Адо льф Марі я А дзьо Бохе нський пол Adolf Maria Adzio Bocheński 13 квітня 1909 Пониква 18 липня 1944 під Анконою Італі

Адольф Марія Бохенський
Adolf Maria Bocheński
Народився	13 квітня 1909; Пониква
Помер	18 липня 1944 (35 років); Анкона
Поховання	Польський військовий цвинтар у Лорето
Діяльність	журналіст
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Рід	Q63532064?
	Медіафайли у Вікісховищі;

Адо́льф Марі́я «А́дзьо» Бохе́нський (пол. Adolf Maria "Adzio" Bocheński; 13 квітня 1909, Пониква — 18 липня 1944 під Анконою, Італія) — польський письменник і публіцист, (мальтійський кавалер), підпоручник Війська Польського на Заході. Відзначений Срібним Хрестом ордену Virtuti Militari і три рази Хрестом Хоробрих.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бохенський.

Камінь на честь Адольфа Марії Бохенського у Вроцлаві

Життєпис

Походив зі шляхетської родини гербу Равич. Був сином Адольфа Бохенського і Марії з Дунін-Борковських, братом (Юзефа Марії), і . Його дядьком був . Після матури виїхав до Парижу, де навчався в школі для дипломатів — Ecole des Sciences Politiques — яку закінчив в червні 1930 року, зайнявши в загальній класифікації третє місце серед всіх студентів з понад двадцяти країн світ. Після повернення до Польщі отримав ступінь магістра (1932) права в Університету Яна Казимира у Львові. В першій половині 1930-х років був активним діячем Академічного Товариства «Myśl Mocarstwowa».

Був редактором і журналістом видань і . Його вважають одним з найталановитіших польських політичних публіцистів 1930-х років. Був прихильником зміцнення виконавчої влади і підтримки незалежності України. Прихильник Юзефа Пілсудського, але критик багатьох дій санаційного уряду.

Під час Вересневої кампанії (нападу Німеччини на Польщу) мав 30 років. Хотів вступити до війська, але його не захотіли прийняти через стан здоров'я. Після багатьох зусиль приєднався як доброволець до Запасного ескадрону і таки взяв участь в бойових діях. Після вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року разом зі своїм полком перейшов в Угорщину, а потім дістався до Франції. В закінчив школу підстаршин і разом з взяв участь у . Там за мужність отримав свій перший Хрест Хоробрих. Після евакуації бригади з Норвегії до і капітуляції Франції переправляв до Англії солдатів та офіцерів. Через кілька місяців вирушив до Сирії, де вступив до . Пізніше опинився в , з яким взяв участь у і Монте-Кассіно, де був поранений. Як солдат Карпатської бригади дописував до газети «Przy kierownicy w Tobruku».

Як підхоружний Окремої бригади Карпатських стрільців, а потім підпоручник Полку Карпатських уланів, завдяки своїй відвазі здобув популярність і повагу серед солдатів. Загинув під час , що описав у своїй книзі Zupa na gwoździu.

На честь Адольфа Марії Бохенського названо сквери у Варшаві і Вроцлаві.

Вибрані праці

Polityczne oblicze asymilacji narodowej // Droga. — 1935. — № 3. (Перекладено українською «Політичне обличчя національної асиміляції»).
Bochenski Aleksander, Stanislaw Los, Wlodzimierz Bzkowski. Problem polsko-ukraiński w Ziemi Czerwieńskiej. Warszawa: «Polityka», 1938.
Adolf i Aleksander Bocheński,Tendencje samobójcze narodu polskiego, 1925
Ustrój a racja stanu, 1928
Między Niemcami a Rosją, 1937
Artykuły zebrane 1941—1944, Włochy 1944
Historia i Polityka. Wybór Publicystyki, wybrał, opracował i przedmową opatrzył Marcin Król, , Warszawa 1989
Między Niemcami a Rosją, przedmowa: Mieczysław Pruszyński, 1994
Zanim powstała Kultura. Antologia tekstów Adolfa Marii Bocheńskiego poświęconych polskiej polityce wschodniej pod red. Kazimierza Michała Ujazdowskiego, Lublin 2006

Примітки

Polski serwis genealogiczny^{[недоступне посилання з лютого 2019]} (пол.)
. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 15 березня 2012.
Wańkowicz Melchior. Zupa na gwoździu. — Instytut Wydawniczy PAX,1975. — 167 s.
. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 151-172.

Джерела

Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 151-172, 427.
Micewski A. W cieniu marszałka Piłsudskiego. — Warszawa 1968
Mackiewicz S. Kto mnie wołał, czego chciał. — Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1972
Majewski A. Zaczęło się w Tobruku. — Lublin, 1974
Król M. Style politycznego myślenia. Wokół «Buntu Młodych» i «Polityki». — 1979
Czapski J. Tumult i widma. — 1981
Kosicka-Pajewska A. Polska między Rosją a Niemcami. Koncepcje polityczne Adolfa Bocheńskiego. — 1992
Giedroyć J. Autobiografia na cztery ręce. — opr. Krzysztof Pomian, 1994
(Kazimierz Michał Ujazdowski) Żywotność konserwatyzmu. Idee polityczne Adolfa Bocheńskiego. — Iskry, 2005
Tanewski P. Ostatni kawaler. — Warszawa 2008
Tomczyk R. Myśl Mocarstwowa. Z dziejów młodego pokolenia II Rzeczypospolitej. — Szczecin 2008

[Gen-1] Polski serwis genealogiczny^{[недоступне посилання з лютого 2019]} (пол.)

[Pat-2] . Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.

[Bar-3] . Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 15 березня 2012.

[Wańkowicz-4] Wańkowicz Melchior. Zupa na gwoździu. — Instytut Wydawniczy PAX,1975. — 167 s.

[5] . Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 15 березня 2012.

[6] . Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 15 березня 2012.

[7] Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 151-172.