Алелюхін Олексій Васильович (рос. Алелюхин Алексей Васильевич, 30 березня 1920 — 29 жовтня 1990) — радянський льотчик-ас, двічі Герой Радянського Союзу (1943), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку 6-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії (8-ї повітряної армії) Південного фронту. Генерал-майор авіації (1971).
Алелюхін Олексій Васильович | |
---|---|
рос. Алексей Васильевич Алелюхин | |
![]() | |
Ім'я при народженні | Алелюхин Алексей Васильевич |
Народження | 30 березня 1920[1] Кесова Гора, d, Тверська губернія, Російська СФРР |
Смерть | 29 жовтня 1990 (70 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | |
Приналежність | ![]() |
Вид збройних сил | ![]() |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе (1948) і Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1954) |
Роки служби | 1938—1985 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | ![]() |
Командування | (8-а повітряна армія (СРСР)) |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Сталінградська битва Корейська війна |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився в селі Кесова Гора (нині село Тверської області) у робітничій родині. Закінчив початкову школу. Працював на Московській фабриці канцелярських товарів, одночасно навчався в планерній школі.
У Червоній Армії з 1938 року, призваний Митищинським райвійськкоматом Московської області. У 1939 році закінчив Борисоглєбську військово-авіаційну школу імені В. П. Чкалова.
Учасник Німецько-радянської війни з перших днів. Бойовий шлях розпочав у небі Одеси на І-16. Був льотчиком-винищувачем, командиром ланки ескадрильї, заступником командира 9-го гвардійського винищувального авіаполку. Воював на (Південному фронті), Південно-Західному фронті, Сталінградському фронті, Четвертому Українському фронті, Третьому і Першому Білоруських фронтах.
Здійснив 601 бойовий виліт, збив особисто 40 і у складі групи — 17 ворожих літаків. В 1948 закінчив Військову академію імені М. Фрунзе, 1954 — Військову академію Генштабу. Займав командні посади в армії. Нагороджений двома орденами Леніна, 3-ма — Червоного Прапора, ін. орденами й медалями.
У 1950 році полковник О. В. Алелюхін служив заступником командира 151-ї винищувальної авіаційної дивізії. У жовтні 1950 разом із дивізією був перекинутий до Китайської Народної Республіки, а з листопада по грудень 1950 року брав участь у бойових діях проти авіації США над Північною Кореєю. Особистих перемог у повітряних боях не мав. У грудні дивізія була відведена назад в Китай і займалася протиповітряною обороною промислових центрів і підготовкою китайських і корейських льотчиків.
З 1985 року генерал-майор авіації Алелюхін — у відставці. Жив у Москві. Помер 29 жовтня 1990 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка 11).
Примітки
- Алелюхин Алексей Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Л. М. Хойнацька. Алелюхін, Олексій Васильович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т. 2 : Акц — Аор. — 768 с. — .
- 6-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії, 8-ї повітряної армії, Південний фронт
Джерела та література
- Хойнацька Л. М. Алелюхін Олексій Васильович [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 66. — .
Посилання
- Алелюхін, Олексій Васильович [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Матеріали
- Фотографії Алелюхін Олексій біля літаків у 9 ГИАП [ 13 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет