Активна питома поверхня мінеральних частинок — параметр, що характеризує відносну здатність поверхні адсорбувати з рідкої фази розчинені в ній флотаційні реагенти.
Загальна характеристика
Цей параметр, зокрема, визначають при дослідженнях збагачуваності з метою вибору оптимального режиму реагентного режиму флотації. Дослідження особливо важливі, якщо мінерали, що розділяють флотацією, мають близькі фізико-хімічні властивості поверхні.
Суть методу визначення активної питомої поверхні полягає у порівнянні швидкостей розчинення мінеральних частинок у воді, віднесених до їх питомої поверхні. Активну питому поверхню характеризують параметром А, який являє собою відношення підекспоненціального множника рівняння кінетики розчинення дослідженого матеріалу до його питомої поверхні. При визначенні параметра А припускають, що стан мінеральної поверхні зберігає свої якісні характеристики при переході від лабораторних умов до реальної флотаційної пульпи.
Наважки досліджуваного мінералу відбирають зі зразків мінеральної сировини до її подрібнення. Відібрані проби мономінералів подрібнюють сухим способом до флотаційної крупності. Перед дослідженням подрібнений мінерал знепилюють продуванням струмом повітря в патронному фільтрі (фільтрувальний матеріал — сітка з розміром чарунок 10 — 50 мкм). З подрібненої та знепиленої проби відбирають 4 наважки однакової маси. Оптимальною масою наважки є та, яка при подальшому розчиненні мінералу дає Т: Р = 1:100 ÷ 1:500.
Кінетику розчинення досліджуваного мінералу у воді виконують таким чином. У вимірювальну чарунку з відомим об'ємом поміщають дистильовану воду та при безперервному перемішуванні з постійною швидкістю вводять одну з наважок досліджуваного матеріалу. Через рівні проміжки часу (5 — 60 с) в рідкій фазі одержаної водо-мінеральної суспензії вимірюють концентрацію розчиненої речовин.
За розрахованими значеннями підекспоненціального множника k знаходять його середнє значення kс та активну питому поверхню:
- А = kc/Sn, кг/м2∙с, де Sn — питома поверхня досліджуваного мінерального продукту, м2/кг.
Вибір методики вимірювання питомої поверхні, як правило, не відіграє суттєвої ролі при визначенні відносних значень параметра А, однак необхідно, щоб при порівнянні ряду мінералів досліджуваної гірської породи параметри k і Sn вимірювалися однаковим способом для усіх мінералів.
Після визначення значень активної питомої поверхні мінералів — компонентів досліджуваної сировини — їх розташовують у ряд за зменшенням параметра А.
Література
- Папушин Ю. Л., Смирнов В. О., Білецький В. С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. — 344 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aktivna pitoma poverhnya mineralnih chastinok parametr sho harakterizuye vidnosnu zdatnist poverhni adsorbuvati z ridkoyi fazi rozchineni v nij flotacijni reagenti Zagalna harakteristikaCej parametr zokrema viznachayut pri doslidzhennyah zbagachuvanosti z metoyu viboru optimalnogo rezhimu reagentnogo rezhimu flotaciyi Doslidzhennya osoblivo vazhlivi yaksho minerali sho rozdilyayut flotaciyeyu mayut blizki fiziko himichni vlastivosti poverhni Sut metodu viznachennya aktivnoyi pitomoyi poverhni polyagaye u porivnyanni shvidkostej rozchinennya mineralnih chastinok u vodi vidnesenih do yih pitomoyi poverhni Aktivnu pitomu poverhnyu harakterizuyut parametrom A yakij yavlyaye soboyu vidnoshennya pideksponencialnogo mnozhnika rivnyannya kinetiki rozchinennya doslidzhenogo materialu do jogo pitomoyi poverhni Pri viznachenni parametra A pripuskayut sho stan mineralnoyi poverhni zberigaye svoyi yakisni harakteristiki pri perehodi vid laboratornih umov do realnoyi flotacijnoyi pulpi Navazhki doslidzhuvanogo mineralu vidbirayut zi zrazkiv mineralnoyi sirovini do yiyi podribnennya Vidibrani probi monomineraliv podribnyuyut suhim sposobom do flotacijnoyi krupnosti Pered doslidzhennyam podribnenij mineral znepilyuyut produvannyam strumom povitrya v patronnomu filtri filtruvalnij material sitka z rozmirom charunok 10 50 mkm Z podribnenoyi ta znepilenoyi probi vidbirayut 4 navazhki odnakovoyi masi Optimalnoyu masoyu navazhki ye ta yaka pri podalshomu rozchinenni mineralu daye T R 1 100 1 500 Kinetiku rozchinennya doslidzhuvanogo mineralu u vodi vikonuyut takim chinom U vimiryuvalnu charunku z vidomim ob yemom pomishayut distilovanu vodu ta pri bezperervnomu peremishuvanni z postijnoyu shvidkistyu vvodyat odnu z navazhok doslidzhuvanogo materialu Cherez rivni promizhki chasu 5 60 s v ridkij fazi oderzhanoyi vodo mineralnoyi suspenziyi vimiryuyut koncentraciyu rozchinenoyi rechovin Za rozrahovanimi znachennyami pideksponencialnogo mnozhnika k znahodyat jogo serednye znachennya ks ta aktivnu pitomu poverhnyu A kc Sn kg m2 s de Sn pitoma poverhnya doslidzhuvanogo mineralnogo produktu m2 kg dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd Vibir metodiki vimiryuvannya pitomoyi poverhni yak pravilo ne vidigraye suttyevoyi roli pri viznachenni vidnosnih znachen parametra A odnak neobhidno shob pri porivnyanni ryadu mineraliv doslidzhuvanoyi girskoyi porodi parametri k i Sn vimiryuvalisya odnakovim sposobom dlya usih mineraliv Pislya viznachennya znachen aktivnoyi pitomoyi poverhni mineraliv komponentiv doslidzhuvanoyi sirovini yih roztashovuyut u ryad za zmenshennyam parametra A LiteraturaPapushin Yu L Smirnov V O Bileckij V S Doslidzhennya korisnih kopalin na zbagachuvanist Doneck Shidnij vidavnichij dim 2006 344 s