Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адрієн Унгбеджі нар 5 березня 1942 бенінський політичний діяч Був головою Національної асамблеї Беніну з 1991 до 1995 ро

Адрієн Унгбеджі

Адрієн Унгбеджі

Адрієн Унгбеджі (нар. 5 березня 1942) — бенінський політичний діяч. Був головою Національної асамблеї Беніну з 1991 до 1995 року, очолював уряд країни з 1996 до 1998 року, удруге очолював Національну асамблею з 1999 до 2003 року. Брав участь у всіх президентських виборах, починаючи з 1991 року.

Адрієн Унгбеджі
Adrien Houngbédji
image
image
Прапор
 Прем’єр-міністр Беніну
1996 — 1998
Наступник: Посаду скасовано
 
Народження: 5 березня 1942(1942-03-05) (82 роки)
Аплаху, Дагомея
Країна: Бенін
Партія: d

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Адрієн Унгбеджі народився в Аплаху (Бенін) 1942 року. Здобув ступінь доктора права в Паризькому університеті 1967 року. У серпні 1968 року заснував адвокатську фірму у місті Котону.

У цей час він був палким супротивником режиму Матьє Кереку, у лютому 1975 року його було заарештовано. 5 березня 1975 Унгбеджі вийшов з в'язниці й утік з країни; невдовзі після цього його було засуджено до смерті. Він вирушив до Парижа, потім у Дакар (Сенегал), де викладав право, після цього він поїхав у Лібревіль (Габон), де знову мав юридичну практику.

В Габоні він зблизився з президентом Омаром Бонго, який допоміг Унгбеджі повернутись на батьківщину 1989 року, відправивши його на літаку разом із державним міністром Габону одним літаком. У лютому 1990 року Унгбеджі приєднався до Національної конференції, що опрацьовувала перехід країни до багатопартійної системи. Був на боці Кереку під час обрання прем'єр-міністра, проте перемогу здобув Нісефор Согло. Хоча багато спеціалістів вважають Унгбеджі прибічником Кереку за часів Національної конференції, проте сам він заявляв, що був «поміркованим опонентом» режиму Матьє Кереку. У березні 1990 року він заснував Демократичну партію відродження, а на початку 1991 був обраний до Національнї асамблеї Беніну. Брав участь у президентських виборах того ж року, посівши п'яте місце з 4,54 % голосів виборців. Того ж року був обраний головою Національної асамблеї, цю посаду обіймав до 1995.

Під час парламентських виборів 1995 року партія Унгбеджі, разом з іншими партіями, опозиційними до президента Согло, здобула більшість у Національній асамблеї,. Унгбеджі посів третє місце у першому турі президентських виборів 1996 року, набравши 19,71 % голосів, після чого підтримував Кереку у другому турі. У квітні того ж року президент Кереку призначив Унгбеджі на пост прем'єр-міністра, який він займав упродовж двох років. 8 травня 1998 року Унгбеджі вийшов у відставку разом із трьома іншими міністрами, що представляли його партію в уряді; 14 травня посаду прем'єр-міністра було ліквідовано.

Унгбеджі разом зі своєю партією брав участь у парламентських виборах 1999 року як опозиційна сила. В результаті цих виборів опозиційні партії знову набрали більшість у Національній асамблеї; Унгбеджі було обрано на пост голови Асамблеї вдруге 29 квітня. Він займав цю посаду до 2003 року. Також його було обрано на посаду співголови Африкансько-Карибсько-Тихоокеансько-Європейського Союзу (ACP-EU) 2001 року.

На президентських виборах 2001 року Унгбеджі набрав 12,62 % голосів; колишній президент Согло посів друге місце.

13 лютого 2003 року Унгбеджі було обрано на пост мера столиці Беніну Порто-Ново; того ж дня він вступив на посаду. 2003 року Унгбеджі був переобраний до Національної асамблеї, а у квітні того ж року він залишив опозицію та приєднався до пропрезидентської більшості. У червні 2003 року він вийшов у відставку з посту мера Порто-Ново.

2006 року Унгбеджі знову брав участь у президентських виборах, а відсутність у перегонах головних його суперників — Согло та Кереку — робила його фаворитом цих виборів. У першому турі, 5 березня, він посів друге місце, набравши близько 24 % голосів, натомість Яї Боні отримав близько 35 %; у другому турі виборів, 19 березня, Унгбеджі зазнав поразки; Яї Боні набрав 75 % голосів виборців.

2007 року Унгбеджі був переобраний до Національної асамблеї. 2011 року він знову став головним суперником Яї Боні під час президентських виборів, при цьому Унгбеджі намагався оскаржити офіційні результати виборів.

Будучи членом Академії наук (фр. Académie des Sciences d’Outre Mer), у жовтні 2005 року Унгбеджі написав книжку «Il n'y a de richesse que d'hommes», в якій виклав своє бачення подальшого розвитку Беніну й Африки в цілому.

Примітки

  1. National Assembly page on Houngbédji [ 3 травня 2007 у Wayback Machine.], bj.refer.org (фр.).
  2. Il n'y a de richesse que d'hommes [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] (фр.).
  3. Jennifer C. Seely, «African Transitions to Democracy: Bargaining among Social Groups» [ 17 серпня 2005 у Wayback Machine.].
  4. Chris Allen, «'Goodbye to All That': The Short and Sad Story of Socialism in Benin», in Marxism's Retreat from Africa, ed. Arnold Hughes, page 71.
  5. Elections in Benin [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.], Африканська виборча база даних.
  6. «Profiles of front-runners in presidential race» [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.], IRIN, 3 березня 2006.
  7. Сторінка на офіційному сайті уряду Беніну[недоступне посилання з лютого 2019].
  8. Benin, Year in Review: 1995, Britannica.com.
  9. Samuel Decalo, «Benin: First of the New Democracies», in Political Reform in Francophone Africa (1997), стор. 61, note 21.
  10. «Apr 1996 — Acceptance of defeat by Soglo — New government», Keesing's Record of World Events, volume 42, April 1996 Benin, page 41,031.
  11. «Benin: Prime Minister Houngbedji, three other ministers step down», AFP (nl.newsbank.com), 9 травня 1998.
  12. Benin, Year in Review: 1998, Britannica.com.
  13. Benin, Year in Review: 1999, Britannica.com.
  14. Results of the 1999 parliamentary election [ 6 березня 2005 у Wayback Machine.], bj.refer.org (фр.).
  15. ACP-EU page on Houngbédji [ 28 вересня 2012 у Wayback Machine.].
  16. «Benin 'day of mourning'» [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.], BBC.co.uk, 6 квітня 2001.
  17. «Ex-president elected mayor of Cotonou» [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.], IRIN, 17 лютого 2003.
  18. «Programme summary of Radio Benin news 1930 gmt 13 Feb 03», Radio Benin (nl.newsbank.com), February 14, 2003.
  19. List of deputies elected in the 2003 election [ 7 червня 2007 у Wayback Machine.], сторінка ленінського уряду.
  20. «Benin: Opposition leader joins presidential coalition», Radio France Internationale (nl.newsbank.com), 10 квітня 2003.
  21. «Mairie de Porto-Novo : Les circonstances de la démission de Me Houngbédji» [ 10 липня 2007 у Wayback Machine.], 6 червня 2003 (фр.).
  22. «Porto-Novo mayor resigns», Panapress, 12 червня 2003.
  23. , BeninInfo.com (фр.).

Джерела

  • Il n'y a de richesse que d'hommes [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]


Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Adriyen Ungbedzhi nar 5 bereznya 1942 beninskij politichnij diyach Buv golovoyu Nacionalnoyi asambleyi Beninu z 1991 do 1995 roku ocholyuvav uryad krayini z 1996 do 1998 roku udruge ocholyuvav Nacionalnu asambleyu z 1999 do 2003 roku Brav uchast u vsih prezidentskih viborah pochinayuchi z 1991 roku Adriyen Ungbedzhi Adrien Houngbedji Prapor Prem yer ministr Beninu 1996 1998 Nastupnik Posadu skasovano Narodzhennya 5 bereznya 1942 1942 03 05 82 roki Aplahu DagomeyaKrayina BeninPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaAdriyen Ungbedzhi narodivsya v Aplahu Benin 1942 roku Zdobuv stupin doktora prava v Parizkomu universiteti 1967 roku U serpni 1968 roku zasnuvav advokatsku firmu u misti Kotonu U cej chas vin buv palkim suprotivnikom rezhimu Matye Kereku u lyutomu 1975 roku jogo bulo zaareshtovano 5 bereznya 1975 Ungbedzhi vijshov z v yaznici j utik z krayini nevdovzi pislya cogo jogo bulo zasudzheno do smerti Vin virushiv do Parizha potim u Dakar Senegal de vikladav pravo pislya cogo vin poyihav u Librevil Gabon de znovu mav yuridichnu praktiku V Gaboni vin zblizivsya z prezidentom Omarom Bongo yakij dopomig Ungbedzhi povernutis na batkivshinu 1989 roku vidpravivshi jogo na litaku razom iz derzhavnim ministrom Gabonu odnim litakom U lyutomu 1990 roku Ungbedzhi priyednavsya do Nacionalnoyi konferenciyi sho opracovuvala perehid krayini do bagatopartijnoyi sistemi Buv na boci Kereku pid chas obrannya prem yer ministra prote peremogu zdobuv Nisefor Soglo Hocha bagato specialistiv vvazhayut Ungbedzhi pribichnikom Kereku za chasiv Nacionalnoyi konferenciyi prote sam vin zayavlyav sho buv pomirkovanim oponentom rezhimu Matye Kereku U berezni 1990 roku vin zasnuvav Demokratichnu partiyu vidrodzhennya a na pochatku 1991 buv obranij do Nacionalnyi asambleyi Beninu Brav uchast u prezidentskih viborah togo zh roku posivshi p yate misce z 4 54 golosiv viborciv Togo zh roku buv obranij golovoyu Nacionalnoyi asambleyi cyu posadu obijmav do 1995 Pid chas parlamentskih viboriv 1995 roku partiya Ungbedzhi razom z inshimi partiyami opozicijnimi do prezidenta Soglo zdobula bilshist u Nacionalnij asambleyi Ungbedzhi posiv tretye misce u pershomu turi prezidentskih viboriv 1996 roku nabravshi 19 71 golosiv pislya chogo pidtrimuvav Kereku u drugomu turi U kvitni togo zh roku prezident Kereku priznachiv Ungbedzhi na post prem yer ministra yakij vin zajmav uprodovzh dvoh rokiv 8 travnya 1998 roku Ungbedzhi vijshov u vidstavku razom iz troma inshimi ministrami sho predstavlyali jogo partiyu v uryadi 14 travnya posadu prem yer ministra bulo likvidovano Ungbedzhi razom zi svoyeyu partiyeyu brav uchast u parlamentskih viborah 1999 roku yak opozicijna sila V rezultati cih viboriv opozicijni partiyi znovu nabrali bilshist u Nacionalnij asambleyi Ungbedzhi bulo obrano na post golovi Asambleyi vdruge 29 kvitnya Vin zajmav cyu posadu do 2003 roku Takozh jogo bulo obrano na posadu spivgolovi Afrikansko Karibsko Tihookeansko Yevropejskogo Soyuzu ACP EU 2001 roku Na prezidentskih viborah 2001 roku Ungbedzhi nabrav 12 62 golosiv kolishnij prezident Soglo posiv druge misce 13 lyutogo 2003 roku Ungbedzhi bulo obrano na post mera stolici Beninu Porto Novo togo zh dnya vin vstupiv na posadu 2003 roku Ungbedzhi buv pereobranij do Nacionalnoyi asambleyi a u kvitni togo zh roku vin zalishiv opoziciyu ta priyednavsya do proprezidentskoyi bilshosti U chervni 2003 roku vin vijshov u vidstavku z postu mera Porto Novo 2006 roku Ungbedzhi znovu brav uchast u prezidentskih viborah a vidsutnist u peregonah golovnih jogo supernikiv Soglo ta Kereku robila jogo favoritom cih viboriv U pershomu turi 5 bereznya vin posiv druge misce nabravshi blizko 24 golosiv natomist Yayi Boni otrimav blizko 35 u drugomu turi viboriv 19 bereznya Ungbedzhi zaznav porazki Yayi Boni nabrav 75 golosiv viborciv 2007 roku Ungbedzhi buv pereobranij do Nacionalnoyi asambleyi 2011 roku vin znovu stav golovnim supernikom Yayi Boni pid chas prezidentskih viboriv pri comu Ungbedzhi namagavsya oskarzhiti oficijni rezultati viboriv Buduchi chlenom Akademiyi nauk fr Academie des Sciences d Outre Mer u zhovtni 2005 roku Ungbedzhi napisav knizhku Il n y a de richesse que d hommes v yakij viklav svoye bachennya podalshogo rozvitku Beninu j Afriki v cilomu PrimitkiNational Assembly page on Houngbedji 3 travnya 2007 u Wayback Machine bj refer org fr Il n y a de richesse que d hommes 30 veresnya 2007 u Wayback Machine fr Jennifer C Seely African Transitions to Democracy Bargaining among Social Groups 17 serpnya 2005 u Wayback Machine Chris Allen Goodbye to All That The Short and Sad Story of Socialism in Benin in Marxism s Retreat from Africa ed Arnold Hughes page 71 Elections in Benin 27 chervnya 2021 u Wayback Machine Afrikanska viborcha baza danih Profiles of front runners in presidential race 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine IRIN 3 bereznya 2006 Storinka na oficijnomu sajti uryadu Beninu nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Benin Year in Review 1995 Britannica com Samuel Decalo Benin First of the New Democracies in Political Reform in Francophone Africa 1997 stor 61 note 21 Apr 1996 Acceptance of defeat by Soglo New government Keesing s Record of World Events volume 42 April 1996 Benin page 41 031 Benin Prime Minister Houngbedji three other ministers step down AFP nl newsbank com 9 travnya 1998 Benin Year in Review 1998 Britannica com Benin Year in Review 1999 Britannica com Results of the 1999 parliamentary election 6 bereznya 2005 u Wayback Machine bj refer org fr ACP EU page on Houngbedji 28 veresnya 2012 u Wayback Machine Benin day of mourning 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine BBC co uk 6 kvitnya 2001 Ex president elected mayor of Cotonou 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine IRIN 17 lyutogo 2003 Programme summary of Radio Benin news 1930 gmt 13 Feb 03 Radio Benin nl newsbank com February 14 2003 List of deputies elected in the 2003 election 7 chervnya 2007 u Wayback Machine storinka leninskogo uryadu Benin Opposition leader joins presidential coalition Radio France Internationale nl newsbank com 10 kvitnya 2003 Mairie de Porto Novo Les circonstances de la demission de Me Houngbedji 10 lipnya 2007 u Wayback Machine 6 chervnya 2003 fr Porto Novo mayor resigns Panapress 12 chervnya 2003 BeninInfo com fr DzherelaIl n y a de richesse que d hommes 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti

Дата публікації:
Топ