Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вілаєт Алеппо осман ولايت حالب вілаєт Османської імперії що розташовувався на півночі регіону Сирія Утворений 1866 року

Алеппо (вілаєт)

Алеппо (вілаєт)

Вілаєт Алеппо (осман. ولايت حالب‎) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на півночі регіону Сирія. Утворений 1866 року замість еялету Алеппо з площею 78,490 км². Припинив існування у 1918 році разом з поразкою Османської імперії в Першій світовій війні.

Алеппо
Прапор
Дата створення / заснування 1866
image
Країна image Османська імперія
Столиця Алеппо
Кількість населення 1 500 000 осіб
Замінений на d і Адана
На заміну Адана, Алеппо і Мараш
Час/дата припинення існування 1918
Площа 78 487 км²
image Алеппо у Вікісховищі

Координати: 36°13′ пн. ш. 37°10′ сх. д. / 36.217° пн. ш. 37.167° сх. д. / 36.217; 37.167

Історія

У 1866 році в рамках реформи часів Танзимату еялет Алеппо було перетворено на вілаєт Алеппо, до якого доєднано еялет Ракка. Також до нього приєднано території з Аданського та Діярбекірського вілаєтів, насамперед міста Мараш, Урфа та Антеп. Відкриття у 1869 році Суецького каналу завдало значної шкоди економічному становищу провінції, оскільки порушило традиційні шляхи з Індії через Персію до Близького Сходу. Тут товари та різний крам рушали через канал, що контролювали британці. Це зрештою призводило до соціального загострення, що часто виливалося в релігійні конфлікти. У 1895 році в Урфі турками й курдами було вбито 8 тис. вірмен.

Задля розв'язання транспортної проблеми султанський уряд намагався розвивати залізничне сполучення. У 1906 році залізниця з'єднала Алеппо з містами Дамаск і Хама, а у 1915 році — зі Стамбулом.

Під час Першої світової війни вілаєт був важливою економічною та політичною базою османської імперії, оскільки населення виступало проти арабського націоналізму та їх очільників-шейхів. останні підтримували війська Антанти на Палестинському фронті. Через вілаєт рухалися війська, провіант, необхідні матеріали. Втім наближення франко-англійських військ спонукало християн піднімати повстання, особливо значною була боротьба вірменських загонів на Муса-Дагі, які запобігли черговій різанині вірменської меншини. Після поразки османських військ вілаєт Алеппо було окуповано Францією та загонами королівства Сирія. Остання битва за Алеппо відбулася у жовтні 1918 року, де арабо-британські війська завдали поразки османській армії й захопили адміністративний центр провінції.

Відповідно до Севрського договору 1920 року Франція повинна була отримали північні санджаки вілаєту разом з Аданським вілаєтом. У боях за Урфу, Мараша брали участь вірменські бригади, проте вони не змогли відвоювати ці міста. Після поразки французів від військ Турецької республіки у 1920—1921 роках (особливо героїчна оборона міста Антеп) Франція відмовилася від Кілікії. Зрештою північні райони колишнього вілаєту Алеппо стали частиною Туреччини, а Алеппо увійшла до складу мандатної території Сирія під урядуванням Франції. В Іскендерунській кази було утворено державу Хатай, яка 1939 року поєдналася з Турецькою республікою.

Структура

Вілаєт складався з 6 санджаків:

Населення

У 1874 році населення становило 535,7 тис. осіб. Відповідно до перепису 1885 року в вілаєті мешкало 1,5 млн осіб Основу складали араби й турки, яких було майже порівну. Значними національними меншинами були вірмени (бл. 41 тис. осіб) та ассирійці та греки, об'єднані в статистиці як православні (бл. 22 тис. осіб). Крім того тут мешкали курди, перси.

У 1914 році відповідно до офіційної статистики в вілаєті мешкало 1 097 627 осіб, з яких 944 119 осіб були мусульманами (турками, арабами, курдами), 90 155 — вірменами, 13 753 — православними, 13 311 — юдеями, 19 882 — греко-католиками.

Економіка

Основу становило землеробство, торгівля, частково, тваринництво. У санджаках Алеппо, Мараш та Урфа в значній кількості вирощували пшеницю, маслини, фрукти. Марашський санджак вирощував у великій кількості рис, що поставлявся до Італію й Єгипту. Алеппо стало центром виготовлення мила. Будівництво залізниці у 1890-х роках (завершено 1906 року0,, що зв'язала в Сирією, Палестиною та портом Бейрут (через Дамаск) сприяло розвитку роргівлі. Важливим портом стає Іскендерун.

Джерела

  • Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 178—186. .
  • Ronald Grigor Suny; Fatma Muge Gocek; Norman M. Naimark (2011-01-26). A Question of Genocide: Armenians and Turks at the End of the Ottoman Empire. Oxford University Press. p. 67. .
  • Bruce Masters (2013-04-29). The Arabs of the Ottoman Empire, 1516—1918: A Social and Cultural History. Cambridge University Press. p. 181.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алеппо (вілаєт)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilayet Aleppo osman ولايت حالب vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na pivnochi regionu Siriya Utvorenij 1866 roku zamist eyaletu Aleppo z plosheyu 78 490 km Pripiniv isnuvannya u 1918 roci razom z porazkoyu Osmanskoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni Aleppo Prapor Data stvorennya zasnuvannya1866 Krayina Osmanska imperiya StolicyaAleppo Kilkist naselennya1 500 000 osib Zaminenij nad i Adana Na zaminuAdana Aleppo i Marash Chas data pripinennya isnuvannya1918 Plosha78 487 km Aleppo u Vikishovishi Koordinati 36 13 pn sh 37 10 sh d 36 217 pn sh 37 167 sh d 36 217 37 167IstoriyaU 1866 roci v ramkah reformi chasiv Tanzimatu eyalet Aleppo bulo peretvoreno na vilayet Aleppo do yakogo doyednano eyalet Rakka Takozh do nogo priyednano teritoriyi z Adanskogo ta Diyarbekirskogo vilayetiv nasampered mista Marash Urfa ta Antep Vidkrittya u 1869 roci Sueckogo kanalu zavdalo znachnoyi shkodi ekonomichnomu stanovishu provinciyi oskilki porushilo tradicijni shlyahi z Indiyi cherez Persiyu do Blizkogo Shodu Tut tovari ta riznij kram rushali cherez kanal sho kontrolyuvali britanci Ce zreshtoyu prizvodilo do socialnogo zagostrennya sho chasto vilivalosya v religijni konflikti U 1895 roci v Urfi turkami j kurdami bulo vbito 8 tis virmen Zadlya rozv yazannya transportnoyi problemi sultanskij uryad namagavsya rozvivati zaliznichne spoluchennya U 1906 roci zaliznicya z yednala Aleppo z mistami Damask i Hama a u 1915 roci zi Stambulom Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vilayet buv vazhlivoyu ekonomichnoyu ta politichnoyu bazoyu osmanskoyi imperiyi oskilki naselennya vistupalo proti arabskogo nacionalizmu ta yih ochilnikiv shejhiv ostanni pidtrimuvali vijska Antanti na Palestinskomu fronti Cherez vilayet ruhalisya vijska proviant neobhidni materiali Vtim nablizhennya franko anglijskih vijsk sponukalo hristiyan pidnimati povstannya osoblivo znachnoyu bula borotba virmenskih zagoniv na Musa Dagi yaki zapobigli chergovij rizanini virmenskoyi menshini Pislya porazki osmanskih vijsk vilayet Aleppo bulo okupovano Franciyeyu ta zagonami korolivstva Siriya Ostannya bitva za Aleppo vidbulasya u zhovtni 1918 roku de arabo britanski vijska zavdali porazki osmanskij armiyi j zahopili administrativnij centr provinciyi Vidpovidno do Sevrskogo dogovoru 1920 roku Franciya povinna bula otrimali pivnichni sandzhaki vilayetu razom z Adanskim vilayetom U boyah za Urfu Marasha brali uchast virmenski brigadi prote voni ne zmogli vidvoyuvati ci mista Pislya porazki francuziv vid vijsk Tureckoyi respubliki u 1920 1921 rokah osoblivo geroyichna oborona mista Antep Franciya vidmovilasya vid Kilikiyi Zreshtoyu pivnichni rajoni kolishnogo vilayetu Aleppo stali chastinoyu Turechchini a Aleppo uvijshla do skladu mandatnoyi teritoriyi Siriya pid uryaduvannyam Franciyi V Iskenderunskij kazi bulo utvoreno derzhavu Hataj yaka 1939 roku poyednalasya z Tureckoyu respublikoyu StrukturaVilayet skladavsya z 6 sandzhakiv sandzhak Aleppo mav 7 kazi Aleppo Iskenderun Antak ya Belen Idlib El Bab Dzhisr ash Shugur Antepskij sandzhak 3 kazi Antep Kilis Rumkale sandzhak Dzhebel Semaan 3 kazi Dzhebel Semaan Maarret en Nuuman Manbidzh Marashskij sandzhak 5 kazi Marash Pazardzhik Elbistan Syulejmanli Goksun sandzhak Urfa 6 kazi Urfa Biredzhik Nizip Suruch Haran Rakka Zorskij sandzhak 2 kazi Dajr ez Zaur Ras el Ajn Z 1880 roku staye mutasarrifatom NaselennyaU 1874 roci naselennya stanovilo 535 7 tis osib Vidpovidno do perepisu 1885 roku v vilayeti meshkalo 1 5 mln osib Osnovu skladali arabi j turki yakih bulo majzhe porivnu Znachnimi nacionalnimi menshinami buli virmeni bl 41 tis osib ta assirijci ta greki ob yednani v statistici yak pravoslavni bl 22 tis osib Krim togo tut meshkali kurdi persi U 1914 roci vidpovidno do oficijnoyi statistiki v vilayeti meshkalo 1 097 627 osib z yakih 944 119 osib buli musulmanami turkami arabami kurdami 90 155 virmenami 13 753 pravoslavnimi 13 311 yudeyami 19 882 greko katolikami EkonomikaOsnovu stanovilo zemlerobstvo torgivlya chastkovo tvarinnictvo U sandzhakah Aleppo Marash ta Urfa v znachnij kilkosti viroshuvali pshenicyu maslini frukti Marashskij sandzhak viroshuvav u velikij kilkosti ris sho postavlyavsya do Italiyu j Yegiptu Aleppo stalo centrom vigotovlennya mila Budivnictvo zaliznici u 1890 h rokah zaversheno 1906 roku0 sho zv yazala v Siriyeyu Palestinoyu ta portom Bejrut cherez Damask spriyalo rozvitku rorgivli Vazhlivim portom staye Iskenderun DzherelaKarpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 178 186 ISBN 9780299091606 Ronald Grigor Suny Fatma Muge Gocek Norman M Naimark 2011 01 26 A Question of Genocide Armenians and Turks at the End of the Ottoman Empire Oxford University Press p 67 ISBN 978 0 19 979276 4 Bruce Masters 2013 04 29 The Arabs of the Ottoman Empire 1516 1918 A Social and Cultural History Cambridge University Press p 181 ISBN 978 1 107 03363 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleppo vilayet

Дата публікації:
Топ