Адапти́вна о́птика (від лат. adapto — пристосовую та грец. οπτική — наука про зір) — динамічна оптична система, спроможна виправляти хвильовий фронт електромагнітного випромінювання, що викривлюється на шляху його поширення від джерела до приймача. На відміну від активної оптики із повільною корекцією до адаптивної здебільшого належать швидкодійні системи, що працюють на частотах 1—1000 Гц.
Історія
Ідеї адаптивної оптики належать . Ними зацікавилися 1953 року, коли виникла потреба подолати обмеження роздільної здатності телескопів, зумовлені, в першу чергу, атмосферною нестабільністю, а також похибками ведення телескопа, його дрижанням, термічною деформацією, сейсмічними коливаннями. Втілення цих ідей стало можливим із середини 70-х років. Одна з перших спроб побудови адаптивної оптики — семиелементний телескоп АСТ-1200, встановлений у Кримській Астрофізичній обсерваторії.
Детальну побудову адаптивної оптики та перші результати її застосування наведено у працях західноєвропейської асоціації обсерваторій (COME-ON) за проектами Європейської південної обсерваторії (ESO).
Вплив атмосферної турбулентності на якість зображення подвійної зорі , отримане на Дуже великому телескопі | ||
Без корекції хвильового фронту | Із корекцією хвильового фронту | |
Застосування
Атмосферна турбулентність має випадковий характер й спричинює як поглинання, так і заломлення світла, які залежать від довжини хвилі випромінювання. Шкала атмосферних неоднорідностей сягає від 0,5 м до сотень метрів. Світло по-різному заломлюється на цих неоднорідностях й при використанні дзеркальних телескопів великої апертури (кілька метрів) це приводить до розмиття отриманого зображення. Корекція здійснюється спеціалізованою комп'ютерною системою за рахунок мікрозмін кривини первинного дзеркала з метою компенсувати миттєвий вклад атмосферної турбулентності. Динамічне відстеження змін зкоригованого хвильового фронту дозволяє постійно підтримувати його плоску форму, що значно підвищує роздільну здатність телескопа. Застосування адаптивної оптики у наземних телескопах дозволяє їм наблизитися до теоретичної роздільної здатності, обмеженої лише дифракцією.
Див.також
Джерела
- Адаптивна оптика // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 12-13. — .
Посилання
- Адаптивна оптика : навч. посіб. / [Васюра А. С. та ін.] ; за ред. С. В. Павлова ; Вінниц. нац. техн. ун-т. - Вінниця : ВНТУ, 2015. - 280 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 275-280. - 300 (1-й запуск 1-100) прим. -
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z aktivnoyu optikoyu Adapti vna o ptika vid lat adapto pristosovuyu ta grec optikh nauka pro zir dinamichna optichna sistema spromozhna vipravlyati hvilovij front elektromagnitnogo viprominyuvannya sho vikrivlyuyetsya na shlyahu jogo poshirennya vid dzherela do prijmacha Na vidminu vid aktivnoyi optiki iz povilnoyu korekciyeyu do adaptivnoyi zdebilshogo nalezhat shvidkodijni sistemi sho pracyuyut na chastotah 1 1000 Gc IstoriyaIdeyi adaptivnoyi optiki nalezhat Nimi zacikavilisya 1953 roku koli vinikla potreba podolati obmezhennya rozdilnoyi zdatnosti teleskopiv zumovleni v pershu chergu atmosfernoyu nestabilnistyu a takozh pohibkami vedennya teleskopa jogo drizhannyam termichnoyu deformaciyeyu sejsmichnimi kolivannyami Vtilennya cih idej stalo mozhlivim iz seredini 70 h rokiv Odna z pershih sprob pobudovi adaptivnoyi optiki semielementnij teleskop AST 1200 vstanovlenij u Krimskij Astrofizichnij observatoriyi Detalnu pobudovu adaptivnoyi optiki ta pershi rezultati yiyi zastosuvannya navedeno u pracyah zahidnoyevropejskoyi asociaciyi observatorij COME ON za proektami Yevropejskoyi pivdennoyi observatoriyi ESO Vpliv atmosfernoyi turbulentnosti na yakist zobrazhennya podvijnoyi zori otrimane na Duzhe velikomu teleskopi Bez korekciyi hvilovogo frontu Iz korekciyeyu hvilovogo frontuZastosuvannyaAtmosferna turbulentnist maye vipadkovij harakter j sprichinyuye yak poglinannya tak i zalomlennya svitla yaki zalezhat vid dovzhini hvili viprominyuvannya Shkala atmosfernih neodnoridnostej syagaye vid 0 5 m do soten metriv Svitlo po riznomu zalomlyuyetsya na cih neodnoridnostyah j pri vikoristanni dzerkalnih teleskopiv velikoyi aperturi kilka metriv ce privodit do rozmittya otrimanogo zobrazhennya Korekciya zdijsnyuyetsya specializovanoyu komp yuternoyu sistemoyu za rahunok mikrozmin krivini pervinnogo dzerkala z metoyu kompensuvati mittyevij vklad atmosfernoyi turbulentnosti Dinamichne vidstezhennya zmin zkorigovanogo hvilovogo frontu dozvolyaye postijno pidtrimuvati jogo plosku formu sho znachno pidvishuye rozdilnu zdatnist teleskopa Zastosuvannya adaptivnoyi optiki u nazemnih teleskopah dozvolyaye yim nablizitisya do teoretichnoyi rozdilnoyi zdatnosti obmezhenoyi lishe difrakciyeyu Div takozhMerehtinnya zirDzherelaAdaptivna optika Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 12 13 ISBN 966 613 263 X PosilannyaAdaptivna optika navch posib Vasyura A S ta in za red S V Pavlova Vinnic nac tehn un t Vinnicya VNTU 2015 280 s ris tabl Bibliogr s 275 280 300 1 j zapusk 1 100 prim ISBN 978 966 641 638 7