Адам Богорич 1520 Брестаниця 20 листопада 1598 територія сучасної Німеччини словенський протестант та мовознавець створи

Адам Богорич (1520, Брестаниця — 20 листопада 1598, територія сучасної Німеччини) — словенський протестант та мовознавець, створив словенський алфавіт під назвою богоричиця.

Адам Богорич

Народився	1520^[1]^[2]^[…] Брестаниця, Кршко, Словенія
Помер	20 листопада 1598(1598-11-20)^[4] Ельзас
Країна	Штирія Священна Римська імперія
Діяльність	мовознавець, директор школи, письменник, філолог, педагог
Сфера роботи	філологія^[5], гуманізм епохи Відродження^[5] і Гуманістична педагогіка^[5]
Конфесія	лютеранство


Адам Богорич у Вікісховищі

Життєпис

У Відні він у 1547 р. здобув ступінь бакалавра, потім навчався у Віттенберзькому університеті, де одним із його вчителів був Філіпп Меланхтон . В З 1551 по 1563 рік працював у власній школі в Кршку, в 1566—1582 та 1595—1598 роках він був директором державної школи в Любляні, де він ввів місцеву слов'янську мову як мову навчання.

Вже близько 1580 р. Він опублікував наразі не збережену працю Elementale Labacense cum Nomenclatura trium linguarum, Latinae, Germanicae et Sclavonicae, яка була в основному латино-німецько-слов'янським словником. Однак його головною працею була Arcticae horulae succisivae de latinocarniolana literatura (чеські вільні зимові години латино-крайнської граматики; також скорочено Arcticae horulae), опублікована у Віттенберзі того ж року, коли Далматин переклав Біблію (1584). Богорич в опублікованій латиною граматиці словенської Arcticae horulae високо оцінив місцеву народну мову як члена великої родини слов'янських мов. Богорич там також висловив думку, що місцеві слов'яни є нащадками венетів та вандалів .

Лише обмежена кількість літератури з періоду словенської реформації пережила подальшу контрреформацію . В Римі вдалося отримати виняток для перекладу Біблії Далматином, і граматики Богорича, що ще була перевидана в 1715 і 1758 рр.

Богорич також створив найбільш точний та найбільш систематичний алфавіт — богоричицю, яким користувалися аж до сорокових років 19 сторіччя.

Джерела

Deutsche Nationalbibliothek Record #121808750 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
ArhivX LOD
d:Track:Q56461074
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
Slovinsko: stručná historie států. Libri. с. 33. ISBN .
(PDF) (anglicky) . 9 липня 2008. с. 276 (2). Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
(PDF). Masarykova univerzita. с. 37. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
(slovinsky) . 2006. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
(anglicky) . 2008. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2021.
(anglicky) . 28 квітня 2007. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
Pallasová, Eva (2001). (PDF). Simpozij Obdobja 20: Slovenski knjižni jezik - aktualna vprašanja in zgodovinske izkušnje. Ljubljana: Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2010. Процитовано 16 грудня 2010. {{}}: Недійсний |deadurl=ano ()

Див. також

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/121808750/_Record_#121808750]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #121808750 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-2] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q56461074">ArhivX_LOD<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q56461074]]</div>-3] ArhivX LOD
d:Track:Q56461074

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-4] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-5] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[hlaslo33-6] Slovinsko: stručná historie států. Libri. с. 33. ISBN .

[aha-7] (PDF) (anglicky) . 9 липня 2008. с. 276 (2). Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2020. Процитовано 16 травня 2021.

[8] (PDF). Masarykova univerzita. с. 37. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2020. Процитовано 16 травня 2021.

[9] (slovinsky) . 2006. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

[10] (anglicky) . 2008. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2021.

[11] (anglicky) . 28 квітня 2007. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 20 травня 2022.

[12] Pallasová, Eva (2001). (PDF). Simpozij Obdobja 20: Slovenski knjižni jezik - aktualna vprašanja in zgodovinske izkušnje. Ljubljana: Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2010. Процитовано 16 грудня 2010. {{}}: Недійсний |deadurl=ano ()

[1]

[2]

[4]

[5]