Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бартошевич А да м Доміні к Бартоше вич пол Adam Dominik Bartoszewicz л

Адам Домінік Бартошевич

Адам Домінік Бартошевич
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бартошевич.

А́да́м Доміні́к Бартоше́вич (пол. Adam Dominik Bartoszewicz, лит. Adomas Dominykas Bartuševičius; 1838, маєток Панемуньо, селище Немаюнай, Троцький (Тракайський) повіт, Віленська (Вільнюська) губернія, Російська імперія — 11 лютого 1886, Львів, Австро-Угорщина) — польськомовний видавець, книгар і редактор литовського походження, засновник «Польської книгарні» (пол. Księgarnia Polska) у Львові. Один з організаторів Січневого повстання у Литві, командир взводу.

Адам Домінік Бартошевич

Adam Dominik Bartoszewicz

Adomas Dominykas Bartuševičius
image
Народився1838[1][2][…]
d, d, Лаздийський район, Литва або Литва
Помер11 лютого 1886(1886-02-11)[1][2][…]
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина або Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар
Підданствоimage Російська імперія
Діяльністьписьменник, видавець, книгар, редактор
Галузьвидавництво[d][4], книгарня[4] і редагування[4]
Знання мовпольська
Конфесіяримо-католик
У шлюбі з

Клотільда Лі Марія

Klotilda Lee Maria
image
Герб

image

Життєпис

Народився у шляхетній литовській родині одного з фундаторів бальнеологічної станції курорту Бірштонас ― Адама Бартошевича (1790―1881) та Домініки Йодковської-Бартошевич (1806―1842). Мав також брата Вацлава (1836―1914) й сестру Валерію (1840―1909). Попри слабке здоров'я, відвідував парафіяльну школу, по тому школу у містечку Пуня, а згодом завершив шкільну освіту в одній з віленських гімназій. Оскільки після Листопадового повстання царський уряд заборонив університети у Вільні та Варшаві, у 1857 році Бартошевич вирушив вивчати право до Московського університету.

У Москві долучився до товариства «Спільність» (чи «Оґул», пол. Stowarzyszenie studentów «Ogół»), яке єднало польськомовних студентів з теренів колишньої Речі Посполитої. Студентське товариство живилося соціалістичними ідеями та літературою романтизму, зокрема, творчістю Адама Міцкевича й Тараса Шевченка. З останнім приятелював учасник петербурзької «Спільності» Зигмунт Сераковський.

Визначальними подіями для діяльності товариства стали протести проти умов навчання та виступи, до яких спричинилися вбивства царською армією учасників варшавських патріотичних демонстрацій у лютому 1861 року, відтак за нез'ясованих обставин Бартошевичу довелося полишити навчання у Московському університеті й навесні того ж року повернутися на батьківщину.

Перебуваючи у маєтку Панемуньо, вчителював серед селянських дітей та намагався створити початкову школу. Життя у Москві та участь у «Спільності» ствердили його просвітницькі переконання, що позначатиметься на його подальшому видавничому досвіді.

У 1862 році вступає до Краківського університету, аби, згідно із припущеннями дослідників, розширити діяльність «Спільності» та завершити припинені у Москві правничі студії, однак розпочинається Січневе повстання. Разом із братом Вацлавом бере діяльну участь у боротьбі на теренах Троцького повіту, зокрема, у битві поблизу селища Палімшяй (лит. Palimšiai, пол. Palimsza) 7 травня 1863 року. Їхній батько Адам влаштовує у своєму маєтку революційні збори й розповсюджує заборонену літературу.

Внаслідок цієї діяльності Бартошевич-старший згодом був змушений відбувати покарання, а обох братів оголошують у розшук у Російській імперії, хоча зрештою їм вдається втекти з країни аж до оголошення амністії. Свої спогади про Палімшяйську або Палімську битву (лит. Mūšis prie Palimšių, пол. Bitwa Palimska) Бартошевич незабаром публікує під псевдонімом Задора ― таку саму назву має шляхетський герб, до якого належать деякі родини на прізвище Бартошевич.

Після вимушеної еміграції опиняється у Парижі, де від 1864 року намагається пристосуватись до нової дійсності: учителює у польськомовній громаді, працює ліхтарником, а пізніше влаштовується до друкарні, де набуває знань з видавничої справи та знайомиться з масовим європейським книговиданням.

Бере участь в організаціях польськомовних емігрантів, долучається до редагування й видання емігрантської преси: часопису «Незалежність» (пол. Niepodległość) та щомісячника «Майбуття» (пол. Przyszłość). Останній ― разом з Антоні Ґедройцем.

З 1865 року стає паризьким кореспондентом польськомовних львівських видань. Уся ця діяльність визначає його подальше зацікавлення красним письменством і книговиданням.

У 1868 році одружується із донькою польських емігрантів 1830-х років Клотільдою Лі Марією й подружжя переїжджає до Львова. Попри те, що іноземним підданим було невільно провадити видавничу діяльність в Австро-Угорщині, Бартошевич обирає саме Львів, де він не завжди має змогу офіційно позначати свою участь, однак процес становлення Галицької автономії дає йому більше можливостей, аніж суворі цензурні обмеження у підросійській Варшаві.

Його брат Вацлав, завершивши медичні студії та ставши лікарем, залишається у Парижі, а згодом, вже по оголошенні амністії, 1882 року повертається до Литви.

Діяльність у Львові

У Львові метою Бартошевича стає літературне періодичне видання. Відтак у січні 1869 року він започатковує ілюстрований літературний часопис «Мурашка» (пол. Mrówka). Звертаючись до багатьох відомих письменників і науковців, Бартошевич намагається здобути для публікації їхні твори, утім, попри всі зусилля, видання ледь виживає, брак підписників спричиняється до того, що у 1871 році часопис припиняє існування, проте по ньому лишається недорога популярна книжкова серія Бібліотека «Мурашки».

Саме успішність Бібліотеки «Мурашки» допомагає Бартошевичу створити 1872 року підприємство «Польська книгарня» (пол. Księgarnia Polska) при вулиці Коперника, 12 (з 4 листопада 1877 ― на площі Галицькій, 14), яке складається з видавництва, випозичальні та книгарні. У видавництві надалі виходять друком Бібліотека «Мурашки», Бібліотека дитячих аматорських театрів, Бібліотека вибраних романів та серія Історична бібліотека.

image
Чільна сторінка роману Міхала Балуцького «За невчинені злочини», виданого «Польською книгарнею»

Також «Польська книгарня» видавала дитячий часопис Товариство старанних дітей (пол. Towarzystwo pilnych dzieci) і часопис Літературний, мистецький, науковий і громадський Тиждень (пол. Tydzień literacki, artystyczny, naukowy i społeczny), в редагуванні яких брав участь сам Бартошевич.

Серед понад двохсот томів, які у той період вийшли друком у «Польській книгарні», були «Дивні кар'єри» Яна Ляма, «Марія, українська повість» Антонія Мальчевського, «Балладина» Юліуша Словацького, «Король Лір» Вільяма Шекспіра у перекладі Адама Плуга, «Тартюф» Мольєра, «Фауст» Йоганна Вольфганга фон Гете, «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера, «Ревізор» Миколи Гоголя, «Сторінка любові» Еміля Золя, «Мцирі» Михайла Лермонтова та «Кобзар» Тараса Шевченка ― обидва останніх у перекладі польськомовного литовського поета Владислава Сирокомлі. Попри те, що красне письменство переважало серед видань «Польської книгарні», Бартошевич також видав «Житія святих» Петра Скарґи, тритомник праць Чарльза Дарвіна та двадцять два томи «Всесвітньої історії» Фрідріха Шлоссера.

У каталозі 1877 року випозичальня книжок «Польської книгарні» налічувала 10 000 виключно польськомовних видань, зокрема, 114 книг найпліднішого польського письменника Юзефа Ігнація Крашевського, з яким Бартошевич підтримував зв'язок та видавав деякі його твори.

1882 року «Польська книгарня» публікує двотомну «Історію народного руху від 1861 до 1864 року» історика-емігранта Болеслава Лімановського, який до 1859 року також навчався у Москві й мав стосунок до студентського товариства «Спільність».

Помер у Львові, похований на 9 полі Личаківського цвинтаря. У некролозі варшавського часопису «Колосся» (пол. Kłosy) через цензуру не згадується ані про участь Бартошевича у Січневому повстанні, ані ім'я Лімановського, автора «Історії народного руху». Дружина Бартошевича, Клотільда Лі Марія, певний час провадила справи «Польської книгарні», а по тому, з 1889 року, підприємство очолив Бернард Полонецький. Уже за його керівництва там видавався польською мовою Іван Франко.

Стосунки із книгарським середовищем

В особистих листах Бартошевич неодноразово повідомляв про упереджене ставлення з боку львівської книгарської спільноти, а 1877 року спалахнув скандал, коли книгар і видавець Владислав Ґубринович (1836―1914) опублікував відкритого листа. Там він висунув звинувачення до своїх колег, які відмовилися підписувати створену ним петицію з проханням звільнити від сплати мита польськомовні видання з Варшави. Між іншим, Ґубринович стверджував, що «Польська книгарня» купувала варшавські видання не безпосередньо, а через Пруссію.

У 1880 році Владислав Ґубринович видруковує 60-сторінковий рукопис «Захист літературної власності книгарні „Ґубринович і Шмідт“ від „Польської книгарні“ у Львові», який складається зі вступу, газетних публікацій та матеріалів судової справи. Відповідаючи на ці звинувачення у недоброчесній конкуренції, Бартошевич того ж року поширює полемічну брошуру «Пан Ґубринович — захисник літературної власності: справа „Польського співаника“».

Примітки

  1. http://id.worldcat.org/fast/399082
  2. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  3. MAK
    d:Track:Q105192847
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. . www.polskipetersburg.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  6. . Voruta. 27 травня 2020. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  7. . Voruta. 9 травня 2019. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  8. wyd.), Lewental Salomon (Red. i (6 березня 1886). (пол.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
  9. . web.archive.org. 4 березня 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 14 вересня 2021.
  10. . web.archive.org. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 14 вересня 2021.
  11. . polona.pl. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  12. . polona.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  13. . www.dbc.wroc.pl (пол.). Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
  14. ANNO, Kuryer Lwowski (Lemberger Courier), 1886-02-12, Seite 3. anno.onb.ac.at. Процитовано 14 вересня 2021.
  15. Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  16. . polona.pl. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  17. . polona.pl. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
  18. . polona.pl. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.

Джерела

  • Adam Dominik Bartoszewicz, Pan Gubrynowicz ― obrońca własności literackiej i proces o Śpiewnik polski. Broszura polemiczna. Lwów: 1880
  • Władysław Gubrynowicz, Obrona własności literackiej księgarni Gubrynowicz i Schmidt przeciw Księgarni Polskiej we Lwowie. Lwów: 1880
  • Jerzy Jarowiecki, Prasa lwowska w dobie popowstaniowej / Kraków ― Lwów: książki, czasopisma, biblioteki XIX i XX w. T. 3 / pod red. Jerzego Jarowieckiego. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1996
  • Maria Konopka, Adam Dominik Bartoszewicz: redaktor, księgarz i wydawca lwowski: (1838—1886). Kraków: Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1995
  • Maria Konopka, Księgarnia Polska Bernarda Połonieckiego we Lwowie w dobie autonomii (1889—1914) / Kraków ― Lwów: książki, czasopisma, biblioteki. T. 8 / pod red. Haliny Kosętki. ― Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2006
  • Maria Konopka, Kulturotwórcza rola lwowskich wypożyczalni książek, czynnych przy księgarniach w drugiej połowie XIX wieku / Roczniki biblioteczne, r. LIV: 2010
  • Stanisław Skórka, Biblioteka Polska ― seria wydawnicza lwowskiej księgarni W. Gubrynowicza i W. Schmidta / Rocznik Naukowo-Dydaktyczny WSP w Krakowie, zeszyt 194, Kraków: 1998

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bartoshevich A da m Domini k Bartoshe vich pol Adam Dominik Bartoszewicz lit Adomas Dominykas Bartusevicius 1838 mayetok Panemuno selishe Nemayunaj Trockij Trakajskij povit Vilenska Vilnyuska guberniya Rosijska imperiya 11 lyutogo 1886 Lviv Avstro Ugorshina polskomovnij vidavec knigar i redaktor litovskogo pohodzhennya zasnovnik Polskoyi knigarni pol Ksiegarnia Polska u Lvovi Odin z organizatoriv Sichnevogo povstannya u Litvi komandir vzvodu Adam Dominik BartoshevichAdam Dominik Bartoszewicz Adomas Dominykas BartuseviciusNarodivsya1838 1 2 d d Lazdijskij rajon Litva abo LitvaPomer11 lyutogo 1886 1886 02 11 1 2 Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina abo Lviv Dolitavshina Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarPiddanstvo Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik vidavec knigar redaktorGaluzvidavnictvo d 4 knigarnya 4 i redaguvannya 4 Znannya movpolskaKonfesiyarimo katolikU shlyubi zKlotilda Li Mariya Klotilda Lee MariaGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u shlyahetnij litovskij rodini odnogo z fundatoriv balneologichnoyi stanciyi kurortu Birshtonas Adama Bartoshevicha 1790 1881 ta Dominiki Jodkovskoyi Bartoshevich 1806 1842 Mav takozh brata Vaclava 1836 1914 j sestru Valeriyu 1840 1909 Popri slabke zdorov ya vidviduvav parafiyalnu shkolu po tomu shkolu u mistechku Punya a zgodom zavershiv shkilnu osvitu v odnij z vilenskih gimnazij Oskilki pislya Listopadovogo povstannya carskij uryad zaboroniv universiteti u Vilni ta Varshavi u 1857 roci Bartoshevich virushiv vivchati pravo do Moskovskogo universitetu U Moskvi doluchivsya do tovaristva Spilnist chi Ogul pol Stowarzyszenie studentow Ogol yake yednalo polskomovnih studentiv z tereniv kolishnoyi Rechi Pospolitoyi Studentske tovaristvo zhivilosya socialistichnimi ideyami ta literaturoyu romantizmu zokrema tvorchistyu Adama Mickevicha j Tarasa Shevchenka Z ostannim priyatelyuvav uchasnik peterburzkoyi Spilnosti Zigmunt Serakovskij Viznachalnimi podiyami dlya diyalnosti tovaristva stali protesti proti umov navchannya ta vistupi do yakih sprichinilisya vbivstva carskoyu armiyeyu uchasnikiv varshavskih patriotichnih demonstracij u lyutomu 1861 roku vidtak za nez yasovanih obstavin Bartoshevichu dovelosya polishiti navchannya u Moskovskomu universiteti j navesni togo zh roku povernutisya na batkivshinu Perebuvayuchi u mayetku Panemuno vchitelyuvav sered selyanskih ditej ta namagavsya stvoriti pochatkovu shkolu Zhittya u Moskvi ta uchast u Spilnosti stverdili jogo prosvitnicki perekonannya sho poznachatimetsya na jogo podalshomu vidavnichomu dosvidi U 1862 roci vstupaye do Krakivskogo universitetu abi zgidno iz pripushennyami doslidnikiv rozshiriti diyalnist Spilnosti ta zavershiti pripineni u Moskvi pravnichi studiyi odnak rozpochinayetsya Sichneve povstannya Razom iz bratom Vaclavom bere diyalnu uchast u borotbi na terenah Trockogo povitu zokrema u bitvi poblizu selisha Palimshyaj lit Palimsiai pol Palimsza 7 travnya 1863 roku Yihnij batko Adam vlashtovuye u svoyemu mayetku revolyucijni zbori j rozpovsyudzhuye zaboronenu literaturu Vnaslidok ciyeyi diyalnosti Bartoshevich starshij zgodom buv zmushenij vidbuvati pokarannya a oboh brativ ogoloshuyut u rozshuk u Rosijskij imperiyi hocha zreshtoyu yim vdayetsya vtekti z krayini azh do ogoloshennya amnistiyi Svoyi spogadi pro Palimshyajsku abo Palimsku bitvu lit Musis prie Palimsiu pol Bitwa Palimska Bartoshevich nezabarom publikuye pid psevdonimom Zadora taku samu nazvu maye shlyahetskij gerb do yakogo nalezhat deyaki rodini na prizvishe Bartoshevich Pislya vimushenoyi emigraciyi opinyayetsya u Parizhi de vid 1864 roku namagayetsya pristosuvatis do novoyi dijsnosti uchitelyuye u polskomovnij gromadi pracyuye lihtarnikom a piznishe vlashtovuyetsya do drukarni de nabuvaye znan z vidavnichoyi spravi ta znajomitsya z masovim yevropejskim knigovidannyam Bere uchast v organizaciyah polskomovnih emigrantiv doluchayetsya do redaguvannya j vidannya emigrantskoyi presi chasopisu Nezalezhnist pol Niepodleglosc ta shomisyachnika Majbuttya pol Przyszlosc Ostannij razom z Antoni Gedrojcem Z 1865 roku staye parizkim korespondentom polskomovnih lvivskih vidan Usya cya diyalnist viznachaye jogo podalshe zacikavlennya krasnim pismenstvom i knigovidannyam U 1868 roci odruzhuyetsya iz donkoyu polskih emigrantiv 1830 h rokiv Klotildoyu Li Mariyeyu j podruzhzhya pereyizhdzhaye do Lvova Popri te sho inozemnim piddanim bulo nevilno provaditi vidavnichu diyalnist v Avstro Ugorshini Bartoshevich obiraye same Lviv de vin ne zavzhdi maye zmogu oficijno poznachati svoyu uchast odnak proces stanovlennya Galickoyi avtonomiyi daye jomu bilshe mozhlivostej anizh suvori cenzurni obmezhennya u pidrosijskij Varshavi Jogo brat Vaclav zavershivshi medichni studiyi ta stavshi likarem zalishayetsya u Parizhi a zgodom vzhe po ogoloshenni amnistiyi 1882 roku povertayetsya do Litvi Diyalnist u Lvovi U Lvovi metoyu Bartoshevicha staye literaturne periodichne vidannya Vidtak u sichni 1869 roku vin zapochatkovuye ilyustrovanij literaturnij chasopis Murashka pol Mrowka Zvertayuchis do bagatoh vidomih pismennikiv i naukovciv Bartoshevich namagayetsya zdobuti dlya publikaciyi yihni tvori utim popri vsi zusillya vidannya led vizhivaye brak pidpisnikiv sprichinyayetsya do togo sho u 1871 roci chasopis pripinyaye isnuvannya prote po nomu lishayetsya nedoroga populyarna knizhkova seriya Biblioteka Murashki Same uspishnist Biblioteki Murashki dopomagaye Bartoshevichu stvoriti 1872 roku pidpriyemstvo Polska knigarnya pol Ksiegarnia Polska pri vulici Kopernika 12 z 4 listopada 1877 na ploshi Galickij 14 yake skladayetsya z vidavnictva vipozichalni ta knigarni U vidavnictvi nadali vihodyat drukom Biblioteka Murashki Biblioteka dityachih amatorskih teatriv Biblioteka vibranih romaniv ta seriya Istorichna biblioteka Chilna storinka romanu Mihala Baluckogo Za nevchineni zlochini vidanogo Polskoyu knigarneyu Takozh Polska knigarnya vidavala dityachij chasopis Tovaristvo starannih ditej pol Towarzystwo pilnych dzieci i chasopis Literaturnij misteckij naukovij i gromadskij Tizhden pol Tydzien literacki artystyczny naukowy i spoleczny v redaguvanni yakih brav uchast sam Bartoshevich Sered ponad dvohsot tomiv yaki u toj period vijshli drukom u Polskij knigarni buli Divni kar yeri Yana Lyama Mariya ukrayinska povist Antoniya Malchevskogo Balladina Yuliusha Slovackogo Korol Lir Vilyama Shekspira u perekladi Adama Pluga Tartyuf Molyera Faust Joganna Volfganga fon Gete Pidstupnist i kohannya Fridriha Shillera Revizor Mikoli Gogolya Storinka lyubovi Emilya Zolya Mciri Mihajla Lermontova ta Kobzar Tarasa Shevchenka obidva ostannih u perekladi polskomovnogo litovskogo poeta Vladislava Sirokomli Popri te sho krasne pismenstvo perevazhalo sered vidan Polskoyi knigarni Bartoshevich takozh vidav Zhitiya svyatih Petra Skargi tritomnik prac Charlza Darvina ta dvadcyat dva tomi Vsesvitnoyi istoriyi Fridriha Shlossera U katalozi 1877 roku vipozichalnya knizhok Polskoyi knigarni nalichuvala 10 000 viklyuchno polskomovnih vidan zokrema 114 knig najplidnishogo polskogo pismennika Yuzefa Ignaciya Krashevskogo z yakim Bartoshevich pidtrimuvav zv yazok ta vidavav deyaki jogo tvori 1882 roku Polska knigarnya publikuye dvotomnu Istoriyu narodnogo ruhu vid 1861 do 1864 roku istorika emigranta Boleslava Limanovskogo yakij do 1859 roku takozh navchavsya u Moskvi j mav stosunok do studentskogo tovaristva Spilnist Pomer u Lvovi pohovanij na 9 poli Lichakivskogo cvintarya U nekrolozi varshavskogo chasopisu Kolossya pol Klosy cherez cenzuru ne zgaduyetsya ani pro uchast Bartoshevicha u Sichnevomu povstanni ani im ya Limanovskogo avtora Istoriyi narodnogo ruhu Druzhina Bartoshevicha Klotilda Li Mariya pevnij chas provadila spravi Polskoyi knigarni a po tomu z 1889 roku pidpriyemstvo ocholiv Bernard Poloneckij Uzhe za jogo kerivnictva tam vidavavsya polskoyu movoyu Ivan Franko Stosunki iz knigarskim seredovishem V osobistih listah Bartoshevich neodnorazovo povidomlyav pro uperedzhene stavlennya z boku lvivskoyi knigarskoyi spilnoti a 1877 roku spalahnuv skandal koli knigar i vidavec Vladislav Gubrinovich 1836 1914 opublikuvav vidkritogo lista Tam vin visunuv zvinuvachennya do svoyih koleg yaki vidmovilisya pidpisuvati stvorenu nim peticiyu z prohannyam zvilniti vid splati mita polskomovni vidannya z Varshavi Mizh inshim Gubrinovich stverdzhuvav sho Polska knigarnya kupuvala varshavski vidannya ne bezposeredno a cherez Prussiyu U 1880 roci Vladislav Gubrinovich vidrukovuye 60 storinkovij rukopis Zahist literaturnoyi vlasnosti knigarni Gubrinovich i Shmidt vid Polskoyi knigarni u Lvovi yakij skladayetsya zi vstupu gazetnih publikacij ta materialiv sudovoyi spravi Vidpovidayuchi na ci zvinuvachennya u nedobrochesnij konkurenciyi Bartoshevich togo zh roku poshiryuye polemichnu broshuru Pan Gubrinovich zahisnik literaturnoyi vlasnosti sprava Polskogo spivanika Primitkihttp id worldcat org fast 399082 NUKAT 2002 d Track Q11789729 MAK d Track Q105192847 Czech National Authority Database d Track Q13550863 www polskipetersburg pl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 Voruta 27 travnya 2020 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 Voruta 9 travnya 2019 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 wyd Lewental Salomon Red i 6 bereznya 1886 pol Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 15 veresnya 2021 web archive org 4 bereznya 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2020 Procitovano 14 veresnya 2021 web archive org 5 bereznya 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 14 veresnya 2021 polona pl Arhiv originalu za 15 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 polona pl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 www dbc wroc pl pol Arhiv originalu za 15 veresnya 2021 Procitovano 15 veresnya 2021 ANNO Kuryer Lwowski Lemberger Courier 1886 02 12 Seite 3 anno onb ac at Procitovano 14 veresnya 2021 Zaxid net ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 polona pl Arhiv originalu za 15 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 polona pl Arhiv originalu za 15 veresnya 2021 Procitovano 15 veresnya 2021 polona pl Arhiv originalu za 15 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 DzherelaAdam Dominik Bartoszewicz Pan Gubrynowicz obronca wlasnosci literackiej i proces o Spiewnik polski Broszura polemiczna Lwow 1880 Wladyslaw Gubrynowicz Obrona wlasnosci literackiej ksiegarni Gubrynowicz i Schmidt przeciw Ksiegarni Polskiej we Lwowie Lwow 1880 Jerzy Jarowiecki Prasa lwowska w dobie popowstaniowej Krakow Lwow ksiazki czasopisma biblioteki XIX i XX w T 3 pod red Jerzego Jarowieckiego Krakow Wydawnictwo Naukowe Wyzszej Szkoly Pedagogicznej 1996 Maria Konopka Adam Dominik Bartoszewicz redaktor ksiegarz i wydawca lwowski 1838 1886 Krakow Wydawnictwo Naukowe Wyzszej Szkoly Pedagogicznej 1995 Maria Konopka Ksiegarnia Polska Bernarda Polonieckiego we Lwowie w dobie autonomii 1889 1914 Krakow Lwow ksiazki czasopisma biblioteki T 8 pod red Haliny Kosetki Krakow Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej 2006 Maria Konopka Kulturotworcza rola lwowskich wypozyczalni ksiazek czynnych przy ksiegarniach w drugiej polowie XIX wieku Roczniki biblioteczne r LIV 2010 Stanislaw Skorka Biblioteka Polska seria wydawnicza lwowskiej ksiegarni W Gubrynowicza i W Schmidta Rocznik Naukowo Dydaktyczny WSP w Krakowie zeszyt 194 Krakow 1998

Дата публікації:
Топ