Акулоангелові

Акула-ангел Час існування: пізній юрський період — наш час 163.5–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Акула-янгол японська, Squatina japonica
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Хрящеві риби (Chondrichthyes) Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii) Надряд: Акули (Selachimorpha) Ряд: Акулоангелоподібні (Squatiniformes) , 1926 Родина: Акулоангелові (Squatinidae) Bonaparte, 1838 Рід: Акула-ангел (Squatina) Duméril, 1806
Типовий вид
Squalus squatina Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Squatina Віківиди: Squatina EOL: 46560320 ITIS: 160784 NCBI: 55141 Fossilworks: 34570

Акула-ангел (Squatina) — рід акул, єдиний у родині акулоангелові (Squatinidae) і ряді акулоангелоподібні (Squatiniformes).

Опис

Акули-янголи мають широке сплощене тіло й тупе округлене рило з вусиками. Грудні плавці в них сильно збільшені, що, очевидно, послужило підставою для присвоєння цим рибам їхньої дивної назви — морські ангели. По зовнішньому вигляді ці акули дуже подібні зі скатами, але зяброві щілини в них розташовані з боків тіла, як й у всіх інших акул. Ознаки, що зближують морських ангелів зі скатоподібними — сплющене тіло; грудні плавці, що розширюються в передній частині; спинні плавці, які відсунуті дозаду — не свідчать про близьку спорідненість цих риб. Вони являють собою незалежно виниклі пристосування до подібного способу життя на дні моря. З погляду анатомії акули-янголи — справжні акули. Про це ж свідчать й особливості їхнього плавання: як і всі акули, вони пересуваються за допомогою коливальних рухів хвоста.

Спосіб життя

Рід Squatina містить 23 види, які зустрічаються в помірковано теплих і субтропічних водах всіх океанів. Найбільший з них — Акула-ангел європейська (S. squatina), що живе в Середземному морі й біля атлантичного узбережжя Європи, досягає довжини 2,4 м і ваги 72 кг. Всі акули-янголи ведуть донний спосіб життя, віддаючи перевагу малим глибинам і нерідко зариваються у пісок. Втім, Акула-янгол американська (S. dumeril) була спіймана один раз на глибині, що перевищує 1200 м.

Живлення

Їжу скватинових акул становлять дрібні донні риби (камбала, барабулька) і безхребетні (морські їжаки, молюски, краби).

Розмноження

Всі види акул-янголів є яйцеживородними. Акула-ангел європейська, наприклад, приносить у літню пору до 25 акуленят, що мають довжину близько 30 см.

Значення

Промислове значення акул-янголів невелике. У 1978 році Майкл Вагнер, власник риболовецької компанії в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, почав комерційний вилов акул-ангелів і у 1984 році вилов досяг 310 т. Промисел спустошив місцеву популяцію і в даний час регулюється законом.

Види

Рід включає 27 видів:

• Squatina aculeata  Cuvier, 1829
• (Squatina africana)  Regan, 1908
• (Squatina albipunctata)   & , 2008
• (Squatina argentina)  (, 1930)
• (Squatina armata)  (, 1887)
• (Squatina australis)  Regan, 1906
• (Squatina caillieti)  , & , 2011
• (Squatina californica)  , 1859
• (Squatina david)  , , & , 2016
• Squatina dumeril  (Lesueur), 1818
• (Squatina formosa)   & , 1972
• (Squatina guggenheim)  , 1936
• (Squatina heteroptera)  , & , 2007
• (Squatina japonica)  Bleeker, 1858
• (Squatina leae) Weigmann, Vaz, Akhilesh, Leeney & Naylor 202
• (Squatina legnota)  Last & White, 2008
• (Squatina mapama)  , Ebert, Tavera, Acero P. & , 2021
• (Squatina mexicana)  Castro-Aguirre, Espinoza Pérez & Huidobro Campos, 2007
• (Squatina nebulosa)  Regan, 1906
• (Squatina occulta)   & , 1992
• (Squatina oculata)  Bonaparte, 1840
• (Squatina pseudocellata)  Last & White, 2008
• (Squatina punctata)  Marini, 1936
• Squatina squatina  (Linnaeus, 1758)
• (Squatina tergocellata)  , 1914
• (Squatina tergocellatoides)  , 1963
• Vaz & Carvalho, 2018

Примітки

1. Bourdon, J. (2011): Genera from the Fossil Record: Squatina Duméril, 1806. The Life and Times of Long Dead Sharks.
2. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.
3. Acero P., Arturo; Tavera, José J.; Anguila, Rafael; Hernández, Luis (July 2016). A New Southern Caribbean Species of Angel Shark (Chondrichthyes, Squaliformes, Squatinidae), Including Phylogeny and Tempo of Diversification of American Species. Copeia. 104 (2): 577—585. doi:10.1643/CI-15-292.
4. Ritter, Moira (11 July 2023). Sea creature with oversized tail was found decades ago. Now it's labeled a new species. (Miami Herald). Процитовано 13 October 2023.
5. Pskhun (12 липня 2023). Species New to Science: [Ichthyology • 2023] Squatina leae • Revision of the Western Indian Ocean Angel Sharks, Genus Squatina (Squatiniformes: Squatinidae), with Description of A New Species and Redescription of the African Angel Shark Squatina africana Regan, 1908. Species New to Science. Процитовано 13 жовтня 2023.
6. Squatina varii summary page. FishBase (англ.). Процитовано 4 вересня 2022.
7. Meyers, Eva K. M.; Tuya, Fernando; Barker, Joanna; Jiménez Alvarado, David; Castro-Hernández, José Juan; Haroun, Ricardo; Rödder, Dennis (2017). Population structure, distribution and habitat use of the Critically Endangered Angelshark, Squatina squatina, in the Canary Islands. Aquatic Conservation: Marine and Freshwater Ecosystems. 27 (6): 1133—1144. doi:10.1002/aqc.2769.

Література

• Вилер А. Сем. Плоскотелые акулы Squatinidae // [[1] Определитель рыб морских и пресных вод Северо-Европейского бассейна]. — М. : Легкая и пищевая промышленность, 1983. — 432 с.
• Cat Gordon, Joanna Barker, Ali Hood, Alex Bartoli. Eastern Atlantic and Mediterranean Angel Shark Conservation Strategy // International Union for Conservation of Nature, Switzerland. — 2017. — Червень. — DOI:10.13140/RG.2.2.24534.04167.

Посилання

• Акули-ангели (Squatinidae). Велика Українська Енциклопедія (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
• Monotypic taxon: Order Squatiniformes. The Taxonomicon (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
• Squatiniformes Metrics. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
• Squatinidae (angel shark) Basic info. The Paleobiology Database (англ.). Процитовано 15 січня 2024.