Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Александрія значення Не плутати з Олександрією Александрі я Алексан

Александрія (Єгипет)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Александрія (значення).
Не плутати з Олександрією.

Александрі́я (Александрія Єгипетська, Ель-Іскендерія; араб. الإسكندرية‎ al-Iskandariyya; копт. Ⲣⲁⲕⲟⲧⲉ Rakotə; грец. Ἀλεξάνδρεια; масрі اسكندريه‎ Eskendereyya) — головний порт і друге за величиною та економічним значенням місто Єгипту, на західному березі дельти річки Ніл, розташоване між Середземним морем і озером (Мар'ют).

Александрія
الإسكندرية
image
Прапор
image
Александрія
Основні дані
Країна image Єгипет
Губернаторство (Александрія)
Засноване (331 до н.е.)
Населення 4 110 015 осіб
Площа 2300 км²
Часовий пояс
Телефонний код +20-++3
Географічні координати 31°12′ пн. ш. 29°55′ сх. д. / 31.200° пн. ш. 29.917° сх. д. / 31.200; 29.917Координати: 31°12′ пн. ш. 29°55′ сх. д. / 31.200° пн. ш. 29.917° сх. д. / 31.200; 29.917
Місцева влада
Вебсторінка Офіційна сторінка
Карта
image
image
Александрія

Місто розташоване на півночі країни. Є адміністративним центром губернаторства (Александрія). Назване на честь свого засновника — Александра Македонського.

Площа міста становить 2300 км². Населення становить 3,9 млн осіб (2007; 2,3 млн в 1976).

Історія

Місто засноване в 332—331 роках до н. е. Александром Македонським. За Птолемеїв місто було столицею Єгипту та центром еллінської культури. Тут знаходились (музей) та бібліотека — один з головних наукових та культурних центрів античного світу. В складі Римської імперії (з 30 року до н. е.) та Візантії (з кінця IV століття) Александрія продовжувала залишатись великим культурно-економічним центром. В I столітті вона була другим за величиною містом античного світу (після Риму) з населенням понад 1 млн осіб. Пізніше місто стало одним з найбільших центрів раннього християнства. Александрія була осередком однієї з найбільших теологічних шкіл та центром однієї з п'яти вселенських ранньохристиянських патріархій — Александрійського патріархату.

У VII столітті Александрія завойована арабами. Після заснування Каїра в 969 році почався занепад міста. Під час османського завоювання Єгипту (1517) Александрія була сильно зруйнована. Відродилась лише на початку XIX століття за правління Мухаммеда Алі, коли була збудована верф та проритий канал . У 1799 році поблизу невеликого міста Розетта (нині Рашид), недалеко від Александрії було знайдено знаменитий розетський камінь. В 1856 році Александрія була з'єднана залізницею з Каїром. Під час англо-єгипетської війни 1882 року місто піддалось варварському бомбардуванню з боку англійських кораблів. Після окупації Єгипту Великою Британією (1882) місто перетворилось в колоніальний порт, звідки Велика Британія вивозила єгипетську бавовну. В Александрії були зосереджені іноземні банки, компанії, агентства. Порт використовувався як стоянка англійський військових суден. Пізніше місто стало одним з центрів національно-визвольного руху в Єгипті — виступи в 1919-21, 1923-24, 1927, 1930, 1945-48 та 1950-51 роках. Під час Синайської війни коли Ізраїль атакував Єгипет в 1956 році (операція «Кадеш»), Александрія знову постраждала від бомбардування під час удару Ізраїлю.

Господарство

image
Зовнішня гавань

Місто є великим транспортним та торговим центром. Головний морський порт країни, який зв'язаний каналом з Нілом, доступний для океанічних суден. Вантажообіг порту становить приблизно 8 млн т за рік, а це половина вантажообігу всіх єгипетських портів. Через порт проходить майже 90 % вартості єгипетської зовнішньої торгівлі. Місто є великим вузлом залізниць та автошляхів. Кінцевий пункт нафтопроводу Суец-Каїр-Танта-Александрія та газопроводу -Александрія.

У місті виробляється майже третина всієї єгипетської промислової продукції (за вартістю), зосереджено приблизно 16 % зайнятих в обробній промисловості країни. Александрія — важливий центр машинобудування та металообробки, (автоскладання), радіотехнічної, нафтопереробної (потужність заводів понад 4 млн т сирої нафти за рік) та нафтохімічної, текстильної (виробництво шерстяних, бавовняних та синтетичних ниток і тканин із вітчизняної та імпортної сировини), взуттєвої та харчо-смакової (борошномельна, рисоочисна, пивоварна, у тому числі й тютюнова), цементної промисловості. В місті знаходяться найбільші в країні підприємства — суднобудівна та судноремонтна верфі. Розвинені також різноманітні ремесла.

Транспорт

Аеропорти

Александрія обслуговується (міжнародним аеропортом Александрія), розташованим за 7 км на південний схід від центра міста. Другий аеропорт, що обслуговує місто — (Аеропорт Борг-ель-Араб), розташований за 25 км від центру міста. Цей аеропорт експлуатується з 2003. До цього він був військовим летовищем, і наразі він має статус сумісного базування.

Автомагістралі

  • Міжнародна прибережна дорога. (Александрія — Порт-Саїд)
  • . (Александрія — Каїр / 220 км, 6-8 смуг)
  • Сільськогосподарська дорога. (Александрія — Каїр)
  • Кільцева дорога.
  • Mehwar El-Ta'ameer — (Александрія — Північне узбережжя)

Залізничний транспорт

Докладніше: (Єгипетські національні залізниці)

Залізниця прямує від Misr Station центрального залізничного вокзалу Александрії, в .

Трамвай

Докладніше: (Александрійський трамвай)

Трамвайна мережа в Александрії побудована в 1860 році і є найстарішою в Африці.

Інший громадський транспорт

Автобуси і мікроавтобуси.

Порт

Докладніше:

Порт складається з:

  • Східний Гарбор
  • Західний Гарбор

Клімат

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 29,6 33 40 41 45 43,8 43 38,6 41,4 38,2 35,7 31
Середній максимум, °C 18,4 19,3 20,9 24 26,5 28,6 29,7 30,4 29,6 27,6 24,1 20,1 24,9
Середня температура, °C 13,4 13,9 15,7 18,5 21,2 24,3 25,9 26,3 25,1 22 18,7 14,9 20
Середній мінімум, °C 9,1 9,3 10,8 13,4 16,6 20,3 22,8 23,1 21,3 17,8 14,3 10,6 15,8
Абсолютний мінімум, °C 0 0 2,3 3,6 7 11,6 17 17,7 14 10,7 1 1,2
Кількість 192,2 217,5 248 273 316,2 354 362,7 344,1 297 282,1 225 195,3
Кількість дощових днів 11 8,9 6 1,9 1,0 0,04 0,04 0,04 0,2 2,9 5,4 9,5
Вологість повітря, % 69 67 67 65 66 68 71 71 67 68 68 68 67.92
Джерело: World Meteorological Organization (UN), (Hong Kong Observatory) for sunshine and mean temperatures, Climate Charts for humidity

Освіта та культура

Александрія — великий науковий та культурний центр країни.

В місті діють Александрійський університет, Інститут медичних досліджень та інші вищі наукові заклади.

Заклади культури в Александрії:

  • Бібліотека Александріна;
  • (Александрійська опера);
  • численні музеї, серед яких найвідоміші — Музей греко-римських старожитностей (заснований в 1892 році) та Музей витончених мистецтв (рік заснування — 1952).

(Місцевий зоопарк) є улюбленим місцем відпочинку містян, зокрема для влаштування пікніків.

Александрійські Святі

  • (Святий Уар)

Архітектура

image
(Фортеця Кайтбея)

Антична Александрія мала регулярний план забудови (грецький архітектор Дейнократ, друга половина IV століття до н. е.). Збереглись залишки стародавніх споруд (храм Серапіса, палаців, музею, Александрійської бібліотеки та іподрому), так звана колона Помпея (висотою до 22 м), еллінські некрополі та катакомби (Ком-еш-Шукафа). В III—II до н. е. тут склалась Александрійська школа еллінського мистецтва. На острові Фарос, який з'єднувався з містом дамбою, стояв відомий 3-ярусний Александрійський маяк висотою 120 м — на місці руїн маяка в 1477 році була збудована (Цитадель Кайтбея).

У Середньовіччі Александрія — важливий центр виробництва художніх тканин та виробів зі скла. Середньовічне місто було обмежене мурами з ворітьми (Баб-Рашид, Баб-аль-Бахр та ін.), забудоване 3-поверховими будинками з білим кольором стін (фасади суспільних будівель були облицьовані мармуром). В східній частині міста знаходились палаци:

  • Дар-ас-Султан — древній ансамбль
  • Дар-аль-Адль
  • Дар-ат-Тіраз
  • Арсенал
image
Палац Мунтаза

В старому місті збереглись залишки рібатів XIII століття: аль-Васіті (в східній частині мечеті Абу-ль-Аббаса-аль-Мурсі, нині завія), Сівар, аль-Хаккарі; мечеті XVII–XIX століття, у тому числі збудовані з древніх церков — Масджид-аль-Умарі та Масджид-аль-Джуюши; палаци (нині музеї) — Рас-ет-Тін (початок XIX століття), Мунтаза (початок XX століття), який має великий парк.

Архітектурно-планова основа сучасної Александрії — багатокілометрова набережна (закінчена в 1934 році) та площа ат-Тахрір із статуєю Мухаммеда Алі. В 1958 році був розроблений план реконструкції міста, яке постраждало від бомбардування 1956 року. Були збудовані:

Відомі александрійці

  • Птолемей XV Цезаріон (близько 47 до н. е. — 30 н. е.) — останній фараон Єгипту.
  • Філон Александрійський (близько 25 до н. е. — 50 н. е.) — представник єврейського еллінізму, богослов.
  • (Марія Єврейка) (І — ІІ ст.) — засновниця александрійської алхімічної школи.
  • Гіпатія (близько 350/370 — 415) — грецька філософиня, математикиня та астрономка.
  • (Анастасій Синаїт) (630—701) — ігумен Синайського монастиря
  • (Константінос Кавафіс) (1863 — 1933) — грецький поет.
  • Рудольф Гесс (1894 — 1987) — державний і політичний діяч Третього Рейху.
  • Ріккардо Фреда (1909—1999) — італійський кінорежисер, сценарист, продюсер і актор
  • (Адхам Ванлі) (1908 — 1959) — єгипетський художник.
  • Гамаль Абдель Насер (1918 — 1970) — другий президент Єгипту.
  • Елі Коен (1924 — 1965) — ізраїльський розвідник
  • Омар Шариф (1932—2015) — єгипетський кіноактор, сценарист і кінорежисер
  • Хаїм Сабан (15 жовтня 1944) — американський та ізраїльський музикант та інвесторіпродюсер.
  • (Стефанос Тамвакіс) (нар. 27 червня 1952) — єгипетський підприємець, чинний президент (Ради греків зарубіжжя).
  • Алекс Прояс (22 вересня 1963) — австралійський кінорежисер.

Українці

  • (Безкровний Олександр Олексійович), генерал-значковий Армії Української Держави. Похований у місті.

Галерея

Галерея фото історичних споруд міста

  • image
    Нова споруда Александрійської бібліотеки
  • image
    Оперний театр, Александрія Єгипетська
  • image
    Цитадель Кайтбея в Александрії
  • image
    Художній музей в Александрії
  • image
    Палац Мунтаза, Александрія Єгипетська
  • image
  • image
    Церква св. Геогргія християн-коптів
  • image
    Собор св. Марка, Александрія Єгипетська
  • image
    Головний фасад грецького монастиря, Александрія Єгипетська
  • image
    Греко-римський музей, Александрія Єгипетська
  • image
    Так званий Центр мистецтв, Александрія Єгипетська
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

    Примітки

    1. , , архів оригіналу за 4 вересня 2009, процитовано 25 листопада 2009
    2. . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2017.
    3. . Hong Kong Observatory. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 25 грудня 2017.
    4. . Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 20 червня 2013.
    5. Alexandria, Egypt Monthly Averages [ 20 травня 2013 у Wayback Machine.] — Bing Weather[You must have an IP from the United States of America to see the page]

    Література

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александрія


    image Це незавершена стаття з географії Єгипту.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aleksandriya znachennya Ne plutati z Oleksandriyeyu Aleksandri ya Aleksandriya Yegipetska El Iskenderiya arab الإسكندرية al Iskandariyya kopt Ⲣⲁⲕⲟⲧⲉ Rakote grec Ἀle3andreia masri اسكندريه Eskendereyya golovnij port i druge za velichinoyu ta ekonomichnim znachennyam misto Yegiptu na zahidnomu berezi delti richki Nil roztashovane mizh Seredzemnim morem i ozerom Mar yut Aleksandriya الإسكندرية Prapor Aleksandriya Osnovni dani Krayina Yegipet Gubernatorstvo Aleksandriya Zasnovane 331 do n e Naselennya 4 110 015 osib Plosha 2300 km Chasovij poyas UTC 2 Telefonnij kod 20 3 Geografichni koordinati 31 12 pn sh 29 55 sh d 31 200 pn sh 29 917 sh d 31 200 29 917 Koordinati 31 12 pn sh 29 55 sh d 31 200 pn sh 29 917 sh d 31 200 29 917 Misceva vlada Vebstorinka Oficijna storinka Karta Aleksandriya Misto roztashovane na pivnochi krayini Ye administrativnim centrom gubernatorstva Aleksandriya Nazvane na chest svogo zasnovnika Aleksandra Makedonskogo Plosha mista stanovit 2300 km Naselennya stanovit 3 9 mln osib 2007 2 3 mln v 1976 IstoriyaMisto zasnovane v 332 331 rokah do n e Aleksandrom Makedonskim Za Ptolemeyiv misto bulo stoliceyu Yegiptu ta centrom ellinskoyi kulturi Tut znahodilis muzej ta biblioteka odin z golovnih naukovih ta kulturnih centriv antichnogo svitu V skladi Rimskoyi imperiyi z 30 roku do n e ta Vizantiyi z kincya IV stolittya Aleksandriya prodovzhuvala zalishatis velikim kulturno ekonomichnim centrom V I stolitti vona bula drugim za velichinoyu mistom antichnogo svitu pislya Rimu z naselennyam ponad 1 mln osib Piznishe misto stalo odnim z najbilshih centriv rannogo hristiyanstva Aleksandriya bula oseredkom odniyeyi z najbilshih teologichnih shkil ta centrom odniyeyi z p yati vselenskih rannohristiyanskih patriarhij Aleksandrijskogo patriarhatu U VII stolitti Aleksandriya zavojovana arabami Pislya zasnuvannya Kayira v 969 roci pochavsya zanepad mista Pid chas osmanskogo zavoyuvannya Yegiptu 1517 Aleksandriya bula silno zrujnovana Vidrodilas lishe na pochatku XIX stolittya za pravlinnya Muhammeda Ali koli bula zbudovana verf ta proritij kanal U 1799 roci poblizu nevelikogo mista Rozetta nini Rashid nedaleko vid Aleksandriyi bulo znajdeno znamenitij rozetskij kamin V 1856 roci Aleksandriya bula z yednana zalizniceyu z Kayirom Pid chas anglo yegipetskoyi vijni 1882 roku misto piddalos varvarskomu bombarduvannyu z boku anglijskih korabliv Pislya okupaciyi Yegiptu Velikoyu Britaniyeyu 1882 misto peretvorilos v kolonialnij port zvidki Velika Britaniya vivozila yegipetsku bavovnu V Aleksandriyi buli zoseredzheni inozemni banki kompaniyi agentstva Port vikoristovuvavsya yak stoyanka anglijskij vijskovih suden Piznishe misto stalo odnim z centriv nacionalno vizvolnogo ruhu v Yegipti vistupi v 1919 21 1923 24 1927 1930 1945 48 ta 1950 51 rokah Pid chas Sinajskoyi vijni koli Izrayil atakuvav Yegipet v 1956 roci operaciya Kadesh Aleksandriya znovu postrazhdala vid bombarduvannya pid chas udaru Izrayilyu GospodarstvoZovnishnya gavan Misto ye velikim transportnim ta torgovim centrom Golovnij morskij port krayini yakij zv yazanij kanalom z Nilom dostupnij dlya okeanichnih suden Vantazhoobig portu stanovit priblizno 8 mln t za rik a ce polovina vantazhoobigu vsih yegipetskih portiv Cherez port prohodit majzhe 90 vartosti yegipetskoyi zovnishnoyi torgivli Misto ye velikim vuzlom zaliznic ta avtoshlyahiv Kincevij punkt naftoprovodu Suec Kayir Tanta Aleksandriya ta gazoprovodu Aleksandriya U misti viroblyayetsya majzhe tretina vsiyeyi yegipetskoyi promislovoyi produkciyi za vartistyu zoseredzheno priblizno 16 zajnyatih v obrobnij promislovosti krayini Aleksandriya vazhlivij centr mashinobuduvannya ta metaloobrobki avtoskladannya radiotehnichnoyi naftopererobnoyi potuzhnist zavodiv ponad 4 mln t siroyi nafti za rik ta naftohimichnoyi tekstilnoyi virobnictvo sherstyanih bavovnyanih ta sintetichnih nitok i tkanin iz vitchiznyanoyi ta importnoyi sirovini vzuttyevoyi ta harcho smakovoyi boroshnomelna risoochisna pivovarna u tomu chisli j tyutyunova cementnoyi promislovosti V misti znahodyatsya najbilshi v krayini pidpriyemstva sudnobudivna ta sudnoremontna verfi Rozvineni takozh riznomanitni remesla TransportAeroporti Aleksandriya obslugovuyetsya mizhnarodnim aeroportom Aleksandriya roztashovanim za 7 km na pivdennij shid vid centra mista Drugij aeroport sho obslugovuye misto Aeroport Borg el Arab roztashovanij za 25 km vid centru mista Cej aeroport ekspluatuyetsya z 2003 Do cogo vin buv vijskovim letovishem i narazi vin maye status sumisnogo bazuvannya Avtomagistrali Mizhnarodna priberezhna doroga Aleksandriya Port Sayid Aleksandriya Kayir 220 km 6 8 smug Silskogospodarska doroga Aleksandriya Kayir Kilceva doroga Mehwar El Ta ameer Aleksandriya Pivnichne uzberezhzhya Zaliznichnij transport Dokladnishe Yegipetski nacionalni zaliznici Zaliznicya pryamuye vid Misr Station centralnogo zaliznichnogo vokzalu Aleksandriyi v Tramvaj Dokladnishe Aleksandrijskij tramvaj Tramvajna merezha v Aleksandriyi pobudovana v 1860 roci i ye najstarishoyu v Africi Inshij gromadskij transport Avtobusi i mikroavtobusi Port Dokladnishe Port skladayetsya z Shidnij Garbor Zahidnij GarborKlimatKlimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 29 6 33 40 41 45 43 8 43 38 6 41 4 38 2 35 7 31 Serednij maksimum C 18 4 19 3 20 9 24 26 5 28 6 29 7 30 4 29 6 27 6 24 1 20 1 24 9 Serednya temperatura C 13 4 13 9 15 7 18 5 21 2 24 3 25 9 26 3 25 1 22 18 7 14 9 20 Serednij minimum C 9 1 9 3 10 8 13 4 16 6 20 3 22 8 23 1 21 3 17 8 14 3 10 6 15 8 Absolyutnij minimum C 0 0 2 3 3 6 7 11 6 17 17 7 14 10 7 1 1 2 Kilkist 192 2 217 5 248 273 316 2 354 362 7 344 1 297 282 1 225 195 3 Kilkist doshovih dniv 11 8 9 6 1 9 1 0 0 04 0 04 0 04 0 2 2 9 5 4 9 5 Vologist povitrya 69 67 67 65 66 68 71 71 67 68 68 68 67 92 Dzherelo World Meteorological Organization UN Hong Kong Observatoryfor sunshine and mean temperatures Climate Chartsfor humidityOsvita ta kulturaAleksandriya velikij naukovij ta kulturnij centr krayini V misti diyut Aleksandrijskij universitet Institut medichnih doslidzhen ta inshi vishi naukovi zakladi Zakladi kulturi v Aleksandriyi Biblioteka Aleksandrina Aleksandrijska opera chislenni muzeyi sered yakih najvidomishi Muzej greko rimskih starozhitnostej zasnovanij v 1892 roci ta Muzej vitonchenih mistectv rik zasnuvannya 1952 Miscevij zoopark ye ulyublenim miscem vidpochinku mistyan zokrema dlya vlashtuvannya piknikiv Aleksandrijski Svyati Svyatij UarArhitekturaFortecya Kajtbeya Antichna Aleksandriya mala regulyarnij plan zabudovi greckij arhitektor Dejnokrat druga polovina IV stolittya do n e Zbereglis zalishki starodavnih sporud hram Serapisa palaciv muzeyu Aleksandrijskoyi biblioteki ta ipodromu tak zvana kolona Pompeya visotoyu do 22 m ellinski nekropoli ta katakombi Kom esh Shukafa V III II do n e tut sklalas Aleksandrijska shkola ellinskogo mistectva Na ostrovi Faros yakij z yednuvavsya z mistom damboyu stoyav vidomij 3 yarusnij Aleksandrijskij mayak visotoyu 120 m na misci ruyin mayaka v 1477 roci bula zbudovana Citadel Kajtbeya U Serednovichchi Aleksandriya vazhlivij centr virobnictva hudozhnih tkanin ta virobiv zi skla Serednovichne misto bulo obmezhene murami z voritmi Bab Rashid Bab al Bahr ta in zabudovane 3 poverhovimi budinkami z bilim kolorom stin fasadi suspilnih budivel buli oblicovani marmurom V shidnij chastini mista znahodilis palaci Dar as Sultan drevnij ansambl Dar al Adl Dar at Tiraz Arsenal Palac Muntaza V staromu misti zbereglis zalishki ribativ XIII stolittya al Vasiti v shidnij chastini mecheti Abu l Abbasa al Mursi nini zaviya Sivar al Hakkari mecheti XVII XIX stolittya u tomu chisli zbudovani z drevnih cerkov Masdzhid al Umari ta Masdzhid al Dzhuyushi palaci nini muzeyi Ras et Tin pochatok XIX stolittya Muntaza pochatok XX stolittya yakij maye velikij park Arhitekturno planova osnova suchasnoyi Aleksandriyi bagatokilometrova naberezhna zakinchena v 1934 roci ta plosha at Tahrir iz statuyeyu Muhammeda Ali V 1958 roci buv rozroblenij plan rekonstrukciyi mista yake postrazhdalo vid bombarduvannya 1956 roku Buli zbudovani kompleks goteliv ta pansionativ Al Mamura razom z pansionatom An Nasr pochatok 1960 h rokiv arhitektori M ta N gotel Palestina 1964 arhitektori ta Sh HosnaVidomi aleksandrijciPtolemej XV Cezarion blizko 47 do n e 30 n e ostannij faraon Yegiptu Filon Aleksandrijskij blizko 25 do n e 50 n e predstavnik yevrejskogo ellinizmu bogoslov Mariya Yevrejka I II st zasnovnicya aleksandrijskoyi alhimichnoyi shkoli Gipatiya blizko 350 370 415 grecka filosofinya matematikinya ta astronomka Anastasij Sinayit 630 701 igumen Sinajskogo monastirya Konstantinos Kavafis 1863 1933 greckij poet Rudolf Gess 1894 1987 derzhavnij i politichnij diyach Tretogo Rejhu Rikkardo Freda 1909 1999 italijskij kinorezhiser scenarist prodyuser i aktor Adham Vanli 1908 1959 yegipetskij hudozhnik Gamal Abdel Naser 1918 1970 drugij prezident Yegiptu Eli Koen 1924 1965 izrayilskij rozvidnik Omar Sharif 1932 2015 yegipetskij kinoaktor scenarist i kinorezhiser Hayim Saban 15 zhovtnya 1944 amerikanskij ta izrayilskij muzikant ta investoriprodyuser Stefanos Tamvakis nar 27 chervnya 1952 yegipetskij pidpriyemec chinnij prezident Radi grekiv zarubizhzhya Aleks Proyas 22 veresnya 1963 avstralijskij kinorezhiser Ukrayinci Bezkrovnij Oleksandr Oleksijovich general znachkovij Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Pohovanij u misti GalereyaGalereya foto istorichnih sporud mistaNova sporuda Aleksandrijskoyi biblioteki Opernij teatr Aleksandriya Yegipetska Citadel Kajtbeya v Aleksandriyi Hudozhnij muzej v Aleksandriyi Palac Muntaza Aleksandriya Yegipetska Cerkva sv Geogrgiya hristiyan koptiv Sobor sv Marka Aleksandriya Yegipetska Golovnij fasad greckogo monastirya Aleksandriya Yegipetska Greko rimskij muzej Aleksandriya Yegipetska Tak zvanij Centr mistectv Aleksandriya YegipetskaDiv takozhPrimitki arhiv originalu za 4 veresnya 2009 procitovano 25 listopada 2009 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 21 serpnya 2017 Hong Kong Observatory Arhiv originalu za 1 lyutogo 2011 Procitovano 25 grudnya 2017 Arhiv originalu za 1 sichnya 2011 Procitovano 20 chervnya 2013 Alexandria Egypt Monthly Averages 20 travnya 2013 u Wayback Machine Bing Weather You must have an IP from the United States of America to see the page LiteraturaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Monashestvo davnogo Yegiptu I Isichenko 2 vid H Akta 2004 246 s Asketichna kultura hristiyanstva Bibliogr s 243 244 ISBN 7021 966 89 0 div s 44 45 Zhukova V P Aleksandrijska biblioteka Velika ukrayinska enciklopediya URL http vue gov ua Aleksandrijska biblioteka data zvernennya 8 10 2019 Koks E Oleksandrijska biblioteka 26 listopada 2020 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleksandriya Oleksandrijska biblioteka 8 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Oleksandriya misto pobratim Odesi 4 travnya 2019 u Wayback Machine Informaciya pro misto na sajti romantictourism in ua 8 zhovtnya 2019 u Wayback Machine V Yegipti zapustili ukrayinskij tramvaj 8 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Yegiptu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
    Топ