorili vlasni shkoli U pracyah B G Ananyeva vikonanih u shistdesyati roki buli postavleni sformulovani i rozrobleni chislenni metodologichni problemi sho mayut principove znachennya dlya psihologichnoyi nauki Ci praci v bagato v chomu viznachili podalshij rozvitok psihologiyi Doslidi B G Ananyeva naglyadno prodemonstruvali perevagi kompleksnogo do problemi lyudini dozvolili psihologiyi spravdi stati naukoyu pro lyudinu u vsij yiyi skladnosti j bagatogrannosti Antropologizm yak princip pobudovi psihologichnoyi nauki dozvoliv inakshe glyanuti na sam predmet psihologiyi yakij v koncepciyi B G Ananyeva postaye yak bagatorivneva sistemna organizaciya psihiki Vidznachimo sho rozglyad psihichnogo v ramkah ananyevskogo pidhodu dozvoliv vijti za ramki psihofiziologichnogo paralelizmu i uniknuvshi redukcionizmu vpisati psihiku v naukovu kartinu lyudstva Same v comu bachitsya she ne do kincya ocinene metodologichne znachennya ananyevskih robit Golovni praci dzherelo Psihologiya pedagogichnoyi ocinki ros Psihologiya pedagogicheskoj ocenki 1935 Narisi psihologiyi ros Ocherki psihologii 1945 Psihologiya vidchuttyevogo piznannya ros Psihologiya chuvstvennogo poznaniya 1960 Teoriya vidchuttiv ros Teoriya oshushenij 1961 Narisi ruskoyi psihologiyi XVIII XIX stolit ros Ocherki russkoj psihologii XVIII XIX vekov 1967 Lyudina yak predmet piznannya ros Chelovek kak predmet poznaniya 1969 Psihologiya i problemi lyudinoznannya ros Psihologiya i problemy chelovekoznaniya MODEK 2005 Vidbirni psihologichni praci ros Izbrannye psihologicheskie trudy 1 i 2 tt Pedagogika 1980 Lyudina yak predmet piznannya ros Chelovek kak predmet poznaniya Sankt Peterburg 2001 Pro problemi suchasnogo lyudinoznannya ros O problemah sovremennogo chelovekoznaniya Sankt Peterburg 2001 Osobistist sub yekt diyalnosti individualnist ros Lichnost subekt deyatelnosti individualnost M Direkt Media 2008 Pam yatShorichno na fakulteti SPbDU provoditsya tradicijna naukovo praktichna konferenciya Ananyevski chitannya Na budinku de zhiv Boris Gerasimovich Dibunivska vulicya 31 ustanovlena memorialna doshka Vidomi uchniIvanov Igor Petrovich 1923 1992 profesor doktor pedagogichnih nauk 1913 2004 Lomov Boris Fedorovich 1927 1989 profesor Obozov Mikola Mikolajovich 1941 2018 profesor doktor psihologichnih nauk PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2012 Procitovano 26 listopada 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2013 Procitovano 26 listopada 2013 Mazilov V M Teoriya i metod v psihologiyi Yaroslavl 1998 S 92 93 DzherelaLoginova N A Psihologicheskaya nauka delo vsej zhizni Borisa Gerasimovicha Ananeva 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Zhurnal Sankt Peterburgskij universitet 14 3762 22 oktyabrya 2007 g ros Loginova N A B G Ananev vydayushijsya uchyonyj v istorii otechestvennoj psihologii Almaty 1999 ros Stepanov S Boris Gerasimovich Ananev Shkolnyj psiholog 2000 20 ros
Топ