Альфред Владислав Захаре́вич (пол. Alfred Władysław Zachariewicz; 26 серпня 1871, Львів — 11 липня 1937, Варшава) — польський, львівський архітектор, живописець і підприємець.
Альфред Захаревич | |
---|---|
![]() | |
Народження | 26 серпня 1871 |
Смерть | 11 липня 1937 (65 років) |
Поховання | Варшава |
Країна (підданство) | ![]() |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів |
Найважливіші споруди | головний залізничний вокзал (Львів) |
Батько | Юліан Захаревич |
|
Біографія
Народився у Львові у сім'ї архітектора Юліана Захаревича. Навчався у Львівській гімназії ім. Франца Йосипа I, Вищій Реальній школі (1887–1890), у Львівській політехніці (1890–1895), Віденській політехніці (1895–1896). Асистент кафедри будівництва Львівської політехніки (1897–1900). Працював у проєктному бюро Івана Левинського 1892–1901. Від 1899 року член Політехнічного товариства у Львові. У 1902 заснував власне архітектурне бюро і будівельне підприємство у спілці з (Юзефом Сосновським), за участю інженера Міхала Фінкельштейна. Після складення другого державного іспиту в Політехніці у 1903 отримав концесію на будівництво у Львові. У тому ж році заснував найбільшу в Галичині фабрику залізобетонних виробів, розгорнув діяльність у галузі промислового будівництва. До 1914 року, застосовуючи будівельні конструкції фірма спорудила понад 200 мостів по всій Галичині. Фабрика знаходилась на Оболоні 3 (нинішня (вулиця Залізнична)). 1910 року взяв участь у виставці польських архітекторів у Львові. Був одним із засновників створеного в червні 1908 року . 26 листопада 1926 року обраний до правління Кола, перед Першою світовою війною очолював його президію. Був одним із співвласників кондитерської фабрики «Dr. Jan Rucker i Sp.» на вулиці Замарстинівській у Львові. 1929 року входив до складу журі конкурсу на проєкт будинку Міністерства закордонних справ Польщі. Виконував обов'язки почесного консула Данії у Львові (1908–1914). Був одружений із Мартою Амме родом із Гамбурга. 1934 року виїхав до Варшави. Помер у Варшаві, похований там же на євангелістському цвинтарі.
Роботи Альфреда Захаревича
- Житловий будинок № 7 на вулиці Валовій у Львові.
- Вхідні ворота зі сторони Стрийського парку на Загальній крайовій виставці у Львові (1894).
- 1899–1900 — будинок на вул. Сикстуській, 9 (Дорошенка).
- 1900 р. — будинок на вул. К. Танської, 3 (нині — (вулиця Руданського))
- Архітектурна частина пам'ятника Станіславові Щепановському на Личаківському цвинтарі, спорудженого 1904 року. Скульптор Григорій Кузневич.
- 1904–1905 — будинок родини Бромільських на вул. Кшижовій, 48 (нині вул. Чупринки). Фасад із рисами модернізованої готики і романського стилю. Пізніше належав Українському товариству допомоги інвалідам.
- 1905 — вілла на вул. Барвінських 10.
- 1905 — вілли на вул. Метрологічній 2, 4 (1905).
- Конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).
- Конкурсний проєкт будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.
- Будівля «Польського академічного дому» в закопанському стилі на нинішній вулиці Герцена 7 (1906—1907).
- 1909 — Академічний дім єврейської студентської громади на нинішній вул. Ангеловича, 28 у співавторстві з Юзефом Авіном. Нині це Львівський професійний ліцей залізничного транспорту.
- Будинок Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові. Споруджено у 1907–1910, за проєктом Захаревича, за участю архітектора Тадея Обмінського, після здобуття першої премії на конкурсі проєктів. Фотографії інтер'єрів будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року.
- Будинок страхової компанії Assicurazioni Generali di Trieste на вулиці Коперника, 3 у Львові. Спорудженню передували два проєкти від 1908 і 1910 років, створені спільно з Юзефом Сосновським. Керував спорудженням (Антоній Рудольф Фляйшль). Скульптурний декор Зигмунта Курчинського.
- Будинок Теодора Балабана на вулиці Галицькій, 21 у Львові. Спроєктований спільно із Сосновським у 1908—1909 роках. Будівництво завершено 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. Дім є однією з найкращих пам'яток архітектури модерну у Львові.
- 1909–1911 — колишня бурса на (вул. Йосифа Сліпого), 33, у співавторстві із Адольфом Піллером.
- Реконструкція та надбудова сходових кліток Великої міської синагоги, перебудова даху над ними. Проєкт створений 1910 року спільно з Юзефом Сосновським.
- 1909–1911 — будинок Акційного кооперативного банку на пл. Смольки, 3 (нині пл. Григоренка). Отримав другу нагороду на конкурсі проєктів, однак прийнятий до реалізації. Проєкт і модель будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року.
- 1912–1913 — дім Кредитного товариства землевласників на вулиці Коперника, 4.
- Міст через ріку Рибницю на дорозі Косів—Ясенів.
- 1911–1912 перебудова головної будівлі фабрики консерв Зигмунта Рукера на Знесінні (вул. Б. Хмельницького).
- 1911–1913 — жіноча гімназія ім. З. Стшалковської на вул. Зеленій, 22. Нині львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 6 з російською мовою навчання. В основу планування ліг проєкт Адама Опольського та (Ігнатія Кендзерського).
- Галицький акційний купецький банк на вулиці Галицькій, 19 у Львові. Проєкт, виконаний спільно із Сосновським, датується 1913 роком. Керував спорудженням Ян Шульц, який вніс зміни, затверджені додатковим планом 1916 року.
- 1914 — будівля XI міської математично-природничої гімназії імені Снядецьких. Нині львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 на вул. Мельника, 1/3.
- Залізобетонні конструкції куполу, проєкт орнаментальних ліпних оздоб і розписів вестибюля, сецесійних інтер'єрів залів першого і другого класів Головного залізничного вокзалу у Львові.
- Залізобетонний фундамент пам'ятника Міцкевичу у Львові.
- Залізобетонний залізничний міст над вулицею Купільною (нині (вул. Опришківська)) у Львові. Збудований фірмою Захаревича і Сосновського за проєктом інженера Єжи Венгерського.
- Пекарня «Меркурій» на вул. Городоцькій. Нині хлібозавод № 1.
- Взуттєва фабрика «Гафота» на вул. Жовківській 136 (нині Б. Хмельницького), спільно з інженером Станіславом Беньковським у 1912–1913 роках.
- Реставрація інтер'єру костелу домініканців Львова спільно з Юзефом Сосновським у 1905-1914 роках.
- Вілла родини Юрашів на вулиці Горбачевського, 19. Спроєктована Адамом Мсцівуєвським на фірмі Захаревича і Юраша., збудована фірмою у 1929–1930 роках.
- Санаторій «Львігруд» у Криниці на вулиці Нітрібітта, 6. Споруджено за конкурсним проєктом 1926 року, який здобув одне з трьох перших місць. Співавтор Євген Червінський.
Нереалізовані проєкти
- Конкурсний проєкт греко-католицької церкви у візантійському стилі 1902.
- Конкурсний проєкт будинку страхового товариства «Дністер» 1903.
- Конкурсний проєкт будинку Дирекції залізниць, що на нинішній вулиці Листопадового чину (друга нагорода). Співавтори проєкту — (Людвік Соколовський), Станіслав Пьотровський і Станіслав Фертнер.
- Проєкт будинку Банку крайового господарства і Міністерства публічних робіт у Варшаві. Четверта нагорода на конкурсі 1927 року. Співавтор Адам Мсцівуєвський.
Примітки
- Архітектура Львова… — С. 396.
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97.
- Архітектура Львова… — С. 460.
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
- Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416.
- Архітектура Львова… — С. 404.
- Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 10 grudnia 1906. — № 561. — S. 9.
- Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 277.
- Архітектура Львова… — С. 483.
- Архітектура Львова… — С. 407.
- Архітектура Львова… — С. 482.
- Pomnik ś. p. Stanisława Szczepanowskiego // Słowo Polskie. — 4 listopada 1904. — № 519. — S. 6.
- Архітектура Львова… — С. 438.
- (Левицький К.) Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3.
- W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26.
- Архітектура Львова… — С. 409, 434.
- Архітектура Львова… — С. 436.
- Архітектура Львова… — С. 415—417; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 300. — .
- Вуйцик В. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 59—61.
- Архітектура Львова… — С. 435.
- Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 88—89. — .
- Архітектура Львова… — С. 421.
- Архітектура Львова… — С. 500.
- Архітектура Львова… — С. 420.
- Архітектура Львова… — С. 413.
- Архітектура Львова… — С. 463.
- Архітектура Львова… — С. 430.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 309—310.
- Вуйцик В. С. Вулиця Галицька… — С. 58.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 17.
- Архітектура Львова… — С. 429.
- Архітектура Львова… — С. 456—457.
- Архітектура Львова… — С. 504.
- Архітектура Львова… — С. 458.
- Архітектура Львова… — С. 461.
- Архітектура Львова… — С. 462.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 108.
- Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926) Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 159. — ISSN 1234-6276.
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 315. — .
- Lwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ISSN 1234-8600; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31.
- Архітектура Львова… — С. 501.
- (Norwerth E.) Konkurs na budowę gmachu Ministerstwa Robót Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 315—317, 320—321, 325.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Бірюльов Ю. Захаревич Альфред Владислав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 412—415. — .
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — 336 с. — .
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
Посилання
- Юліан і Альфред Захаревичі — славні архітектори Львова [ 11 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет