Адеркас (пол. Aderkas, Aderkass) — лівонський (інфлянтський) шляхетський герб, що належав родині, яка походила з Данії. Пізніше рід отримав баронський титул в Російській імперії.
Адеркас | |
---|---|
Ранній варіант герба | |
Деталі | |
Затверджений | 1357 |
Історія
Першим представником роду 1277 року згадується лицар Йоганнес де Адрікас, васал Архієпископа Ризького в Лівонії.
Передбачається, що родове ім'я походить від назви феоду Адрікас, який знаходився в околицях замку Лемзаль. 1357 року Йоганн фон Адеркас був наділений леном Кадфер. 1491 році Арнт фон Адеркас придбав маєток Бістервольде, землі якого знаходилися у володінні роду до конфіскації 1920 року.
Від 1441 рід володів також маєтками в Естляндії. З них володіння Саллаеггі і Пенніеггі були подаровані Фабіану фон Адеркасу шведським королем Густавом Адольфом за вірну службу.
Від 1725 по 1919 Адеркасам належав маєток Пейдегоф на острові Езель де представники роду були піклувальниками двох церков і займали високі адміністративні посади.
Представники роду служили Данській, Шведській, Польській, Прусській та Російській коронам.
Опис
У золотому полі чорний орел з піднятими крилами і червоним язиком стоїть лівою ногою на пагорбі, голова і хвіст повернуті ліворуч, у клейноді три чорні страусові пера. Намет чорний, підбитий золотом.
Відомі представники
- Юрґен (1603–1631), шведський полковник, загинув в битві під Брейтенфельдом.
- Фабіан (до 1605–1683), шведський генерал-майор (1659). Власник маєтків у Ліфляндії і Естляндії.
- Фрідріх Вільгельм Карл (1767–1843), військовий фахівець, професор Дерптського університету.
- Еммануїл Богданович (Готхард Еммануель) (1773–1861), барон, таємний радник, дипломат.
- Борис Антонович (Беренд Отто) (1775–1831), генерал-майор, дійсний статський радник. Псковський і Воронезький губернатор.
- Андрій Антонович (Генріх Отто) (1770–1840), генерал-квартирмейстер, генерал-лейтенант, учасник Наполеонівських воєн.
- Георгій Васильович (1804–1858), генерал-лейтенант, командир Лейб-гвардії Гродненського гусарського полку, учасник російсько-польської війни 1830-1831 років.
- Карл Володимирович (Карл Вільгельм Оттокар) (1806–1869), полковник, дійсний статський радник.
- Еммануїл Вікторович (Еммануель Вольдемар Оттокар Александер) (1845–1898), генерал-майор, учасник Середньоазійських походів.
- Оттокар Карлович (Еммануель Гуго Ойґен Оттокар) (1859–1921), таємний радник, видавець журналу «Російський сліпець».
Література
- Карев В. М. Немцы России. - Издательство «ЭРН», 1999
- Baltisches Wappenbuch
- Краткая энциклопедия символов:Адеркас [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aderkas pol Aderkas Aderkass livonskij inflyantskij shlyahetskij gerb sho nalezhav rodini yaka pohodila z Daniyi Piznishe rid otrimav baronskij titul v Rosijskij imperiyi AderkasRannij variant gerbaDetaliZatverdzhenij1357IstoriyaPershim predstavnikom rodu 1277 roku zgaduyetsya licar Jogannes de Adrikas vasal Arhiyepiskopa Rizkogo v Livoniyi Peredbachayetsya sho rodove im ya pohodit vid nazvi feodu Adrikas yakij znahodivsya v okolicyah zamku Lemzal 1357 roku Jogann fon Aderkas buv nadilenij lenom Kadfer 1491 roci Arnt fon Aderkas pridbav mayetok Bistervolde zemli yakogo znahodilisya u volodinni rodu do konfiskaciyi 1920 roku Vid 1441 rid volodiv takozh mayetkami v Estlyandiyi Z nih volodinnya Sallaeggi i Pennieggi buli podarovani Fabianu fon Aderkasu shvedskim korolem Gustavom Adolfom za virnu sluzhbu Vid 1725 po 1919 Aderkasam nalezhav mayetok Pejdegof na ostrovi Ezel de predstavniki rodu buli pikluvalnikami dvoh cerkov i zajmali visoki administrativni posadi Predstavniki rodu sluzhili Danskij Shvedskij Polskij Prusskij ta Rosijskij koronam OpisU zolotomu poli chornij orel z pidnyatimi krilami i chervonim yazikom stoyit livoyu nogoyu na pagorbi golova i hvist povernuti livoruch u klejnodi tri chorni strausovi pera Namet chornij pidbitij zolotom Vidomi predstavnikiYurgen 1603 1631 shvedskij polkovnik zaginuv v bitvi pid Brejtenfeldom Fabian do 1605 1683 shvedskij general major 1659 Vlasnik mayetkiv u Liflyandiyi i Estlyandiyi Fridrih Vilgelm Karl 1767 1843 vijskovij fahivec profesor Derptskogo universitetu Emmanuyil Bogdanovich Gothard Emmanuel 1773 1861 baron tayemnij radnik diplomat Boris Antonovich Berend Otto 1775 1831 general major dijsnij statskij radnik Pskovskij i Voronezkij gubernator Andrij Antonovich Genrih Otto 1770 1840 general kvartirmejster general lejtenant uchasnik Napoleonivskih voyen Georgij Vasilovich 1804 1858 general lejtenant komandir Lejb gvardiyi Grodnenskogo gusarskogo polku uchasnik rosijsko polskoyi vijni 1830 1831 rokiv Karl Volodimirovich Karl Vilgelm Ottokar 1806 1869 polkovnik dijsnij statskij radnik Emmanuyil Viktorovich Emmanuel Voldemar Ottokar Aleksander 1845 1898 general major uchasnik Serednoazijskih pohodiv Ottokar Karlovich Emmanuel Gugo Ojgen Ottokar 1859 1921 tayemnij radnik vidavec zhurnalu Rosijskij slipec LiteraturaKarev V M Nemcy Rossii Izdatelstvo ERN 1999 Baltisches Wappenbuch Kratkaya enciklopediya simvolov Aderkas 4 bereznya 2016 u Wayback Machine